• Головна
  • Оболонський район. Функціонально-планувальна структура
Layout1

Оболонський район. Функціонально-планувальна структура

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОН

ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА

Оболонський адміністративний район розташований частково у північній та центральній планувальних зонах та частково в планувальній зоні «Долина Дніпра» міста Києва, межує з півночі з Вишгородським районом Київської області, зі сходу – з акваторією ріки Дніпро, з півдня та заходу з Подільським районом. Географічно район розташований на північному заході міста, на правому березі Дніпра.

До складу району входять наступні історичні місцевості: Пуща-Водиця, Куренівка (частково), Плоське (частково), Пріорка (частково), Оболонь. За радянської доби на теперішніх теренах району було створено 11 мікрорайонів житлового масиву Оболонь, промрайон «Подільсько-Куренівський» та 3 мікрорайони Мінського масиву.

Сучасна площа району складає 10863 га, що становить 13,2 % від загальної площі міста.

Оболонський адміністративний район розвивається як комплексний сельбищно-виробничий район із розвитком адміністративно-ділової, науково-освітньої, торгівельно-розважальної, фінансово-банківської, туристично-готельної, соціально-обслуговуючої, медичної функцій. Існуючий житловий фонд складає 6499,2 тис. м2. Чисельність населення складає: наявного – 320 тис. осіб, постійного – 317,1 тис. осіб, що становить 10,8 % від загальної кількості населення міста.

На перспективу очікується зростання фактичної чисельності населення відповідно до оптимістичного прогнозу населення до 338,4 тис. осіб.

Існуючий житловий фонд Оболонського району нараховує 994 будинки загальною житловою площею 8000,6 тис.м2, з них 143 будинки це приватна садибна забудова. В багатоквартирному житловому фонді переважають 6-ти–10-типоверхові будинки, більшість з них за відомчою належністю відноситься до комунальної власності.

Загалом згідно рішень Генплану на перспективу передбачається збільшення житлового фонду району. Найбільші ділянки нового житлового будівництва – це район в межах вул. Бережанської, Лугової, Автозаводської та Полярної з обсягом будівництва 21 тис.кв.м, район вулиці Богатирської – 291 тис.кв.м., район вулиці Семена Скляренка – 180 тис.кв.м та ін.

Генеральним планом у Оболонському районі передбачається створення нових робочих місць, завершення формування системи районних центрів, розвиток рекреаційно-оздоровчої, науково-виробничої, культурно-освітянської, торгівельно-розважальної функцій, розвиток громадсько-офісних центрів, нове будівництво багатоповерхових житлових комплексів, реструктуризація промислових територій, завершення формування транспортно-планувального каркасу з будівництвом нового північного мостового переходу.

Для забезпечення зазначених основних функцій на території району передбачається:

– упорядкування, реструктуризація промислових районів та вузлів, підвищення ефективності використання територій виробничого та комунально-складського призначення;

– будівництво житлових комплексів та окремих об’єктів житлового, соціального, громадського, навчального, торгівельно-побутового призначення з підземними паркінгами, а також окремих житлових будинків з об’єктами соціально-обслуговуючого призначення в кварталах по вул. Північній, просп. Г.Сталінграда, просп. С.Бандери, вул. Бережанській, вул. Автозаводській, вул. А.Струве, Великій кільцевій дорозі тощо;

– реструктуризація промислових територій в межах проспекту С.Бандери та залізниці, частини Подільсько-Куренівського промислового району зі створенням багатофункціонального офісно-торгівельного та торгівельно-розважальних комплексів, будівництвом підземних та наземних паркінгів;

– упорядкування використання промислових районів в межах вул. Богатирської, Автозаводської, залізниці та Кільцевої дороги зі збільшенням робочих місць;

– комплексна житлова забудова з об’єктами громадського обслуговування офісно-ділового призначення та підземним паркінгом по вул. Північній (на північ від житлового масиву «Оболонь») на віддалену перспективу за умов пониження тиску та перенесення магістрального газопроводу;

– комплексний благоустрій та озеленення озера Вербне, Йорданське, Редькіне, Лугове, Мінське, Кирилівське та інших озер із створенням пішохідних набережних та частковим розкриттям русла річки Почайни;

– формування центрів громадського обслуговування паркових зон з розміщенням об’єктів масового харчування, дозвілля і розваг;

– створення та благоустрій парків «Оболонь», «Пуща-Водиця»;

– благоустрій скверів на розі просп. Оболонського – вул. М.Тимошенка, біля оз. Центральне та інших;

– створення захисних зелених насаджень вздовж озер Опечень 1-4, біля зупиночної платформи «Вишгородська», біля затоки Верблюд.

ТРАНСПОРТ І ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА

По території району проходять основні магістралі міста. До них відноситься проспект Степана Бандери, який є частиною Малої півкільцевої магістралі та виконує функцію правобережного підходу до Північного мостового переходу. Вулиці Автозаводська та Семена Скляренка виконують функцію північної радіальної магістралі, вулиця Богатирська та Мінський проспект є складовими частинами автомобільних доріг регіонального значення та забезпечують транспортний зв’язок міста Києва з населеними пунктами, які знаходяться в північній частині приміської зони міста Києва.

На етап 7 років передбачається подовжити трасу Великої Кільцевої дороги до Оболонського проспекту. Це покращить транспортне сполучення та дасть змогу мешканцям житлового масиву Оболонь доїжджати до різних частин міста в обхід центральної зони міста.

Також на етап 7 років, передбачається влаштування транспортних розв’язок в різних рівнях на перетині:

– вулиці Богатирської з вулицею Полярна;

– вулиці Богатирської з подовженням Великої Кільцевої дороги;

– реконструкція транспортної розв’язки в різних рівнях на перетині вулиць Богатирської та Лугової.

На розрахунковий період (етап 20 років) передбачається проведення розширення проїзної частини вулиці Богатирської та Вишгородської, що збільшить пропускну спроможність даних вулиць та покращить умови руху на них.

На етап 20 років передбачається:

– влаштування транспортних розв’язок в різних рівнях на перетині:

– Великої Кільцевої дороги та вулиці Сім’ї Кульженків;

– Великої Кільцевої дороги та Мінського проспекту;

– просп. Степана Бандери та Оболонського проспекту;

– реконструкція шляхопроводу по проспекті Степана Бандери в районі зупиночної платформи «Зеніт».

На перспективу передбачається:

– будівництво нового Північного мостового переходу, який пропонується звести в створі Великої Кільцевої дороги. Це зменшить транспортне навантаження на існуючий північний мостовий перехід та на проспект Степана Бандери;

– подовження Оболонського проспекту до вул. Новокостянтинівська, що позитивно вплине на транспортну доступність мешканців житлового масиву Оболонь до центральної частини міста, а також розвантажить вулицю Набережну-Рибальську;

– будівництво магістралі, яка проходитиме від вул. Богатирської до проспекту Перемоги і далі до Великої Кільцевої дороги. Це створить потужний транспортний зв’язок в серединній зоні міста та покращить транспортну доступність.

Розвиток пасажирського транспорту. На етап 20 років передбачається влаштування приміського маршруту міської залізниці, яка проходитиме від станції Почайна до міста Вишгорода. Також передбачається влаштування нових автобусних маршрутів, які проходитимуть по вулиці Сім’ї Кульженків та по Великій Кільцевій дорозі.

На перспективу передбачається подовження Сирецько-Печерської гілки метрополітену до площі Тараса Шевченка, а також влаштування 5-ї гілки метрополітену, яка проходитиме від площі Тараса Шевченка. Це покращить доступність мешканців Мінського масиву до центральної частини міста.

Для зменшення транспортних потоків в центральну зону міста передбачено будівництво багаторівневих перехоплювальних паркінгів для автомобілів та велосипедів біля станцій метро «Героїв Дніпра», «Мінська», «Оболонь» та «Почайна».

Намічено створення мережі веломаршрутів вздовж вулиць та на рекреаційних територіях.

НАУКОВА І ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

До промислового комплексу району входить 100 великих промислових підприємств, що здійснюють виробничу діяльність у 11-ти галузях, серед яких ПАТ Завод «Маяк», ПАТ «Завод пластмас», ПП «Ярослав», ПАТ «Макаронна фабрика», ПАТ «Оболонь», ТОВ «Український папір», ПАТ «ДОК-7», ТОВ «Бетон Комплекс», ПАТ «Завод ЗБВ ДБК № 4», ТОВ «Перший трубний завод» та інші.

Основними пріоритетами розвитку промислового комплексу у Оболонському районі є впровадження моделі сталого економічного зростання та конкурентоспроможності промислового потенціалу шляхом формування умов для забезпечення міських та загальнодержавних потреб у промисловій продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва високотехнологічної, конкурентоспроможної, екологічно чистої, експортоорієнтованої та імпортозамінної продукції. Ці пріоритети досягаються шляхом оновлення основних виробничих фондів, прискореного розвитку наукоємних і високотехнологічних виробництв та формування науково-виробничих та інноваційних економічних кластерів, а також більш ефективного використання територій. Очевидно, що подальший розвиток промислового комплексу міста не можливий без структурної перебудови промисловості, яка повинна мати чітку цільову спрямованість.

Передбачено розвиток наступних галузей промисловості:

– харчова промисловість;

– машинобудування та металообробка,

– виробництво неметалевої мінеральної продукції,

– науково-виробничі підприємства,

– комунально-складські об’єкти і бази, логістичні компанії.

Основні підприємства провідних галузей промисловості району: ПАТ «Оболонь», Рибний холодокомбінат «Глобал Фіш», Хлібокомбінат №10, ПАТ «Макаронна фабрика», ПАТ «Експериментально-механічний завод «Металіст», ТОВ «Бетон комплекс», Перший трубний завод, Завод ЗБВ «Поліссільбуд», ПАТ «Деревообробний комбінат №7», Деревобудівний комбінат № 4, «Тетро-пак», Інститут надтвердих матеріалів ім. Бакуля.

Передбачається реструктуризація соціально й екологічно небезпечних деградованих частин промислових й комунально-складських територій у сучасні зони ділової активності, а також під житлову-громадську забудову та зелені насадження загального користування (благоустрій набережних в районі вул. Електриків). Територія основних підприємств, що підлягають на перспективу реструктуризації в межах промрайону “Подільсько-Куренівський” складає 205 га.

Підприємства, що будуть розвиватися на перспективу, передбачено перетворити на естетично вишукані й технологічно оновлені технопростори для впровадження інноваційних технологій, наукових ідей учених і винахідників, залучення міжнародних інвестицій і світового капіталу.

ГРОМАДСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Освіта. На території району функціонують 5 вищих навчальних закладів: Київський національний університет ім. Б. Грінченка, Інститут художнього моделювання та дизайну ім. С. Даля, Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, Інститут розвитку дитини, Інститут туризму Федерації профсоюзів України, Академія муніципального управління (економічний факультет), Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (кафедра дерматовенерології).

Система загальної середньої освіти району представлена 55 закладами місткістю 35,9 тис.місць, система дошкільної освіти включає 71 дитячих дошкільних закладів, місткістю 11,5 тис.місць. Рівень забезпеченості дошкільними установами на початок 2019 року складав 91,3 %, рівень забезпеченості школами в цілому по району забезпечує нормативну потребу, однак враховуючи територіальні диспропорції, дотримання нормативних радіусів доступності та подальший розвиток району заплановано на перспективу будівництво та реконструкція низки об’єктів шкільної та дошкільної освіти.

Зокрема на етап 7 років передбачено збільшити загальну місткість шкіл та дошкільних закладів на 2,76 та 1,09 тис.місць, а в подальшому передбачено усунути дефіцит в дошкільних закладах та довести до 100 % рівня забезпеченості.

В районі функціонують позашкільні заклади освіти: чотири центри дитячої творчості та юнацтва, 6 шкіл естетичного виховання та ДЮСШ. Заклади культури також представлені бібліотечною системою, що складається з 11 відділень для дорослих і дітей, кінотеатрів «Кадр», «Братислава» тощо.

Передбачено подальший розвиток цих закладів зокрема на етап 7 років передбачена добудова концертної зали до дитячої школи мистецтв № 5 на вул. Маршала Малиновського,11-в.

Спорт. У мережі фізкультурно-оздоровчих закладів району функціонують 10 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 3 стадіони 64 спортивні зали, 130 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, 3 плавальні басейни, 10 футбольних полів, 31 стрілецький тир, 22 гімнастичних містечка, 1 яхт-клуб, 1 гольф-клуб, 4 водно-спортивні бази, 1 кінно-спортивна база, 2 споруди зі штучним льодом, 1 боулінг-клуб, 10 дитячо-юнацьких спортивних школи, 4 підліткових клуби спортивної спрямованості та Центр військовопатріотичного і фізичного виховання дітей та молоді «Єдність». Загалом в районі існує і розвивається 54 види спорту. Спортивний парк, що розташований в районі має площу 2,6 га.

Передбачено подальший розвиток цих закладів на етап 7 років планується реконструкція СДЮШОР «Зміна» на вул. Йорданська, 24-А потужністю 720 відвідувань.

Медицина. Мережа установ лікувальних закладів представляють широко відомі в Україні медичні заклади – Київська міська клінічна дитяча лікарня інтенсивного лікування № 1, «Консультативно-діагностичний центр», «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1», Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини та інші.

У системі охорони здоров’я району функціонують: 38 закладів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД, амбулаторії), 9 консультативно-діагностичних центри, 1 госпіталь, 5 спеціалізованих лікарень, 2 санаторії.

Розвиток мережі та поліпшення матеріально-технічної бази системи охорони здоров’я потребує:

– реконструкції приміщень під розміщення амбулаторій лікарів сімейної медицини;

– проведення капітального ремонту існуючих будівель і споруд, модернізації лікувально-профілактичних установ, їх переоснащення та комплектації сучасним діагностичним, лабораторним і технологічним обладнанням.

Першочерговими заходами розвитку мережі передбачена реконструкція приміщень відділення паліативної допомоги центру паліотивної допомоги дітям м. Києва Київської міської клінічної шкірно-венерологічної лікарні на вул. Богатирській, 32 (на 10 ліжок); реконструкція будівель Київського міського перинатального центру – структурного підрозділу Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини вул. Героїв Сталінграду, 16 (на 109 ліжок); реконструкція будівлі поліклініки Київської міської дитячої клінічної лікарні №13 з прибудовою ліфтової шахти по вул. Богатирська, 30; реконструкція громадської будівлі спального корпусу № 1 комунальної організації «Територіальне медичне об’єднання санаторного лікування» по вул. Юнкерова Миколи, 28.

ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

У складі Генерального плану міста Києва розроблено історико-архітектурний опорний план. На кресленні Історико-архітектурного опорного плану (далі – ІАОП) проведено узгодження та систематизацію територій, пов’язаних з розташуванням та збереженням об’єктів культурної спадщини), зокрема:

– об’єкти культурної спадщини всіх видів, типів та категорій згідно Переліку на 01.01.2019 нанесено на картографічну основу міста Києва;

– на основі пооб’єктного обліку проведено узагальнення (переліків та розташування) нерухомої історико-культурної спадщини міста в обсязі, достатньому для вирішення питань її збереження та відповідного використання в містобудівному проєктуванні на стадії генерального плану (М 1:10000);

– на кресленні ІАОП плану здійснено узгодження між собою територій пам’яток (комплексів) містобудування, архітектури, археології, природно-заповідного фонду, що примикають одна до одної;

– на кресленні ІАОП систематизовано та узгоджено між собою всі види історико-культурних територій, визначених та затверджених на початок його розроблення;

– основні креслення Історико-архітектурного опорного плану розроблені на базі даних актуалізованої картографічній основі м. Києва, М 1:10000 (згідно з вимогами ДБН Б.2.2.3-2012 надано Замовником). Оскільки основа має зв’язок з державною системою координат УСК-2000, зникає необхідність вербального опису меж територій пам’яток (комплексів, садиб) та зон охорони пам’яток для забезпечення їх юридичного оформлення землевпорядною документацією;

– до Історико-архітектурно опорного плану застосовано вимоги чинного нормативного законодавства та відповідних міжнародних документів.

Станом на 01.01.2019 в Оболонському районі існує 23 об’єкти культурної спадщини.

В межах району розташований історичний ареал «Пуща-Водиця», площею 321,7 га, а також частково Центральний історичний ареал (234 га в межах району).

Найціннішими територіями району є історична місцевість Плоське і Пуща-Водиця.

Прилеглі до Дніпра заплавні території включені до зони охоронюваного ландшафту. В межах цієї частини знаходяться об’єкти природно-заповідного фонду Києва – Дніпровські острови і іхтіологічний заказник озеро Вербне. Значна частина територій району, а саме Пуща-Водицький лісопарк, ландшафтний заказник «Пуща-Водиця» і лісовий заказник «Межигірсько-Пуща-Водицький» мають переважно природоохоронний режим використання.

Історична забудова місцевості Плоське ближче до центральної частини міста входить в межі зон регулювання забудови третьої категорії.

ЗЕЛЕНІ ЗОНИ

Зелені насадження є важливим компонентом міського середовища, що має значний вплив на його містобудівні та естетичні ландшафтні характеристики. Рослинність здатна істотно зменшити несприятливий вплив кліматичних і промислово-виробничих факторів на умови життєдіяльності людини, про що свідчить багатий світовий досвід ландшафтної організації промислових і сельбищних територій, і передбачає підвищення планувальних якостей відкритого простору міського середовища засобами ландшафтної архітектури.

В Оболонському районі лісопаркові території займають територію від межі міста і до Великої Кільцевої дороги і займають 6079 га. У районі функціонують 12 парків, 142 сквери та 5 бульварів. Загальна площа зелених насаджень загального користування складає 590,2 га. Забезпеченість озелененими територіями загального користування для мешканців району становить 18,6 м2/особу. Передбачається розвиток системи озеленення району та збільшення озеленених територій загального користування до 626,1 га. Намічено упорядкування та комплексний розвиток існуючих та проєктних озеленених територій району, влаштування спеціалізованих елементів систем відпочинку та озеленення, з урахуванням вимог гендерно-чутливого проєктування.

Зокрема планується влаштувати парк-набережну вздовж затоки Верблюд, площею 26,9 га; сквер між просп. Героїв Сталінграда та Московським мостом біля пристані, площею 5,5 га; сквер на Мінській площі, площею 1,1 га; сквер між Мінською площею і вул. Маршала Тимошенка, площею 0,4 га; сквер на перетині вул. Маршала Малиновського та Оболонського проспекту, площею 1 га; сквер біля озера Мінське, площею 0,9 га.

Перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду України загальнодержавного та місцевого значення у межах Оболонського району:

Території та об’єкти загальнодержавного значення:

1. Національний природний парк “Голосіївський” (частково)

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва:

2. Пуща-Водицький лісопарк

Території та об’єкти місцевого значення:

Регіональні ландшафтні парки:

3. Дніпровські острови (частково)

Заказники:

4. Лісовий заказник “Межигірське”

5. Іхтіологічний заказник озеро Вербне

6. Ландшафтний заказник “Пуща-Водиця”

7. Лісовий заказник “Межигірсько-Пуща-Водицький”

Перелік парків, які пропонується створити на території лісопаркових масивів:

1. Парк “Горенський”

2. Парк “Перлина”

Перелік перспективних територій для розвитку природно-заповідного фонду:

1.оз. Редькіно

2. Озеро Лукове

3. ПКіВ “Пуща Водиця”.

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

У Оболонському районі з метою поліпшення екологічного стану території та життєвого середовища на етап 20 років передбачається комплекс інженерно-технічних заходів з охорони навколишнього середовища, захисту населення і території від несприятливих впливів природного та техногенного походження, в тому числі:

Захист територій в зонах небезпечних геологічних та інженерно-геологічних процесів

Заходи з попередження та захисту від зсувних процесів:

– розробка Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– розробка Програми інженерного захисту території м. Києва від зсувів;

– дотримання, в зонах геодинамічної напруги, спеціального режиму землекористування, який визначається технічними умовами, що надаються в установленому порядку відповідними установами.

Захист від повеней:

– введення мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм на території м. Києва;

– розробка проєктів із захисту існуючої та перспективної забудови різного функціонального призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості, чи прориву греблі Київської ГЕС;

– розробка гідродинамічної моделі Дніпра на ділянці в межах м. Києва;

– проведення реконструкції закритих колекторів на руслах малих річок, а також розчистка відкритих русел малих річок, меліоканалів, пониження рівня відкритих водойм (каскад озер Опечінь).

Заходи захисту від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:

– розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації наслідків підтоплень території м. Києва;

– застосування протизсувних заходів на ділянках їх поєднання з підтопленням, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація наявних дренажів (як відкритих так і закритих);

– проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом:

– оптимізація руху автотранспорту (будівництво розв`язок, тунелів, перерозподіл транспортних потоків, будівництво підземних і надземних пішохідних переходів, в тому числі обмеження руху вантажного транспорту на території м. Києва);

– популяризація автомобільного електротранспорту, велосипедного транспорту та будівництво велосипедних доріжок;

– розширення мережі постів контролю та спостереження за станом атмосферного повітря;

– проведення реконструкції вуличних зелених насаджень для підвищення їх ефективності, підвищення загального ступеня озеленення території, в тому числі з використанням дахового і вертикального озеленення;

– оновлення рухомого складу автобусних парків з заміною моделей з застарілими двигунами на сучасні двигуни, що відповідають сучасним європейським стандартам, збільшення частини громадського електротранспорту.

Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами:

– здійснення дієвого екологічного та санітарного контролю за діяльністю промислових підприємств м. Києва;

– інвентаризація викидів та розробка (коригування) паспортів санітарно-захисних зон підприємств, здійснення контролю за режимом їх використання та рівнем озеленення;

– технологічне переоснащення, реструктуризація промислових підприємств І-ІІ класу шкідливості (згідно з санітарною класифікацією), що розташовані в районах з високою щільністю населення;

– запровадження організаційно-правових заходів по стимулюванню зниження забруднення атмосферного повітря та зменшення кількості викидів шкідливих речовин.

Заходи зі зменшення зон впливу фізичних факторів:

– забезпечення контролю за джерелами електромагнітного випромінювання;

– розробка паспортів санітарно-захисних зон та дотримання режиму використання території, визначення зон обмеження забудови з метою забезпечення захисту від джерел електромагнітного випромінювання;

– застосування комплексу архітектурно-планувальних заходів зі зменшення негативного впливу шумового забруднення: застосування звукопоглинаючих матеріалів, конструювання протишумових віконних клапанів;

– заміна застарілих вікон та балконних дверей у житлових будинках на сучасні склопакети, а в офісних будівлях встановлення нових фасадних систем;

– проведення комплексних шумозахисних заходів, в тому числі створення шумозахисних екранів на вулицях з еквівалентним рівнем шуму вище нормативного;

– використання віброшумозахисних конструкцій при реконструкції транспортних магістралей, встановлення шумозахисних екранів;

– розробка карти шумів м. Києва та впровадження загальноміської Програми захисту від шуму, електромагнітного випромінювання та інших несприятливих фізичних факторів впливу.

Заходи по скороченню та забезпеченню режимів санітарно-захисних зон виробничих об’єктів:

– розробка та реалізація проєктів організації санітарно-захисних зон виробничих підприємств (промислових зон) з метою виключення випадків проживання населення в зонах понаднормового впливу виробничих об’єктів;

– технічне переоснащення підприємств теплоенергетики, хімічної, будівельної промисловості для підвищення ефективності очищення викидів та зменшення в подальшому їх санітарно-захисних зон;

– реструктуризація, перепрофілювання та технологічне переоснащення підприємств, які негативно впливають на навколишнє середовище, в першу чергу – підприємства І класу шкідливості;

– ліквідація зон екологічного ризику за рахунок переведення потенційно екологічно небезпечних підприємств, що використовують хімічно небезпечні речовини (хлор, аміак) на більш хімічно безпечні (гіпохлорит натрію, фреон) речовини;

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення розмірів їх санітарно-захисних зон.

Забезпечення режимів зон охорони джерел питного водопостачання: – встановлення поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та дієвий контроль за дотриманням ведення господарства на їх території;

– підвищення надійності роботи водопровідних станцій та отримання питної води належної якості при аварійних забрудненнях джерел водопостачання.

Заходи по захисту водойм, підземних вод, та забезпечення режимів господарювання в межах ПЗС:

– забезпечення обмеження господарської діяльності та встановлення дієвого контролю за дотриманням норм природокористування в межах прибережних захисних смуг (ПЗС) відповідно до вимог чинного Законодавства, винесення їх меж в натуру;

– посилення санітарно-епідеміологічного контролю за станом пляжів та водойм, що використовуються в рекреаційних цілях, для забезпечення їх відповідності ДСП № 173;

– забезпечення очищення всіх водойм м. Києва згідно з чинними нормами, правилами утримання та догляду водних об’єктів – один раз на 5-10 років (залежно від глибини);

– розробка та реалізація Проєкту відродження малих річок міста, комплексні заходи щодо каскаду озер Опечінь, благоустрою прибережних територій зі створенням пляжів або зон відпочинку біля води (оз. Йорданське, Редькіно, Вербне);

– будівництво очисних споруд дощової каналізації;

– розробка проєктів розширення ПЗС для забезпечення нормативного стану водойм та реабілітації природного комплексу, в тому числі в межах територій промислово-комунального призначення, які передбачаються до функціонального перепрофілювання;

– виконання коригування «Проєкту прибережних захисних смуг водних об’єктів м. Києва» відповідно до нової топогеодезичної зйомки та сучасного стану водних об’єктів міста;

– продовження роботи з благоустрою берегів, очищенню чаш водойм та русел водотоків від замулення, заростання, засмічення.

Заходи по реабілітації ґрунтів:

– проведення комплексу заходів з меліорації, локалізації та консервації верхніх шарів ґрунту на територіях, сумарний показник забруднення ґрунтів яких перевищує 64 умовні бали (зокрема в межах підприємств, які перепрофільовуються, територій прилеглих до залізниць та магістралей);

– коригування існуючої схеми санітарної очистки з урахуванням нових умов розвитку міста (вирішення проблем сортування, переробки, термічного знешкодження та утилізації побутових, промислових та інших відходів), ліквідація та недопущення утворення нових сміттєзвалищ;

– контроль за ґрунтами, що ввозяться для використання при озелененні та благоустрою міських територій.

Заходи з організації санітарної очистки території:

Тверді побутові відходи (ТПВ):

Впровадження сортування, роздільного збору та вивезення ТПВ:

– впровадження роздільного збору ТПВ (переважним чином 2-х контейнерної системи – вторинна сировина та змішані відходи);

– створення критих, відгороджених контейнерних майданчиків та їх облаштування згідно з вимогами ДСаНПіН 145-2011, обґрунтування їх розміщення з точки зору найбільших потоків людей та зручності під`їзду сміттєвозів необхідно розглядати окремо в кожному конкретному випадку у відповідності до містобудівних умов;

– зменшення утворення кількості ТПВ, які підлягають вторинному сортуванню шляхом розвинення мережі стаціонарних і пересувних приймальних пунктів вторсировини в усіх районах м. Києва (папір, картон, метал, скло, ПЕТ-пляшки, консервні банки, ганчір’я тощо) – загальною кількістю 35-40 шт.;

– вирішення проблеми утилізації небезпечних відходів (елементів живлення, ртутьвмісних ламп і т.п.) шляхом організації спеціалізованих пунктів прийому в кожному мікрорайоні;

– обробка на сміттєсортувальних станціях тільки «сухої» фракції ТПВ, що дозволяє підвищити ефективність промислового сміттєсортування до 90 % вторинної сировини.

Рідкі побутові стоки:

– розділення стічних вод правобережної та лівобережної частини міста, з будівництвом в південній частині приміської зони очисних споруд зі спорудами по обробці та утилізації осадів.

Будівельне сміття:

– використання подрібнюючих установок для ущільнення будівельного сміття;

– повторне використання відходів будівництва, виробництво щебеню і піщано-гравійної маси (для підсипання доріг та при деяких інших видах будівельних робіт).

Промислові відходи:

– зменшення частки неутилізованих відходів в загальному обсязі утворюваних відходів шляхом їх утилізації та знищення токсичності (в основному піроліз та газифікація відходів);

– забезпечення дієвого контролю за діяльністю підприємств, що працюють у сфері поводження з промисловими відходами шляхом ліцензування та екологічного інспектування.

Вирішення проблеми поводження з крупногабаритними відходами:

– організація збору і транспортування великогабаритного сміття шляхом влаштування спеціальних майданчиків з контейнерами місткістю 5-25 м3.

Вирішення проблем у сфері поводження з відходами зеленого господарства:

– організація ефективного збору і транспортування відходів зеленого господарства до місць переробки;

– оновлення парку спецтехніки для збору і транспортування неліквідної деревини, відходів лісозаготівель та опалого листя;

– організація переробки неліквідної деревини та відходів лісозаготівель на тверде органічне паливо з стабільними енергетичними показниками на базі деревообробних цехів КО «Київзеленбуд» з використанням сучасних технологій;

– розширення мережі існуючих площадок для компостування опалого листя відповідно до нормативу «Технології перероблення органічної речовини, що є у складі побутових відходів» (наказ СОУ ЖКГ № 78 від 30.03.2010 р.) та згідно з Розпорядженням КМДА № 379 від 07.03.2006 р. «Про створення виробничих дільниць з утилізації листя та інших рослинних відходів»;

– для попередження засмічення озеленених територій загального користування встановлення урн та контейнерів;

– закріплення на законодавчому рівні, внесення коректив у «Правила утримання собак та котів у м. Києві» (Рішення Київради № 1079/3912 від 25.10.2007 р.) щодо системи прибирання екскрементів собак та котів їхніми хазяями під час вигулу на озеленених територіях та здійснення контролю за дотриманням даних Правил з застосуванням системи штрафів та адміністративних порушень.

Кладовища:

– заборона традиційних поховань в межах міста, крім випадків повторного захоронення чи підхоронення до родинних могил;

– реконструкція існуючих кладовищ міста з будівництвом колумбарних стінок;

– розробка спеціальних проєктів при розширенні існуючих кладовищ, що примикають до лісопаркових зон, з пріоритетом збереження існуючих озеленених територій;

– впровадження на всіх старих кладовищах переважного поховання в склепах (сімейного типу);

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення їх можливого негативного впливу в районах з високою щільністю населення.

З метою запобігання негативним наслідкам впливу на довкілля у рамках Генерального плану міста Києва розроблений комплекс заходів із запобігання, зменшення або пом’якшення ймовірних негативних наслідків виконання документа державного планування. Такі заходи спрямовані на зниження забруднення атмосферного повітря, захисту від фізичних чинників впливу (шум, електромагнітне випромінювання), запобігання підтопленню та зсувам, захисту водного басейну та ґрунтів.

ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

При забезпеченні необхідної потужності і надійності систем інженерної інфраструктури Оболонського району основними проблемами є значне відставання інженерного забезпечення забудови, зношеність магістральних та розподільчих інженерних мереж і міських очисних споруд каналізації, вичерпаність резерву електрозабезпечення й теплопостачання існуючої забудови внаслідок нерівномірного розташування джерел, а також значного росту потреби в цих ресурсах. Для вирішення цих проблем пріоритетними напрямками та завданнями є наступні.

Забезпечення надійності функціонування інженерної інфраструктури міста:

– забезпечення надійного та безперебійного енерго- та водопостачання споживачів міста;

– підвищення якості роботи систем та схем інженерного забезпечення з урахуванням зростаючих вимог до охорони навколишнього середовища та здоров’я людини;

– ефективне використання інженерних та територіальних ресурсів з урахуванням широкого вживання ресурсозберігаючих технологій;

– розширення спектру телекомунікаційних послуг.

Розвиток інфраструктури водогосподарського комплексу:

– покращення якості води в джерелах питного водопостачання та удосконалення технології очищення питної води на водопровідних станціях;

– удосконалення системи обліку, скорочення втрат та підвищення надійності систем та схем водопостачання;

– досягнення нормативного рівня очистки господарсько-побутових та поверхневих стоків;

– створення споруд та впровадження технологій для гарантованої утилізації осаду та підвищення ефективності споруд обробки осаду;

– забезпечення стабільної та безаварійної роботи системи транспортування стоків зі створенням оптимального резерву пропускної спроможності комунікацій та резерву потужності споруд;

– забезпечення водопостачання та 100 % каналізування районів садибної забудови з прокладанням мереж дощової каналізації,а також будівництвом очисних споруд та насосних станцій.

Розвиток інфраструктури паливно-енергетичного комплексу:

– збільшення виробництва теплової та електричної енергії зі створенням резерву потужності на джерелах;

– підвищення енергоефективності при виробництві, передачі та споживанні теплової та електричної енергії, впровадження когенерації;

– стабілізація та подальше зниження впливу енергоджерел на навколишнє середовище;

– підвищення ефективності використання природного газу;

– стійке постачання природним газом міських споживачів, насамперед населення та джерел енергопостачання;

– широке застосування в паливно-енергетичній галузі міста нетрадиційних джерел енергії, що виробляється без спалювання вуглеводнів;

– розвиток і реконструкція систем транспортування енергоресурсів;

– вивільнення територій, які зайняті повітряними лініями електропередачі та відкритими електропідстанціями шляхом переведення відповідно в кабельне виконання та закритого типу.

Розвиток інфраструктури інформатики та зв’язку:

– безперебійне надання послуг зв’язку, в тому числі мобільного, місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв’язку;

– розвиток послуг та мереж: зв’язку персонального радіовиклику; пересувного радіозв’язку в виділеній мережі зв’язку; пересувного радіотелефонного зв’язку та супутникового радіозв’язку; зв’язку по наданню каналів зв’язку, по передачі даних, а також для кабельного, ефірного мовлення та дротового радіомовлення; поштового зв’язку;

– розвиток волоконно-оптичної мережі для забезпечення переводу АТС на цифрові технології;

– розвиток телекомунікаційної мережі та кабельного телебачення;

– забезпечення населення послугами поштового зв’язку високої якості з розширенням спектру послуг;

– безперебійне функціонування телерадіомовної мережі.

Заходи з розвитку, будівництва та реконструкції систем і об’єктів інженерної інфраструктури та вдосконалення їх функціонування

Водопостачання. Вдосконалення системи водопроводу в Оболонському районі базується на принципах оптимального використання природних, технічних, енергетичних та фінансових ресурсів. Підвищення якості води на перспективу передбачається за рахунок впровадження сучасних методів знезаражування води шляхом переходу від рідкого хлору на діоксид хлору, будівництва споруд попередньої очистки води та первинного озонування на Дніпровській водопровідній станції, збільшення подачі артезіанської води в централізовану систему водопостачання з доведенням її обсягів до затверджених експлуатаційних запасів та ін.

Скорочення нераціональних втрат води передбачається за рахунок обліку індивідуального водоспоживання, зниження втрат води при транспортуванні, раціонального використання води питної якості промпідприємствами за рахунок впровадження сучасних водозберігаючих технологій, систем зворотного та повторного водопостачання, використання на технологічні потреби води відповідної якості, а також – будівництва системи поливального водопроводу з власними джерелами та спорудами водопостачання.

Для подальшого перспективного розвитку системи водопостачання, забезпечення розрахункових потреб та для вирішення проблем, що виникли вже сьогодні, визначено заходи, які потребують термінової реалізації:

– відновлення в натурі санітарно-захисних зон від водозаборів та водоочисних станцій відповідно до чинних державних будівельних норм;

– реконструкція очисних споруд, насосних станцій І-го та ІІ-го підйомів Дніпровської водопровідної станції з будівництвом заводу по виробництву гіпохлориту натрію, станції зневоднення осадів, утилізації та повернення промивних вод, а також впровадження на них енергозберігаючих технологій;

– переоснащення систем знезараження води сучасними технологіями та обладнання НС «Мінська»;

– реконструкція із заміною обладнання комплексу артводопостачання з насосними станціями «Оболонь-І», «Оболонь-ІІ»;

– будівництво очисних споруд на НС «Оболонь-І», «Оболонь-ІІ»;

– тампонування артезіанських свердловин, виведених з експлуатації;

– заміна насосного обладнання на артезіанських свердловинах з впровадженням енергозберігаючого обладнання;

– реконструкція вуличної водопровідної мережі;

– прокладання вуличної водопровідної мережі;

– реконструкція підвищувальних насосних станцій холодного водопостачання з впровадженням енергозберігаючого обладнання з частотним приводом;

– вирішити питання відводу земельних ділянок для розміщення нових споруд системи водопостачання.

Водовідведення. Головним завданням по організації водовідведення в Оболонському районі м. Києві на довгостроковий період є забезпечення повного охоплення забудови міста централізованою каналізацією.

До основних заходів сталого функціонування та розвитку системи каналізації на перспективу віднесено:

– реконструкція каналізаційних насосних станцій та насосного обладнання існуючих каналізаційних насосних станцій;

– будівництво нових КНС і мереж в районах існуючої неканалізованої садибної та малоповерхової забудови, згідно з «Програмою розвитку, реконструкції та ремонту водопровідно-каналізаційного господарства районів малоповерхової і котеджної забудови м. Києва»;

– модернізація виробничої бази, удосконалення правових і економічних основ функціонування водопровідно-каналізаційного господарства;

– введення на законодавчому рівні заборони на вироблення та реалізацію миючих та пральних засобів, що містять фосфати та СПАР, збільшення концентрації яких у стічній воді погіршує якість очистки стоків, які скидаються в р. Дніпро.

Дощова каналізація. Для захисту територій від несприятливих природних та антропогенних явищ та покращення екологічного стану водних об’єктів передбачається:

– проведення ремонту та реконструкції зі збільшенням пропускної спроможності систем відведення дощових та талих вод;

– будівництво мереж дощової каналізації на територіях нової забудови;

– реалізація проєктів будівництва мереж дощової каналізації в районах малоповерхової та приватної забудови;

– завершення будівництва очисних споруд ж/м Оболонь;

– будівництво очисних споруд різної продуктивності на існуючих та нових випусках дощової каналізації, орієнтовна площа землевідводу становить від 0,2 до 0,7 га на одну споруду;

– облаштування промислових підприємств локальними очисними спорудами;

– проведення реконструкції відкритих і закритих русел малих річок та меліоканалів.

Для забезпечення надійної роботи системи дощової каналізації Оболонського району та підтримання її у належному стані у подальшому необхідно виконати наступні заходи:

– провести інвентаризацію існуючих мереж та споруд дощової каналізації;

– виконати розрахунок пропускної спроможності існуючих магістральних колекторів дощової каналізації з метою визначення необхідності та черговості їх перевлаштування;

– розробити проєктно-кошторисну документацію для виконання реконструкції чи капітального ремонту мереж та споруд системи дощової каналізації;

– збільшити фінансування на утримання систем дощової каналізації до розрахункової потреби;

– ліквідувати несанкціоновані скиди господарчо-побутових стоків у міську мережу дощової каналізації;

– вирішити питання відводу земельних ділянок для розміщення очисних споруд дощової каналізації.

Електропостачання. Виходячи з розрахунків та враховуючи місцеві умови Оболонського району пропонується здійснити наступні заходи з будівництва, реконструкції та розширення електричних мереж та об’єктів:

– протягом всього розрахункового періоду необхідно проводити реконструкцію та розширення електричних мереж, заміну зношеного та застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та новітні технології, а також проводити розвиток кабельних мереж із максимально можливим демонтажем та каблюванням існуючих повітряних ліній, які проходять по сельбищним територіям;

– будівництво нових підстанцій 110 кВ з трансформаторами розрахункової потужності;

– реконструкція ПС-110 кВ із заміною обладнання на більш сучасне та заміною трансформаторів на більш потужні.

Теплопостачання. Розвиток системи теплопостачання в Оболонському районі передбачається здійснювати з урахуванням наступних напрямків:

– будівництво нових джерел тепла та теплових мереж;

– оптимізація зон дії джерел теплопостачання;

– автоматизація та диспетчеризація системи теплопостачання;

– оснащення споживачів приладами обліку та регулювання теплоспоживання, тощо.

Для ліквідації існуючого дефіциту тепла та покриття нових теплових навантажень пропонується реалізація наступних першочергових заходів:

– реконструкція та технічне переозброєння СТ-2 із збільшенням теплової потужності до 800 Гкал/год;

– розширення РК «Пар» одним котлом потужністю 100 Гкал/год;

– технічне переозброєння та реконструкція котелень, що знаходяться у комунальній власності (районних, квартальних, автономних);

– виведення з експлуатації дрібних неекономічних та вбудованих котельних;

– реконструкція та модернізація теплових мереж діаметрами 50-1200 мм;

– реконструкція та модернізація теплових пунктів, оснащення засобами обліку;

– використання теплоакумулюючих установок для опалення та гарячого водопостачання в адміністративних будинках, школах, дитячих садках, тощо;

– впровадження нових технологій при будівництві, реконструкції та капітальному ремонті теплових мереж, що дозволить значно підвищити строк служби теплових мереж, підвищити їх надійність при одночасному підвищенні економічності транспорту тепла.

Газопостачання. Головними засадами розвитку газового господарства в Оболонському районі є:

– підвищення рівня безпеки транспортування та споживання газу;

– реконструкція існуючої системи газопостачання міста;

– забезпечення нових побутових, комунальних промислових споживачів та об’єктів енергетики надійним газопостачанням;

– збільшення технічного потенціалу системи газопостачання міста.

У зв’язку з цим, для першочергового виконання пропонуються наступні заходи щодо реконструкції та розширення газових мереж:

– забезпечення газопостачання станцій теплопостачання та районних котелень, які першочергово реконструюються, розширюються або будуються;

– реконструкція ГРС-9 з переведенням її у ГГРП;

– будівництво станцій катодного захисту газопроводів від корозії;

– розробка спеціалізованої схеми газопостачання з урахуванням планувальних та проєктних рішень Генерального плану;

– прокладка газопроводів середнього та низького тиску для кільцювання існуючих тупикових мереж – з умов підвищення надійності системи газопостачання.

Розвиток інфраструктури інформатики та зв’язку. Розвиток Оболонського району м. Києва неможливий без створення сучасної мультисервісної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури та, в першу чергу, корпоративної пакетної широкосмугової мультисервісної транспортної мережі (ПШМТМ), як її основи.

Впровадження ПШМТМ дозволить забезпечити необмеженим телекомунікаційним сервісом усі напрямки життєдіяльності в місті (управління міським господарством, електронне самоврядування, безпека, охорона здоров’я і т.д.).

Забезпечення розрахункової ємності міської телефонної мережі передбачається шляхом модернізації міської телефонної мережі за рахунок реконструкції та переобладнання морально застарілих АТС на цифрові.

В існуючій мережі проводового мовлення (ПМ) спостерігається тенденція зменшення щільності абонентських пристроїв, як в житловому, так і промисловому секторі, за рахунок відмови абонентів від послуг міської мережі проводового мовлення, що спричиняє зниження економічної ефективності мережі ПМ.

До основних заходів надійного функціонування мережі проводового радіомовлення віднесено:

– модернізація фізично та морально застарілого станційного обладнання радіотрансляційних вузлів;

– відновлення застарілої лінійно-кабельної мережі проводового мовлення та її модернізація.

Розвиток мережі кабельного телебачення передбачається за рахунок застосування технології FTTH (PON), що в свою чергу надасть значну кількість переваг.

Наступним етапом передбачається об’єднання міської мультисервісної комунікаційної мережі, яка включає всі райони міста, з комунальною міською мережею кабельного телебачення в загальноміську інтерактивну цифрову телекомунікаційну мережу, до якої будуть підключені:

– житлові будинки; державні та урядові установи; міські й районні адміністративно-управлінські установи, установи по обслуговуванню населення, комунальні служби; служби пожежної безпеки; медичні установи; довідкові служби міста; та інші.

Інженерна підготовка та захист території

Для подальшого освоєння територій з складними природними і антропогенними явищами передбачаються відповідні заходи з інженерної підготовки та захисту територій.

Заплавні території характеризуються ослабленим природним дренажем поверхневих і ґрунтових вод, періодично затоплюються сезонними паводками.

Забудова цих територій можлива тільки після проведення цілого ряду заходів від підтоплення та затоплення, основними з яких є:

– захист від затоплення паводком 1 % забезпеченості, з урахуванням нормативних запасів;

– захист від підтоплення ґрунтовими водами;

– забезпечення відведення з території забудови талої і дощової води.

До першочергових заходів віднесено наступні основні:

Заходи з попередження та захисту від зсувних процесів:

– розробка Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– розробка Програми інженерного захисту території м. Києва від зсувів;

– забезпечення дотримання, в зонах геодинамічної напруги, спеціального режиму землекористування, який визначається у містобудівних умовах та обмеженнях, що надаються в установленому порядку Департаментом містобудування та архітектури і КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт».

Захист від паводку:

– введення офіційного мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм;

– розробка проєктів із захисту існуючої та перспективної забудови різного функціонального призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості, чи прориву греблі Київської ГЕС;

– розробка гідродинамічної моделі Дніпра на ділянці в межах м. Києва;

– проведення реконструкції закритих колекторів на руслах малих річок, а також розчистка відкритих русел малих річок та їх благоустрій.

Захист від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:

– розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації підтоплень на території м. Києва;

– застосування ефективних протизсувних заходів на ділянках, що підтоплюються, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація дренажних систем (як відкритих так і закритих);

– влаштування дренажів захисту підземних частин будівель та споруд, в отому числі підземних паркінгів, за необхідності з примусовим відведенням дренажного стоку (з будівництвом дренажних насосних станцій);

– проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

1 Розміщення району в системі міста-Оболонський

2 План існуючого використання А3

3 Схема існуючих планувальних обмежень А3

4 Основне креслення Оболонський район 2

5 Озеленені території А3 2

6 Виробничі території

7 Розміщення дитячих дошк закладів на етап 7 роківПравки-А3

8 Розміщення загальноосвітніх навчальних закладів на етап 7 років-А3

9 Розміщення об’єктів охорони здоров’я на етап 7 років-А3

10 Розміщення закладів культури та спорту А3

11 ІАОП

11 Магістральна вулична мережа

12 Рейковий пасажирський транспорт

13 Тролейбусна та автобусна мережі

14 Схема проектних планувальних обмежень А3