Перенос аэропорта «Киев» и новые линии метро: обнародован план развития столицы на 20 лет

В Киеве представили новый генплан развития города, который разрабатывали по рекомендациям иностранных специалистов и по принципам развития европейских мегаполисов. Генплан не обновлялся более 20 лет, а определяет он направления на ближайшие годы и на 20-летнюю перспективу. Это касается, в частности, строительства социальных объектов, создания зеленых зон, инженерных сетей и, конечно же, объектов транспортной инфраструктуры.   Так, генпланом предусматривается развитие общественного пассажирского транспорта как приоритетного вида перевозок в городе. В столице появятся новые троллейбусные, автобусные и трамвайные линии, реконструируют старые и некоторые сократят. Перенесут ли аэропорт «Киев»? Такая тема обсуждалась в соцсетях после того, как обнародовали генплан развития столицы. Место в Жулянах по-прежнему останется за аэропортом, убедил издание ragmatika. media руководитель КО «Киевгенплан» Сергей Броневицкий. По крайней мере в ближайшие 20 лет ничего не изменится. Хотя в долгосрочной перспективе предусматривается перенос аэропорта в Гостомель или Рославичи, но до 2040 года это не должно случиться. Правда, планы могут измениться, если появится инвестор, который за свой счет перенесет взлетные площадки в другое место и создаст соответствующую инфраструктуру. Все же специалисты считают размещение аэропорта в центре мегаполиса неудачным и небезопасным.   По мнению Сергея Броневицкого, территория аэропорта (а это 300 га) инвестиционно привлекательна для жилой застройки. А запланированная ветка метро с Троещины проходит именно возле этого объекта. В то же время на странице генплана в Facebook указано, что в Киеве намерены развивать и продолжать существующие линии метро, строить следующие — четвертую (Подольско-Вигуровскую) и пятую. В ближайшие семь лет планируется построить 16,4 километра линий и 14 станций, а именно: – на Святошинско-Броварской линии — продолжить линию от станции «Академгородок» в направлении ж/д станции «Новобеличи»; – на Оболонско-Теремковской линии — создать ответвление от станции «Ипподром» вдоль Кольцевой дороги в сторону улицы Д. Луценко; – на Сырецко-Печерской линии — «шагать» от станции «Сырец» на северо-запад в сторону жилмассива Виноградарь, открыть «законсервированную» станцию «Львовская брама»; – на Подольско-Воскресенской линии — построить линию от станции «Глыбочицкая» до станции «Радужная».
Предусматривается также строительство и введение в эксплуатацию следующих объектов: – на Святошинско-Броварской линии на станции «Вокзальная» появится второй вход/выход; – на Сырецко-Печерской линии — введут вторую очередь электродепо «Харьковское» и новое — «Виноградарь». – между станциями «Золотые ворота» и «Театральная» будет второй пересадочный узел. Пока идут разговоры о строительстве метро на Троещину, не прекращаются работы на Подольско-Воскресенском мосту. Как сообщил столичный городской голова на своей странице в Facebook, после демонтажа верхней части временных опор (они удерживали арку) на очереди новый этап — установка натяжных тросов. Их задача — обеспечивать надежность конструкций моста, рассчитанных на автомобильное сообщение и линию метро. 68 тросов должны поставить из Германии. Первую партию получили и в мае их начнут монтировать. Пока ведутся подготовительные работы. Со временем полностью демонтируют нижнюю часть временных опор и мост «станет на место».   На Подольско-Воскресенском мосту — самом большом арочном мостовом переходе в Европе — обустроят шесть транспортных полос и две ж/д колеи для будущего метро (на нижнем ярусе), уложат трубопровод. На Рыбальском полуострове почти достроили эстакаду, левоповоротный съезд на Набережно-Рыбальскую, эстакады на Трухановом острове и в урочище Горбачиха, мост через Десенку. Сегодня строится заезд с улицы Набережно-Крещатикской (в районе Верхнего и Нижнего Валов), участка от дамбы Русановских садов до нового путепровода через ж/д пути на левом берегу. Продолжается строительство самого путепровода на участке от улицы Центральной Садовой до пересечения с железной дорогой. В конце 2020-го планируется открыть автомобильное сообщение на Подольско-Воскресенском мосту (с пропускной способностью 60 тысяч авто в сутки), а далее будет метро. Длина моста — более 10 километров, город полностью финансирует проект. На этот год предусмотрено выделить около 3 миллиардов гривен.

Як зміниться Київ за версією Кличка

25_main

Новий генплан, як повідомляють розробники, покликаний припинити хаотичну забудову столиці

Наприкінці минулого року міський голова Києва Віталій Кличко презентував новий генеральний план Києва на наступні 20 років. Він покликаний вирішити проблеми хаотичної забудови, забезпечення соціальної та транспортної інфраструктури. Що має змінитися у столиці до 2040 року?   Метрополітен Київська підземка, мабуть, найболючіше питання для містян, зокрема, для жителів Троєщини, яких уже багато років годують обіцянками про метро. Згідно з генпланом, у Києві планують побудувати іще одну, четверту, гілку метро і добудувати станції на уже існуючих гілках. Протягом першого етапу будівництва, який триватиме сім років, 16,4 км метро та 14 нових станцій. Зокрема Святошинсько-Броварську, червону, гілку метро продовжать від станції “Академмістечко” до Новобіличів. На станції “Вокзальна” хочуть зробити іще один вхід-вихід. А між станціями “Театральна” та “Золоті ворота”, де у години-пік занадто мала пропускна здатність, планують побудувати іще один перехід. Сирецько-Печерську, зелену, гілку продовжать від станції “Сирець” до Виноградаря. Зазначимо, що будівництво у цьому напрямку уже розпочалося. Також планується відкриття станції “Львівська брама” між “Золотими воротами” та “Лук’янівською”. Цю станцію почали будувати ще у 1991 році, а за п’ять років будівництво заморозили через відсутність рішення щодо реконструкції Львівської площі, куди мають вести виходи зі станції. На Оболонсько-Теремківській, синій, гілці планують зробити відгалудження від станції метро “Іподром” у бік вулиці Луценко. І четверта гілка метро носитиме назву Подільсько-Воскресенська. Вона розпочинатиметься станцією “Глибочицька” і закінчуватиметься “Райдужною”.   Забудови Новий генплан, як повідомляють розробники, покликаний припинити хаотичну забудову столиці. Розробники плану передбачають, що населення Києва у 2040 році збільшиться до 3,8 млн жителів. Аби вдовольнити попит на житло планується побудувати понад 28 мільйонів квадратних метрів нового житла, тобто понад 1200 двадцятиповерхівок по два під’їзди у кожній. Враховуючи те, що на сьогодні забудовники і без того ставлять житлові комплекси ледь не один на одному, ця задача здається нереальною. Але згідно з генпланом, нові будинки планують зводити на місця старих хрущовок, які, нагадаємо, в СРСР будували тимчасово. А також нові будинки зводитимуть на місцях промислових і складських зон.     Окрім будівництва нового житла, планується побудувати також нові школи та дитячі садочки. Скільки саме — не вказано, але з розрахунком на 45 тисяч місць у садочках і 67 тисяч місць у школах. Також столицю обіцяють озеленити. Так, планується створити 50 нових скверів, 36 парків та 17 лісопарків біля житлових масивів. Усього площа зелених зон Києва збільшиться на 2300 га. Самі ж межі Києва теж планується трохи розширити. Так, у межі Києва планується включити територію Гнідинської сільської ради Бориспільського району площею 998,4 га, територію Вишгородської міської ради площею 817 га. Крім того, планується, навпаки, передати з меж Києва землі площею 309,3 га до Козинської селищної ради Обухівського районуа, 46 га земель до Вишеньківської сільської ради та 153 га – до Гнідинської сільської ради Бориспільського району. Таким чином з урахуванням усіх приєднаних і від’єднаних територій площа столиці збільшиться лише на  1,4 га. Також заплановано створити київську агломерацію з населенням до 5,2 млн осіб. Агломерація включатиме у себе єдину транспортну та екологічну системи. За задумом, створення агломерації дозволить діставатися до центру столиці з передмістя усього за 40 хвилин. Транспортна мережа Один з пріорітетів генплану — розвиток швидкісного рейкового транспорту. Окрім розбудови метрополітену, планується включити залізницю до єдиної системи з підземною та швидкісним трамваєм. Між ними побудують пересадочні вузли. Щодо колісного транспорту, то у генплані задекларована перевага громадського транспорту перед приватним, та пішохода перед автомобілем. Зокрема — облаштування окремих смуг для громадського транспорту, а також — створення велосипедної інфраструктури. Також генплан передбачає завершення будівництва багатостраждальної Великої окружної дороги навколо Києва. Водночас, варто зазначити, що повноцінне будівництво цієї дороги досі так і не розпочалося. Загалом протяжність магістральної вуличної мережі збільшиться з 3742 км до 3870 км. Крім того, планується побудувати ще три нових мости через Дніпро. На жаль, доля Подільсько-Воскресінського мосту, який будують уже 27 років, невідома. Крім того, планом передбачене будівництво багатоярусних паркінгів та різнорівневих транспортних розв’язок. Але об’єми такого будівництва не вказуються.   Аеропорти Планується також покращити зв’язок Києва з рештою світу, тобто розбудова аеропортів. Зокрема, аеропорт “Бориспіль” хочуть розвивати. А от на аеропорт “Київ” (Жуляни) в подальшій перспективі чекає закриття. Проте це питання досить спірне, адже після реконструкції цього летовища, його закриття “зробило маловірогідною реалізацію запланованого рішення щодо його закриття”. Також планується розвивати вантажний термінал аеропорту “Гостомель”. Варто згадати, що у 2017 році тодішній прем’єр-міністр Володимир Гройсман видав розпорядження щодо формування робочої групи з підготовки бізнес-плану щодо використання цього летовища для обслуговування лоукост-компаній. Аеропорт “Гостомель” сертифіковано згідно з першою категорією ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації). Тобто він може приймати і відправляти повітряні судна цілодобово. Але в генплані ці побажання не враховані, тож ідеться виключно про вантажний термінал, а не обслуговування пасажирів. І насамкінець в столиці хочуть побудувати іще один аеропорт — “Рославичі” між Васильковом та Обухівом. Так, у генплані передбачене резервування території для його будівництва.