• Головна
  • Дарницький район. Функціонально-планувальна структура
Layout1

Дарницький район. Функціонально-планувальна структура

ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА

Дарницький адміністративний район розташований частково у Південно-Лівобережній планувальній зоні та планувальній зоні «Долина Дніпра» міста Києва, межує з Голосіївським, Дніпровським адміністративними районами та Бориспільським районом Київської області. Район розташований на лівому березі Дніпра.

До складу району входять наступні місцевості: Нова Дарниця, Позняки, Осокорки, Харківський масив, Рембаза, Червоний хутір, Бортничі, Нижні сади.

Площа району складає 12,79 тис. га, що становить 15,5 % від загальної площі міста. Чисельність населення складає: наявного – 343,7 тис. осіб, постійного – 337,2 тис. осіб, що становить 11,6% від загальної кількості населення міста.

На перспективу очікується зростання чисельності населення відповідно до оптимістичного прогнозу фактичне населення буде 440,5 тис. осіб. Район розвивається як комплексний сельбищно-виробничий район із розвитком житлової, адміністративно-ділової, науково-освітньої, торгівельно-розважальної, фінансово-банківської, туристично-готельної, соціально-обслуговуючої, медичної функцій.

Генеральним планом у Дарницькому районі передбачається створення нових робочих місць, розвиток інженерної та транспортної інфраструктури, офісно-ділової, науково-виробничої, медичної, соціально-обслуговуючої та житлової функцій.

Існуючий житловий фонд Дарницького району нараховує 5331 будинки загальною житловою площею 10898,5 тис.кв.м, з них 4331 будинки – приватна садибна забудова з загальною житловою площею 567,4 тис.кв.м. В багатоквартирному житловому фонді переважають висотні будинки – понад 10-ти поверхів, більшість з них за відомчою належністю відноситься до інвестиційних будинків.

Найбільші ділянки нового житлового будівництва це 11 мікрорайон Позняки-Західні 820,1 тис.кв.м, а також 1-й та 2-й мікрорайони житлового масиву Осокорки-Центральні 1 – 594,0 тис.кв.м та ін.

Для Дарницького району основним напрямком подальшого розвитку сельбищної території є:

– оновлення існуючого житлового фонду шляхом його реконструкції, ремонту та модернізації;

– ліквідація старого, фізично застарілого житлового фонду та здійснення комплексної реконструкції кварталу в межах вулиць Російської, Сімферопольської, Ялтинської та Новодарницької;

– комплексний благоустрій кварталів садибної забудови в районі вулиць Є.Харченка, Левадна, Джерельна, Березнева, Заплавна, Лісова, Лермонтова, Харківського шосе та інших;

– будівництво житлових комплексів та забудова окремих кварталів із закладами соціально-побутового, громадсько-торгівельного призначення, нежитловими приміщеннями, надземними та підземними паркінгами.

Для забезпечення зазначених основних функцій на території району передбачається:

– упорядкування, реструктуризація промислових районів та вузлів, підвищення ефективності використання територій виробничого та комунально-складського призначення;

– будівництво житлових комплексів та окремих об’єктів житлового соціального, громадського, навчального, торгівельно-побутового призначення з підземними паркінгами, а також окремих житлових будинків з об’єктами соціально-обслуговуючого призначення в кварталах по вулицях Канальна, Зарічна, Є.Харченка, Бориспільська, Тростянецька, просп. П.Григоровича тощо;

– завершення комплексної реконструкція старої 5-поверхової забудови кварталу в межах вулиць Російської, Сімферопольської, Ялтинської та Новодарницької;

– комплексний благоустрій і удосконалення системи громадського обслуговування районів існуючої садибної забудови.

ТРАНСПОРТ І ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА

Територією Дарницького району проходять основні магістралі міста. Це – радіальна магістраль міста – просп. Бажана – Бориспільське шосе, що з одного боку виходить на Південний міст, а з іншого приймає зовнішні транспортні потоки з Харківського напрямку. Загальноміськими магістралями є також: лівобережний підхід до Дарницького мостового переходу через р. Дніпро – вул. Бориспільська – вул. Привокзалььна – Дарницьке шосе; вул. Ревуцького та Дніпровська Набережна.

На етап 20 років передбачено реконструкцію вул. Бориспільська з розширення проїзної частин до 10,5 м в кожному напрямку руху, реконструкцію трамвайних колій і подовження їх до станції «Червоний Хутір» Сирецько-Печерської лінії метрополітену.

Згідно з Генеральним планом міста Києва просп. Григоренка стане частиною магістральної вулиці загальноміського значення безперервного руху – меридіональної магістралі Троєщина-Осокорки – основною планувальною віссю лівобережжя. Магістраль довжиною 22 км пройде по вул. О.Бальзака, вздовж залізничних колій, по просп. Григоренка. Основна проїзна частина проспекту має в проекті по 3 смуги руху в кожному напрямку, між якими пройде рокадна лінія швидкісного трамваю. Існуючі проїзні частини проспекту перетворяться на місцеві проїзди вздовж основної проїзної частини. На етап 20 років намічено подовження просп. Григоренка до межі м. Києва.

Передбачено подовження вул. Тростянецька до вул. Старобориспільської та утворення нового магістрального зв’язку між Харківським шосе та вул. Бориспільська.

На етап 7 років заплановано реконструкція з будівництвом вул. Колекторна, добудова лівобережної транспортної розв’язки Дарницького мосту. На 20 років намічено поєднання вулиць Празька та Ялтинська, включно з трамвайною лінією.

Також необхідна реконструкція вуличної мережі с. Бортничі.

Розвиток пасажирського транспорту в Дарницькому районі відбудеться за рахунок подовження трамвайної лінії по вул. Бориспільська до станції «Червоний Хутір» Сирецько-Печерської лінії метрополітену.

Передбачається з’єднання трамвайних колій по вул. Празькій з вул. Ялтинською з будівництвом трамвайного тунелю під залізничними коліями в районі перспективного Дарницького вокзалу.

На етап 20 років намічено подовження існуючої лінії трамваю по вул. А. Ахматової від просп. Григоренка до Дніпровській Набережній та по Дніпровській Набережній до ст.м. «Осокорки».

В перспективі передбачено:

– будівництво швидкісного трамваю вздовж магістралі Троєщина-Осокорки, який пов’яже між собою житлові масиви Вигурівщина-Троєщина та Осокорки Південні;

– організація тролейбусних маршрутів Русанівською та Дніпровською набережними з будівництвом трамвайно-тролейбусного депо на території житлового масиву Осокорки Нижні.

Для зменшення транспортних потоків в центральну зону міста передбачено будівництво багаторівневих перехоплювальних паркінгів для автомобілів та велосипедів біля станцій метро «Харківська» та «Бориспільська».

Намічено створення мережі веломаршрутів вздовж вулиць та на рекреаційних територіях.

НАУКОВА І ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

Промисловий комплекс району представлений 107 підприємствами, які розподілені за видами економічної діяльності на 10 сфер. За статистичними даними за січень-травень 2020 року обсяги реалізованої продукції промисловими підприємствами Дарницького району склали близько 3 228,4 млн. грн, що становить 3,1 % від обсягу реалізації промислової продукції в цілому по місту Києву. Питома вага реалізованої продукції двох потужних стабільно працюючих підприємств з виробництва продуктів фармацевтичних: ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» та ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар», в загально районних обсягах реалізації становить близько 50,0 %.

Обсяги реалізованої високотехнологічної промислової продукції (це виробництво основних фармацевтичних продуктів і препаратів, хімічної продукції, виробництво машин, устаткування, електронної продукції, виготовлення виробів з деревини та поліграфічна діяльність, виробництво гумових і пластмасових виробів) склали близько 2200,0 млн грн, або 68,0 % загально районного обсягу реалізованої промислової продукції. На території району розташовані промзона «Позняки», промрайон «Дарницький», промзона «Борнтичі» та промзона «Борнтичі-2» загальною площею 841 га. В межах промзони «Бортничі» передбачається модернізація заводу “Енергія” КП “Київтеплоенерго” з встановленням сучасної високотехнологічної системи хімічного очищення димових газів а також реконструкція БСА.

Рішеннями Генерального плану пропонується реструктуризація частини промислових й комунально-складських територій загальною площею 171 га із соціально й екологічно небезпечних деградованих у сучасні зони ділової активності та житлово-громадської забудови. Також передбачається створення промзони «Осокорки», площею 158,4 га.

ГРОМАДСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Освіта. На території району функціонують 2 вищих навчальних заклади: Міжрегіональний центр професійної перепідготовки військовослужбовців і звільнених в запас, Навчально-науковий інститут підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки та Національної гвардії України НАВС та 4 професійно-технічних навчальних заклади.

Система загальної середньої освіти району представлена 46 закладами місткістю 43,7 тис.місць, система дошкільної освіти включає 64 дитячих дошкільних закладів, місткістю 13,7 тис. місць. Рівень забезпеченості дошкільними установами на початок 2019 року складав 83 %, рівень забезпеченості школами в цілому по району близький до нормативної потреби, однак враховуючи територіальні диспропорції, дотримання нормативних радіусів доступності та подальших розвиток району заплановано та частково розпочато будівництво та реконструкцію 46 об’єктів шкільної та дошкільної освіти.

Зокрема на етап 7 років рішеннями Генерального плану передбачено збільшити загальну місткість шкіл та дошкільних закладів району (за рахунок будівництва, реконструкції, розширення та повернення приміщень, що використовуються не за призначенням) майже на третину, та в подальшому зберігати 100 % рівень забезпеченості.

Культура та спорт. Об’єкти зі сфери культури та мистецтв, що розташовані на території району: 4 кінотеатри, 13 бібліотек, 1 музей, 1 дитяча музична школа, 9 клубів за інтересами, 1 культурно-мистецький центр, 2 школи мистецтв та 1 художня школа.

У мережі фізкультурно-оздоровчих закладів району функціонують 2 стадіони, 12 плавальних басейнів, 71 спортивних залів, 23 тренажерні зали, 31 стрілецький тир, 246 спортмайданчиків. Налічується 1 спортивний парк «Схід» ВО «Київський радіозавод» загальною площею 4,7 га.

Невідкладними заходами розвитку мережі передбачено будівництво багатофункціонального спортивного комплексу з льодовою ареною та басейном на вул. Тростянецькій, 60, будівництво багатофункціонального спортивно-оздоровчого комплексу з зоною відпочинку, закладами торгівлі та громадського харчування в районі озера Вирлиця, будівництво дитячої школи мистецтв на діл 24, 2 мкр. ж/м Позняки (вул. Ахматової, 2-б) та будівництво дитячої школи мистецтв і приміщення Дарницького драматичного театру на теріторії мікрорайонів 5-8 житлового масиву Осокорки.

Медицина та соціальний захист. Мережа установ лікувальних закладів представляють медичні заклади – Київська міська клінічна лікарня № 1, КНП «Консультативно-діагностичний центр № 2», Вузлова лікарня №1 станції «Дарниця» та інші. Загалом на території району розташовані 50 медичних закладів.

У системі охорони здоров’я району функціонують: 4 центри первинної медико-санітарної допомоги, 3 консультативно-діагностичні центри, 11 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, 3 лікарні.

Розвиток мережі та поліпшення матеріально-технічної бази системи охорони здоров’я потребує:

– реконструкції приміщень під розміщення амбулаторій лікарів сімейної медицини;

– проведення капітального ремонту існуючих будівель і споруд, модернізації лікувально-профілактичних установ, їх переоснащення та комплектації сучасним діагностичним, лабораторним і технологічним обладнанням.

Невідкладними заходами розвитку мережі передбачено будівництво поліклініки для дорослих по вул. Вишняківська, 15, реконструкція амбулаторії лікарів сімейної медицини з прибудовою центру первинної медико-санітарної допомоги по вул. Гмирі, 8, будівництво амбулаторії загальної лікарської практики сімейної медицини по вул. Завальна, 1-в, реконструкція відділення ранньої соціально-медичної реабілітації дітей с ДЦП, розумово відсталих дітей та дітей з ураженням центральної нервової системи, з порушенням психіки (денне перебування), вул. Бориспільська, 28-Б, будівництво дитячої лікарні та дитячої поліклініки по вул. Здолбунівська та реконструкція з розширенням профілакторію під пансіонат відпочинку сімейного типу на 23 км Бориспільського шосе у Дарницькому районі м. Києва.

ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

У складі Генерального плану міста Києва розроблено історико-архітектурний опорний план (далі – ІАОП). На кресленні ІАОП проведено узгодження та систематизацію територій, пов’язаних з розташуванням та збереженням об’єктів культурної спадщини), зокрема:

– об’єкти культурної спадщини всіх видів, типів та категорій згідно Переліку на 01.01.2019 нанесено на картографічну основу міста Києва;

– на основі пооб’єктного обліку проведено узагальнення (переліків та розташування) нерухомої історико-культурної спадщини міста в обсязі, достатньому для вирішення питань її збереження та відповідного використання в містобудівному проєктуванні на стадії генерального плану (М 1:10000);

– на кресленні ІАОП плану здійснено узгодження між собою територій пам’яток (комплексів) містобудування, архітектури, археології, природно-заповідного фонду, що примикають одна до одної;

– на кресленні ІАОП систематизовано та узгоджено між собою всі види історико-культурних територій, визначених та затверджених на початок його розроблення;

– основні креслення Історико-архітектурного опорного плану розроблені на базі даних актуалізованої картографічній основі м. Києва, М 1:10000 (згідно з вимогами ДБН Б.2.2.3-2012 надано Замовником). Оскільки основа має зв’язок з державною системою координат УСК-2000, зникає необхідність вербального опису меж територій пам’яток (комплексів, садиб) та зон охорони пам’яток для забезпечення їх юридичного оформлення землевпорядною документацією;

– до Історико-архітектурного опорного плану застосовано вимоги чинного нормативного законодавства та відповідних міжнародних документів. Територія району не належить до історичної частини міста. Станом на 01.09.2020 у Дарницькому районі обліковується 12 об’єктів культурної спадщини.

За часів середньовіччя місцевість Дарниця перебувала у володінні Києво-Печерського та Микільського монастирів. Історико-культурна спадщина району пов’язана з подіями і вшануванням пам’яті жертв Другої світової війни, оскільки тут у 1941-1943 роках розташовувалась територія концтабору (у сквері на розі Харківського шосе і вул. Сімферопольської встановлено Пам’ятник загиблим у концтаборах), а також знаходиться Дарницьке кладовище з братськими могилами.

Найціннішою з історико-культурної точки зору територією району є прибережна частина. Ця територія входить до меж зони охоронюваного ландшафту. В межах району знаходяться об’єкти природно-заповідного фонду – регіональний ландшафтний парк Партизанської слави, ландшафтні заказники місцевого значення «Осокорківські луки» і «Озеро Тягле».

ЗЕЛЕНІ ЗОНИ

Зелені насадження є важливим компонентом міського середовища, що має значний вплив на його містобудівні та естетичні ландшафтні характеристики. Рослинність здатна істотно зменшити несприятливий вплив кліматичних і промислово-виробничих факторів на умови життєдіяльності людини, про що свідчить багатий світовий досвід ландшафтної організації промислових і сельбищних територій, і передбачає підвищення планувальних якостей відкритого простору міського середовища засобами ландшафтної архітектури.

В межах району розташовані 11 парків, 47 скверів та 1 бульвар. Загальна площа зелених насаджень загального користування Дарницького району становить 337,2 га.

Генеральним планом передбачається розвиток системи озеленення району та збільшення озеленених територій загального користування до 444,2 га. Також передбачено упорядкування та комплексний розвиток існуючих та проектних озеленених територій району, влаштування спеціалізованих елементів систем відпочинку та озеленення, з урахуванням вимог гендерно-чутливого проектування.

Зокрема планується влаштування парку-набережної в 11 мікрорайоні Позняки-Західні , парку біля озер Тягле і Небреж, паркової зони в урочищі Вітовець і біля озера Заплавне, парку культури і відпочинку на проектованому житловому масиві Рембаза, скверу «Берковщина» зі спортивними зонами та інші.

Значну площу території району складають лісові масиви Дарницького лісопаркового господарства, а саме – 5583 га. Рішеннями генерального плану передбачено створення двох буферних парків на території Микільського лісництва Дарницького ЛПГ загальною площею 279 га.

На етап 7 років передбачено проведення благоустрою, реконструкції та капітального ремонту на території 36 об’єктів зеленого будівництва, загальною площею 96,9 га, в т.ч. передбачено реконструкцію та благоустрій фітнес-парку «озеро Лебедине»), парку «Срібний Кіл», парку біля озера Сонячне та інших об’єктів.

Перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду України місцевого значення у межах Дарницького району міста Києва:

Регіональні ландшафтні парки

1. Парк «Партизанської слави»

Заказники:

2. Лісовий заказник «Березовий гай»

3. Ландшафтний заказник місцевого значення «Осокорківські луки»

4. Ландшафтний заказник місцевого значення «Озеро Тягле».

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Генеральним планом в Дарницькому районі з метою поліпшення екологічного стану території міста та життєвого середовища на етап 20 років передбачається комплекс інженерно-технічних заходів з охорони навколишнього середовища, захисту населення і території від несприятливих впливів природного та техногенного походження, в тому числі:

Захист територій в зонах небезпечних геологічних та інженерно-геологічних процесів

Заходи з попередження та захисту від зсувних процесів:

– розробка Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– розробка Програми інженерного захисту території м. Києва від зсувів;

– проведення протизсувних робіт на зсувонебезпечних ділянках відповідно до Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– дотримання, в зонах геодинамічної напруги, спеціального режиму землекористування, який визначається технічними умовами, що надаються в установленому порядку відповідними установами.

Захист від повеней:

– введення мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм на території м. Києва;

– розробка проєктів із захисту існуючої та перспективної забудови різного функціонального призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості, чи прориву греблі Київської ГЕС;

– розробка гідродинамічної моделі Дніпра на ділянці в межах м. Києва;

– проведення реконструкції закритих колекторів на руслах малих річок, а також розчистка відкритих русел малих річок, меліоканалів, пониження рівня відкритих водойм.

Заходи захисту від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:

– розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації наслідків підтоплень території м. Києва;

– застосування протизсувних заходів на ділянках їх поєднання з підтопленням, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– розробка проєкту та проведення заходів по ліквідації підтоплення ж/м ДВРЗ;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація наявних дренажів (як відкритих так і закритих);

– проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом:

– оптимізація руху автотранспорту (будівництво розв`язок, тунелів, перерозподіл транспортних потоків, будівництво підземних і надземних пішохідних переходів, в тому числі обмеження руху вантажного транспорту на території м. Києва);

– популяризація автомобільного електротранспорту, велосипедного транспорту та будівництво велосипедних доріжок;

– розширення мережі постів контролю та спостереження за станом атмосферного повітря;

– проведення реконструкції вуличних зелених насаджень для підвищення їх ефективності, підвищення загального ступеня озеленення території, в тому числі з використанням дахового і вертикального озеленення;

– оновлення рухомого складу автобусних парків з заміною моделей з застарілими двигунами на сучасні двигуни, що відповідають сучасним європейським стандартам, збільшення частини громадського електротранспорту.

Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами:

– здійснення дієвого екологічного та санітарного контролю за діяльністю промислових підприємств м. Києва;

– інвентаризація викидів та розробка (коригування) паспортів санітарно-захисних зон підприємств, здійснення контролю за режимом їх використання та рівнем озеленення;

– технологічне переоснащення, реструктуризація промислових підприємств І-ІІ класу шкідливості (згідно з санітарною класифікацією), що розташовані в районах з високою щільністю населення;

– запровадження організаційно-правових заходів по стимулюванню зниження забруднення атмосферного повітря та зменшення кількості викидів шкідливих речовин.

Заходи зі зменшення зон впливу фізичних факторів:

– забезпечення контролю за джерелами електромагнітного випромінювання;

– розробка паспортів санітарно-захисних зон та дотримання режиму використання території, визначення зон обмеження забудови з метою забезпечення захисту від джерел електромагнітного випромінювання;

– застосування комплексу архітектурно-планувальних заходів зі зменшення негативного впливу шумового забруднення: застосування звукопоглинаючих матеріалів, конструювання протишумових віконних клапанів;

– заміна застарілих вікон та балконних дверей у житлових будинках на сучасні склопакети, а в офісних будівлях встановлення нових фасадних систем;

– проведення комплексних шумозахисних заходів, в тому числі створення шумозахисних екранів на вулицях з еквівалентним рівнем шуму вище нормативного;

– використання віброшумозахисних конструкцій при реконструкції транспортних магістралей, встановлення шумозахисних екранів;

– розробка карти шумів м. Києва та впровадження загальноміської Програми захисту від шуму, електромагнітного випромінювання та інших несприятливих фізичних факторів впливу.

Заходи по скороченню та забезпеченню режимів санітарно-захисних зон виробничих об’єктів:

– розробка та реалізація проєктів організації санітарно-захисних зон виробничих підприємств (промислових зон) з метою виключення випадків проживання населення в зонах понаднормового впливу виробничих об’єктів;

– технічне переоснащення підприємств теплоенергетики, хімічної, будівельної промисловості для підвищення ефективності очищення викидів та зменшення в подальшому їх санітарно-захисних зон;

– реструктуризація, перепрофілювання та технологічне переоснащення підприємств, які негативно впливають на навколишнє середовище, в першу чергу – підприємства І класу шкідливості;

– покращення умов проживання населення в с. Бортничі, яке перебуває в межах санітарно-захисної зони (на площі орієнтовно 190,0 га) шляхом проведення реконструкції Бортницької станції аерації, та можливості в подальшому зменшити розміри санітарно-захисної зони;

– ліквідація зон екологічного ризику за рахунок переведення потенційно екологічно небезпечних підприємств, що використовують хімічно небезпечні речовини (хлор, аміак) на більш хімічно безпечні (гіпохлорит натрію, фреон) речовини;

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення розмірів їх санітарно-захисних зон. Забезпечення режимів зон охорони джерел питного водопостачання:

– встановлення поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та дієвий контроль за дотриманням ведення господарства на їх території;

– підвищення надійності роботи водопровідних станцій та отримання питної води належної якості при аварійних забрудненнях джерел водопостачання.

Заходи по захисту водойм, підземних вод, та забезпечення режимів господарювання в межах ПЗС:

– забезпечення обмеження господарської діяльності та встановлення дієвого контролю за дотриманням норм природокористування в межах прибережних захисних смуг (ПЗС) відповідно до вимог чинного Законодавства, винесення їх меж в натуру;

– посилення санітарно-епідеміологічного контролю за станом пляжів та водойм, що використовуються в рекреаційних цілях, для забезпечення їх відповідності ДСП № 173;

– забезпечення очищення всіх водойм м. Києва згідно з чинними нормами, правилами утримання та догляду водних об’єктів – один раз на 5-10 років (залежно від глибини);

– розробка та реалізація Проєкту відродження малих річок міста, благоустрій прибережних територій зі створенням пляжів або зон відпочинку біля води;

– будівництво очисних споруд дощової каналізації;

– розробка проєктів розширення ПЗС для забезпечення нормативного стану водойм та реабілітації природного комплексу, в тому числі в межах територій промислово-комунального призначення, які передбачаються до функціонального перепрофілювання;

– виконання коригування «Проєкту прибережних захисних смуг водних об’єктів м. Києва» відповідно до нової топогеодезичної зйомки та сучасного стану водних об’єктів міста;

– продовження роботи з благоустрою берегів, очищенню чаш водойм та русел водотоків від замулення, заростання, засмічення. Заходи по реабілітації ґрунтів:

– проведення комплексу заходів з меліорації, локалізації та консервації верхніх шарів ґрунту на територіях, сумарний показник забруднення ґрунтів яких перевищує 64 умовні бали (зокрема в межах підприємств, які перепрофільовуються, територій прилеглих до залізниць та магістралей);

– коригування існуючої схеми санітарної очистки з урахуванням нових умов розвитку міста (вирішення проблем сортування, переробки, термічного знешкодження та утилізації побутових, промислових та інших відходів), ліквідація та недопущення утворення нових сміттєзвалищ;

– контроль за ґрунтами, що ввозяться для використання при озелененні та благоустрою міських територій. Заходи з організації санітарної очистки території:

Тверді побутові відходи (ТПВ):

Впровадження сортування, роздільного збору та вивезення ТПВ:

– впровадження роздільного збору ТПВ (переважним чином 2-х контейнерної системи – вторинна сировина та змішані відходи);

– створення критих, відгороджених контейнерних майданчиків та їх облаштування згідно з вимогами ДСаНПіН 145-2011, обґрунтування їх розміщення з точки зору найбільших потоків людей та зручності під`їзду сміттєвозів необхідно розглядати окремо в кожному конкретному випадку у відповідності до містобудівних умов;

– зменшення утворення кількості ТПВ, які підлягають вторинному сортуванню шляхом розвинення мережі стаціонарних і пересувних приймальних пунктів вторсировини в усіх районах м. Києва (папір, картон, метал, скло, ПЕТ-пляшки, консервні банки, ганчір’я тощо) – загальною кількістю 35-40 шт.;

– вирішення проблеми утилізації небезпечних відходів (елементів живлення, ртутьвмісних ламп і т.п.) шляхом організації спеціалізованих пунктів прийому в кожному мікрорайоні;

– технічне переоснащення заводу «Енергія», з першочерговим встановленням дієвих фільтрів для мінімізації шкідливих викидів;

– обробка на сміттєсортувальних станціях тільки «сухої» фракції ТПВ, що дозволяє підвищити ефективність промислового сміттєсортування до 90 % вторинної сировини.

Рідкі побутові стоки:

– повна реконструкція Бортницької станції аерації з будівництвом лінії по обробці та утилізації осадів;

– розділення стічних вод правобережної та лівобережної частини міста, з будівництвом в південній частині приміської зони очисних споруд зі спорудами по обробці та утилізації осадів.

Будівельне сміття:

– використання подрібнюючих установок для ущільнення будівельного сміття;

– повторне використання відходів будівництва, виробництво щебеню і піщано-гравійної маси (для підсипання доріг та при деяких інших видах будівельних робіт).

Промислові відходи:

– зменшення частки неутилізованих відходів в загальному обсязі утворюваних відходів шляхом їх утилізації та знищення токсичності (в основному піроліз та газифікація відходів);

– забезпечення дієвого контролю за діяльністю підприємств, що працюють у сфері поводження з промисловими відходами шляхом ліцензування та екологічного інспектування.

Вирішення проблеми поводження з крупногабаритними відходами:

– організація збору і транспортування великогабаритного сміття шляхом влаштування спеціальних майданчиків з контейнерами місткістю 5-25 м3.

Вирішення проблем у сфері поводження з відходами зеленого господарства:

– організація ефективного збору і транспортування відходів зеленого господарства до місць переробки;

– оновлення парку спецтехніки для збору і транспортування неліквідної деревини, відходів лісозаготівель та опалого листя;

– організація переробки неліквідної деревини та відходів лісозаготівель на тверде органічне паливо з стабільними енергетичними показниками на базі деревообробних цехів КО «Київзеленбуд» з використанням сучасних технологій;

– розширення мережі існуючих площадок для компостування опалого листя відповідно до нормативу «Технології перероблення органічної речовини, що є у складі побутових відходів» (наказ СОУ ЖКГ № 78 від 30.03.2010 р.) та згідно з Розпорядженням КМДА № 379 від 07.03.2006 р. «Про створення виробничих дільниць з утилізації листя та інших рослинних відходів»;

– для попередження засмічення озеленених територій загального користування встановлення урн та контейнерів;

– закріплення на законодавчому рівні, внесення коректив у «Правила утримання собак та котів у м. Києві» (Рішення Київради № 1079/3912 від 25.10.2007 р.) щодо системи прибирання екскрементів собак та котів їхніми хазяями під час вигулу на озеленених територіях та здійснення контролю за дотриманням даних Правил з застосуванням системи штрафів та адміністративних порушень.

Кладовища:

– заборона традиційних поховань в межах міста, крім випадків повторного захоронення чи підхоронення до родинних могил;

– реконструкція існуючих кладовищ міста з будівництвом колумбарних стінок;

– розробка спеціальних проєктів при розширенні існуючих кладовищ, що примикають до лісопаркових зон, з пріоритетом збереження існуючих озеленених територій;

– впровадження на всіх старих кладовищах переважного поховання в склепах (сімейного типу);

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення їх можливого негативного впливу в районах з високою щільністю населення.

З метою запобігання негативним наслідкам впливу на довкілля у рамках Генерального плану міста Києва розроблений комплекс заходів із запобігання, зменшення або пом’якшення ймовірних негативних наслідків виконання документа державного планування. Такі заходи спрямовані на зниження забруднення атмосферного повітря, захисту від фізичних чинників впливу (шум, електромагнітне випромінювання), запобігання підтопленню та зсувам, захисту водного басейну та ґрунтів.

ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

При забезпеченні необхідної потужності і надійності систем інженерної інфраструктури Дарницького району основними проблемами є значне відставання інженерного забезпечення забудови, зношеність магістральних та розподільчих інженерних мереж і міських очисних споруд каналізації, вичерпаність резерву електрозабезпечення й теплопостачання існуючої забудови внаслідок нерівномірного розташування джерел, а також значного росту потреби в цих ресурсах. Для вирішення цих проблем пріоритетними напрямками та завданнями є наступні. Забезпечення надійності функціонування інженерної інфраструктури міста:

– забезпечення надійного та безперебійного енерго- та водопостачання споживачів міста;

– підвищення якості роботи систем та схем інженерного забезпечення з урахуванням зростаючих вимог до охорони навколишнього середовища та здоров’я людини;

– ефективне використання інженерних та територіальних ресурсів з урахуванням широкого вживання ресурсозберігаючих технологій;

– розширення спектру телекомунікаційних послуг.

Розвиток інфраструктури водогосподарського комплексу:

– покращення якості води в джерелах питного водопостачання та удосконалення технології очищення питної води на водопровідних станціях;

– удосконалення системи обліку, скорочення втрат та підвищення надійності систем та схем водопостачання;

– досягнення нормативного рівня очистки господарсько-побутових та поверхневих стоків;

– створення споруд та впровадження технологій для гарантованої утилізації осаду та підвищення ефективності споруд обробки осаду;

– забезпечення стабільної та безаварійної роботи системи транспортування стоків зі створенням оптимального резерву пропускної спроможності комунікацій та резерву потужності споруд;

– забезпечення водопостачання та 100 % каналізування районів садибної забудови з прокладанням мереж дощової каналізації,а також будівництвом очисних споруд та насосних станцій.

Розвиток інфраструктури паливно-енергетичного комплексу:

– збільшення виробництва теплової та електричної енергії зі створенням резерву потужності на джерелах;

– підвищення енергоефективності при виробництві, передачі та споживанні теплової та електричної енергії, впровадження когенерації;

– стабілізація та подальше зниження впливу енергоджерел на навколишнє середовище;

– підвищення ефективності використання природного газу;

– стійке постачання природним газом міських споживачів, насамперед населення та джерел енергопостачання;

– широке застосування в паливно-енергетичній галузі міста нетрадиційних джерел енергії, що виробляється без спалювання вуглеводнів;

– розвиток і реконструкція систем транспортування енергоресурсів;

– вивільнення територій, які зайняті повітряними лініями електропередачі та відкритими електропідстанціями шляхом переведення відповідно в кабельне виконання та закритого типу.

Розвиток інфраструктури інформатики та зв’язку:

– безперебійне надання послуг зв’язку, в тому числі мобільного, місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв’язку;

– розвиток послуг та мереж: зв’язку персонального радіовиклику; пересувного радіозв’язку в виділеній мережі зв’язку; пересувного радіотелефонного зв’язку та супутникового радіозв’язку; зв’язку по наданню каналів зв’язку, по передачі даних, а також для кабельного, ефірного мовлення та дротового радіомовлення; поштового зв’язку;

– розвиток волоконно-оптичної мережі для забезпечення переводу АТС на цифрові технології;

– розвиток телекомунікаційної мережі та кабельного телебачення;

– забезпечення населення послугами поштового зв’язку високої якості з розширенням спектру послуг;

– безперебійне функціонування телерадіомовної мережі.

Заходи з розвитку, будівництва та реконструкції систем і об’єктів інженерної інфраструктури та вдосконалення їх функціонування Водопостачання. Вдосконалення системи водопроводу в Дарницькому районі базується на принципах оптимального використання природних, технічних, енергетичних та фінансових ресурсів. Підвищення якості води на перспективу передбачається за рахунок впровадження сучасних методів знезаражування води шляхом переходу від рідкого хлору на діоксид хлору, будівництва споруд попередньої очистки води, збільшення подачі артезіанської води в централізовану систему водопостачання з доведенням її обсягів до затверджених експлуатаційних запасів та ін. Скорочення нераціональних втрат води передбачається за рахунок обліку індивідуального водоспоживання, зниження втрат води при транспортуванні, раціонального використання води питної якості промпідприємствами за рахунок впровадження сучасних водозберігаючих технологій, систем зворотного та повторного водопостачання, використання на технологічні потреби води відповідної якості, а також – будівництва системи поливального водопроводу з власними джерелами та спорудами водопостачання.

Для подальшого перспективного розвитку системи водопостачання, забезпечення розрахункових потреб та для вирішення проблем, що виникли вже сьогодні, визначено заходи, які потребують термінової реалізації:

– відновлення в натурі санітарно-захисних зон від водозаборів та водоочисних станцій відповідно до чинних державних будівельних норм;

– реконструкція очисних споруд, насосних станцій з будівництвом заводу по виробництву гіпохлориту натрію, станції зневоднення осадів, утилізації та повернення промивних вод, а також впровадження на них енергозберігаючих технологій;

– завершення будівництва гідровузлів «Осокорки-Північні», «Бортничі»;

– реконструкція із заміною обладнання комплексу артводопостачання з насосною станцією «Південний водопарк»;

– тампонування артезіанських свердловин, виведених з експлуатації;

– заміна насосного обладнання на артезіанських свердловинах з впровадженням енергозберігаючого обладнання;

– реконструкція вуличної водопровідної мережі;

– прокладання вуличної водопровідної мережі;

– реконструкція підвищувальних насосних станцій холодного водопостачання з впровадженням енергозберігаючого обладнання з частотним приводом;

– вирішити питання відводу земельних ділянок для розміщення нових споруд системи водопостачання.

Водовідведення. Головним завданням по організації водовідведення в Дарницькому районі м. Києві на довгостроковий період є забезпечення повного охоплення забудови міста централізованою каналізацією.

До основних заходів сталого функціонування та розвитку системи каналізації на перспективу віднесено:

– реконструкція Бортницької станції аерації;

– реконструкція каналізаційних насосних станцій та насосного обладнання існуючої каналізаційної насосної станції «Позняки»;

– будівництво нових КНС і мереж в районах існуючої неканалізованої садибної та малоповерхової забудови, згідно з «Програмою розвитку, реконструкції та ремонту водопровідно-каналізаційного господарства районів малоповерхової і котеджної забудови м. Києва»;

– модернізація виробничої бази, удосконалення правових і економічних основ функціонування водопровідно-каналізаційного господарства;

– введення на законодавчому рівні заборони на вироблення та реалізацію миючих та пральних засобів, що містять фосфати та СПАР, збільшення концентрації яких у стічній воді погіршує якість очистки стоків, які скидаються в р. Дніпро.

Дощова каналізація. Для захисту територій від несприятливих природних та антропогенних явищ та покращення екологічного стану водних об’єктів передбачається:

– проведення ремонту та реконструкції зі збільшенням пропускної спроможності систем відведення дощових та талих вод;

– будівництво мереж дощової каналізації на територіях нової забудови;

– реалізація проєктів будівництва мереж дощової каналізації в районах малоповерхової та приватної забудови;

– завершення будівництва очисних споруд: ж/м Осокорки Південні, Центральні; ж/м Позняки;

– будівництво очисних споруд різної продуктивності на існуючих та нових випусках дощової каналізації, орієнтовна площа землевідводу становить від 0,2 до 0,7 га на одну споруду;

– облаштування промислових підприємств локальними очисними спорудами;

– проведення реконструкції відкритих і закритих русел малих річок та меліоканалів.

Для забезпечення надійної роботи системи дощової каналізації Дарницького району та підтримання її у належному стані у подальшому необхідно виконати наступні заходи:

– провести інвентаризацію існуючих мереж та споруд дощової каналізації;

– виконати розрахунок пропускної спроможності існуючих магістральних колекторів дощової каналізації з метою визначення необхідності та черговості їх перевлаштування;

– розробити проєктно-кошторисну документацію для виконання реконструкції чи капітального ремонту мереж та споруд системи дощової каналізації;

– збільшити фінансування на утримання систем дощової каналізації до розрахункової потреби;

– ліквідувати несанкціоновані скиди господарчо-побутових стоків у міську мережу дощової каналізації;

– вирішити питання відводу земельних ділянок для розміщення очисних споруд дощової каналізації.

Електропостачання. Виходячи з розрахунків та враховуючи місцеві умови Дарницького району пропонується здійснити наступні заходи з будівництва, реконструкції та розширення електричних мереж та об’єктів:

– будівництво нових підстанцій 110 кВ з трансформаторами розрахункової потужності;

– реконструкція ПС-110 кВ із заміною обладнання на більш сучасне та заміною трансформаторів на більш потужні;

– будівництво нових ЛЕП-110 та 35 кВ для живлення нових ПС-110, 35 кВ та організації нових транзитів;

– протягом всього розрахункового періоду необхідно проводити реконструкцію та розширення електричних мереж, заміну зношеного та застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та новітні технології, а також проводити розвиток кабельних мереж із максимально можливим демонтажем та каблюванням існуючих повітряних ліній, які проходять по сельбищним територіям.

Теплопостачання. Розвиток системи теплопостачання в Дарницькому районі передбачається здійснювати з урахуванням наступних напрямків:

– будівництво РК «Осокорки» тепловою потужністю 380 Гкал/год;

– максимальне використання «дармових» джерел тепла (ССЗ «Енергія»);

– оптимізація зон дії джерел теплопостачання;

– автоматизація та диспетчеризація системи теплопостачання;

– оснащення споживачів приладами обліку та регулювання теплоспоживання, тощо.

Для ліквідації існуючого дефіциту тепла та покриття нових теплових навантажень пропонується реалізація наступних першочергових заходів:

– продовження будівництва РК «Позняки» до теплової потужності по гарячій воді 600 Гкал/год за рахунок встановлення ще чотирьох водогрійних котлів по 100 Гкал/год кожний;

– реконструкція та технічне переозброєння РК «Здолбунівська» із збільшенням теплової потужності до 300 Гкал/год;

– почергове оновлення основного та допоміжного устаткування водогрійних котлів цілого ряду районних, квартальних, автономних та промислових котелень, а також сміттєспалювального заводу «Енергія»;

– технічне переозброєння та реконструкція котелень, що знаходяться у комунальній власності (районних, квартальних, автономних);

– виведення з експлуатації дрібних неекономічних та вбудованих котельних;

– реконструкція та модернізація теплових мереж діаметрами 50-1200 мм;

– реконструкція та модернізація теплових пунктів, оснащення засобами обліку;

– використання теплоакумулюючих установок для опалення та гарячого водопостачання в адміністративних будинках, школах, дитячих садках, тощо;

– впровадження нових технологій при будівництві, реконструкції та капітальному ремонті теплових мереж, що дозволить значно підвищити строк служби теплових мереж, підвищити їх надійність при одночасному підвищенні економічності транспорту тепла.

Газопостачання. Головними засадами розвитку газового господарства в Дарницькому районі є:

– підвищення рівня безпеки транспортування та споживання газу;

– реконструкція існуючої системи газопостачання міста;

– забезпечення нових побутових, комунальних промислових споживачів та об’єктів енергетики надійним газопостачанням;

– збільшення технічного потенціалу системи газопостачання міста.

У зв’язку з цим, для першочергового виконання пропонуються наступні заходи щодо реконструкції та розширення газових мереж:

– забезпечення газопостачання станцій теплопостачання та районних котелень, які першочергово реконструюються, розширюються або будуються;

– будівництво станцій катодного захисту газопроводів від корозії;

– розробка спеціалізованої схеми газопостачання з урахуванням планувальних та проєктних рішень Генерального плану;

– прокладка газопроводів середнього та низького тиску для кільцювання існуючих тупикових мереж – з умов підвищення надійності системи газопостачання.

Розвиток інфраструктури інформатики та зв’язку. Розвиток Дарницького району м. Києва неможливий без створення сучасної мультисервісної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури та, в першу чергу, корпоративної пакетної широкосмугової мультисервісної транспортної мережі (ПШМТМ), як її основи.

Впровадження ПШМТМ дозволить забезпечити необмеженим телекомунікаційним сервісом усі напрямки життєдіяльності в місті (управління міським господарством, електронне самоврядування, безпека, охорона здоров’я і т.д.).

Забезпечення розрахункової ємності міської телефонної мережі передбачається шляхом модернізації міської телефонної мережі за рахунок реконструкції та переобладнання морально застарілих АТС на цифрові.

В існуючій мережі проводового мовлення (ПМ) спостерігається тенденція зменшення щільності абонентських пристроїв, як в житловому, так і промисловому секторі, за рахунок відмови абонентів від послуг міської мережі проводового мовлення, що спричиняє зниження економічної ефективності мережі ПМ.

До основних заходів надійного функціонування мережі проводового радіомовлення віднесено:

– модернізація фізично та морально застарілого станційного обладнання радіотрансляційних вузлів;

– відновлення застарілої лінійно-кабельної мережі проводового мовлення та її модернізація.

Розвиток мережі кабельного телебачення передбачається за рахунок застосування технології FTTH (PON), що в свою чергу надасть значну кількість переваг.

Наступним етапом передбачається об’єднання міської мультисервісної комунікаційної мережі, яка включає всі райони міста, з комунальною міською мережею кабельного телебачення в загальноміську інтерактивну цифрову телекомунікаційну мережу, до якої будуть підключені:

– житлові будинки; державні та урядові установи; міські й районні адміністративно-управлінські установи, установи по обслуговуванню населення, комунальні служби; служби пожежної безпеки; медичні установи; довідкові служби міста; та інші.

Інженерна підготовка та захист території

Для подальшого освоєння територій з складними природними і антропогенними явищами передбачаються відповідні заходи з інженерної підготовки та захисту територій.

Забудова цих територій можлива тільки після проведення цілого ряду заходів від підтоплення та затоплення, основними з яких є:

– захист від затоплення паводком 1 % забезпеченості, з урахуванням нормативних запасів;

– захист від підтоплення ґрунтовими водами;

– забезпечення відведення з території забудови талої і дощової води.

До першочергових заходів віднесено наступні основні:

Заходи з попередження та захисту від зсувних процесів:

– розробка Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– розробка Програми інженерного захисту території м. Києва від зсувів;

– проведення протизсувних робіт на зсувонебезпечних ділянках, забезпечення стійкості схилів; каналізування у мікрорайонах існуючої малоповерхової (садибної) забудови, які розташовані на зсувонебезпечних територіях;

– забезпечення дотримання, в зонах геодинамічної напруги, спеціального режиму землекористування, який визначається у містобудівних умовах та обмеженнях, що надаються в установленому порядку Департаментом містобудування та архітектури і КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт».

Захист від паводку:

– введення офіційного мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм;

– розробка проєктів із захисту існуючої та перспективної забудови різного функціонального призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості, чи прориву греблі Київської ГЕС;

– розробка гідродинамічної моделі Дніпра на ділянці в межах м. Києва;

– проведення реконструкції закритих колекторів на руслах малих річок, а також розчистка відкритих русел малих річок та їх благоустрій. Захист від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:

– розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації підтоплень на території м. Києва;

– застосування ефективних протизсувних заходів на ділянках, що підтоплюються, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація дренажних систем (як відкритих так і закритих);

– влаштування дренажів захисту підземних частин будівель та споруд, в отому числі підземних паркінгів, за необхідності з примусовим відведенням дренажного стоку (з будівництвом дренажних насосних станцій);

– проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

1 Розміщення Дарницького району в системі міста

2 План існуючого використання А3

3 Схема існуючих планувальних обмежень А3

4.1 Генеральний план

4.2 Схема проектних планувальних обмежень А3

5 Озеленені території А3 2

6 Промислові території А3 2

7 Розміщення дитячих дошк закладів на етап 7 років

8 Розміщення загальноосв навчальних закладів на етап 7 років А3

9 Розміщення об’єктів охорони здоров’я на етап 7 років А3

10 Розміщення закладів культури та спорту на етап 7 років А3

11 ІАОП

12 Магістральна вулична мережа

13 Рейковий пасажирський транспорт

14 Тролейбусна та автобусна мережі