• Головна
  • Деснянський район. Функціонально-планувальна структура
Layout1

Деснянський район. Функціонально-планувальна структура

Деснянський адміністративний район розташований в долині лівого берега Дніпра у північно-східній частині міста, частково у північній лівобережній зоні міста Києва, межує з Оболонським і Дніпровським адміністративними районами міста та Броварським районом Київської області. В межах Деснянського району розташовані частина річки Дніпра, протока Десенка, затока Доманя та Дніпровські острови Муромець і Лопуховатий, озеро Алмазне. Територія району простягається до північних і східних меж Києва.

До складу району входять такі місцевості як Вигурівщина-Троєщина, Биківня, Лісовий масив. Забудова району переважно формувалась за радянських часів, коли тут були збудовані житлові масиви Троєщина і Лісовий, частина житлової забудови району є садибна (колишні селища Троєщина і Биківня). Значну частину району займають території Броварського і Білодібровницького лісництв та заказників «Бобровня» і «Муромець-Лопуховате». В межах району розташоване одне з найбільших міських кладовищ – Лісовий цвинтар.

Сучасна площа району становить 14,7 тис. га, що становить 17,6 % від загальної площі міста. Планувально район розвивався як комплексне сельбищно-виробниче утворення. В межах району розташовані крупний промислово-виробничий район «Троєщина», багато науково-дослідних і науково-виробничих центрів, закладів вищої освіти. Частка зелених насаджень в районі є дуже значною за рахунок лісопаркового поясу і паркових зон (парк «Муромець», Всеукраїнський парк пам’яті борців за свободу і незалежність України, Деснянський парк, тощо).

Рішеннями Генерального плану передбачається комплексний розвиток і благоустрій району як сельбищно-виробничого із розвитком адміністративно-ділової, науково-освітньої, торгівельно-розважальної, соціально-обслуговуючої, медичної функцій. Планується реструктуризація промислово-виробничих і комунально-складських територій, розвиток системи зелених насаджень.

Територією району проходять важливі транспортні зв’язки: Північний мостовий перехід, проспект Романа Шухевича і вулиця Братиславська.

Існуючий житловий фонд складає 7899,0 тис.кв.м. загальної площі житла, з них 7782,6 тис.кв.м це загальна площа квартир в багатоквартирних будинках. Згідно рішень Генплану на перспективу передбачається збільшення житлового фонду на 1151,2 тис.кв.м. загальної площі житла, з них 926,4 тис. кв. м це загальна площа житла в багатоквартирних будинках.

Рішеннями Генерального плану на території району передбачається:

– упорядкування, підвищення ефективності використання територій комунально-складського призначення та спец.призначення (с. Биківня);

– будівництво житлових комплексів та окремих об’єктів житлового, соціального, громадського, навчального, торгівельно-побутового призначення з підземними паркінгами, а також окремих житлових будинків з об’єктами соціально-обслуговуючого призначення в кварталах по вулицях М.Закревського, вул. Милославська, вул. Радистів та іншим;

– комплексна реконструкція застарілої забудови житлового кварталу в межах Лісового проспекту, вул. Мілютенка, вул. Шолом-Алейхема, характеристика приведена в таблиці 1;

– завершення комплексної забудови житлового мікрорайону садибної забудови біля селища «Троєщина» та комплексний благоустрій кварталів існуючої садибної забудови.

Найбільші ділянки нового житлового будівництва це ділянки в межах вул. М.Закревського з обсягом будівництва 442,2 тис.кв.м та комунально-складські території в с. Биківня з обсягом будівництва 144,3 тис.кв.м.

Чисельність постійного населення складає 366,8 тис.осіб, а фактичного – 369,6 тис.осіб. На перспективу очікується зростання постійного населення до 381,7 тис.осіб.

ТРАНСПОРТ І ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА

По території Деснянського району проходять основні магістралі лівобережної частини міста. Серед них проспект Романа Шухевича, який виконує функцію лівобережного підходу до Північного мостового переходу, проспект Володимира Маяковського та вулиця Оноре де Бальзака, які спрямовують основні транспортні потоки житлового масиву «Троєщина» на правий берег та південь міста.

Броварський проспект обмежує район з південного сходу, переходячи в автомобільну дорогу державного значення М01, забезпечує потужний транспортний зв’язок приміської зони міста Києва Чернігівського напрямку.

На етап 7 років, відповідно до рішень Генерального плану, передбачається завершення будівництва Подільського мостового переходу через річку Дніпро та подовження його до проспекту Романа Шухевича. Також планується реконструкція вулиці Гната Хоткевича на ділянці від проспекту Юрія Гагаріна до вулиці Братиславської.

Передбачається реконструкція транспортних розв’язок в різних рівнях на перетині:

• вулиці Оноре де Бальзака та проспекту Романа Шухевича;

• проспекту Юрія Гагаріна та вулиці Гната Хоткевича, біля станції метро «Чернігівська».

На розрахунковий період (етап 20 років) передбачається:

• подовження Подільського мостового переходу до вулиці Алішера Навої;

• подовження вулиці Електротехнічна від вулиці Сержа Лифаря до межі міста з подальшим будівництвом зовнішнього зв’язку з автомобільною дорогою державного значення М01.

На етап 20 років передбачається влаштування транспортних розв’язок в різних рівнях на перетині:

• проспекту В.Маяковського – бульвару Перова – проспекту Р.Шухевича (Керченська площа);

• проспекту Р.Шухевича – вулиці Т.Драйзера – вулиці Братиславської.

На перспективу передбачається будівництво нового Північного транспортного переходу через річку Дніпро на подовженні Великої кільцевої дороги з півночі від житлового масиву Вигурівщина-Троєщина. Це зменшить транспортне навантаження на існуючий Північний міст та на проспект Степана Бандери.

Розвиток пасажирського транспорту

При реалізації Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену в Деснянському районі на перспективу намічено нові станції: «Затока Десенка», «Райдужна», «Стальського», «Братиславська», «Бульвар Перова», «Проспект Маяковського», «Теодора Драйзера», «Сержа Лифаря», «Миколи Закревського», «Марини Цвєтаєвої». В районі вул. Пухівської у виробничо-складський зоні передбачено будівництво електродепо «Троєщина» для обслуговування нової лінії метрополітену. У районі вулиці Крайньої передбачено будівництво електродепо «Воскресенське».

Будівництво цієї ділянки Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену призведе до розподілу навантажень на лініях метрополітену у центральній частині міста, зменшить навантаження на Північний міст та призведе до підвищення швидкості та комфорту пересування населення міста.

У перспективі на лівобережжі намічено будівництво нової меридіональної магістралі Троєщина-Осокорки, яка пройде вулицею Оноре де Бальзака, вздовж залізниці, проспектом Петра Григоренка. У складі цієї магістралі передбачено проходження лінії швидкісного трамваю.

Передбачено розвиток автобусних та тролейбусних маршрутів територією перспективної житлово-громадської забудови промрайону «Троєщина» на північному сході району.

Для зменшення транспортних потоків в центральну зону міста передбачено будівництво багаторівневих перехоплювальних паркінгів для автомобілів та велосипедів біля перспективного електродепо «Троєщина» по вулиці Марини Цвєтаєвої в північній частині Деснянського району.

Намічено створення та розгалуження мережі веломаршрутів вздовж вулиць та на рекреаційних територіях.

НАУКОВА ТА ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

У Деснянському районі розташований промрайон «Троєщина», сучасна площа якого становить 305 га, а також частина промрайону «Дніпровський» площею 245 га.

Промрайон «Троєщина» є оптимальним для розміщення нових першочергових індустріальних (промислових) парків у місті. Рішеннями генерального плану передбачена реструктуризація промислових територій, створення кластерної зони, модернізація та технологічне переоснащення промислових підприємств на території промрайону, а також пропонується створення індустріального парку «Київська Бізнес-Гавань».

До складу промислового комплексу району входять: виробництво та розподілення теплової та електричної енергії, об’єкти транспорту, комунально-складська, машинобудування, науково-дослідна база Філія АК «Київенерго», ТЕЦ № 6, Банкнотно-монетний двір НБУ. Планується будівництво індустріального парку «Київська Бізнес-гавань» на Троєщині. На перспективу площа промрайону «Троєщина» збільшиться до 489 га.

Рішеннями Генерального плану пропонується реструктуризація промислових й комунально-складських територій промрайону «Дніпровський» із соціально й екологічно небезпечних деградованих у сучасні зони ділової активності вздовж Броварського проспекту. Передбачено демеркуризацію території ВАТ «Радикал», санацію ВАТ «Хімволокно» та створення на рекультивованих територіях нових виробництв IV-V класу.

Науковий комплекс Деснянського району становить 14 науково-дослідних і проектних установ, у тому числі: 7 – науково-дослідних установ, 4 – проектних, інших установ – 3. Серед основних напрямів діяльності: наукові дослідження в галузях фармакології, епідеміології, онкології, біології, охорони довкілля, містобудування, інформаційно-обчислювального забезпечування, поліграфічного оформлення та розвитку спеціальних видів друку, проектні розробки в галузях будівництва та реконструкції об’єктів агропромислового, лісогосподарських комплексів, нафтопродуктозабезпечення, шляхового господарства.

На території району розташовані науково-дослідні центри: Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Інститут органічної хімії НАН України, ВАТ «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку», Інститут гігієни та медичної екології імені Олександра Марзеєва АМН України, Український науково-виробничий інженерний центр по охороні праці у сільському господарстві «Укрсільгоспохоронпраці», Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, ПАТ «Агропромсистема».

Інші науково-виробничі заклади району: ДНВП «Картографія», Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В.Шаха «Укргеоінформ».

ГРОМАДСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Наука і освіта. За кількістю закладів освіти Деснянський район посідає перше місце. На території району розташовано 11 вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації та форм власності та вищих училищ: Київський національний торговельно-економічний університет (КНТЕУ), Філія Київського славістичного університету, Київський міський медичний коледж (КММК) Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення, Київська муніципальна українська академія танцю імені Сержа Лифаря, Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом (МАУП), Республіканське вище училище фізичної культури, Лівобережне відділення Київської Академії перукарського мистецтва, Навчально-науковий інститут підготовки слідчих і криміналістів Національної академії внутрішніх справ, Вище комерційне училище Київського національного торговельно-економічного університету (ВКУ КНТЕУ), Київське вище професійне училище технологій та дизайну одягу.

Закладами освіти Деснянського району укладено угоди з 30 вищими навчальними закладами м. Києва. 20 загальноосвітніх навчальних закладів (ЗОНЗ) залучено до експериментальних програм. У районі діє банк інноваційного педагогічного досвіду вчителів та керівників закладів освіти, який включає авторські методики та узагальнений передовий педагогічний досвід.

У системі дошкільної, середньої та позашкільної освіти функціонує 135 закладів освіти, з них: 51 – дошкільний заклад і 13 шкіл-дитсадків. У районі діє 14 спеціалізованих шкіл: СЗОШ № 152, 202, 207, 247, 250, 251,264, 277, 301, 307, 312, 313, 320, 322. ШДС: СНВК «Вікторія», «Лісові дзвіночки», «Деснянка», «Мрія», «Усмішка», «Київські каштани» і приватна школа «Славія». СЗОШ № 320 спеціалізується на поглибленому вивченні української мови та літератури, СЗОШ № 307 – природничих дисциплін, а інші школи і ШДС – іноземних мов.

В районі є 6 гімназій: № 39(гімназія імені гетьмана Богдана Хмельницького), 283 («Троєщинська Січ»), Києво-Могилянський колегіум, «Троєщина», 2 – приватні: «Грейс» і «Лінгвістична гімназія», вечірня школа № 18, навчально-виховний комплекс «Престиж» при МАУП.

Позашкільні заклади району: Центр дитячої творчості та юнацтва (ЦДЮТ), школа мистецтв імені Миколи Леонтовича, комплексна ДЮСШ № 14, ДЮСШ № 18.

Система загальної середньої освіти району представлена 57 закладами місткістю 46,5 тис.місць, система дошкільної освіти включає 74 дитячих дошкільних закладів, місткістю 13,5 тис.місць. Рівень забезпеченості дошкільними установами на початок 2019 року складав 90 %, рівень забезпеченості школами в цілому по району забезпечує нормативну потребу, однак враховуючи територіальні диспропорції, дотримання нормативних радіусів доступності та подальших розвиток району заплановано на перспективу будівництво та реконструкція низки об’єктів шкільної та дошкільної освіти.

Зокрема на етап 7 років рішеннями Генерального плану передбачено збільшити загальну місткість шкіл та дошкільних закладів на 3,2 та 1,1 тис. місць, а в подальшому передбачено усунути дефіцит в дошкільних закладах, довести до 100 % рівня забезпеченості.

Культура і спорт. Вирішенням задач фізичного виховання населення і підготовки спортсменів у районі займаються: вище училище фізичної культури, комплексна дитячо-юнацька спортивна школа № 14, дитячо-юнацька спортивна школа № 18, дитячо-юнацька спортивна школа № 1 Київського міського ФСТ «Спартак», районний центр навчання плаванню, районний центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», який підпорядковується Відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Деснянської РДА.

У районі працює більше 30 дитячих туристичних секцій – при Центрі дитячої та юнацької творчості, у школах № 301, 307, 283, 249, 218, 212, 152 та інших.

Загалом в Деснянському районі функціонує: 3 стадіони; 68 спортивних залів (в основному в загально-освітніх закладах); 80 футбольних полів; 228 спортивних майданчиків; 28 стрілецьких тирів, 22 тренажерних зали; 23 басейни (16 в дошкільних закладах), 9 тенісних кортів; 17 спортивних клубів; культивується 50 видів спорту; працює понад 500 спортивно-оздоровчих секцій.

На етап 7 років прогнозується будівництво багатофункціонального комплексу з льодовою ареною на перетині вулиць Милославська та Закревського, спортивного комплексу на просп. Р.Шухевича, реконструкцiя стадiону зі штучним покриттям на вул. Драйзера, 2б, а також будівництво прибудови актового залу до школи мистецтв з реконструкцією існуючої будівлі на вул.Закревського, 43-А та реконструкція будівлі коледжу хореографічного мистецтва «Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря» по вул. Данькевича, 4-а, у Деснянському районі.

Медицина. На території району розміщено 5 міських лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ): Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, Київська міська психоневрологічна лікарня № 2, Центр радіаційного захисту населення м. Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи, Київський міський будинок дитини «Берізка». Також працюють районна санітарно-епідеміологічна станція (СЕС), багато аптечних пунктів та 8 аптек.

Також в районі функціонують: Центральна районна поліклініка, Київський міський Центр серця, Центральна районна дитяча поліклініка, районна дитяча поліклініка № 2, підстанція швидкої медичної допомоги, денний стаціонар для наркозалежних, Лівобережний нейроцентр з реабілітаційним відділенням, районний профмедпукнт, міжрайонний пункт невідкладної стоматологічної допомоги, на базі поліклініки № 2 працює районний травмпункт, на базі ЦРДП розташована районна баклабораторія. З 2004 року в районі діє перший в Україні Центр малоінвазивної хірургії. У районі функціонує дві лікарські амбулаторії в с. Троєщина та у с. Биківня.

На етап 7 років планується будівництво багатопрофільної лікарні на перетині вулиць Закревського та Милославської, реконструкція будівлі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, вул. Братиславська, 3, реконструкція з прибудовою корпусу фізичної та реабілітаційної медицини міського будинку дитини «Берізка», реконструкція нежитлових приміщень на першому поверсі будівель на вул. Будищанській, 3 та Л.Бикова, 7-а для влаштування амбулаторій лікарів сімейної медицини.

ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

У складі Генерального плану міста Києва розроблено історико-архітектурний опорний план (далі – ІАОП). На кресленні ІАОП проведено узгодження та систематизацію територій, пов’язаних з розташуванням та збереженням об’єктів культурної спадщини), зокрема:

– об’єкти культурної спадщини всіх видів, типів та категорій згідно Переліку на 01.01.2019 нанесено на картографічну основу міста Києва;

– на основі пооб’єктного обліку проведено узагальнення (переліків та розташування) нерухомої історико-культурної спадщини міста в обсязі, достатньому для вирішення питань її збереження та відповідного використання в містобудівному проєктуванні на стадії генерального плану (М 1:10000);

– на кресленні ІАОП плану здійснено узгодження між собою територій пам’яток (комплексів) містобудування, архітектури, археології, природно-заповідного фонду, що примикають одна до одної;

– на кресленні ІАОП систематизовано та узгоджено між собою всі види історико-культурних територій, визначених та затверджених на початок його розроблення;

– основні креслення Історико-архітектурного опорного плану розроблені на базі даних актуалізованої картографічній основі м. Києва, М 1:10000 (згідно з вимогами ДБН Б.2.2.3-2012 надано Замовником). Оскільки основа має зв’язок з державною системою координат УСК-2000, зникає необхідність вербального опису меж територій пам’яток (комплексів, садиб) та зон охорони пам’яток для забезпечення їх юридичного оформлення землевпорядною документацією;

– до Історико-архітектурного опорного плану застосовано вимоги чинного нормативного законодавства та відповідних міжнародних документів.

Територія району не належить до історичної частини міста. Станом на 01.01.2019 у Деснянському районі обліковується 2 об’єкти культурної спадщини.

Найціннішою з історико-культурної точки зору територією району є прибережна частина, де розташовані пам’ятки археології. Ця територія входить до меж зони охоронюваного ландшафту.

ЗЕЛЕНІ ЗОНИ

У Деснянському районі розташовані 14 парків, 30 скверів та 3 бульвари. Загальна площа зелених насаджень загального користування району складає 649,8 га. Забезпеченість озелененими територіям для мешканців району становить 17,7 кв.м на особу.

В районі розташовані місця для відпочинку біля води з зонами відпочинку Чорторий (р.Дніпро, парк «Муромець»), Троєщина (затока р.Десенка).

Передбачається розвиток системи озеленення району та збільшення озеленених територій загального користування до 698,4 га (без врахування буферних парків). Передбачено упорядкування та комплексний розвиток існуючих та проектних озеленених територій району, влаштування спеціалізованих елементів систем відпочинку та озеленення.

Передбачено створення парку «Приозерний» (по вул. М.Закревського), площею 20 га, будівництво парку біля озера «Алмазне», в т.ч. спортивного парку «Алмазний», 13,3 га, будівництво парку «Героїв України» (с. Биківня), площею 9,1 га.

На етап 7 років передбачено проведення благоустрою, реконструкції та капітального ремонту на території 13 об’єктів зеленого будівництва, загальною площею 47 га, в т.ч. передбачено реконструкцію та благоустрій парку Молодіжний, парку «Фестивальний», парку ім. Ніколаєва, парку між просп. В.Маяковського та вул. Оноре де Бальзака, а також 8 існуючих скверів.

В межах району знаходиться значна частина лісового масиву Дарницького лісопаркового господарства, площею 8623 га.

На території лісопаркових масивів, що межують з житловими районами Деснянського району передбачено створення буферного парку «Перемога» (як подовження існуючого парку Перемога по вул. Генерала Жмаченка), площею 59 га, парку «Здоров`я», площею 125 га, парку «Берізка», площею 165 га та парку біля с. Биківня, площею 68,6 га. Буферний парк (як різновид лісопарку) – це упорядкована частина території лісу населеного пункту, розташована на межі міста з лісом, призначена для вільного короткотривалого відпочинку, організована шляхом поступової реконструкції до певної ландшафтно-планувальної системи (з максимальним збереженням існуючого природного середовища), являє собою комплекс, що поєднує рекреаційні, архітектурно-художні, санітарно-гігієнічні, пізнавальні та лісогосподарські функції. Буферні парки відносяться до міських лісів і являються частиною лісового фонду України. Згідно ДБН Б 2.2-12:2019 буферні парки є структурними елементами території комплексної зеленої зони міста, які за функціонального належністю відносяться до озеленених територій загального користування.

В межах району розташовані наступні території та об’єктів природно-заповідного фонду України місцевого значення:

Регіональні ландшафтні парки:

1. Дніпровські острови (частково)

2. Лісовий заказник «Березовий гай»

3. Лісовий заказник «Біла діброва»

4. Загально-зоологічний заказник Бобровня

5. Ландшафтний заказник «Муромець-Лопуховате».

Парки-пам’яки садово-паркового мистецтва:

6. Парк Кіото.

На перспективу передбачається включити до переліку територій та об’єктів природно-заповідного фонду ділянки лісу Броварського лісництва (кв. 17, 40, 51 Дарницького ЛПГ). Передбачено створення Лісового заказника загальнодержавного значення «Броварський праліс», площею 92 га, а також розширення Лісового заказника місцевого значення «Березовий гай», площею 8,4 га

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Генеральним планом в Деснянському районі з метою поліпшення екологічного стану території міста та життєвого середовища на етап 20 років передбачається комплекс інженерно-технічних заходів з охорони навколишнього середовища, захисту населення і території від несприятливих впливів природного та техногенного походження, в тому числі:

Захист від повеней:

– введення мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм на території м. Києва;

– розробка проєктів із захисту існуючої та перспективної забудови різного функціонального призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості, чи прориву греблі Київської ГЕС;

– розробка гідродинамічної моделі Дніпра на ділянці в межах м. Києва;

– проведення реконструкції закритих колекторів на руслах малих річок, а також розчистка відкритих русел малих річок, меліоканалів, пониження рівня відкритих водойм (Північно-Дарницький меліоканал, оз. Алмазне)

Заходи захисту від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:

– розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації наслідків підтоплень території м. Києва;

– застосування протизсувних заходів на ділянках їх поєднання з підтопленням, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація наявних дренажів (як відкритих так і закритих);

– проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом:

– оптимізація руху автотранспорту (будівництво розв`язок, тунелів, перерозподіл транспортних потоків, будівництво підземних і надземних пішохідних переходів, в тому числі обмеження руху вантажного транспорту на території м. Києва);

– популяризація автомобільного електротранспорту, велосипедного транспорту та будівництво велосипедних доріжок;

– розширення мережі постів контролю та спостереження за станом атмосферного повітря;

– проведення реконструкції вуличних зелених насаджень для підвищення їх ефективності, підвищення загального ступеня озеленення території, в тому числі з використанням дахового і вертикального озеленення;

– оновлення рухомого складу автобусних парків з заміною моделей з застарілими двигунами на сучасні двигуни, що відповідають сучасним європейським стандартам, збільшення частини громадського електротранспорту.

Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами:

– здійснення дієвого екологічного та санітарного контролю за діяльністю промислових підприємств м. Києва;

– інвентаризація викидів та розробка (коригування) паспортів санітарно-захисних зон підприємств, здійснення контролю за режимом їх використання та рівнем озеленення;

– технологічне переоснащення, реструктуризація промислових підприємств І-ІІ класу шкідливості (згідно з санітарною класифікацією), що розташовані в районах з високою щільністю населення;

– запровадження організаційно-правових заходів по стимулюванню зниження забруднення атмосферного повітря та зменшення кількості викидів шкідливих речовин.

Заходи зі зменшення зон впливу фізичних факторів:

– забезпечення контролю за джерелами електромагнітного випромінювання;

– розробка паспортів санітарно-захисних зон та дотримання режиму використання території, визначення зон обмеження забудови з метою забезпечення захисту від джерел електромагнітного випромінювання;

– застосування комплексу архітектурно-планувальних заходів зі зменшення негативного впливу шумового забруднення: застосування звукопоглинаючих матеріалів, конструювання протишумових віконних клапанів;

– заміна застарілих вікон та балконних дверей у житлових будинках на сучасні склопакети, а в офісних будівлях встановлення нових фасадних систем;

– проведення комплексних шумозахисних заходів, в тому числі створення шумозахисних екранів на вулицях з еквівалентним рівнем шуму вище нормативного; – використання віброшумозахисних конструкцій при реконструкції транспортних магістралей, встановлення шумозахисних екранів;

– розробка карти шумів м. Києва та впровадження загальноміської Програми захисту від шуму, електромагнітного випромінювання та інших несприятливих фізичних факторів впливу.

Заходи по скороченню та забезпеченню режимів санітарно-захисних зон виробничих об’єктів:

– розробка та реалізація проєктів організації санітарно-захисних зон виробничих підприємств (промислових зон) з метою виключення випадків проживання населення в зонах понаднормового впливу виробничих об’єктів;

– технічне переоснащення підприємств теплоенергетики, хімічної, будівельної промисловості для підвищення ефективності очищення викидів та зменшення в подальшому їх санітарно-захисних зон;

– розробка техніко-економічного обґрунтування по екологічній санації проммайданчику ПАТ «Радикал», уточнення та зменшення санітарно-захисної зони, проведення санації території та заходів з забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення ртутьвмісних відходів;

– реструктуризація, перепрофілювання та технологічне переоснащення підприємств, які негативно впливають на навколишнє середовище, в першу чергу – підприємства І класу шкідливості;

– ліквідація зон екологічного ризику за рахунок переведення потенційно екологічно небезпечних підприємств, що використовують хімічно небезпечні речовини (хлор, аміак) на більш хімічно безпечні (гіпохлорит натрію, фреон) речовини;

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення розмірів їх санітарно-захисних зон.

Забезпечення режимів зон охорони джерел питного водопостачання:

– встановлення поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та дієвий контроль за дотриманням ведення господарства на їх території;

– підвищення надійності роботи водопровідних станцій та отримання питної води належної якості при аварійних забрудненнях джерел водопостачання.

Заходи по захисту водойм, підземних вод, та забезпечення режимів господарювання в межах ПЗС:

– забезпечення обмеження господарської діяльності та встановлення дієвого контролю за дотриманням норм природокористування в межах прибережних захисних смуг (ПЗС) відповідно до вимог чинного Законодавства, винесення їх меж в натуру;

– посилення санітарно-епідеміологічного контролю за станом пляжів та водойм, що використовуються в рекреаційних цілях, для забезпечення їх відповідності ДСП № 173;

– забезпечення очищення всіх водойм м. Києва згідно з чинними нормами, правилами утримання та догляду водних об’єктів – один раз на 5-10 років (залежно від глибини);

– розробка та реалізація Проєкту відродження малих річок міста, комплексні заходи щодо водойм по вул. М. Закревського;

– будівництво очисних споруд дощової каналізації;

– розробка проєктів розширення ПЗС для забезпечення нормативного стану водойм та реабілітації природного комплексу, в тому числі в межах територій промислово-комунального призначення, які передбачаються до функціонального перепрофілювання;

– виконання коригування «Проєкту прибережних захисних смуг водних об’єктів м. Києва» відповідно до нової топогеодезичної зйомки та сучасного стану водних об’єктів міста;

– продовження роботи з благоустрою берегів, очищенню чаш водойм та русел водотоків від замулення, заростання, засмічення.

Заходи по реабілітації ґрунтів:

– проведення комплексу заходів з меліорації, локалізації та консервації верхніх шарів ґрунту на територіях, сумарний показник забруднення ґрунтів яких перевищує 64 умовні бали (зокрема в межах підприємств, які перепрофільовуються, територій прилеглих до залізниць та магістралей);

– здійснення заходів з демеркуризації забруднених територій ПАТ «Радикал»;

– коригування існуючої схеми санітарної очистки з урахуванням нових умов розвитку міста (вирішення проблем сортування, переробки, термічного знешкодження та утилізації побутових, промислових та інших відходів), ліквідація та недопущення утворення нових сміттєзвалищ;

– контроль за ґрунтами, що ввозяться для використання при озелененні та благоустрою міських територій.

Заходи з організації санітарної очистки території:

Тверді побутові відходи (ТПВ):

Впровадження сортування, роздільного збору та вивезення ТПВ:

– впровадження роздільного збору ТПВ (переважним чином 2-х контейнерної системи – вторинна сировина та змішані відходи);

– створення критих, відгороджених контейнерних майданчиків та їх облаштування згідно з вимогами ДСаНПіН 145-2011, обґрунтування їх розміщення з точки зору найбільших потоків людей та зручності під`їзду сміттєвозів необхідно розглядати окремо в кожному конкретному випадку у відповідності до містобудівних умов;

– зменшення утворення кількості ТПВ, які підлягають вторинному сортуванню шляхом розвинення мережі стаціонарних і пересувних приймальних пунктів вторсировини в усіх районах м. Києва (папір, картон, метал, скло, ПЕТ-пляшки, консервні банки, ганчір’я тощо) – загальною кількістю 35-40 шт.;

– вирішення проблеми утилізації небезпечних відходів (елементів живлення, ртутьвмісних ламп і т.п.) шляхом організації спеціалізованих пунктів прийому в кожному мікрорайоні;

– обробка на сміттєсортувальних станціях тільки «сухої» фракції ТПВ, що дозволяє підвищити ефективність промислового сміттєсортування до 90 % вторинної сировини.

Рідкі побутові стоки:

– розділення стічних вод правобережної та лівобережної частини міста, з будівництвом в південній частині приміської зони очисних споруд зі спорудами по обробці та утилізації осадів.

Будівельне сміття:

– використання подрібнюючих установок для ущільнення будівельного сміття;

– повторне використання відходів будівництва, виробництво щебеню і піщано-гравійної маси (для підсипання доріг та при деяких інших видах будівельних робіт).

Промислові відходи:

– зменшення частки неутилізованих відходів в загальному обсязі утворюваних відходів шляхом їх утилізації та знищення токсичності (в основному піроліз та газифікація відходів);

– забезпечення дієвого контролю за діяльністю підприємств, що працюють у сфері поводження з промисловими відходами шляхом ліцензування та екологічного інспектування.

Вирішення проблеми поводження з крупногабаритними відходами:

– організація збору і транспортування великогабаритного сміття шляхом влаштування спеціальних майданчиків з контейнерами місткістю 5-25 м3;

Вирішення проблем у сфері поводження з відходами зеленого господарства:

– організація ефективного збору і транспортування відходів зеленого господарства до місць переробки;

– оновлення парку спецтехніки для збору і транспортування неліквідної деревини, відходів лісозаготівель та опалого листя;

– організація переробки неліквідної деревини та відходів лісозаготівель на тверде органічне паливо з стабільними енергетичними показниками на базі деревообробних цехів КО «Київзеленбуд» з використанням сучасних технологій;

– розширення мережі існуючих площадок для компостування опалого листя відповідно до нормативу «Технології перероблення органічної речовини, що є у складі побутових відходів» (наказ СОУ ЖКГ № 78 від 30.03.2010 р.) та згідно з Розпорядженням КМДА № 379 від 07.03.2006 р. «Про створення виробничих дільниць з утилізації листя та інших рослинних відходів»;

– для попередження засмічення озеленених територій загального користування встановлення урн та контейнерів;

– закріплення на законодавчому рівні, внесення коректив у «Правила утримання собак та котів у м. Києві» (Рішення Київради № 1079/3912 від 25.10.2007 р.) щодо системи прибирання екскрементів собак та котів їхніми хазяями під час вигулу на озеленених територіях та здійснення контролю за дотриманням даних Правил з застосуванням системи штрафів та адміністративних порушень.

Кладовища:

– заборона традиційних поховань в межах міста, крім випадків повторного захоронення чи підхоронення до родинних могил;

– реконструкція існуючих кладовищ міста з будівництвом колумбарних стінок;

– розробка спеціальних проєктів при розширенні існуючих кладовищ, що примикають до лісопаркових зон, з пріоритетом збереження існуючих озеленених територій;

– впровадження на всіх старих кладовищах переважного поховання в склепах (сімейного типу);

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення їх можливого негативного впливу в районах з високою щільністю населення;

– будівництво міського кладовища для тварин у складі крематорію та колумбарію біля ТЕЦ-6.

З метою запобігання негативним наслідкам впливу на довкілля у рамках Генерального плану міста Києва розроблений комплекс заходів із запобігання, зменшення або пом’якшення ймовірних негативних наслідків виконання документа державного планування. Такі заходи спрямовані на зниження забруднення атмосферного повітря, захисту від фізичних чинників впливу (шум, електромагнітне випромінювання), запобігання підтопленню та зсувам, захисту водного басейну та ґрунтів.

ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

При забезпеченні необхідної потужності і надійності систем інженерної інфраструктури Деснянського району основними проблемами є значне відставання інженерного забезпечення забудови, зношеність магістральних та розподільчих інженерних мереж і міських очисних споруд каналізації, вичерпаність резерву електрозабезпечення й теплопостачання існуючої забудови внаслідок нерівномірного розташування джерел, а також значного росту потреби в цих ресурсах. Для вирішення цих проблем пріоритетними напрямками та завданнями є наступні.

Забезпечення надійності функціонування інженерної інфраструктури міста:

– забезпечення надійного та безперебійного енерго- та водопостачання споживачів міста;

– підвищення якості роботи систем та схем інженерного забезпечення з урахуванням зростаючих вимог до охорони навколишнього середовища та здоров’я людини;

– ефективне використання інженерних та територіальних ресурсів з урахуванням широкого вживання ресурсозберігаючих технологій;

– розширення спектру телекомунікаційних послуг.

Розвиток інфраструктури водогосподарського комплексу:

– покращення якості води в джерелах питного водопостачання та удосконалення технології очищення питної води на водопровідних станціях;

– удосконалення системи обліку, скорочення втрат та підвищення надійності систем та схем водопостачання;

– досягнення нормативного рівня очистки господарсько-побутових та поверхневих стоків;

– створення споруд та впровадження технологій для гарантованої утилізації осаду та підвищення ефективності споруд обробки осаду;

– забезпечення стабільної та безаварійної роботи системи транспортування стоків зі створенням оптимального резерву пропускної спроможності комунікацій та резерву потужності споруд;

– забезпечення водопостачання та 100 % каналізування районів садибної забудови з прокладанням мереж дощової каналізації,а також будівництвом очисних споруд та насосних станцій в с. Троєщина, с. Биківня.

Розвиток інфраструктури паливно-енергетичного комплексу:

– збільшення виробництва теплової та електричної енергії зі створенням резерву потужності на джерелах;

– підвищення енергоефективності при виробництві, передачі та споживанні теплової та електричної енергії, впровадження когенерації;

– стабілізація та подальше зниження впливу енергоджерел на навколишнє середовище;

– підвищення ефективності використання природного газу;

– стійке постачання природним газом міських споживачів, насамперед населення та джерел енергопостачання;

– широке застосування в паливно-енергетичній галузі міста нетрадиційних джерел енергії, що виробляється без спалювання вуглеводнів;

– розвиток і реконструкція систем транспортування енергоресурсів;

– вивільнення територій, які зайняті повітряними лініями електропередачі та відкритими електропідстанціями шляхом переведення відповідно в кабельне виконання та закритого типу.

Розвиток інфраструктури інформатики та зв’язку:

– безперебійне надання послуг зв’язку, в тому числі мобільного, місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв’язку;

– розвиток послуг та мереж: зв’язку персонального радіовиклику; пересувного радіозв’язку в виділеній мережі зв’язку; пересувного радіотелефонного зв’язку та супутникового радіозв’язку; зв’язку по наданню каналів зв’язку, по передачі даних, а також для кабельного, ефірного мовлення та дротового радіомовлення; поштового зв’язку;

– розвиток волоконно-оптичної мережі для забезпечення переводу АТС на цифрові технології;

– розвиток телекомунікаційної мережі та кабельного телебачення;

– забезпечення населення послугами поштового зв’язку високої якості з розширенням спектру послуг;

– безперебійне функціонування телерадіомовної мережі.

Заходи з розвитку, будівництва та реконструкції систем і об’єктів інженерної інфраструктури та вдосконалення їх функціонування

Водопостачання. Вдосконалення системи водопроводу в Деснянському районі базується на принципах оптимального використання природних, технічних, енергетичних та фінансових ресурсів. Підвищення якості води на перспективу передбачається за рахунок впровадження сучасних методів знезаражування води шляхом переходу від рідкого хлору на діоксид хлору, будівництва споруд попередньої очистки води та первинного озонування на Деснянській водопровідній станції, збільшення подачі артезіанської води в централізовану систему водопостачання з доведенням її обсягів до затверджених експлуатаційних запасів та ін.

Скорочення нераціональних втрат води передбачається за рахунок обліку індивідуального водоспоживання, зниження втрат води при транспортуванні, раціонального використання води питної якості промпідприємствами за рахунок впровадження сучасних водозберігаючих технологій, систем зворотного та повторного водопостачання, використання на технологічні потреби води відповідної якості, а також – будівництва системи поливального водопроводу з власними джерелами та спорудами водопостачання.

Для подальшого перспективного розвитку системи водопостачання, забезпечення розрахункових потреб та для вирішення проблем, що виникли вже сьогодні, визначено заходи, які потребують термінової реалізації:

– відновлення в натурі санітарно-захисних зон від водозаборів та водоочисних станцій відповідно до чинних державних будівельних норм;

– реконструкція очисних споруд, насосної станції І-го підйому Деснянської водопровідної станції з будівництвом заводу по виробництву гіпохлориту натрію, станції зневоднення осадів, утилізації та повернення промивних вод, а також впровадження на них енергозберігаючих технологій;

– реконструкція із заміною обладнання комплексу артводопостачання з насосною станцією «Троєщина-І»;

– будівництво очисних споруд на НС «Троєщина-І»;

– тампонування артезіанських свердловин, виведених з експлуатації;

– заміна насосного обладнання на артезіанських свердловинах з впровадженням енергозберігаючого обладнання;

– реконструкція вуличної водопровідної мережі;

– прокладання вуличної водопровідної мережі;

– реконструкція підвищувальних насосних станцій холодного водопостачання з впровадженням енергозберігаючого обладнання з частотним приводом;

– вирішити питання відводу земельних ділянок для розміщення нових споруд системи водопостачання.

Водовідведення. Головним завданням по організації водовідведення в Деснянському районі м. Києві на довгостроковий період є забезпечення повного охоплення забудови міста централізованою каналізацією та розділення стічних вод правобережної та лівобережної частини міста.

До основних заходів сталого функціонування та розвитку системи каналізації на перспективу віднесено:

– реконструкція каналізаційної насосної станції та насосного обладнання існуючої каналізаційної насосної станції «Биківня»;

– будівництво нових КНС і мереж в районах існуючої неканалізованої садибної та малоповерхової забудови, згідно з «Програмою розвитку, реконструкції та ремонту водопровідно-каналізаційного господарства районів малоповерхової і котеджної забудови м. Києва»;

– модернізація виробничої бази, удосконалення правових і економічних основ функціонування водопровідно-каналізаційного господарства;

– введення на законодавчому рівні заборони на вироблення та реалізацію миючих та пральних засобів, що містять фосфати та СПАР, збільшення концентрації яких у стічній воді погіршує якість очистки стоків, які скидаються в р. Дніпро.

Дощова каналізація. Для захисту територій від несприятливих природних та антропогенних явищ та покращення екологічного стану водних об’єктів передбачається:

– проведення ремонту та реконструкції зі збільшенням пропускної спроможності систем відведення дощових та талих вод;

– будівництво мереж дощової каналізації на територіях нової забудови;

– реалізація проєктів будівництва мереж дощової каналізації в районах малоповерхової та приватної забудови;

– реконструкція існуючих очисних споруд «Троєщина» з переведенням їх на новітні технології;

– завершення будівництва очисних споруд ж/м Вигурівщина-Троєщина;

– будівництво очисних споруд різної продуктивності на існуючих та нових випусках дощової каналізації, орієнтовна площа землевідводу становить від 0,2 до 0,7 га на одну споруду;

– облаштування промислових підприємств локальними очисними спорудами;

– проведення реконструкції відкритих і закритих русел малих річок та меліоканалів.

– Для забезпечення надійної роботи системи дощової каналізації Деснянського району та підтримання її у належному стані у подальшому необхідно виконати наступні заходи:

– провести інвентаризацію існуючих мереж та споруд дощової каналізації;

– виконати розрахунок пропускної спроможності існуючих магістральних колекторів дощової каналізації з метою визначення необхідності та черговості їх перевлаштування;

– розробити проєктно-кошторисну документацію для виконання реконструкції чи капітального ремонту мереж та споруд системи дощової каналізації;

– збільшити фінансування на утримання систем дощової каналізації до розрахункової потреби;

– ліквідувати несанкціоновані скиди господарчо-побутових стоків у міську мережу дощової каналізації;

– вирішити питання відводу земельних ділянок для розміщення очисних споруд дощової каналізації.

Електропостачання. Виходячи з розрахунків та враховуючи місцеві умови Деснянського району пропонується здійснити наступні заходи з будівництва, реконструкції та розширення електричних мереж та об’єктів:

– будівництво ІІІ енергоблоку на ТЕЦ-6 потужністю 250 МВт;

– протягом всього розрахункового періоду необхідно проводити реконструкцію та розширення електричних мереж, заміну зношеного та застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та новітні технології, а також проводити розвиток кабельних мереж із максимально можливим демонтажем та каблюванням існуючих повітряних ліній, які проходять по сельбищним територіям;

– реконструкція ВРП-330 кВ ТЕЦ-6 із встановленням там третього автотрансформатора

Теплопостачання. Розвиток системи теплопостачання в Деснянському районі передбачається здійснювати з урахуванням наступних напрямків:

– оптимізація зон дії джерел теплопостачання;

– автоматизація та диспетчеризація системи теплопостачання;

– оснащення споживачів приладами обліку та регулювання теплоспоживання, тощо.

Для ліквідації існуючого дефіциту тепла та покриття нових теплових навантажень пропонується реалізація наступних першочергових заходів:

– закінчення будівництва III енергоблоку ТЕЦ-6 (350 Гкал/год) та розширення ТЕЦ-6 одним водогрійним котлом 180 Гкал/год;

– почергове оновлення основного та допоміжного устаткування водогрійних котлів ТЕЦ-6 та цілого ряду районних, квартальних, автономних та промислових котелень;

– технічне переозброєння та реконструкція котелень, що знаходяться у комунальній власності (районних, квартальних, автономних);

– виведення з експлуатації дрібних неекономічних та вбудованих котельних;

– реконструкція та модернізація теплових мереж діаметрами 50-1200 мм;

– реконструкція та модернізація теплових пунктів, оснащення засобами обліку;

– використання теплоакумулюючих установок для опалення та гарячого водопостачання в адміністративних будинках, школах, дитячих садках, тощо;

– впровадження нових технологій при будівництві, реконструкції та капітальному ремонті теплових мереж, що дозволить значно підвищити строк служби теплових мереж, підвищити їх надійність при одночасному підвищенні економічності транспорту тепла.

Газопостачання. Головними засадами розвитку газового господарства в Деснянському районі є:

– підвищення рівня безпеки транспортування та споживання газу;

– реконструкція існуючої системи газопостачання міста;

– забезпечення нових побутових, комунальних промислових споживачів та об’єктів енергетики надійним газопостачанням;

– збільшення технічного потенціалу системи газопостачання міста.

У зв’язку з цим, для першочергового виконання пропонуються наступні заходи щодо реконструкції та розширення газових мереж:

– забезпечення газопостачання станцій теплопостачання та районних котелень, які першочергово реконструюються, розширюються або будуються;

– реконструкція ГРС «Алмаз»;

– будівництво станцій катодного захисту газопроводів від корозії;

– розробка спеціалізованої схеми газопостачання з урахуванням планувальних та проєктних рішень Генерального плану;

– прокладка газопроводів середнього та низького тиску для кільцювання існуючих тупикових мереж – з умов підвищення надійності системи газопостачання.

Розвиток інфраструктури інформатики та зв’язку. Розвиток Деснянського району м. Києва неможливий без створення сучасної мультисервісної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури та, в першу чергу, корпоративної пакетної широкосмугової мультисервісної транспортної мережі (ПШМТМ), як її основи.

Впровадження ПШМТМ дозволить забезпечити необмеженим телекомунікаційним сервісом усі напрямки життєдіяльності в місті (управління міським господарством, електронне самоврядування, безпека, охорона здоров’я і т.д.).

Забезпечення розрахункової ємності міської телефонної мережі передбачається шляхом модернізації міської телефонної мережі за рахунок реконструкції та переобладнання морально застарілих АТС на цифрові.

В існуючій мережі проводового мовлення (ПМ) спостерігається тенденція зменшення щільності абонентських пристроїв, як в житловому, так і промисловому секторі, за рахунок відмови абонентів від послуг міської мережі проводового мовлення, що спричиняє зниження економічної ефективності мережі ПМ.

До основних заходів надійного функціонування мережі проводового радіомовлення віднесено:

– модернізація фізично та морально застарілого станційного обладнання радіотрансляційних вузлів;

– відновлення застарілої лінійно-кабельної мережі проводового мовлення та її модернізація.

Розвиток мережі кабельного телебачення передбачається за рахунок застосування технології FTTH (PON), що в свою чергу надасть значну кількість переваг.

Наступним етапом передбачається об’єднання міської мультисервісної комунікаційної мережі, яка включає всі райони міста, з комунальною міською мережею кабельного телебачення в загальноміську інтерактивну цифрову телекомунікаційну мережу, до якої будуть підключені:

– житлові будинки; державні та урядові установи; міські й районні адміністративно-управлінські установи, установи по обслуговуванню населення, комунальні служби; служби пожежної безпеки; медичні установи; довідкові служби міста; та інші.

Інженерна підготовка та захист території

Для подальшого освоєння територій з складними природними і антропогенними явищами передбачаються відповідні заходи з інженерної підготовки та захисту територій.

Освоєння під забудову частини заплавних територій р. Дніпро для розміщення житлового, громадського та комунального будівництва ведеться з урахуванням підпору водосховища Канівської ГЕС і проходження максимальних паводків.

Заплавні території характеризуються ослабленим природним дренажем поверхневих і ґрунтових вод, періодично затоплюються сезонними паводками.

Забудова цих територій можлива тільки після проведення цілого ряду заходів від підтоплення та затоплення, основними з яких є:

– захист від затоплення паводком 1 % забезпеченості, з урахуванням нормативних запасів;

– захист від підтоплення ґрунтовими водами;

– забезпечення відведення з території забудови талої і дощової води. Захисними заходами передбачається: намив неосвоєних територій житлових масивів Троєщина, та ін.

До першочергових заходів віднесено наступні основні:

Заходи з попередження та захисту від зсувних процесів:

– розробка Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– розробка Програми інженерного захисту території м. Києва від зсувів;

– забезпечення дотримання, в зонах геодинамічної напруги, спеціального режиму землекористування, який визначається у містобудівних умовах та обмеженнях, що надаються в установленому порядку Департаментом містобудування та архітектури і КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт».

Захист від паводку:

– введення офіційного мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм;

– розробка проєктів із захисту існуючої та перспективної забудови різного функціонального призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості, чи прориву греблі Київської ГЕС;

– розробка гідродинамічної моделі Дніпра на ділянці в межах м. Києва;

– проведення реконструкції закритих колекторів на руслах малих річок, а також розчистка відкритих русел малих річок та їх благоустрій.

Захист від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:

– розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації підтоплень на території м. Києва;

– застосування ефективних протизсувних заходів на ділянках, що підтоплюються, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація дренажних систем (як відкритих так і закритих);

– влаштування дренажів захисту підземних частин будівель та споруд, в отому числі підземних паркінгів, за необхідності з примусовим відведенням дренажного стоку (з будівництвом дренажних насосних станцій);

– проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

1 Розміщення району в системі міста-Деснянський

2 План існуючого використання А3

3 Схема існуючих планувальних обмежень А3

4 Основне креслення

5 Схема проектних планувальних обмежень А3

6 Озеленені території А3

7 Промислові території А3

8 Розміщення дитячих дошк закладів на етап 7 років А3

9 Розміщення загальноосвітніх навчальних закладів на етап 7 років А3

10 Розміщення об’єктів охорони здоров’я на етап 7 років А3

11 Розміщення закладів культури та спорту на етап 7 років А3

12 ІАОП

13 Магістральна вулична мережа

14 Рейковий пасажирський транспорт

15 Тролейбусна та автобусна мережі