• Головна
  • Голосіївський район. Функціонально-планувальна структура
Голосіївський обкладинка

Голосіївський район. Функціонально-планувальна структура

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОН

ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА

Голосіївський район розташований у південно-західній частині міста Києва (другій, частково у першій планувальній зоні), межує з Шевченківським, Солом’янським, Печерським і Дарницьким (по акваторії Дніпра) районами міста, Києво-Святошинським, Обухівським і Бориспільським районами Київської області.

Територія району починається майже від Хрещатика й тягнеться до південних і південно-східних меж Києва.

Місцевість Голосіїв, що розташована між Добрим Шляхом, Деміївкою, Теремками, Феофанією і Мишоловкою, охоплюючи Голосіївський ліс і частину забудови вздовж Голосіївського проспекту і Васильківської вулиці, згадується ще в 1541 році як володіння Києво-Печерської лаври, а в 1617 році як Голосіївський хутір. Забудова території району почалася в 30-х роках XIX століття.

Зараз Голосіївський район серед районів Києва є найбільшим за площею, що складає 15,6 тис. га, це біля 19,1 % території міста. Район має найскладнішу планувальну організацію території з різноманітними житловими, виробничими, рекреаційними утвореннями, які склалися історично. Зокрема, це житлові утворення Деміївка, Мишоловка, житлово-комунальна зона по вул. Боженка в районі річки Либідь, найстаріше в місті Байкове кладовище, новий житловий масив Теремки, Національний виставковий експоцентр, Національний музей народної архітектури та побуту Пирогово і національний парк-пам’ятка «Феофанія», курортна зона Конча-Заспа, заповідні території «Жуків Острів», Національний природний парк «Голосіївський», Національний ботанічний сад НАН України, науково-виробнича зона інститутів НАН України по пр. Науки, промзони Нижня Теличка, Комсомольське-Пятихатки, Корчувате, по вул. Васильківській.

Більша частина території району – зелена зона від Голосієва до Конча-Заспи, і зокрема Голосіївський ліс, що об’єднує Феофанію, Голосіївський парк імені М.Рильського площею 140,9 га та власне ліс площею близько 780 га. Флора лісу включає більш ніж 250 видів дерев і кущів. На східній околиці лісу знаходиться літературно-меморіальний музей Максима Рильського. У 2007 році тут було створено Національний природний парк «Голосіївський».

Рішеннями Генерального плану передбачається комплексний розвиток і благоустрій району та збереження його історичних особливостей. Планується формування зон житлової, громадської та житлово-громадської забудови, а також озеленених територій загального користування, територій вулиць і доріг.

Існуючий житловий фонд складає 6397,5 тис.кв.м.загальної площі квартир, з них 6060,1 тис.кв.м. це загальна площа квартир в багатоквартирних будинках. Згідно рішень Генплану на перспективу передбачається збільшення житлового фонду на 5515,7 тис.кв.м.загальної площі квартир, з них 5215,8 тис.кв.м. це загальна площа квартир в багатоквартирних будинках.

Найбільші ділянки нового житлового будівництва це мікрорайон Теремки 3 з обсягом будівництва 1401 тис.кв.м., ділянки пол вул Метрологічна – 576,5 тис.кв.м. та ін. Чисельність постійного населення складає 251,2 тис. осіб, а фактичного – 291 тис. осіб, кількість робочих місць біля 184 тис. На перспективу очікується зростання постійного населення до 270 тис. осіб.

ТРАНСПОРТ І ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА

Територією Голосіївського району проходять основні магістралі міста, які на сьогодні є найбільш навантаженими. Це – Велика окружна дорога, яка включає в себе Кільцеву дорогу та вул. Академіка Заболотного, а також Мала півкільцева магістраль, що складається з просп. В. Лобановського, вул. Саперно-Слобідської та виходить на Південний мостовий перехід через р. Дніпро. Ці магістралі виконують розподільчу функцію між радіальними магістралями міста.

Основними радіальними магістральними вулиця міста, які мають виходи на зовнішні автодороги та приймають транспортні потоки з Одеської, Дніпровського та Обухівського напрямків є: просп. Глушкова – просп. Голосіївський, Дніпровське шосе, Столичне та Набережне шосе.

Найбільш складною ділянкою Великої окружної дороги, що має значні поздовжні ухили і вузьку проїзну частину є вул. Академіка Заболотного. Її реконструкція від вул. Тронька (під’їзду до Музею народної архітектури та побуту) до Столичного шосе передбачається на етап 7 років.

На першу чергу етап 7 років також передбачено:

– реконструкція з розширенням проїзної частини Голосіївського проспекту та проспекту Науки;

– подовження Залізничного шосе вздовж залізниці до вул. І. Федорова; – будівництво вуличної мережі територією мікрорайону «Теремки ІІІ» (ж/к «Республіка»).

На етап 20 років намічено:

– будівництво дублера просп. Голосіївський на подовженні вул. Д. Луценка;

– будівництво дублера Кільцевої дороги від автомобільної дороги Київ-Чоп до автомобільної дороги Київ-Одеса;

– будівництвом транспортних розв’язок в різних рівнях на перетинах подовження Залізничного шосе з вулицями Л. Толстого та І. Федорова.

Будівництво транспортних розв’язок в різних рівнях:

– на перетині Кільцевої дороги з вул. Д. Луценка;

– на примиканні до просп. Голосіївський вулиць Касіяна, Васильківська, Будмистенка, на Голосіївські площі;

– будівництво ІІ черги транспортної розв’язки на примиканні просп. Науки до Столичного шосе.

На перспективу планується продовження просп. Академіка Заболотного з влаштуванням транспортного переходу через р. Дніпро з виходом на південь від Осокорків.

Розвиток пасажирського транспорту в Голосіївському районі відбудеться за рахунок подовження Оболонсько-Теремківської ліній метрополітену.

На етап 7 років передбачено подовження лінії по просп. Академіка Глушкова з будівництвом станції метро «Одеська».

На етап 20 років намічено відгалуження лінії від станції «Іподром» вздовж Кільцевої дороги зі станціями «Кільцева дорога» та «Дмитра Луценка».

На етап 20 років передбачається будівництво другого пересадочного вузла між станціями метрополітену «Палац спорту» та «Площа Льва Толстого».

Намічено подовження швидкісного трамваю вулицею Саксаганського до станції метро «Палац спорту».

Наземний транспорт доповниться новою тролейбусною лінією по вулиці Васильківська, а також автобусними маршрутами територією мікрорайону «Теремки ІІІ» (ж/к «Республіка»), що будується.

Для зменшення транспортних потоків в центральну зону міста передбачено будівництво багаторівневих перехоплювальних паркінгів для автомобілів та велосипедів біля станцій метро «Іподром», «Деміївська», «Либідська», «Васильківська».

Намічено створення мережі веломаршрутів вздовж вулиць та на рекреаційних територіях.

НАУКОВА І ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

У районі сконцентрований економічний потенціал, який складається із промисловості різної спрямованості, будівельного комплексу, комунального господарства, наукових установ. На території району функціонують 57 промислових підприємства, які належать до галузей промисловості будівельних матеріалів, машинобудування й металообробки, хімічної промисловості, легкої промисловості, харчової промисловості й інші. Промислові підприємства виробляють майже 12 % загальноміського випуску промислової продукції, яка експортується в більше 10 країн світу.

На території району розміщуються 64 академічних і відомчих науково-дослідних установ:

Національне космічне агентство України, Інститут электрозварювання ім. Є. О. Патона, Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова, Інститути ядерних досліджень, напівпровідників, теоретичної фізики, фізичної хімії, молекулярної біології й генетики, клітинної біології й генної інженерії, онкології, Центр економічних і медикобіологічних досліджень, Головна астрономічна обсерваторія, Інститут експериментальної патології, онкології й радіобіології ім. Р. Е. Кавецкого і т.д., які будуть надалі надавати свої фундаментальні внески до наукових здобутків України, світової науки. Заплановано винесення на віддалену перспективу в установленому порядку дослідного водно-водяного реактору ВВР-М, розташованого на території Інституту ядерних досліджень НАН України по просп. Науки, 47.

У адміністративному районі розташовано 11 вищих навчальних закладів популярних в Україні й за її межами: Національний університет біоресурсів і природокористування, Національний університет харчових технологій, факультети Національного університету ім. Т. Г. Шевченка, Міжрегіональна академія управління персоналом, Київське державне вище музичне училище ім. Р.М.Глієра, Київський державний коледж естрадно-циркового мистецтва.

На території Голосіївського району розташовано промисловий район: «Теличка», площею 430 га, а також промзони: «Корчувате», площею 78 га; «Пирогово», площею 175 га; промзона по вул. Васильківській, площею 88 га.

Ключовою проблемою в територіальній організації виробничих та комунально-складських територій комплексу є нераціональне використання промисловими підприємствами земельних ресурсів, наявність економічно неефективних для міста й екологічно шкідливих виробництв. Це у свою чергу пов’язано з нераціональною територіально-галузевою структурою промислового виробництва Києва, яка не відповідає реаліям сьогодення та світовим тенденціям розвитку міст.

В переважній більшості промислове виробництво організовано на засадах 3 та 4 технологічних устроїв, що притаманні для індустріальної стадії розвитку. У той же час, з другої половини 90-х років минулого сторіччя в Києві активно розгортаються постіндустріальні трансформації господарського комплексу. Визначальною ознакою цієї стадії розвитку міста є перехід до 5 технологічного устрою, що потребує докорінної реструктуризації господарства, його масштабної реіндустріалізації на нових технологічних засадах. В сучасних умовах ці процеси поки що не набули належних масштабів та спрямованості.

Підприємства, розташовані в прибережній смузі Дніпра в межах промрайонів «Теличка» займають найбільш цінні інвестиційно-привабливі території.

Близько половини підприємств мають застарілі й зношені основні виробничі засоби, продукція багатьох не користується попитом, приміщення здаються в оренду, значні території зайняті відходами й шкідливими речовинами та екологічно небезпечні. Крім того, на виробничих територіях міста сформувалися значні ділянки, на яких розташовані виробничі будівлі та технологічні споруди, що не використовуються за призначенням. Це, так звані «браунфілди» (від англ. brown field – коричневе поле). Такі ділянки часто характеризуються високим рівнем забруднення і потребують значних інвестицій на рекультивацію та відновлення.

Більшість підприємств потребують реструктуризації, перепрофілювання, забезпечення санітарного та екологічного оздоровлення середовища, більш ефективного використання територій, суттєвого поліпшення архітектурної та естетичної якості забудови.

Основними пріоритетами розвитку промислового комплексу згідно рішень Генерального плану є впровадження моделі сталого економічного зростання та конкурентоспроможності промислового потенціалу шляхом формування умов для забезпечення міських та загальнодержавних потреб у промисловій продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва високотехнологічної, конкурентоспроможної, екологічно чистої, експортоорієнтованої та імпортозамінної продукції.

Ці пріоритети досягаються шляхом оновлення основних виробничих фондів, прискореного розвитку наукоємних і високотехнологічних виробництв, та формування науково-виробничих та інноваційних економічних кластерів, а також більш ефективного використання територій.

В проєкті Генерального плану передбачено будівництво окремого адміністративно-ділового центру загальноміського значення на території промрайону «Теличка». Також передбачено реструктуризацію промислових територій під житлово-громадську забудову, площею 46 га – в промзоні Корчувате, 53 га – в промзоні Пирогово, 73 га –в промзоні по вул. Васильківській. Тут уже насьогодні ведеться активно будівництво.

Передбачено розвиток наступних галузей промисловості:

– виробництво неметалевої продукції, виробництво теплової та електричної енергії, деревообробна, комунально-складські об’єкти і бази, об’єкти транспорту, науково-дослідна база (Компанія «Атем», Філія АК «Київенерго» ТЕЦ № 5);

– науково-дослідницька діяльність, приладобудування, комунально-складська (Інститут ядерних досліджень НАН України, Український науково-дослідний інститут гідрометеорологічний інститут, Інститут фізики НАН України);

– виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, логістика, об’єкти транспорту, склади та офісно-розважальні комплекси (Пивзавод «Славутич», тютюнова фабрика «Реемтсма-Київ», «Київський маргариновий завод», «Київська кондитерська фабрика Рошен»);

– машинобудування, легка і хімічна промисловість, комунально-складська, об’єкти транспорту (ВАТ «Завод Квант», Трикотажна фабрика «Киянка», ЗАТ «Виробничо-торгівельна фірма Глорія», Київське учбово-виробниче підприємство № 2 (УВП-2) Українського товариства сліпих (УТОС), Київська фабрика поліпропіленової тари і пакувальних виробів «Тандем», ВАТ «Київзовніштранс», автотранспортні підприємства.

Прооєктні рішення щодо організазіції промтериторій дивіться на Схемі «Промислові та комунально-складські території».

ГРОМАДСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Освіта. У районі функціонують 60 дошкільних установ ємністю 9,0 тис. місць і 48 шкіл ємністю 24,5 тис.осіб. Рівень забезпеченості дошкільними установами складає 84,4 %, школами 119,2 %.

На етап 7 років рішеннями Генерального плану планується збільшити загальну місткість дошкільних закладів на 3,8 тис. місць та на 7,5 тис. учнівських місць в середніх загальноосвітніх закладах. В подальшому планується усунути дефіцит в дошкільних та середніх загальноосвітніх закладах, довести до 100 % рівня забезпеченості, що складає 13,2 тис. місць в дошкільних навчальних закладах та 38,4 тис. учнівських місць.

Культура і спорт. На території Голосіївського району м. Києва діють 4 кінотеатри:

кінотеатр «Лінія кіно» у ТЦ «Магеллан», кінотеатр «Баттерфляй Де Люкс», кінотеатр «СінемаСіті» у ТРЦ «Оушен-Плаза», кінотеатр «Мультіплекс» у ТРЦ «Атмосфера».

Мережа установ нараховує 3 музичні й одну художню школи, 1 театральну школу-студію.

Мережа позашкільного виховання становить 18 дитячо-юнацьких клубів по місцю проживання населення, 10 з яких – спортивні.

Передбачається реконструкція та модернізація мережі державних закладів культури:

Національна бібліотека України ім. В. И. Вернадського, Державна науково- технічна бібліотека та інших. Згідно із Стратегією намічається розвиток музеїв відомих діячів української культури:

Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, Марії Заньковецької.

Медицина. Система охорони здоров’я Голосіївського району включає в себе 20 закладів первинного рівня (ЦПМСД, амбулаторії) 5 консультаційно-діагностичних центрів (поліклінік), КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10» до відділень якої щорічно поступає біля 7000 хворих, а ліжковий фонд лікарні на сьогодні складає 320 ліжок. В межах району функціонує відділення екстреної медичної допомоги № 3 та відділ медицини катастроф центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Проєктом Генерального плану на етап 7 років планується будівництво станції швидкої допомоги на 5 автомашин по вул. Чабанівській та амбулаторно-діагностичного центру з поліклінікою на 1270 відвідувань в мікрорайоні Теремках 3, а також подальших розвиток первинної допомоги на засадах сімейної медицини з відкриття кабінетів сімейного лікаря для обслуговування населення нових житлових комплексів.

У Голосіївському районі активно розвивається дитячий та молодіжний туризм. Функціонує 30 формувань туристично-краєзнавчого, спортивно-пішохідного спрямування, в яких займається близько 700 осіб.

Цілісні лісоозерні природні комплекси з комфортними мікрокліматичними характеристиками, сприятливі природні умови зумовили розвиток санаторно-курортного напрямку туризму. Всього на території району знаходиться 17 закладів санаторно-курортного і оздоровчого спрямування: 4 санаторії в т.ч. 1 дитячий, 3 санаторії-профілакторії, 1 бальнеологічна лікарня, 7 пансіонатів та баз відпочинку, 2 дитячих оздоровчих закладів.

Найвідоміший – кліматичний рівнинний курорт „Конча-Заспа” загальною площею 1587 га, умови якого сприятливі для лікування захворювань органів кровообігу та нервової системи.

Торгівля. Торговельна мережа району – це 345 підприємств торгівлі та 169 підприємств громадського харчування. На території району розміщено 7 ринків. Одним з найбільших у Києві є автомобільний ринок «Центральний», або «Чапаївка» займає площу 22,5 га.

У сфері побутового обслуговування існує 238 підприємств району. У Голосіївському районі розвивається малий і середній бізнес, зокрема 34 тис. суб’єктів підприємницької діяльності.

Громадські центри. Генеральним планом передбачається розвиток системи загальноміського громадського центру та адмінстративно-ділових громадських центрів

Зокрема планується:

– будівництво адміністративно-ділового центру загальноміського значення на території промрайону «Теличка»;

– реконструкція та розвиток Національного комплексу «Експоцентр України», будівництво офісів з об’єктами сервісного обслуговування на перетині вул. Васильківської та просп. А.Глушкова;

– будівництво експериментальної біотехнологічної бази Інституту молекулярної біології генетики НАН України, інших лабораторних корпусів наукових інститутів, торгівельно-офісних-логістичних та торгівельно-розважальних комплексів по вул. Заболотного, Столичному шосе;

– розміщення адміністративно-офісно-складських об’єктів по вул. Набережно-Корчуватській, просп. Науки, вул. Жулянській;

– будівництво багатофункціонального торгівельно-розважального комплексу з сервісними службами та індивідуальною житловою забудовою по вул.Метрологічній, 16.

Будівництво громадських центрів забезпечить робочими місцями близько 56 тис. осіб.

ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

У складі Генерального плану міста Києва розроблено історико-архітектурний опорний план. На кресленні Історико-архітектурного опорного плану (далі – ІАОП) проведено узгодження та систематизацію територій, пов’язаних з розташуванням та збереженням об’єктів культурної спадщини), зокрема:

– об’єкти культурної спадщини всіх видів, типів та категорій згідно Переліку на 01.01.2019 нанесено на картографічну основу міста Києва;

– на основі пооб’єктного обліку проведено узагальнення (переліків та розташування) нерухомої історико-культурної спадщини міста в обсязі, достатньому для вирішення питань її збереження та відповідного використання в містобудівному проєктуванні на стадії генерального плану (М 1:10000);

– на кресленні ІАОП плану здійснено узгодження між собою територій пам’яток (комплексів) містобудування, архітектури, археології, природно-заповідного фонду, що примикають одна до одної;

– на кресленні ІАОП систематизовано та узгоджено між собою всі види історико-культурних територій, визначених та затверджених на початок його розроблення;

– основні креслення Історико-архітектурного опорного плану розроблені на базі даних актуалізованої картографічній основі м. Києва, М 1:10000 (згідно з вимогами ДБН Б.2.2.3-2012 надано Замовником).

Оскільки основа має зв’язок з державною системою координат УСК-2000, зникає необхідність вербального опису меж територій пам’яток (комплексів, садиб) та зон охорони пам’яток для забезпечення їх юридичного оформлення землевпорядною документацією;

– до Історико-архітектурно опорного плану застосовано вимоги чинного нормативного законодавства та відповідних міжнародних документів.

Станом на 01.01.2019 у Голосіївському районі існує 856 об’єктів культурної спадщини.

В межах району розташовані два історичні ареали – Китаївський, площею 100, 5 га та Південний, площею 1352,8га, а також частково Центральний історичний ареал (822 га в межах району).

На кресленні ІАОП відображені затверджені зони охорони для наступних окремих пам’яток культурної спадщини в Голосіївському районі:

– Парк «Феофанія» – наказ Міністерства культури і туризму України від 27.08.2007 №984/0/16-07;

– Національний музей архітектури і побуту України (с. Пирогів) – наказ Міністерства культури і туризму України від 27.08.2007 № 984/0/16-07;

– Китаєво – затверджено Головою Державної служби з питань національної культурної спадщини від 28.08.2008;

– Комплекс національного виставкового центру «Експоцентр України» (виставка досягнень народного господарства) – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 90;

Найціннішими територіями району є відносно невеликі і розташовані далеко одна від одної ділянки археологічних комплексів Феофанії і Церковщини, Хотівського і Пирогівського городищ, територія Національного музею народної архітектури і побуту України, архітектурний і археологічний комплекси Китаєва, Лисогірський форт, окремі ділянки Національного аграрного університету і дослідних інститутів на проспекті Науки, а також центральна зона колишньої Виставки передового досвіду у народному господарстві (тепер виставкового центру «Експоцентр України»).

Прилеглі до Дніпра заплавні території, території в районі Пирогова, Китаєва, урочища Церковщина, а також територія меморіального Байкового кладовища включені до зони охоронюваного ландшафту. Цінність мають також окремі частини Саперної Слобідки і селища Мишоловка. В межах цієї частини знаходяться об’єкти природно-заповідного фонду Києва національного значення – Голосіївський парк ім. М.Т. Рильського та Голосіївський ліс. Значна частина територій району, а саме Голосіївський ліс і заплавні території Кончі Заспи мають переважно природоохоронний режим використання.

Прибережна зона Телички з Лисою горою, розташовані південніше від неї схили, Жуків острів, Ольгин, Козачий та інші Дніпровські острови включено до зони охоронюваного ландшафту, а вся інша територія Телички і частина території району «Новоє строєніє» із забудовою різної цінності – до зони регулювання забудови третьої категорії. Історична забудова району ближче до центральної частини міста входить в межі зон регулювання забудови другої і першої категорії. В межах району також розташована частина території пам’ятки містобудування – вулиці Володимирської.

ЗЕЛЕНІ ЗОНИ

На території району знаходяться: 17 парків культури та відпочинку, площею 924,3 га, 49 скверів, площею 46,3 га, 9 бульварів, площею 57,9 га та інші озеленені території.

В районі розташовані: Національний Експоцентр, Національний аграрний університет України, Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Національний музей народної архітектури і побуту України в с. Пирогів, Льодовий стадіон, ДП «Київський іподром», ДЮСШ № 15.

Більша частина території району – зелена зона від Голосіївського проспекту до Конча-Заспи, значна частина якої розташована в межах Національного природного парку «Голосіївський» (в т.ч. Голосіївський парк ім. М.Рильського).

НПП «Голосіївський» (далі – Парк) створено відповідно до Указу Президента України від 27.08. 2007 № 794 (зі змінами від 30.10.2008 № 976) з метою збереження, відтворення та раціонального використання особливо цінних природних комплексів та об’єктів північної частини Лісостепу, а також для поліпшення екологічного стану міста Києва.

Площа НПП «Голосіївський» відповідно до зазначеного Указу Президента України складає 4525,52 га ( в межах Голосіївського району).

Указом Президента України від 01.05.2014 № 446/2014 Про зміну меж національного природного парку «Голосіївський» були змінені межі Парку, шляхом розширення його території на 6462,62 га за рахунок земель Святошинського ЛПГ (Біличанський ліс).

В проєкті Генерального плану міста Києва враховані матеріали Проєкту організації території НПП «Голосіївський», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів, затвердженого Мінприроди наказом від 19.12.2013 № 532 (із змінами від 18.02.2019 № 72 та від 28.08.2019 № 308). Межі НПП «Голосіївський», загальною площею 10988 га, відображені відповідно до картосхеми, наданої у векторному форматі листом НПП «Голосіївський».

В межах району також розташовані наступні території та об’єкти природно-заповідного фонду:

Ботанічний сад НУБіП, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Феофанія», ландшафтний заказник «Лівий беріг озеро Конча», ландшафтний заказник «Жуків острів», Загально-зоологічний заказник Острови Ольгин та Козачий, Регіональний ландшафтний парк «Дніпровські острови» (частково).

Генеральним планом передбачається створення буферного парку «Урочище Володарське» на території лісопаркового масиву площею 36 га, розвиток рекреаційно-ландщафтних територій, парків і скверів, озеленення прибережних смуг Дніпра на територіях Нижньої Телички, острова Галерного та інших; розширення НПП «Голосіївський» за рахунок вже існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду м. Києва та природних масивів Київської області, які знаходяться у безпосередній близькості до НПП; розвиток та дооснащення існуючих загальноміських спортивних центрів Київського іподрому, Центральної навчально-тренувальної бази з фігурного катання «Льодовий стадіон», ДЮСШ № 15, об’єктів Олімпійського навчально-спортивного центру на 500 місць по Столичному шосе, 19; створення спортивного комплексу з льодовою ареною по пр. Глушкова; влаштування парку на о.Великий, організація паркової зони вздовж річки Либідь, розширення Голосіївського парку культури та відпочинку ім. М. Рильського, влаштування парку-набережної вздовж р. Коник, розширення територій національного природного парку «Голосіївський» за рахунок перспективних об’єктів ПЗФ і доведення його орієнтовної площі до 12 663 га в межах м. Києва.

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

З метою поліпшення екологічного стану території міста та життєвого середовища на у Голосіївському районі в тому числі плануються проведення протизсувних робіт в зонах небезпечних геологічних та інженерно-геологічних процесів.

Захист від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:

– розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації підтоплень на території м. Києва;

– застосування ефективних протизсувних заходів на ділянках, що підтоплюються, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація дренажних систем (як відкритих так і закритих);

– влаштування дренажів захисту підземних частин будівель та споруд, в отому числі підземних паркінгів, за необхідності з примусовим відведенням дренажного стоку (з будівництвом дренажних насосних станцій);

– проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

Зниження забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом:

– оптимізація руху автотранспорту (будівництво розв`язок, тунелів, перерозподіл транспортних потоків, будівництво підземних і надземних пішохідних переходів, в тому числі обмеження руху вантажного транспорту на території м. Києва);

– підвищення стандартів пального («Євро-5», «Євро-6»);

– популяризація автомобільного електротранспорту, велосипедного транспорту та будівництво велосипедних доріжок;

– розширення мережі постів контролю та спостереження за станом атмосферного повітря;

– проведення реконструкції вуличних зелених насаджень для підвищення їх ефективності, підвищення загального ступеня озеленення території, в тому числі з використанням дахового і вертикального озеленення;

– оновлення рухомого складу автобусних парків з заміною моделей з застарілими двигунами на сучасні двигуни, що відповідають сучасним європейським стандартам, збільшення частини громадського електротранспорту.

Скорочення та забезпеченню режимів санітарно-захисних смуг виробничих об’єктів:

– розробка та реалізація проєктів організації санітарно-захисних зон виробничих підприємств (промислових зон) з метою виключення випадків проживання населення в зонах понаднормового впливу виробничих об’єктів;

– технічне переоснащення підприємств теплоенергетики, хімічної, будівельної промисловості для підвищення ефективності очищення викидів та зменшення в подальшому їх санітарно-захисних зон;

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення розмірів їх санітарно-захисних зон;

– оцінка ризику для здоров’я населення, що проживає в межах нормативних санітарно-захисних зон промислових підприємств;

– захист населення, що проживає в межах санітарно-захисних зон шляхом покращення медичного діагностування, своєчасного та якісного лікування захворювань.

Забезпечення режимів зон охорони джерел питного водопостачання:

– встановлення поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та дієвий контроль за дотриманням ведення господарства на їх території;

– підвищення надійності роботи водопровідних станцій та отримання питної води належної якості при аварійних забрудненнях джерел водопостачання.

Захист водойм, підземних вод та забезпечення режимів господарювання в межах ПЗС:

– забезпечення обмеження господарської діяльності та встановлення дієвого контролю за дотриманням норм природокористування в межах прибережних захисних смуг (ПЗС) відповідно до вимог чинного Законодавства, винесення їх меж в натуру;

– посилення санітарно-епідеміологічного контролю за станом пляжів та водойм, що використовуються в рекреаційних цілях, для забезпечення їх відповідності ДСП № 173;

– забезпечення належного догляду за гідротехнічними об‘єктами згідно норм та правил експлуатації;

– будівництво очисних споруд дощової каналізації;

– виконання коригування «Проєкту прибережних захисних смуг водних об’єктів м. Києва» відповідно до нової топогеодезичної зйомки та сучасного стану водних об’єктів міста;

– розробка проєктів та створення бульварів-набережних вздовж берегових ліній малих річок, які виконуватимуть водоохоронні та рекреаційні функції;

– забезпечення спорудження дренажних систем, які дозволять вповні використати ґрунтові води для підвищення водності відкритих водотоків;

– виконання каптажу природних джерел, в т.ч. тих, що є витоками водотоків;

– продовження роботи з благоустрою берегів, очищенню чаш водойм та русел водотоків від замулення, заростання, засмічення;

– удосконалення системи режимних гідрогеологічних, гідрохімічних та радіаційних спостережень (моніторингу).

У Голосіївському районі планується проведення протизсувних робіт на зсувонебезпечних ділянках – на схилах Дніпра, Протасового, Бабиного Ярів, Батиєвої гори, Совської балки, Національного Ботанічного саду, ділянок приватної забудови в мкр.Ширма, Совки, Мишоловка.

По річці Віта планується провести очищення та благоустрій відкритих водовідвідних та дренажних систем, здійснити регулятивні заходи р. Віта, для уникнення критичних ситуацій під час паводків.

Планується організація відводу поверхневих вод та каналізування територій приватної забудови мкр. Ширма, Совки, Мишоловка, Чапаївка.

Планується технічне переоснащення, реконструкція, санація території Полігону № 6 (будівельних відходів) ВАТ «Київспецтранс» на вул. Прогівський шлях.

ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Розвиток інфраструктури водогосподарського комплексу:

Водопостачання:

Для забезпечення покращення та розвитку водопровідного господарства передбачається:

– будівництво та реконструкція артезіанських водозаборів з впровадженням, при необхідності, систем очищення підземних вод;

– розвиток системи децентралізованого водопостачання (впровадження установок локального доочищення води у дошкільних, шкільних та лікувальних закладах, модернізація бюветного водопостачання);

– проведення енергоаудиту насосних станцій та заміну насосно-енергетичного обладнання на більш ефективне;

– заходи по зниженню втрат води в мережі водопостачання, а також зменшенню витрати на власні потреби водоочисних станцій, за рахунок повторного використання промивних вод;

– впровадження приладів технологічного контролю, будинкових та квартирних лічильників;

– проведення робіт по заміні і санації водоводів та трубопроводів розподільної мережі;

– проведення реконструкції існуючих насосних станцій та будівництво нових;

– розвиток резервуарного парку та реконструкція існуючого;

– підвищення рівня експлуатації водопровідної системи;

– створення резервної системи водопостачання шляхом переведення частини артезіанських свердловин у гарячий резерв.

Водовідведення:

Головними напрямками розвитку системи водовідведення є:

– вдосконалення технологій та підвищення якості очищення стічних вод;

– підвищення надійності роботи системи водовідведення;

– підвищення енергоефективності і забезпечення раціонального використання матеріальних ресурсів.

Для забезпечення напрямків передбачається:

– для вдосконалення технологій та підвищення якості очищення стічних вод:

– запобігання збільшенню концентрацій забруднень та зміни складу стічних вод шляхом обладнання локальних очисних споруд та станцій нейтралізації всіх підприємств (включаючи супермаркети, торговельні центри, медичні заклади, диспансери та ін.), а також обмежити використання пральних порошків та миючих засобів, що містять фосфати;

– усереднення та попереднья очистка залпових скидів висококонцентрованих стоків від асенізаторних машин шляхом влаштування зливних каналізаційних станцій.

Для підвищення надійності роботи системи водовідведення:

– проведення реконструкції та будівництво насосних станцій;

– проведення ремонту та реконструкції каналізаційних мереж та колекторів, які його потребують;

– спорудження дублюючих колекторів, насосних станцій;

– подальше будівництво колекторів глибокого закладання;

Для підвищення енергоефективності і забезпечення раціонального використання матеріальних ресурсів:

– проведення енергоаудиту для визначення об’ємів енергоресурсів, які використовуються, показників енергетичної ефективності, виявлення потенціалу енергозбереження та підвищення енергоефективності;

– впровадження енергозберігаючого обладнання на каналізаційних насосних станціях та очисних спорудах;

– проведення заміни насосно-енергетичного обладнання на більш ефективне та, що забезпечує зменшення енерговитрат;

– зниження потреби в електроенергії на власні потреби станції очистки за рахунок використання електроенергії, що виробляється на технологічній лінії по обробці та утилізації осадів.Ї

Впродовж всього розрахункового періоду потрібно постійно проводити заміну амортизованого обладнання, реконструкцію та ремонт мереж та споруд системи водовідведення.

Дощова каналізація:

Для покращення екологічного стану водойм на розрахунковий строк передбачається:

– будівництво очисних споруд різної продуктивності на існуючих та нових випусках дощової каналізації, орієнтовна площа землевідводу від 0,2 до 0,7 га на одну локальну споруду;

– технологічне переоснащення існуючих очисних споруд з застосуванням нафтовловлювачів, пісковловлювачів, фільтрів та біоплато;

– проведення реконструкції відкритих і закритих русел малих річок;

– перевірка розрахунком пропускної спроможності існуючих магістральних колекторів дощової каналізації та перевлаштування на розрахунковий переріз;

– проведення ремонту та реконструкції мереж та колекторів дощової каналізації, які його потребують;

– будівництво нових мереж та колекторів на території новозабудов, з влаштуванням очисних споруд на випусках у водойми;

– реалізація проєктів будівництва колекторів дощової каналізації в районах малоповерхової забудови;

– проведення детальних розрахунків дощоприймачів в районах найбільш проблемних колекторів і відкритих водотоків, та прийняття відповідних заходів по збільшенню їх пропускної спроможності.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15