• Головна
  • Дніпровський район. Функціонально-планувальна структура
Layout1

Дніпровський район. Функціонально-планувальна структура

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОН

ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА

Дніпровський адміністративний район розташований на лівому березі Дніпра, у східній частині міста, межує з Деснянським районом – на півночі та Дарницьким районом – на півдні.

Утворений район 23 травня 1969 року. Загальна площа району становить 6,7 тис. га, або 8 % від загальної території міста.

Назву отримав від ріки Дніпро, значна частина русла якого з островами розташована в межах району. Розвивається як загальноміський лівобережний центр з формуванням туристично-рекреаційної, банково-фінансової, адміністративно-ділової, фізкультурно-спортивної, культурної, освітянської та житлової функцій. Чисельність постійного населення станом на 01.01.2019 складає 355,9 тис. осіб, наявного 357,6 тис. осіб. На перспективу очікується зростання чисельності населення. Відповідно до оптимістичного прогнозу постійне населення зросте до 399,1 тис. осіб, а фактичне населення буде складати 472,0 тис. осіб. Загальна довжина шляхів складає 133,7 км. Через Дніпровський район проходить Святошинсько-Броварська лінія метрополітену та Південно-західна залізниця.

До Дніпровського району входять київські місцевості: Райдужний масив, Воскресенка, Труханів острів, Гідропарк, Лівобережний масив, Микільська слобідка, Північно-Броварський масив, Соцмісто, Русанівка, Березняки, Стара Дарниця, Русанівські Сади та ДВРЗ.

Район розвивається як комплексний сельбищно-виробничий район із розвитком житлової, адміністративно-ділової, науково-освітньої, торгівельно-розважальної, фінансово-банківської, туристично-готельної, соціально-обслуговуючої, медичної функцій.

Генеральним планом у Дніпровський районі передбачається створення нових робочих місць, розвиток інженерної та транспортної інфраструктури, офісно-ділової, науково-виробничої, медичної, соціально-обслуговуючої та житлової функцій.

Існуючий житловий фонд Дніпровського району нараховує 2421 будинок загальною житловою площею 8404,1 тис.кв.м, з них 1061 будинок це приватна садибна забудова. В багатоквартирному житловому фонді переважають 5-ти поверхові будинки, більшість з них побудовані в перший період індустріального домобудування (так звані «хрущовки»).

Найбільші ділянки нового житлового будівництва в Дніпровському районі є території в межах вулиць Березневої, Регенераторної, Каунаської, Фанерної з обсягом будівництва 245,2 тис. кв. м, вулиць Комбінатної та Сагайдака з обсягом будівництва 205,0 тис.кв.м, а також вулиць Євгена Сверстюка та Ованеса Туманяна – 199,6 тис.кв.м та ін.

На сьогоднішній день ці будинки за своїми якісними характеристиками не відповідають сучасним вимогам комфортного житла, а за своїм технічним станом наближуються до аварійного. В проєкті Генерального плану міста на етап 20 років передбачена реконструкція цих кварталів.

Для Дніпровського району основним напрямком подальшого розвитку сельбищної території є:

– оновлення існуючого житлового фонду шляхом його реконструкції, ремонту та модернізації;

– ліквідація застарілого житлового фонду та здійснення комплексної реконструкції кварталів;

– будівництво житлових комплексів та забудова окремих кварталів із закладами соціально-побутового, громадсько-торгівельного призначення, нежитловими приміщеннями, надземними та підземними паркінгами.

Для забезпечення зазначених основних функцій на території району передбачається:

– упорядкування, реструктуризація промислових районів та вузлів, підвищення ефективності використання територій виробничого та комунально-складського призначення;

– будівництво житлових комплексів та окремих об’єктів житлового соціального, громадського, навчального, торгівельно-побутового призначення з підземними паркінгами, а також окремих житлових будинків з об’єктами соціально-обслуговуючого призначення в кварталах по вулицях Комбінатній, Є.Маланюка, Березневій, Регенераторній, Каунаській, Фанерній, Дамбовій, Євгена Сверстюка, Ованеса Туманяна та іншим;

– комплексна реконструкція застарілої 5-поверхової забудови кварталу в межах вулиць вул. Воскресенська, бульв. Перова, просп. Алішера Навої, вул. Попудренка, вул. Гната Хоткевича, Мініна, Червоноткацької, Попудренка, вул. Гната Хоткевича, Мініна, Червоноткацької;

– комплексний благоустрій кварталів існуючої садибної забудови.

ТРАНСПОРТ І ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА

Територією Дніпровського району проходять основні магістралі міста. Це радіальна магістраль міста – просп. Броварський, що з одного боку виходить на міст Метро, а з іншого приймає зовнішні транспортні потоки з Чернігівського напрямку. Загальноміськими магістралями також є: просп. Р.Шухевича з виходом на Північний міст, бульв. Перова – просп. Визволителів, вул. Братиславська.

На етап 7 років необхідно завершити будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро (в складі з метрополітеном) з виїздом на просп. Р.Шухевича вздовж трамвайних колій.

Відповідно до Генплану, для організації безперервного руху проспектом Р.Шухевича та вулицею Братиславська передбачені розв’язки в двох рівнях на перетинах:

етап 7 років:

– просп. Р.Шухевича з бульв. Перова – просп. Маяковського (Керченська площа), (з естакадою по основному напрямку (просп. Ватутіна) з розподільчим кільцем на другорядних, ІІІ класу);

– просп. Р.Шухевича з вул. Братиславської – вул. Т.Драйзера (типу неповного «листа конюшини», ІІ класу);

етап 20 років:

– вул. Братиславська з вул. Микитенка, вул. С.Стальського – вул. Крайня (з естакадою по основному напрямку (вул. Братиславська);

– вул. Братиславська з просп. Лісовий (з естакадою по основному напрямку (вул. Братиславська).

Намічено будівництво магістральної вулиці загальноміського значення безперервного руху – меридіональної магістралі Троєщина-Осокорки – основною планувальною віссю лівобережжя. Магістраль довжиною 22 км пройде по вул. О.Бальзака, вздовж залізничних колій, по просп. Григоренка. Основна проїзна частина магістралі має в проекті по 3 смуги руху в кожному напрямку, між якими пройде рокадна лінія швидкісного трамваю.

На 20 років намічено:

– подовження вул. Стальського до вул. Волкова з подальшим подовженням її до просп. Броварський.

– поєднання вулиць Празька та Ялтинська, включно з трамвайною лінією.

Розвиток пасажирського транспорту в районі відбудеться за рахунок будівництва нової Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену. Лінія пройде вздовж бульв. Перова – просп. Маяковського – вул. Цвєтаєвої до електродепо по вул. Пухівська, а також вздовж вулиці Стальського до вул. Братиславська. В районі намічено будівництво станцій метрополітену: «Труханів острів», «Затока Десенка», «Райдужна», «Вул. Кибальчича», «Просп. Ватутіна», «Бульв. Перова», «Вул. Братиславська».

В перспективі передбачено будівництво швидкісного трамваю вздовж магістралі Троєщина-Осокорки, який пов’яже між собою житлові масиви Вигурівщина-Троєщина та Осокорки Південні, буде мати пересадки з трьома лініями метро.

Пропонується реконструювати трамвайні лінії з приведенням їх до Європейських стандартів з використанням сучасних конструкцій колійного полотна, що дає можливість проїзду автотранспорту, там, де це необхідно виділити їх на відособлене полотно зі створенням умов для організації маршрутів з прискореним рухом.

Передбачається з’єднання трамвайних колій по вул. Празькій з вул. Ялтинською з будівництвом трамвайного тунелю під залізничними коліями в районі перспективного Дарницького вокзалу.

На етап 20 років намічена організація тролейбусних маршрутів вулицею Братиславська.

Заплановано звільнення внутрішньоміського залізничного вузла від вантажних потоків та використання його в якості швидкісного рейкового пасажирського транспорту в єдиній системі з метрополітеном і швидкісним трамваєм. Намічена реконструкція існуючи та будівництво нових залізничних станцій.

Для зменшення транспортних потоків в центральну зону міста передбачено будівництво багаторівневих перехоплювальних паркінгів для автомобілів та велосипедів біля станцій метро «Лівобережна», «Дарниця», «Чернігівська» та «Лісова».

Намічено створення мережі веломаршрутів вздовж вулиць та на рекреаційних територіях.

НАУКОВА І ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

Згідно зі статистичними даними на 01.10.2020 у Дніпровському районі обліковується 104 суб’єкти господарювання, які здійснюють випуск і реалізацію промислової продукції або замовляють її виробництво. З них 50 підприємств виробляють продукцію на власних або орендованих потужностях і входять в промисловий комплекс району.

Дванадцять підприємств Дніпровського району реалізовували свою продукцію на експорт.

За наявними даними зростання обсягів реалізації промислової продукції відбулось на підприємствах, зокрема: ТОВ «Авант» (виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів); ТОВ «Селтік» (послуги зі збирання відходів); ТОВ «Апогей – (виробництво , харчових добавок, барвників, прянощів), ТОВ «Інтерстарч Україна» (виробництво крохмалів, сиропів, патоки), ПП «Аллен-Бізнес» (виробництво спецодягу), ТОВ «Біркрафт» (виробництво пива).

Серед найбільших підприємств району знаходяться:

ПАТ «Укрпластик» (виробництво гнучких пакувальних матеріалів);

ПрАТ «Фанплит» (виготовлення деревоволокнистих плит та фанери);

ТОВ «КМЗ «Магістраль» ім. М.П. Шульгіна» (виробництво машин та устаткування);

ТОВ «Київміськвторресурси» (збір, заготівля, сортування, обробка та первинна переробка твердих промислових та побутових відходів);

ТОВ «Кам-Трейд» (виробництво металевих дверей);

ТОВ «Компанія «Версія» (виробництво комп’ютерів та периферійного устаткування).

Виробничі підприємства Дніпровського адміністративного району розташовані в межах промрайону «Воскресенський», площею 143 га, в межах промзони «Березняки», площею 42,5, частково в межах промрайону «Дніпровський», площею 86 га.

Рішеннями генерального плану на перспективу передбачена, санація території, ліквідація, перепрофілювання територій підприємств, які не використовуються та мають закинуті виробничі будівлі, технологічні споруди. Такі ділянки часто характеризуються високим рівнем забруднення і потребують значних інвестицій на рекультивацію та відновлення прибуткового використання. Саме тут є доцільним формування розгалуженої системи економічних науково-виробничих та інноваційних кластерів до складу яких мають увійти як окремі функціонуючі вже сьогодні високотехнологічні підприємства, так і нові індустріальні, технологічні та інноваційні парки. Це, жодним чином не заперечує можливості створення подібних об’єктів. Пропонується часткова реструктуризація промислових й комунально-складських територій промрайону «Воскресенський» та промзони «Березняки», із соціально й екологічно небезпечних деградованих у сучасні зони ділової активності загальною площею 55 га.

ГРОМАДСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Освіта На території району функціонують 3 вищих навчальних заклади: Київський університет ринкових відносин, Київський університет імені Б.Грінченко, Київський університет туризму, економіки та права та 2 професійно-технічних навчальних заклади.

Система загальної середньої освіти району представлена 60 закладами освіти (55 закладів комунальної форми власності та 5 закладів приватної форми власності) проектною місткістю 43,7 тис. місць, в яких навчається 35,9 тис. учнів.

Серед комунальних загальноосвітніх навчальних закладів виділяють: середні загальноосвітні школи – 20; спеціалізовані школи з поглибленим вивченням окремих предметів – 15; ліцеї – 3; гімназії – 2; навчально-виховні комплекси – 11; школи-інтернати – 3 (спеціалізована школа-інтернат – 1, спеціальні школи-інтернати – 2); вечірня школа – 1.

Система дошкільної освіти включає 86 навчальних закладів місткістю 13,7 тис. місць, де здобувають дошкільну освіту 14.1 тис дітей.

Здобуття дошкільної освіти в районі забезпечують навчальні заклади різних типів і форм власності:73 комунальних дошкільних навчальних закладів; 1 відомчий); 4 приватні ЗДО; 6 навчально-виховних комплексів; 2 приватних навчально-виховних комплекси.

Рівень забезпеченості дошкільними установами на початок 2019 року складав 94,3%, рівень забезпеченості школами в цілому по району близький до нормативної потреби, однак враховуючи територіальні диспропорції, дотримання нормативних радіусів доступності та подальших розвиток району заплановано та частково розпочато будівництво та реконструкцію 22 об’єктів шкільної та дошкільної освіти.

Зокрема на етап 7 років рішеннями Генерального плану передбачено збільшити загальну місткість шкіл та дошкільних закладів району (за рахунок будівництва, реконструкції, розширення та повернення приміщень, що використовуються не за призначенням) на 6,1 та 1,3 тис. місць, а в подальшому передбачено усунути дефіцит в дошкільних закладах та довести до 100 % рівня забезпеченості.

Культура та спорт Об’єкти зі сфери культури та мистецтв, що розташовані на території району: 3 кінотеатри, 18 бібліотек, 3 дитячі музичні школи, 1 культурно-мистецький центр, 1 школа мистецтв та 1 художня школа, 1 школа джазового та естрадного мистецтва, театр української традиції «Дзеркало, Київський державний академічний театр драми та комедії, «Київський муніципальний академічний театр ляльок на лівому березі Дніпра», театр українського фольклору «Берегиня», клуб «Енергетик», музей вторинної сировини, музей каналізації.

У мережі фізкультурно-оздоровчих закладів району функціонують спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 16, дитячо-юнацька спортивна школа № 3, дитячо-юнацька спортивна школа № 10, дитячо-юнацька спортивна школа № 21, дитячо-юнацька спортивна школа з академічного веслування «Буревісник», дитячо-юнацька спортивна школа з академічного веслування «Славутич», дитячо-юнацька спортивна школа з академічного веслування на байдарках та каное «Київ», 3 стадіони, 8 басейнів, 31 майданчик з тренажерним обладнанням, 23 стрілецьких тирів, 12 тенісних кортів, 289 спортмайданчиків, 15 футбольних полів, 73 закритих спортивних зали, 150 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, 2 споруди зі штучним льодом, 3 веслувально-спортивних бази.

Першочерговими заходами розвитку мережі передбачена реконструкцiя фiзкультурно-оздоровчого комплексу, вул. Райдужна, 33а, реконструкцiя легкоатлетичного манежу школи вищої спортивної майстерності, просп. П.Тичини, 18, реконструкція стадіону ДЮСШ № 21, вул. Алма-Атинська, 60, реконструкція спортивної споруди зі штучним льодовим покриттям з прибудовою під багатофункціональний спортивний комплекс на вулиці Міста Шалетт, 6, реконструкція стадіону “Русанівець”, бульв. І.Шамо, 10-12, реконструкція нежитлових приміщень під багатофункціональний культурний центр, вул. Миропільська, 19, реконструкція з прибудовою будівлі дитячо-юнацької хореографічної студії “Щасливе дитинство” по просп. Миру, 2/3а.

Медицина та соціальний захист На території району функціонують стаціонарні заклади міського підпорядкування – Київська міська клінічна лікарня №11 (КМКЛ № 11), КМКЛ № 3, КМКЛ № 2, Київська міська дитяча клінічна лікарня № 2, пологовий будинок № 6.

Медичну допомогу мешканцям Дніпровського району м. Києва надають 5 комунальних некомерційних підприємств – центрів первинної медико-санітарної допомоги та 2 консультативно-діагностичних центри (для дорослого та дитячого населення), які задовольняють потреби населення у первинній та вторинній медичній допомозі.

Розвиток мережі та поліпшення матеріально-технічної бази системи охорони здоров’я потребує:

– реконструкції приміщень під розміщення амбулаторій лікарів сімейної медицини;

– проведення капітального ремонту існуючих будівель і споруд, модернізації лікувально-профілактичних установ, їх переоснащення та комплектації сучасним діагностичним, лабораторним і технологічним обладнанням.

Невідкладними заходами розвитку мережі передбачена реконструкція частини приміщень 1-го поверху нежитлової будівлі під амбулаторію загальної практики сімейної медицини по вул. Райдужна, 23 літера А, реконструкція з розширенням будівлі центру термічних уражень, реконструктивно-відновлювальної та пластичної хірургії КМКЛ №2 на вул. Краківській, 13, реконструкція нежитлових приміщень під амбулаторію лікарів сімейної медицини, бульв. Дарницький та будівництво медичного закладу, бульв. І.Шамо, 15а у Дарницькому районі м. Києва.

ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

У складі Генерального плану міста Києва розроблено історико-архітектурний опорний план (далі – ІАОП). На кресленні ІАОП проведено узгодження та систематизацію територій, пов’язаних з розташуванням та збереженням об’єктів культурної спадщини), зокрема:

– об’єкти культурної спадщини всіх видів, типів та категорій згідно Переліку на 01.01.2019 нанесено на картографічну основу міста Києва;

– на основі пооб’єктного обліку проведено узагальнення (переліків та розташування) нерухомої історико-культурної спадщини міста в обсязі, достатньому для вирішення питань її збереження та відповідного використання в містобудівному проєктуванні на стадії генерального плану (М 1:10000);

– на кресленні ІАОП плану здійснено узгодження між собою територій пам’яток (комплексів) містобудування, архітектури, археології, природно-заповідного фонду, що примикають одна до одної;

– на кресленні ІАОП систематизовано та узгоджено між собою всі види історико-культурних територій, визначених та затверджених на початок його розроблення;

– основні креслення Історико-архітектурного опорного плану розроблені на базі даних актуалізованої картографічній основі м. Києва, М 1:10000 (згідно з вимогами ДБН Б.2.2.3-2012 надано Замовником). Оскільки основа має зв’язок з державною системою координат УСК-2000, зникає необхідність вербального опису меж територій пам’яток (комплексів, садиб) та зон охорони пам’яток для забезпечення їх юридичного оформлення землевпорядною документацією;

– до Історико-архітектурного опорного плану застосовано вимоги чинного нормативного законодавства та відповідних міжнародних документів.

Територія району не належить до історичної частини міста. Станом на 01.09.2020 у Дніпровському районі обліковується 49 об’єктів культурної спадщини.

В межах району розташований Дарницький історичний ареал площею 131,9 га.

За часів Київської Русі та Польсько-Литовської держави на території району були заміські землі київських монастирів та слобідки при них – Микільська і Воскресенська, а також села.

Історико-культурна спадщина району переважно пов’язана з подіями ХХ сторіччя. В межах району на місці захоронення жертв політичних репресій 1930-х років розташований Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».

Найціннішою з історико-культурної точки зору територією району є прибережна частина району, що входить до території пам’ятки ландшафту і історії Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро. Акваторія Дніпра з островами висоти включені до зони охоронюваного ландшафту.

ЗЕЛЕНІ ЗОНИ

У Дніпровському районі розташовані 17 парків, 23 сквери, 10 бульварів. Загальна площа зелених насаджень загального користування району складає 1147,4 га.

Забезпеченість озелененими територіями загального користування для постійного населення цього району посідає перше місце серед інших районів Києва і становить 32,2 кв.м на особу.

Рішеннями Генерального плану передбачається розвиток системи озеленення району та збільшення озеленених територій загального користування до 1181,1 га (без врахування буферних парків). Плануються упорядкування та комплексний розвиток існуючих та проектних озеленених територій району, влаштування спеціалізованих елементів систем відпочинку та озеленення.

Передбачено створення парку по вул. Микільсько-Слобідській (від Броварського проспекту вздовж Русанівської протоки), площею 21 га та Парку-набережної вздовж оз. Малинівка біля р. Десенка, площею 1,93 га, трьох скверів та трьох бульварів, загальною площею 9 га.

На етап 7 років планується проведення благоустрою, реконструкції та капітального ремонту на території 28 об’єктів зеленого будівництва, загальною площею 196 га, в т.ч. передбачено реконструкцію та благоустрій парку «Перемога», парку на ж/м “Райдужний”, парку вздовж вул. Малишка, парку “Гідропарк” та ін.

В межах району знаходиться частина лісового масиву Дніпровського лісництва Дарницького лісопаркового господарства, площею 1733 га.

На території лісопаркових масивів, що межують з житловими районами Дніпровського району передбачено створення буферного парку біля ДВРЗ, площею 168, 5 га, парку «Перемога» (як подовження існуючого парку Перемога по вул. Генерала Жмаченка), площею 29 га, парку по вул. Олекси Довбуша, площею 12,6 га

Буферний парк (як різновид лісопарку) – це упорядкована частина території лісу населеного пункту, розташована на межі міста з лісом, призначена для вільного короткотривалого відпочинку, організована шляхом поступової реконструкції до певної ландшафтно-планувальної системи (з максимальним збереженням існуючого природного середовища), являє собою комплекс, що поєднує рекреаційні, архітектурно-художні, санітарно-гігієнічні, пізнавальні та лісогосподарські функції. Буферні парки відносяться до міських лісів і являються частиною лісового фонду України. Згідно ДБН Б 2.2-12:2019 буферні парки є структурними елементами території комплексної зеленої зони міста, які за функціонального належністю відносяться до озеленених територій загального користування.

В межах району розташовані наступні території та об’єктів природно-заповідного фонду України місцевого значення:

Регіональні ландшафтні парки:

Дніпровські острови (частково)

Заказники

Ландшафтний заказник “Пляхова”

Лісовий заказник «Рибне»

Ландшафтний заказник місцевого значення “Труханів острів”

На території Дніпровського району знаходиться 53 водних об’єкти. На водних об’єктах розташовані 8 пляжів, більшість з яких розміщена на території Гідропарку.

Це пляжі: Центральний,Венеція, Молодіжний, Дитячий, Передмістна слобідка, Золотий, Райдуга, Тельбін.

Но¬ві об¬лад¬на¬ні пля¬жі бу¬дуть фор¬му¬ва¬тись у ком¬плек¬сі з пар¬ко¬ви¬ми і гідропар-ко¬ви¬ми те¬ри¬то¬рія¬ми на Гор¬ба¬чи¬сі, а також на островах Ве¬не¬ці¬ан¬сь¬ко¬му, До¬ло¬бе-цько¬му і Трухановому, на Ру¬са¬нів¬ській Набережній. Пропонується збільшити площу пляжів на орієнтовно на 45 га.

Усі пля¬жі та зо¬ни від¬по¬чин¬ку бі¬ля во¬ди пе¬ред¬ба¬че¬но роз¬міс¬ти¬ти в зо¬ні пішо¬хід-ної дос¬туп¬но¬сті від жит¬ло¬вих ра¬йо¬нів із зруч¬ни¬ми під’їзними шля¬ха¬ми, під¬хо¬да¬ми, спус¬ка¬ми до них. На пля¬жах не¬об¬хід¬но пе¬ред¬ба¬чи¬ти прове¬ден¬ня від¬по¬від¬ної са¬ні-тар¬ної очистки та функ¬ціо¬наль¬но¬го зо¬ну¬ван¬ня.

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Генеральним планом в Дніпровському районі з метою поліпшення екологічного стану території міста та життєвого середовища на етап 20 років передбачається комплекс інженерно-технічних заходів з охорони навколишнього середовища, захисту населення і території від несприятливих впливів природного та техногенного походження, в тому числі:

Захист територій в зонах небезпечних геологічних та інженерно-геологічних процесів

Заходи з попередження та захисту від зсувних процесів:

– розробка Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– розробка Програми інженерного захисту території м. Києва від зсувів;

– проведення протизсувних робіт на зсувонебезпечних ділянках відповідно до Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– дотримання, в зонах геодинамічної напруги, спеціального режиму землекористування, який визначається технічними умовами, що надаються в установленому порядку відповідними установами.

Захист від повеней:

– введення мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм на території м. Києва;

– розробка проєктів із захисту існуючої та перспективної забудови різного функціонального призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості, чи прориву греблі Київської ГЕС;

– розробка гідродинамічної моделі Дніпра на ділянці в межах м. Києва;

– проведення реконструкції закритих колекторів на руслах малих річок, а також розчистка відкритих русел малих річок, меліоканалів, пониження рівня відкритих водойм.

Заходи захисту від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:

– розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації наслідків підтоплень території м. Києва;

– застосування протизсувних заходів на ділянках їх поєднання з підтопленням, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– розробка проєкту та проведення заходів по ліквідації підтоплення ж/м ДВРЗ;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація наявних дренажів (як відкритих так і закритих);

– проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом:

– оптимізація руху автотранспорту (будівництво розв`язок, тунелів, перерозподіл транспортних потоків, будівництво підземних і надземних пішохідних переходів, в тому числі обмеження руху вантажного транспорту на території м. Києва);

– популяризація автомобільного електротранспорту, велосипедного транспорту та будівництво велосипедних доріжок;

– розширення мережі постів контролю та спостереження за станом атмосферного повітря;

– проведення реконструкції вуличних зелених насаджень для підвищення їх ефективності, підвищення загального ступеня озеленення території, в тому числі з використанням дахового і вертикального озеленення;

– оновлення рухомого складу автобусних парків з заміною моделей з застарілими двигунами на сучасні двигуни, що відповідають сучасним європейським стандартам, збільшення частини громадського електротранспорту.

Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами:

– здійснення дієвого екологічного та санітарного контролю за діяльністю промислових підприємств м. Києва;

– інвентаризація викидів та розробка (коригування) паспортів санітарно-захисних зон підприємств, здійснення контролю за режимом їх використання та рівнем озеленення;

– технологічне переоснащення, реструктуризація промислових підприємств І-ІІ класу шкідливості (згідно з санітарною класифікацією), що розташовані в районах з високою щільністю населення;

– запровадження організаційно-правових заходів по стимулюванню зниження забруднення атмосферного повітря та зменшення кількості викидів шкідливих речовин.

Заходи зі зменшення зон впливу фізичних факторів:

– забезпечення контролю за джерелами електромагнітного випромінювання;

– розробка паспортів санітарно-захисних зон та дотримання режиму використання території, визначення зон обмеження забудови з метою забезпечення захисту від джерел електромагнітного випромінювання;

– застосування комплексу архітектурно-планувальних заходів зі зменшення негативного впливу шумового забруднення: застосування звукопоглинаючих матеріалів, конструювання протишумових віконних клапанів;

– заміна застарілих вікон та балконних дверей у житлових будинках на сучасні склопакети, а в офісних будівлях встановлення нових фасадних систем;

– проведення комплексних шумозахисних заходів, в тому числі створення шумозахисних екранів на вулицях з еквівалентним рівнем шуму вище нормативного;

– використання віброшумозахисних конструкцій при реконструкції транспортних магістралей, встановлення шумозахисних екранів;

– розробка карти шумів м. Києва та впровадження загальноміської Програми захисту від шуму, електромагнітного випромінювання та інших несприятливих фізичних факторів впливу.

Заходи по скороченню та забезпеченню режимів санітарно-захисних зон виробничих об’єктів:

– розробка та реалізація проєктів організації санітарно-захисних зон виробничих підприємств (промислових зон) з метою виключення випадків проживання населення в зонах понаднормового впливу виробничих об’єктів;

– технічне переоснащення підприємств теплоенергетики, хімічної, будівельної промисловості для підвищення ефективності очищення викидів та зменшення в подальшому їх санітарно-захисних зон;

– реструктуризація, перепрофілювання та технологічне переоснащення підприємств, які негативно впливають на навколишнє середовище, в першу чергу – підприємства І класу шкідливості;

– ліквідація зон екологічного ризику за рахунок переведення потенційно екологічно небезпечних підприємств, що використовують хімічно небезпечні речовини (хлор, аміак) на більш хімічно безпечні (гіпохлорит натрію, фреон) речовини;

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення розмірів їх санітарно-захисних зон. Забезпечення режимів зон охорони джерел питного водопостачання:

– встановлення поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та дієвий контроль за дотриманням ведення господарства на їх території;

– підвищення надійності роботи водопровідних станцій та отримання питної води належної якості при аварійних забрудненнях джерел водопостачання.

Заходи по захисту водойм, підземних вод, та забезпечення режимів господарювання в межах ПЗС:

– забезпечення обмеження господарської діяльності та встановлення дієвого контролю за дотриманням норм природокористування в межах прибережних захисних смуг (ПЗС) відповідно до вимог чинного Законодавства, винесення їх меж в натуру;

– посилення санітарно-епідеміологічного контролю за станом пляжів та водойм, що використовуються в рекреаційних цілях, для забезпечення їх відповідності ДСП № 173;

– забезпечення очищення всіх водойм м. Києва згідно з чинними нормами, правилами утримання та догляду водних об’єктів – один раз на 5-10 років (залежно від глибини);

– проведення невідкладного розчищення оз. Тельбин, Русанівський канал;

– розробка та реалізація Проєкту відродження малих річок міста, благоустрій прибережних територій зі створенням пляжів або зон відпочинку біля води;

– будівництво очисних споруд дощової каналізації;

– розробка проєктів розширення ПЗС для забезпечення нормативного стану водойм та реабілітації природного комплексу, в тому числі в межах територій промислово-комунального призначення, які передбачаються до функціонального перепрофілювання;

– виконання коригування «Проєкту прибережних захисних смуг водних об’єктів м. Києва» відповідно до нової топогеодезичної зйомки та сучасного стану водних об’єктів міста;

– продовження роботи з благоустрою берегів, очищенню чаш водойм та русел водотоків від замулення, заростання, засмічення.

Заходи по реабілітації ґрунтів:

– проведення комплексу заходів з меліорації, локалізації та консервації верхніх шарів ґрунту на територіях, сумарний показник забруднення ґрунтів яких перевищує 64 умовні бали (зокрема в межах підприємств, які перепрофільовуються, територій прилеглих до залізниць та магістралей);

– коригування існуючої схеми санітарної очистки з урахуванням нових умов розвитку міста (вирішення проблем сортування, переробки, термічного знешкодження та утилізації побутових, промислових та інших відходів), ліквідація та недопущення утворення нових сміттєзвалищ;

– контроль за ґрунтами, що ввозяться для використання при озелененні та благоустрою міських територій.

Заходи з організації санітарної очистки території:

Тверді побутові відходи (ТПВ):

Впровадження сортування, роздільного збору та вивезення ТПВ:

– впровадження роздільного збору ТПВ (переважним чином 2-х контейнерної системи – вторинна сировина та змішані відходи);

– створення критих, відгороджених контейнерних майданчиків та їх облаштування згідно з вимогами ДСаНПіН 145-2011, обґрунтування їх розміщення з точки зору найбільших потоків людей та зручності під`їзду сміттєвозів необхідно розглядати окремо в кожному конкретному випадку у відповідності до містобудівних умов;

– зменшення утворення кількості ТПВ, які підлягають вторинному сортуванню шляхом розвинення мережі стаціонарних і пересувних приймальних пунктів вторсировини в усіх районах м. Києва (папір, картон, метал, скло, ПЕТ-пляшки, консервні банки, ганчір’я тощо) – загальною кількістю 35-40 шт.;

– вирішення проблеми утилізації небезпечних відходів (елементів живлення, ртутьвмісних ламп і т.п.) шляхом організації спеціалізованих пунктів прийому в кожному мікрорайоні;

– обробка на сміттєсортувальних станціях тільки «сухої» фракції ТПВ, що дозволяє підвищити ефективність промислового сміттєсортування до 90 % вторинної сировини.

Рідкі побутові стоки:

– повна реконструкція Бортницької станції аерації з будівництвом лінії по обробці та утилізації осадів;

– розділення стічних вод правобережної та лівобережної частини міста, з будівництвом в південній частині приміської зони очисних споруд зі спорудами по обробці та утилізації осадів. Будівельне сміття:

– використання подрібнюючих установок для ущільнення будівельного сміття;

– повторне використання відходів будівництва, виробництво щебеню і піщано-гравійної маси (для підсипання доріг та при деяких інших видах будівельних робіт).

Промислові відходи:

– зменшення частки неутилізованих відходів в загальному обсязі утворюваних відходів шляхом їх утилізації та знищення токсичності (в основному піроліз та газифікація відходів);

– забезпечення дієвого контролю за діяльністю підприємств, що працюють у сфері поводження з промисловими відходами шляхом ліцензування та екологічного інспектування.

Вирішення проблеми поводження з крупногабаритними відходами:

– організація збору і транспортування великогабаритного сміття шляхом влаштування спеціальних майданчиків з контейнерами місткістю 5-25 м3.

Вирішення проблем у сфері поводження з відходами зеленого господарства:

– організація ефективного збору і транспортування відходів зеленого господарства до місць переробки;

– оновлення парку спецтехніки для збору і транспортування неліквідної деревини, відходів лісозаготівель та опалого листя;

– організація переробки неліквідної деревини та відходів лісозаготівель на тверде органічне паливо з стабільними енергетичними показниками на базі деревообробних цехів КО «Київзеленбуд» з використанням сучасних технологій;

– розширення мережі існуючих площадок для компостування опалого листя відповідно до нормативу «Технології перероблення органічної речовини, що є у складі побутових відходів» (наказ СОУ ЖКГ № 78 від 30.03.2010 р.) та згідно з Розпорядженням КМДА № 379 від 07.03.2006 р. «Про створення виробничих дільниць з утилізації листя та інших рослинних відходів»;

– для попередження засмічення озеленених територій загального користування встановлення урн та контейнерів;

– закріплення на законодавчому рівні, внесення коректив у «Правила утримання собак та котів у м. Києві» (Рішення Київради № 1079/3912 від 25.10.2007 р.) щодо системи прибирання екскрементів собак та котів їхніми хазяями під час вигулу на озеленених територіях та здійснення контролю за дотриманням даних Правил з застосуванням системи штрафів та адміністративних порушень.

Кладовища:

– заборона традиційних поховань в межах міста, крім випадків повторного захоронення чи підхоронення до родинних могил;

– реконструкція існуючих кладовищ міста з будівництвом колумбарних стінок;

– розробка спеціальних проєктів при розширенні існуючих кладовищ, що примикають до лісопаркових зон, з пріоритетом збереження існуючих озеленених територій;

– впровадження на всіх старих кладовищах переважного поховання в склепах (сімейного типу);

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення їх можливого негативного впливу в районах з високою щільністю населення.

З метою запобігання негативним наслідкам впливу на довкілля у рамках Генерального плану міста Києва розроблений комплекс заходів із запобігання, зменшення або пом’якшення ймовірних негативних наслідків виконання документа державного планування. Такі заходи спрямовані на зниження забруднення атмосферного повітря, захисту від фізичних чинників впливу (шум, електромагнітне випромінювання), запобігання підтопленню та зсувам, захисту водного басейну та ґрунтів.

ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

При забезпеченні необхідної потужності і надійності систем інженерної інфраструктури Дніпровського району основними проблемами є значне відставання інженерного забезпечення забудови, зношеність магістральних та розподільчих інженерних мереж і міських очисних споруд каналізації, вичерпаність резерву електрозабезпечення й теплопостачання існуючої забудови внаслідок нерівномірного розташування джерел, а також значного росту потреби в цих ресурсах. Для вирішення цих проблем пріоритетними напрямками та завданнями є наступні.

Забезпечення надійності функціонування інженерної інфраструктури міста:

– забезпечення надійного та безперебійного енерго- та водопостачання споживачів міста;

– підвищення якості роботи систем та схем інженерного забезпечення з урахуванням зростаючих вимог до охорони навколишнього середовища та здоров’я людини;

– ефективне використання інженерних та територіальних ресурсів з урахуванням широкого вживання ресурсозберігаючих технологій;

– розширення спектру телекомунікаційних послуг.

Розвиток інфраструктури водогосподарського комплексу:

– покращення якості води в джерелах питного водопостачання та удосконалення технології очищення питної води на водопровідних станціях;

– удосконалення системи обліку, скорочення втрат та підвищення надійності систем та схем водопостачання;

– досягнення нормативного рівня очистки господарсько-побутових та поверхневих стоків;

– створення споруд та впровадження технологій для гарантованої утилізації осаду та підвищення ефективності споруд обробки осаду;

– забезпечення стабільної та безаварійної роботи системи транспортування стоків зі створенням оптимального резерву пропускної спроможності комунікацій та резерву потужності споруд;

– забезпечення водопостачання та 100 % каналізування районів садибної забудови з прокладанням мереж дощової каналізації,а також будівництвом очисних споруд та насосних станцій.

Розвиток інфраструктури паливно-енергетичного комплексу:

– збільшення виробництва теплової та електричної енергії зі створенням резерву потужності на джерелах;

– підвищення енергоефективності при виробництві, передачі та споживанні теплової та електричної енергії, впровадження когенерації;

– стабілізація та подальше зниження впливу енергоджерел на навколишнє середовище;

– підвищення ефективності використання природного газу;

– стійке постачання природним газом міських споживачів, насамперед населення та джерел енергопостачання;

– широке застосування в паливно-енергетичній галузі міста нетрадиційних джерел енергії, що виробляється без спалювання вуглеводнів;

– розвиток і реконструкція систем транспортування енергоресурсів;

– вивільнення територій, які зайняті повітряними лініями електропередачі та відкритими електропідстанціями шляхом переведення відповідно в кабельне виконання та закритого типу.

Розвиток інфраструктури інформатики та зв’язку:

– безперебійне надання послуг зв’язку, в тому числі мобільного, місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв’язку;

– розвиток послуг та мереж: зв’язку персонального радіовиклику; пересувного радіозв’язку в виділеній мережі зв’язку; пересувного радіотелефонного зв’язку та супутникового радіозв’язку; зв’язку по наданню каналів зв’язку, по передачі даних, а також для кабельного, ефірного мовлення та дротового радіомовлення; поштового зв’язку;

– розвиток волоконно-оптичної мережі для забезпечення переводу АТС на цифрові технології;

– розвиток телекомунікаційної мережі та кабельного телебачення;

– забезпечення населення послугами поштового зв’язку високої якості з розширенням спектру послуг;

– безперебійне функціонування телерадіомовної мережі.

Заходи з розвитку, будівництва та реконструкції систем і об’єктів інженерної інфраструктури та вдосконалення їх функціонування

Водопостачання. Вдосконалення системи водопроводу в Дніпровському районі базується на принципах оптимального використання природних, технічних, енергетичних та фінансових ресурсів. Підвищення якості води на перспективу передбачається за рахунок впровадження сучасних методів знезаражування води шляхом переходу від рідкого хлору на діоксид хлору, будівництва споруд попередньої очистки води, збільшення подачі артезіанської води в централізовану систему водопостачання з доведенням її обсягів до затверджених експлуатаційних запасів та ін.

Скорочення нераціональних втрат води передбачається за рахунок обліку індивідуального водоспоживання, зниження втрат води при транспортуванні, раціонального використання води питної якості промпідприємствами за рахунок впровадження сучасних водозберігаючих технологій, систем зворотного та повторного водопостачання, використання на технологічні потреби води відповідної якості, а також

– будівництва системи поливального водопроводу з власними джерелами та спорудами водопостачання.

Для подальшого перспективного розвитку системи водопостачання, забезпечення розрахункових потреб та для вирішення проблем, що виникли вже сьогодні, визначено заходи, які потребують термінової реалізації:

– відновлення в натурі санітарно-захисних зон від водозаборів та водоочисних станцій відповідно до чинних державних будівельних норм;

– реконструкція очисних споруд, насосних станцій І-го та ІІ-го підйомів Деснянської водопровідної станції з будівництвом заводу по виробництву гіпохлориту натрію, станції зневоднення осадів, утилізації та повернення промивних вод, а також впровадження на них енергозберігаючих технологій;

– будівництво стаціонарної станції подачі води з р. Десни на споруди Дніпровської ВС та будівництво відповідних водоводів;

– тампонування артезіанських свердловин, виведених з експлуатації;

– заміна насосного обладнання на артезіанських свердловинах з впровадженням енергозберігаючого обладнання;

– реконструкція вузла водоводів від НС ІІ-го підйому Деснянського водопроводу до НС ІІІ-го підйому «Печерська» на території урочища Передмістна Слобідка (Гідропарк);

– перекладка водоводу від НС ІІ-го підйому Деснянського водопроводу до вул. Фанерної;

– реконструкція вуличної водопровідної мережі;

– прокладання вуличної водопровідної мережі;

– реконструкція підвищувальних насосних станцій холодного водопостачання з впровадженням енергозберігаючого обладнання з частотним приводом;

– вирішити питання відводу земельних ділянок для розміщення нових споруд системи водопостачання.

Водовідведення. Головним завданням по організації водовідведення в Дніпровському районі м. Києві на довгостроковий період є забезпечення повного охоплення забудови міста централізованою каналізацією.

До основних заходів сталого функціонування та розвитку системи каналізації на перспективу віднесено:

– реконструкція Бортницької станції аерації;

– реконструкція напірних колекторів від КНС «Русанівка»;

– будівництво нових КНС і мереж в районах існуючої неканалізованої садибної та малоповерхової забудови, згідно з «Програмою розвитку, реконструкції та ремонту водопровідно-каналізаційного господарства районів малоповерхової і котеджної забудови м. Києва»;

– модернізація виробничої бази, удосконалення правових і економічних основ функціонування водопровідно-каналізаційного господарства;

– введення на законодавчому рівні заборони на вироблення та реалізацію миючих та пральних засобів, що містять фосфати та СПАР, збільшення концентрації яких у стічній воді погіршує якість очистки стоків, які скидаються в р. Дніпро.

Дощова каналізація. Для захисту територій від несприятливих природних та антропогенних явищ та покращення екологічного стану водних об’єктів передбачається:

– проведення ремонту та реконструкції зі збільшенням пропускної спроможності систем відведення дощових та талих вод;

– будівництво мереж дощової каналізації на територіях нової забудови;

– реалізація проєктів будівництва мереж дощової каналізації в районах малоповерхової та приватної забудови;

– реконструкція існуючих очисних споруд «Райдужні» з переведенням їх на новітні технології;

– будівництво очисних споруд різної продуктивності на існуючих та нових випусках дощової каналізації, орієнтовна площа землевідводу становить від 0,2 до 0,7 га на одну споруду;

– облаштування промислових підприємств локальними очисними спорудами;

– проведення реконструкції відкритих і закритих русел малих річок та меліоканалів.

Для забезпечення надійної роботи системи дощової каналізації Дніпровського району та підтримання її у належному стані у подальшому необхідно виконати наступні заходи:

– провести інвентаризацію існуючих мереж та споруд дощової каналізації;

– виконати розрахунок пропускної спроможності існуючих магістральних колекторів дощової каналізації з метою визначення необхідності та черговості їх перевлаштування;

– розробити проєктно-кошторисну документацію для виконання реконструкції чи капітального ремонту мереж та споруд системи дощової каналізації;

– збільшити фінансування на утримання систем дощової каналізації до розрахункової потреби;

– ліквідувати несанкціоновані скиди господарчо-побутових стоків у міську мережу дощової каналізації;

– вирішити питання відводу земельних ділянок для розміщення очисних споруд дощової каналізації.

Електропостачання. Виходячи з розрахунків та враховуючи місцеві умови Дніпровського району пропонується здійснити наступні заходи з будівництва, реконструкції та розширення електричних мереж та об’єктів:

– будівництво на Дарницькій ТЕЦ газотурбінної установки потужністю 140 МВт;

– будівництво нових підстанцій 110 кВ з трансформаторами розрахункової потужності;

– реконструкція ПС-110 кВ із заміною обладнання на більш сучасне та заміною трансформаторів на більш потужні;

– протягом всього розрахункового періоду необхідно проводити реконструкцію та розширення електричних мереж, заміну зношеного та застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та новітні технології, а також проводити розвиток кабельних мереж із максимально можливим демонтажем та каблюванням існуючих повітряних ліній, які проходять по сельбищним територіям.

Теплопостачання. Розвиток системи теплопостачання в Дніпровському районі передбачається здійснювати з урахуванням наступних напрямків:

– будівництво нових джерел тепла та теплових мереж;

– оптимізація зон дії джерел теплопостачання;

– автоматизація та диспетчеризація системи теплопостачання;

– технічне переозброєння ТОВ «Євро-Реконструкція» (Дарницька ТЕЦ), що вміщує реконструкцію існуючих водогрійних котлів та схеми видачі теплової потужності станції;

– оснащення споживачів приладами обліку та регулювання теплоспоживання, тощо.

Для ліквідації існуючого дефіциту тепла та покриття нових теплових навантажень пропонується реалізація наступних першочергових заходів:

– технічне переозброєння та реконструкція котелень, що знаходяться у комунальній власності (районних, квартальних, автономних);

– виведення з експлуатації дрібних неекономічних та вбудованих котельних;

– реконструкція та модернізація теплових мереж діаметрами 50-1200 мм;

– будівництво підкачувальних насосних станцій;

– реконструкція та модернізація теплових пунктів, оснащення засобами обліку;

– використання теплоакумулюючих установок для опалення та гарячого водопостачання в адміністративних будинках, школах, дитячих садках, тощо;

– впровадження нових технологій при будівництві, реконструкції та капітальному ремонті теплових мереж, що дозволить значно підвищити строк служби теплових мереж, підвищити їх надійність при одночасному підвищенні економічності транспорту тепла.

Газопостачання. Головними засадами розвитку газового господарства в Дніпровському районі є:

– підвищення рівня безпеки транспортування та споживання газу;

– реконструкція існуючої системи газопостачання міста;

– забезпечення нових побутових, комунальних промислових споживачів та об’єктів енергетики надійним газопостачанням;

– збільшення технічного потенціалу системи газопостачання міста.

У зв’язку з цим, для першочергового виконання пропонуються наступні заходи щодо реконструкції та розширення газових мереж:

– забезпечення газопостачання станцій теплопостачання та районних котелень, які першочергово реконструюються, розширюються або будуються;

– будівництво станцій катодного захисту газопроводів від корозії;

– розробка спеціалізованої схеми газопостачання з урахуванням планувальних та проєктних рішень Генерального плану;

– прокладка газопроводів середнього та низького тиску для кільцювання існуючих тупикових мереж – з умов підвищення надійності системи газопостачання.

Розвиток інфраструктури інформатики та зв’язку.

Розвиток Дніпровського району м. Києва неможливий без створення сучасної мультисервісної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури та, в першу чергу, корпоративної пакетної широкосмугової мультисервісної транспортної мережі (ПШМТМ), як її основи.

Впровадження ПШМТМ дозволить забезпечити необмеженим телекомунікаційним сервісом усі напрямки життєдіяльності в місті (управління міським господарством, електронне самоврядування, безпека, охорона здоров’я і т.д.).

Забезпечення розрахункової ємності міської телефонної мережі передбачається шляхом модернізації міської телефонної мережі за рахунок реконструкції та переобладнання морально застарілих АТС на цифрові.

В існуючій мережі проводового мовлення (ПМ) спостерігається тенденція зменшення щільності абонентських пристроїв, як в житловому, так і промисловому секторі, за рахунок відмови абонентів від послуг міської мережі проводового мовлення, що спричиняє зниження економічної ефективності мережі ПМ.

До основних заходів надійного функціонування мережі проводового радіомовлення віднесено:

– модернізація фізично та морально застарілого станційного обладнання радіотрансляційних вузлів;

– відновлення застарілої лінійно-кабельної мережі проводового мовлення та її модернізація.

Розвиток мережі кабельного телебачення передбачається за рахунок застосування технології FTTH (PON), що в свою чергу надасть значну кількість переваг.

Наступним етапом передбачається об’єднання міської мультисервісної комунікаційної мережі, яка включає всі райони міста, з комунальною міською мережею кабельного телебачення в загальноміську інтерактивну цифрову телекомунікаційну мережу, до якої будуть підключені:

– житлові будинки; державні та урядові установи; міські й районні адміністративно-управлінські установи, установи по обслуговуванню населення, комунальні служби; служби пожежної безпеки; медичні установи; довідкові служби міста; та інші.

Інженерна підготовка та захист території

Для подальшого освоєння територій з складними природними і антропогенними явищами передбачаються відповідні заходи з інженерної підготовки та захисту територій.

Забудова цих територій можлива тільки після проведення цілого ряду заходів від підтоплення та затоплення, основними з яких є:

– захист від затоплення паводком 1 % забезпеченості, з урахуванням нормативних запасів;

– захист від підтоплення ґрунтовими водами;

– забезпечення відведення з території забудови талої і дощової води.

До першочергових заходів віднесено наступні основні:

Заходи з попередження та захисту від зсувних процесів:

– розробка Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– розробка Програми інженерного захисту території м. Києва від зсувів;

– проведення протизсувних робіт на зсувонебезпечних ділянках, забезпечення стійкості схилів; каналізування у мікрорайонах існуючої малоповерхової (садибної) забудови, які розташовані на зсувонебезпечних територіях;

– забезпечення дотримання, в зонах геодинамічної напруги, спеціального режиму землекористування, який визначається у містобудівних умовах та обмеженнях, що надаються в установленому порядку Департаментом містобудування та архітектури і КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт». Захист від паводку:

– введення офіційного мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм;

– розробка проєктів із захисту існуючої та перспективної забудови різного функціонального призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості, чи прориву греблі Київської ГЕС;

– розробка гідродинамічної моделі Дніпра на ділянці в межах м. Києва;

– проведення реконструкції закритих колекторів на руслах малих річок, а також розчистка відкритих русел малих річок та їх благоустрій.

Захист від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:

– розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації підтоплень на території м. Києва;

– застосування ефективних протизсувних заходів на ділянках, що підтоплюються, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація дренажних систем (як відкритих так і закритих);

– влаштування дренажів захисту підземних частин будівель та споруд, в отому числі підземних паркінгів, за необхідності з примусовим відведенням дренажного стоку (з будівництвом дренажних насосних станцій);

проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

1 Розміщення району в системі міста-Дніпровський

2 План існуючого використання А3

3 Схема існуючих планувальних обмежень А3

4 Основне креслення ГП

5 Схема проектних планувальних обмежень А3

6 Озеленені території А3

7 Виробничі території А3

8 Розміщення дитячих дошк закладів на етап 7 років А3

9 Розміщення загальноосвітніх навчальних закладів на етап 7 років А3

10 Розміщення об’єктів охорони здоров’я на етап 7 років А3

11 Розміщення закладів культури та спорту на етап 7 років А3

12 ІАОП

13 Магістральна вулична мережа

14 Рейковий пасажирський транспорт

15 Тролейбусна та автобусна мережі