• Головна
  • Печерський район. Функціонально-планувальна структура
Layout1

Печерський район. Функціонально-планувальна структура

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОН

Печерський адміністративний район розташований у центральній частині міста Києва (у першій і частково у сьомій планувальній зоні), межує з Шевченківським, Подільським, Голосіївським і Дніпровським (по акваторії Дніпра) районами міста. Територія району починається від Хрещатика і простягається до Залізничного і Наддніпрянського шосе.

Iсторiя Печерського району Києва неподільно пов’язана власне з виникненням i розбудовою столиці України. До складу району входять наступні історичні місцевості: Чорна гора, Верхня Теличка, Саперне поле, Звіринець, Печерськ, Черепанова гора, Берестове, Клов, Бесарабка, Липки, Наводницька балка.

Печерський район є найменшим за площею серед районів Києва, яка становить 1,96 тис. га (біля 2,4 % території міста). Чисельність населення складає: наявного – 161,08 тис. осіб, постійного – 156,4 тис. осіб, що становить 5,5 % від загальної кількості населення міста. На перспективу очікується зростання чисельності населення відповідно до оптимістичного прогнозу фактичне населення до 178,7 тис. осіб.

Район має складну планувальну організацію території з різноманітними житловими і рекреаційними утвореннями, які склалися історично. Зокрема, це житлові утворення Липки, Печерськ, Звіринець, Чорна гора, Нова забудова, ландшафтно-рекреаційні утворення на схилах Дніпра, де розташовані меморіальні комплекси Національного музею історії України у Другій світовій війні і Національного музею Голодомору-геноциду, ансамбль Києво-Печерської лаври, Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка, паркові зони Аскольдової Могили, Міського саду і Хрещатого парку.

Печерський адміністративний район розвивається як місце розміщення основних об’єктів загальнодержавного адміністративно-політичного центру України зі збереженням та розвитком туристичної, готельно-житлової функцій. Рішеннями Генерального плану передбачається комплексний розвиток і благоустрій району та збереження його історичних особливостей. Планується формування зон житлової, громадської та житлово-громадської забудови, а також озеленених територій загального користування, територій вулиць і доріг.

Існуючий житловий фонд Печерського району нараховує 1938 будинків загальною житловою площею 4080,9 тис.кв.м, з них 1010 будинків це приватна садибна забудова.

Для Печерського району основним напрямком подальшого розвитку сельбищної території є:

– оновлення існуючого житлового фонду шляхом його реконструкції, ремонту та модернізації;

– ліквідація старого, фізично застарілого житлового фонду та здійснення комплексної реконструкції кварталу в межах бульв. М.Приймаченко, Дружби Народів;

– комплексний благоустрій кварталів садибної забудови в районі вулиць Старонаводницької, Лаврської, Добровольчих Батальйонів, С.Струтинського, Звіринецької, Тимірязєвської, Залізничного шосе та інших;

– будівництво житлових комплексів та забудова окремих кварталів із закладами соціально-побутового, громадсько-торгівельного призначення, нежитловими приміщеннями, надземними та підземними паркінгами.

Генеральним планом у Печерському районі передбачається створення нових робочих місць, розвиток інженерної та транспортної інфраструктури, офісно-ділової, науково-виробничої, медичної, соціально-обслуговуючої та житлової функцій.

Для забезпечення зазначених основних функцій на території району передбачається:

– підвищення ефективності використання виробничого та комунально-складського призначення територій;

– будівництво житлових комплексів та окремих об’єктів житлового соціального, громадського, навчального, торгівельно-побутового призначення з підземними паркінгами, а також окремих житлових будинків з об’єктами соціально-обслуговуючого призначення в кварталах по вулицях М.Грушевського, Московській, Цитадельній, Лаврській, М.Драгомирова та іншим;

– комплексний благоустрій кварталів існуючої садибної забудови.

Для забезпечення державних інтересів України в місті Києві – столиці України в межах району передбачається:

– завершення формування комплексів будівель та інфраструктури Офісу Президента України, Верховної Ради України Кабінету Міністрів України; Національного банку України;

– будівництво, реконструкцію будинків, призначених для розміщення міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, судової влади України.

Створення інфраструктури для проведення міжнародних форумів, культурних, спортивних заходів та туризму.

– завершення формування інфраструктури органів державного управління, дипломатичних представництв інших країн, представництв міжнародних організацій, фінансових та банківських структур;

– реконструкція Європейської площі з будівництвом комплексу нежитлових приміщень для розміщення об’єктів сфери обслуговування населення, офісно-готельного комплексу, підземних пішохідних переходів та інших місць загального користування під шляховим покриттям Європейської площі і прилеглих до неї вулиць;

– формування та реконструкція забудови в районі Либідської площі у межах Печерського адміністративного району.

Збереження історичного середовища, пам’яток світового, національного та місцевого значення, раціональне їх використання для історико-пізнавального туризму.

– капітальний ремонт будівель та реставрація пам’яток культурної спадщини, на території національних заповідників, у т.ч. Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр оперети» та інших будівель національних театрів, музеїв, бібліотек;

– збереження пам’яток всесвітньої культурної спадщини, національного Києво-Печерського заповідника та Національного музею «Київська Фортеця», історичної забудови вул. Хрещатику як видатного архітектурно-містобудівного ансамблю XX століття, самобутності містобудівних утворень та історичного середовища, існуючого транспортно-планувального каркасу та квартальної мережі забудови району;

– реставрація забудови вул. «Пасаж» на Хрещатику із створенням пішохідної зони.

ТРАНСПОРТ І ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА

По території Печерського району проходять основні магістралі міста. Радіальні магістралі представлені Наддніпрянським шосе – Набережним шосе та бульваром Дружби Народів, який служить правобережним підходом до мосту Патона. З північного заходу на південний схід району проходить бульвар Лесі Українки, що переходить в вулицю Михайла Бойчука. Це головні транспортні артерії, що обслуговують переміщення в середині району та забезпечують рух громадського та індивідуального транспорту містом, в тому числі на лівий берег. Також в південній частині району проходить частина потужної загальноміської магістралі, яка частково проходитиме по Залізничному шосе та виконуватиме функцію правобережного підходу до Дарницького мостового переходу.

На етап 7 років, відповідно до рішень Генерального плану передбачається реконструкція з доведенням до сучасних нормативів Залізничного шосе, реконструкція Дніпровського узвозу на ділянці від Алеї Героїв Крут до Набережного шосе. Планується будівництво транспортної розв’язки в різних рівнях на перетині бульвару Дружби Народів, вулиці Старонаводницької та вулиці Лаврської, реконструкція транспортної розв’язки на перетині вулиці Михайла Бойчука та Залізничного шосе.

На етап 20 років передбачається реконструкція вулиці Іоана Павла ІІ. Планується реконструкція мостового переходу імені Патона.

Розвиток пасажирського транспорту.

На першу чергу передбачається подальший розвиток ліній швидкісного трамваю. Одним з найважливіших заходів щодо підвищення ефективності роботи трамваю є поліпшення умов пересадок на метрополітен. Намічено подовження лінії Правобережного швидкісного трамваю до станції «Палац спорту». Це забезпечить зв’язок жителів житлових масивів «Борщагівка» та «Відрадний» з центральною частиною міста. Передбачено розвиток автобусних та тролейбусних маршрутів.

Намічено створення та розгалуження мережі веломаршрутів вздовж вулиць та на рекреаційних територіях.

ГРОМАДСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Наука і освіта Науковий потенціал представляють широко відомі не лише в Україні, а і за її межами науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади.

На території району функціонують 10 вищих навчальних закладів: Київський національний університет технологій та дизайну, Національний транспортний університет, Національний університет культури і мистецтв, Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації, Київський національний лінгвістичний університет, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. М.Бойчука та 7 професійно-технічних навчальних закладів.

Система загальної середньої освіти району представлена 31 закладами місткістю 17,7 тис.місць, система дошкільної освіти включає 38 дитячих дошкільних закладів, місткістю 2,9 тис. місць. Рівень забезпеченості дошкільними установами на початок 2019 року складав 87,9 %, рівень забезпеченості школами в цілому по району близький до нормативної потреби, однак враховуючи територіальні диспропорції, дотримання нормативних радіусів доступності та подальших розвиток району заплановано на перспективу будівництво та реконструкція низки об’єктів шкільної та дошкільної освіти.

Зокрема на етап 7 років передбачено збільшити загальну місткість шкіл та дошкільних закладів на 2,1 та 0,8 тис. місць, а в подальшому передбачено, довести до 100 % рівня забезпеченості.

Культура та спорт Об’єкти зі сфери культури та мистецтв, що розташовані на території району: 6 театрів, 17 бібліотек, 16 музеїв, 2 художні галереї, 9 центрів культури та дозвілля, 3 кінотеатри, 62 творчі майстерні, 5 дитячих музичних шкіл та 5 шкіл мистецтв.

У мережі фізкультурно-оздоровчих закладів району функціонують 2 дитячо-юнацьких спортивних школи, 3 стадіони, 10 плавальних басейнів, 59 спортивних залів, 12 стрілецьких тирів, 125 спортмайданчиків. Налічується 3 спортивних парки загальною площею 46,5 га: НСК «Олімпійський» (34,7 га), «Динамо» ЗАТ ФК «Динамо» (8,0 га), «Арсенал» ВО «Завод Арсенал» (3,8 га).

Першочерговими заходами розвитку мережі передбачена реставрація та реабілітація з технічним переоснащенням і реконструкцією прибудови театрально-видовищного закладу культури «Київський національний академічний театр оперети» на вул. В.Васильківській, 53, реконструкція з благоустроєм території меморіального комплексу Національний музей історії України у другій світовій війні, Меморіальний комплекс”, будівництво приміщень для Концертного закладу культури «Муніципальний академічний камерний хор «Київ» на вул. Лабораторній, 12, будівництво меморіального комплексу Героїв-киян, що загинули за цілісність та незалежність України, на розі вулиці Михайла Грушевського та Петрівської алеї.

Медицина та соціальний захист. Мережа установ лікувальних закладів представляють широко відомі в Україні медичні заклади – Київський міський центр дитячої нейрохірургії, Олександрівська клінічна лікарня, Перинатальний центр, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканини МОЗ та інші.

У системі охорони здоров’я району функціонують: 12 медичних амбулаторій, 4 консультативно-діагностичний центр, 7 лікарень.

Розвиток мережі та поліпшення матеріально-технічної бази системи охорони здоров’я потребує:

– реконструкції приміщень під розміщення амбулаторій лікарів сімейної медицини;

– проведення капітального ремонту існуючих будівель і споруд, модернізації лікувально-профілактичних установ, їх переоснащення та комплектації сучасним діагностичним, лабораторним і технологічним обладнанням.

Невідкладними заходами розвитку мережі передбачено реконструкція приймального та спеціалізованих відділень Олександрівської клінічної лікарні м. Києва, благоустрій території та протизсувні роботи вул. Шовковична,39/1, реставрація приміщень корпусу № 3 під створення відділення нейрореабілітації з водолікуванням в Олександрівській клінічній лікарні м. Києва, вул. Шовковична, 39/1, будівництво амбулаторії загальної практики/сімейної медицини/ № 12 КНП «ЦПМСД» Печерського району на 1 поверсі житлового будинку в мікрорайоні, обмеженого вулицями: Академіка Філатова, Джона Маккейна, В. Васильківська, Ковпака, будівництво закладу медичного призначення по вул. Брановицького, 6.

ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

У складі Генерального плану міста Києва розроблено історико-архітектурний опорний план (далі – ІАОП). На кресленні Історико-архітектурного опорного плану проведено узгодження та систематизацію територій, пов’язаних з розташуванням та збереженням об’єктів культурної спадщини, зокрема:

– об’єкти культурної спадщини всіх видів, типів та категорій згідно Переліку на 01.01.2019 нанесено на картографічну основу міста Києва;

– на основі пооб’єктного обліку проведено узагальнення (переліків та розташування) нерухомої історико-культурної спадщини міста в обсязі, достатньому для вирішення питань її збереження та відповідного використання в містобудівному проєктуванні на стадії генерального плану (М 1:10000);

– на кресленні ІАОП плану здійснено узгодження між собою територій пам’яток (комплексів) містобудування, архітектури, археології, природно-заповідного фонду, що примикають одна до одної;

– на кресленні ІАОП систематизовано та узгоджено між собою всі види історико-культурних територій, визначених та затверджених на початок його розроблення;

– основні креслення Історико-архітектурного опорного плану розроблені на базі даних актуалізованої картографічній основі м. Києва, М 1:10000 (згідно з вимогами ДБН Б.2.2.3-2012 надано Замовником). Оскільки основа має зв’язок з державною системою координат УСК-2000, зникає необхідність вербального опису меж територій пам’яток (комплексів, садиб) та зон охорони пам’яток для забезпечення їх юридичного оформлення землевпорядною документацією;

– до Історико-архітектурного опорного плану застосовано вимоги чинного нормативного законодавства та відповідних міжнародних документів.

Станом на 01.01.2019 у Печерському районі обліковується 650 об’єктів культурної спадщини.

В межах району розташована частина Центрального історичного ареалу (1188 га в межах району).

На кресленні ІАОП відображені затверджені зони охорони для наступних окремих пам’яток культурної спадщини в Печерському районі:

– комплекс Звіринецького печерного монастиря – затверджено Міністром культури і мистецтв України від 14.04.2005;

– башта № 5 Київської фортеці – наказ Міністерства культури і туризму України від 30.12.2008 № 1642/0/16-08;

– комплекс монастиря Введенської громади – наказ Міністерства культури і туризму України від 28.02.2010 № 90/0/16-10, наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 93;

– Будинок Національної філармонії (колишнього Купецького зібрання) – наказ Міністерства культури і туризму України від 05.04.2011 № 207/0/16-11;

– житловий комплекс на вул. І.Мазепи, 3-5, 3-Б – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 101;

– Садиба міська на пров. Музейному, 2 – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 100;

– Комплекс Олександрівської міської (клінічної) лікарні, в якій працювали відомі лікарі та вчені – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 96;

– Будинок культури заводу «Арсенал» – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 88;

– Кірха – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 97;

– Палац піонерів та школярів ім. М.Островського – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 94;

– Театр оперети – Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 103;

– Міський театр – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 89;

– станція метрополітену «Дніпро» – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 102;

– Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 96.

Територія району входить до зони історичного центру міста. Печерський район є територією зі значною концентрацією видатних об’єктів культурної спадщини і збереженим історичним середовищем. Разом з Шевченківським і Подільським районами він є осередком формування забудови давнього Києва. Містобудівний розвиток району почався з періоду Київської Русі як поселення довкола лаври і заміської князівської резиденції в Берестові. У XVIII ст. після спорудження Старої Печерської фортеці ця території почала відігравати роль адміністративного центру, яка притаманна району і в теперішній час, адже саме тут, на Печерських пагорбах, розміщено урядовий центр з історично цінними будівлями Верховної Ради, Кабінету міністрів, Адміністрації Президента і Національного банку. Найціннішою територією району є Печерськ, де знаходиться Києво-Печерська лавра (входить до складу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника), який включено ЮНЕСКО до Списку всесвітньої спадщини як єдиний об’єкт з ансамблем споруд Софійського собору. Це дає можливість реалізувати міжнародно-правові зобов’язання, які Україна взяла на себе при ратифікації Конвенції про охорону всесвітньої спадщини, а також оптимізувати процеси розвитку містобудівної інфраструктури історичного центру Києва у комплексі зі збереженням традиційного характеру середовища. Межі та режими використання охоронної (буферної) зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра», затверджені наказом Міністерства культури, молоді та спорту України від 31.01.2020 № 412. Також тут збереглися найцінніші історико-архітектурні та культурні пам’ятки – Видубецький монастир, Церква Спаса на Берестові, костьол Святого Миколая, Київська фортеця, Введенський монастир, Іонівський монастир, Кловський палац, Маріїнський палац, Будинок Жовтневого палацу культури (колишній Інститут шляхетних дівчат), палац культури «Україна», Аскольдова могила, Звіринецьке кладовище, міст Є.О.Патона, пішохідний міст тощо. Крім Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника в межах району знаходяться комплекси Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця», Національного музею історії України у Другій світовій війні, Національного музею Голодомору-геноциду. Печерський район містить видатні об’єкти археологічної спадщини, такі як печерні комплекси лаври і Звіринцю, від яких походить назва району, культурні шари села Угорське, Клову, городища «Красний двір» князя Всеволода» та інші.

Акваторія Дніпра і дніпровські схили, де розташовані об’єкти садово-паркового мистецтва і природно-заповідного фонду – міський сад, парк Слави, Хрещатий парк і парк «Аскольдова могила», Центральний ботанічний сад, Наводницький парк включені до зони охоронюваного ландшафту.

Територія Печерську входить до меж архітектурної охоронної зони, на території історичних місцевостей Клов, Черепанова гора, Наводницька балка, Нова забудова, Звіринець, Чорна гора встановлено зони регулювання забудови першої, другої і третьої категорій.

ЗЕЛЕНІ ЗОНИ

У Печерському районі розташовані 10 парків, 26 скверів та 6 бульварів. Загальна площа зелених насаджень загального користування району складає 367,5 га. Забезпеченість озелененими територіям для мешканців району становить 23,5 м2/особу.

Зелені насадження є важливим компонентом міського середовища, що має значний вплив на його містобудівні та естетичні ландшафтні характеристики. Рослинність здатна істотно зменшити несприятливий вплив кліматичних і промислово-виробничих факторів на умови життєдіяльності людини, про що свідчить багатий світовий досвід ландшафтної організації промислових і сельбищних територій, і передбачає підвищення планувальних якостей відкритого простору міського середовища засобами ландшафтної архітектури.

Генеральним планом передбачається розвиток системи озеленення району та збільшення озеленених територій загального користування до 376,7 га. Пропонується створити 10 скверів та бульвар загальною площею 9,2 га.

На етап 7 років передбачено проведення благоустрою, реконструкції та капітального ремонту на території 10 об’єктів зеленого будівництва, в т.ч. передбачено реконструкцію та благоустрій парку «Маріїнський», Печерського ландшафтного парку, Наводницького парку, бульвару М.Приймаченко, а також будівництво скверу над Алеєю Героїв Небесної Сотні (вул. Інститутська, 1), скверу біля будинків № 6/8, №9 та № 10 на вул. Тверський тупик, та реконструкція 3 існуючих скверів.

Важливо упорядкування та комплексний розвиток існуючих та проектних озеленених територій району, влаштування спеціалізованих елементів систем відпочинку та озеленення, з урахуванням вимог гендерно-чутливого проектування.

В межах району розташовані наступні території та об’єктів природно-заповідного фонду України місцевого значення:

Території та об’єкти загальнодержавного значення:

1. Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва:

2. Маріїнський парк

Території та об’єкти місцевого значення

Регіональні ландшафтні парки:

3. Дніпровські острови (частково)

Парки-пам’яки садово-паркового мистецтва:

4. Аскольдова могила

5. Парк Хрещатий

6. Міський сад

7. Наводницький парк

8. Парк «Слава».

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Генеральним планом в Печерському районі з метою поліпшення екологічного стану території міста та життєвого середовища на етап 20 років передбачається комплекс інженерно-технічних заходів з охорони навколишнього середовища, захисту населення і території від несприятливих впливів природного та техногенного походження, в тому числі:

Захист територій в зонах небезпечних геологічних та інженерно-геологічних процесів

Заходи з попередження та захисту від зсувних процесів:

– розробка Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– розробка Програми інженерного захисту території м. Києва від зсувів;

– проведення протизсувних робіт на зсувонебезпечних ділянках відповідно до Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва, в т.ч. першочергові – на схилах Дніпра, на схилах парку Вічної слави, на території Олександрівської клінічної лікарні, каналізування у мікрорайонах існуючої малоповерхової (садибної) забудови, які розташовані на зсувонебезпечних територіях;

– дотримання, в зонах геодинамічної напруги, спеціального режиму землекористування, який визначається технічними умовами, що надаються в установленому порядку відповідними установами.

Захист від повеней:

– введення мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм на території м. Києва;

– розробка проєктів із захисту існуючої та перспективної забудови різного функціонального призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості, чи прориву греблі Київської ГЕС;

– розробка гідродинамічної моделі Дніпра на ділянці в межах м. Києва;

– проведення реконструкції закритих колекторів на руслах малих річок, а також розчистка відкритих русел малих річок, меліоканалів, пониження рівня відкритих водойм.

Заходи захисту від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:

– розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації наслідків підтоплень території м. Києва;

– застосування протизсувних заходів на ділянках їх поєднання з підтопленням, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація наявних дренажів (як відкритих так і закритих);

– проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом:

– оптимізація руху автотранспорту (будівництво розв`язок, тунелів, перерозподіл транспортних потоків, будівництво підземних і надземних пішохідних переходів, в тому числі обмеження руху вантажного транспорту на території м. Києва);

– популяризація автомобільного електротранспорту, велосипедного транспорту та будівництво велосипедних доріжок;

– розширення мережі постів контролю та спостереження за станом атмосферного повітря;

– проведення реконструкції вуличних зелених насаджень для підвищення їх ефективності, підвищення загального ступеня озеленення території, в тому числі з використанням дахового і вертикального озеленення;

– оновлення рухомого складу автобусних парків з заміною моделей з застарілими двигунами на сучасні двигуни, що відповідають сучасним європейським стандартам, збільшення частини громадського електротранспорту.

Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами:

– здійснення дієвого екологічного та санітарного контролю за діяльністю промислових підприємств м. Києва;

– інвентаризація викидів та розробка (коригування) паспортів санітарно-захисних зон підприємств, здійснення контролю за режимом їх використання та рівнем озеленення;

– технологічне переоснащення, реструктуризація промислових підприємств І-ІІ класу шкідливості (згідно з санітарною класифікацією), що розташовані в районах з високою щільністю населення;

– запровадження організаційно-правових заходів по стимулюванню зниження забруднення атмосферного повітря та зменшення кількості викидів шкідливих речовин.

Заходи зі зменшення зон впливу фізичних факторів:

– забезпечення контролю за джерелами електромагнітного випромінювання;

– розробка паспортів санітарно-захисних зон та дотримання режиму використання території, визначення зон обмеження забудови з метою забезпечення захисту від джерел електромагнітного випромінювання;

– застосування комплексу архітектурно-планувальних заходів зі зменшення негативного впливу шумового забруднення: застосування звукопоглинаючих матеріалів, конструювання протишумових віконних клапанів;

– заміна застарілих вікон та балконних дверей у житлових будинках на сучасні склопакети, а в офісних будівлях встановлення нових фасадних систем;

– проведення комплексних шумозахисних заходів, в тому числі створення шумозахисних екранів на вулицях з еквівалентним рівнем шуму вище нормативного;

– використання віброшумозахисних конструкцій при реконструкції транспортних магістралей, встановлення шумозахисних екранів;

– розробка карти шумів м. Києва та впровадження загальноміської Програми захисту від шуму, електромагнітного випромінювання та інших несприятливих фізичних факторів впливу.

Заходи по скороченню та забезпеченню режимів санітарно-захисних зон виробничих об’єктів:

– розробка та реалізація проєктів організації санітарно-захисних зон виробничих підприємств (промислових зон) з метою виключення випадків проживання населення в зонах понаднормового впливу виробничих об’єктів;

– технічне переоснащення підприємств теплоенергетики, хімічної, будівельної промисловості для підвищення ефективності очищення викидів та зменшення в подальшому їх санітарно-захисних зон;

– реструктуризація, перепрофілювання та технологічне переоснащення підприємств, які негативно впливають на навколишнє середовище, в першу чергу – підприємства І класу шкідливості;

– ліквідація зон екологічного ризику за рахунок переведення потенційно екологічно небезпечних підприємств, що використовують хімічно небезпечні речовини (хлор, аміак) на більш хімічно безпечні (гіпохлорит натрію, фреон) речовини;

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення розмірів їх санітарно-захисних зон.

Забезпечення режимів зон охорони джерел питного водопостачання:

– встановлення поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та дієвий контроль за дотриманням ведення господарства на їх території;

– підвищення надійності роботи водопровідних станцій та отримання питної води належної якості при аварійних забрудненнях джерел водопостачання.

Заходи по захисту водойм, підземних вод, та забезпечення режимів господарювання в межах ПЗС:

– забезпечення обмеження господарської діяльності та встановлення дієвого контролю за дотриманням норм природокористування в межах прибережних захисних смуг (ПЗС) відповідно до вимог чинного Законодавства, винесення їх меж в натуру;

– посилення санітарно-епідеміологічного контролю за станом пляжів та водойм, що використовуються в рекреаційних цілях, для забезпечення їх відповідності ДСП № 173;

– забезпечення очищення всіх водойм м. Києва згідно з чинними нормами, правилами утримання та догляду водних об’єктів – один раз на 5-10 років (залежно від глибини);

– розробка та реалізація Проєкту відродження малих річок міста (р. Либідь), благоустрій прибережних територій зі створенням пляжів або зон відпочинку біля води;

– будівництво очисних споруд дощової каналізації;

– розробка проєктів розширення ПЗС для забезпечення нормативного стану водойм та реабілітації природного комплексу, в тому числі в межах територій промислово-комунального призначення, які передбачаються до функціонального перепрофілювання;

– виконання коригування «Проєкту прибережних захисних смуг водних об’єктів м. Києва» відповідно до нової топогеодезичної зйомки та сучасного стану водних об’єктів міста;

– продовження роботи з благоустрою берегів, очищенню чаш водойм та русел водотоків від замулення, заростання, засмічення.

Заходи по реабілітації ґрунтів:

– проведення комплексу заходів з меліорації, локалізації та консервації верхніх шарів ґрунту на територіях, сумарний показник забруднення ґрунтів яких перевищує 64 умовні бали (зокрема в межах підприємств, які перепрофільовуються, територій прилеглих до залізниць та магістралей);

– коригування існуючої схеми санітарної очистки з урахуванням нових умов розвитку міста (вирішення проблем сортування, переробки, термічного знешкодження та утилізації побутових, промислових та інших відходів), ліквідація та недопущення утворення нових сміттєзвалищ;

– контроль за ґрунтами, що ввозяться для використання при озелененні та благоустрою міських територій.

Заходи з організації санітарної очистки території:

Тверді побутові відходи (ТПВ):

Впровадження сортування, роздільного збору та вивезення ТПВ:

– впровадження роздільного збору ТПВ (переважним чином 2-х контейнерної системи – вторинна сировина та змішані відходи);

– створення критих, відгороджених контейнерних майданчиків та їх облаштування згідно з вимогами ДСаНПіН 145-2011, обґрунтування їх розміщення з точки зору найбільших потоків людей та зручності під`їзду сміттєвозів необхідно розглядати окремо в кожному конкретному випадку у відповідності до містобудівних умов;

– зменшення утворення кількості ТПВ, які підлягають вторинному сортуванню шляхом розвинення мережі стаціонарних і пересувних приймальних пунктів вторсировини в усіх районах м. Києва (папір, картон, метал, скло, ПЕТ-пляшки, консервні банки, ганчір’я тощо) – загальною кількістю 35-40 шт.; – вирішення проблеми утилізації небезпечних відходів (елементів живлення, ртутьвмісних ламп і т.п.) шляхом організації спеціалізованих пунктів прийому в кожному мікрорайоні;

– обробка на сміттєсортувальних станціях тільки «сухої» фракції ТПВ, що дозволяє підвищити ефективність промислового сміттєсортування до 90 % вторинної сировини.

Рідкі побутові стоки:

– повна реконструкція Бортницької станції аерації з будівництвом лінії по обробці та утилізації осадів;

– розділення стічних вод правобережної та лівобережної частини міста, з будівництвом в південній частині приміської зони очисних споруд зі спорудами по обробці та утилізації осадів.

Будівельне сміття:

– використання подрібнюючих установок для ущільнення будівельного сміття;

– повторне використання відходів будівництва, виробництво щебеню і піщано-гравійної маси (для підсипання доріг та при деяких інших видах будівельних робіт).

Промислові відходи:

– зменшення частки неутилізованих відходів в загальному обсязі утворюваних відходів шляхом їх утилізації та знищення токсичності (в основному піроліз та газифікація відходів);

– забезпечення дієвого контролю за діяльністю підприємств, що працюють у сфері поводження з промисловими відходами шляхом ліцензування та екологічного інспектування.

Вирішення проблеми поводження з крупногабаритними відходами:

– організація збору і транспортування великогабаритного сміття шляхом влаштування спеціальних майданчиків з контейнерами місткістю 5-25 м3. Вирішення проблем у сфері поводження з відходами зеленого господарства:

– організація ефективного збору і транспортування відходів зеленого господарства до місць переробки;

– оновлення парку спецтехніки для збору і транспортування неліквідної деревини, відходів лісозаготівель та опалого листя;

– організація переробки неліквідної деревини та відходів лісозаготівель на тверде органічне паливо з стабільними енергетичними показниками на базі деревообробних цехів КО «Київзеленбуд» з використанням сучасних технологій;

– розширення мережі існуючих площадок для компостування опалого листя відповідно до нормативу «Технології перероблення органічної речовини, що є у складі побутових відходів» (наказ СОУ ЖКГ № 78 від 30.03.2010 р.) та згідно з Розпорядженням КМДА № 379 від 07.03.2006 р. «Про створення виробничих дільниць з утилізації листя та інших рослинних відходів»;

– для попередження засмічення озеленених територій загального користування встановлення урн та контейнерів;

– закріплення на законодавчому рівні, внесення коректив у «Правила утримання собак та котів у м. Києві» (Рішення Київради № 1079/3912 від 25.10.2007 р.) щодо системи прибирання екскрементів собак та котів їхніми хазяями під час вигулу на озеленених територіях та здійснення контролю за дотриманням даних Правил з застосуванням системи штрафів та адміністративних порушень.

Кладовища:

– заборона традиційних поховань в межах міста, крім випадків повторного захоронення чи підхоронення до родинних могил;

– реконструкція існуючих кладовищ міста з будівництвом колумбарних стінок;

– розробка спеціальних проєктів при розширенні існуючих кладовищ, що примикають до лісопаркових зон, з пріоритетом збереження існуючих озеленених територій;

– впровадження на всіх старих кладовищах переважного поховання в склепах (сімейного типу);

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення їх можливого негативного впливу в районах з високою щільністю населення.

З метою запобігання негативним наслідкам впливу на довкілля у рамках Генерального плану міста Києва розроблений комплекс заходів із запобігання, зменшення або пом’якшення ймовірних негативних наслідків виконання документа державного планування. Такі заходи спрямовані на зниження забруднення атмосферного повітря, захисту від фізичних чинників впливу (шум, електромагнітне випромінювання), запобігання підтопленню та зсувам, захисту водного басейну та ґрунтів.

ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

При забезпеченні необхідної потужності і надійності систем інженерної інфраструктури Печерського району основними проблемами є значне відставання інженерного забезпечення забудови, зношеність магістральних та розподільчих інженерних мереж і міських очисних споруд каналізації, вичерпаність резерву електрозабезпечення й теплопостачання існуючої забудови внаслідок нерівномірного розташування джерел, а також значного росту потреби в цих ресурсах. Для вирішення цих проблем пріоритетними напрямками та завданнями є наступні.

Забезпечення надійності функціонування інженерної інфраструктури міста:

– забезпечення надійного та безперебійного енерго- та водопостачання споживачів міста;

– підвищення якості роботи систем та схем інженерного забезпечення з урахуванням зростаючих вимог до охорони навколишнього середовища та здоров’я людини;

– ефективне використання інженерних та територіальних ресурсів з урахуванням широкого вживання ресурсозберігаючих технологій;

– розширення спектру телекомунікаційних послуг.

Розвиток інфраструктури водогосподарського комплексу:

– покращення якості води в джерелах питного водопостачання та удосконалення технології очищення питної води на водопровідних станціях;

– удосконалення системи обліку, скорочення втрат та підвищення надійності систем та схем водопостачання;

– досягнення нормативного рівня очистки господарсько-побутових та поверхневих стоків;

– створення споруд та впровадження технологій для гарантованої утилізації осаду та підвищення ефективності споруд обробки осаду;

– забезпечення стабільної та безаварійної роботи системи транспортування стоків зі створенням оптимального резерву пропускної спроможності комунікацій та резерву потужності споруд;

– забезпечення водопостачання та 100 % каналізування районів садибної забудови з прокладанням мереж дощової каналізації,а також будівництвом очисних споруд та насосних станцій.

Розвиток інфраструктури паливно-енергетичного комплексу:

– збільшення виробництва теплової та електричної енергії зі створенням резерву потужності на джерелах;

– підвищення енергоефективності при виробництві, передачі та споживанні теплової та електричної енергії, впровадження когенерації;

– стабілізація та подальше зниження впливу енергоджерел на навколишнє середовище;

– підвищення ефективності використання природного газу;

– стійке постачання природним газом міських споживачів, насамперед населення та джерел енергопостачання;

– широке застосування в паливно-енергетичній галузі міста нетрадиційних джерел енергії, що виробляється без спалювання вуглеводнів;

– розвиток і реконструкція систем транспортування енергоресурсів;

– вивільнення територій, які зайняті повітряними лініями електропередачі та відкритими електропідстанціями шляхом переведення відповідно в кабельне виконання та закритого типу.

Розвиток інфраструктури інформатики та зв’язку:

– безперебійне надання послуг зв’язку, в тому числі мобільного, місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв’язку;

– розвиток послуг та мереж: зв’язку персонального радіовиклику; пересувного радіозв’язку в виділеній мережі зв’язку; пересувного радіотелефонного зв’язку та супутникового радіозв’язку; зв’язку по наданню каналів зв’язку, по передачі даних, а також для кабельного, ефірного мовлення та дротового радіомовлення; поштового зв’язку;

– розвиток волоконно-оптичної мережі для забезпечення переводу АТС на цифрові технології;

– розвиток телекомунікаційної мережі та кабельного телебачення;

– забезпечення населення послугами поштового зв’язку високої якості з розширенням спектру послуг;

– безперебійне функціонування телерадіомовної мережі.

Заходи з розвитку, будівництва та реконструкції систем і об’єктів інженерної інфраструктури та вдосконалення їх функціонування

Водопостачання. Вдосконалення системи водопроводу в Печерському районі базується на принципах оптимального використання природних, технічних, енергетичних та фінансових ресурсів. Підвищення якості води на перспективу передбачається за рахунок впровадження сучасних методів знезаражування води шляхом переходу від рідкого хлору на діоксид хлору, будівництва споруд попередньої очистки води, збільшення подачі артезіанської води в централізовану систему водопостачання з доведенням її обсягів до затверджених експлуатаційних запасів та ін.

Скорочення нераціональних втрат води передбачається за рахунок обліку індивідуального водоспоживання, зниження втрат води при транспортуванні, раціонального використання води питної якості промпідприємствами за рахунок впровадження сучасних водозберігаючих технологій, систем зворотного та повторного водопостачання, використання на технологічні потреби води відповідної якості, а також – будівництва системи поливального водопроводу з власними джерелами та спорудами водопостачання.

Для подальшого перспективного розвитку системи водопостачання, забезпечення розрахункових потреб та для вирішення проблем, що виникли вже сьогодні, визначено заходи, які потребують термінової реалізації:

– відновлення в натурі санітарно-захисних зон від водозаборів та водоочисних станцій відповідно до чинних державних будівельних норм;

– реконструкція очисних споруд, насосних станцій з будівництвом заводу по виробництву гіпохлориту натрію, станції зневоднення осадів, утилізації та повернення промивних вод, а також впровадження на них енергозберігаючих технологій;

– реконструкції НС «Печерська»;

– тампонування артезіанських свердловин, виведених з експлуатації;

– заміна насосного обладнання на артезіанських свердловинах з впровадженням енергозберігаючого обладнання;

– реконструкція вуличної водопровідної мережі;

– прокладання вуличної водопровідної мережі;

– реконструкція підвищувальних насосних станцій холодного водопостачання з впровадженням енергозберігаючого обладнання з частотним приводом;

– вирішити питання відводу земельних ділянок для розміщення нових споруд системи водопостачання.

Водовідведення. Головним завданням по організації водовідведення в Печерському районі м. Києві на довгостроковий період є забезпечення повного охоплення забудови міста централізованою каналізацією.

До основних заходів сталого функціонування та розвитку системи каналізації на перспективу віднесено: – будівництво нових КНС і мереж в районах існуючої неканалізованої садибної та малоповерхової забудови, згідно з «Програмою розвитку, реконструкції та ремонту водопровідно-каналізаційного господарства районів малоповерхової і котеджної забудови м. Києва»;

– модернізація виробничої бази, удосконалення правових і економічних основ функціонування водопровідно-каналізаційного господарства;

– введення на законодавчому рівні заборони на вироблення та реалізацію миючих та пральних засобів, що містять фосфати та СПАР, збільшення концентрації яких у стічній воді погіршує якість очистки стоків, які скидаються в р. Дніпро.

Дощова каналізація. Для захисту територій від несприятливих природних та антропогенних явищ та покращення екологічного стану водних об’єктів передбачається:

– проведення ремонту та реконструкції зі збільшенням пропускної спроможності систем відведення дощових та талих вод;

– будівництво мереж дощової каналізації на територіях нової забудови;

– реалізація проєктів будівництва мереж дощової каналізації в районах малоповерхової та приватної забудови;

– будівництво очисних споруд різної продуктивності на існуючих та нових випусках дощової каналізації, орієнтовна площа землевідводу становить від 0,2 до 0,7 га на одну споруду;

– облаштування промислових підприємств локальними очисними спорудами;

– проведення комплексної реконструкції р. Либідь (у т.ч. влаштування очисних споруд із збереженням прибережно-захисних смуг);

– проведення реконструкції відкритих і закритих русел малих річок та меліоканалів.

Для забезпечення надійної роботи системи дощової каналізації Печерського району та підтримання її у належному стані у подальшому необхідно виконати наступні заходи:

– провести інвентаризацію існуючих мереж та споруд дощової каналізації;

– виконати розрахунок пропускної спроможності існуючих магістральних колекторів дощової каналізації з метою визначення необхідності та черговості їх перевлаштування;

– розробити проєктно-кошторисну документацію для виконання реконструкції чи капітального ремонту мереж та споруд системи дощової каналізації;

– збільшити фінансування на утримання систем дощової каналізації до розрахункової потреби;

– ліквідувати несанкціоновані скиди господарчо-побутових стоків у міську мережу дощової каналізації;

– вирішити питання відводу земельних ділянок для розміщення очисних споруд дощової каналізації.

Електропостачання. Виходячи з розрахунків та враховуючи місцеві умови Печерського району пропонується здійснити наступні заходи з будівництва, реконструкції та розширення електричних мереж та об’єктів:

– будівництво нових підстанцій 110 кВ з трансформаторами розрахункової потужності;

– реконструкція ПС-35 кВ з переведенням їх на напругу 110 кВ

– реконструкція ПС-110 кВ із заміною обладнання на більш сучасне та заміною трансформаторів на більш потужні;

– будівництво нових ЛЕП-110 та 35 кВ для живлення нових ПС-110, 35 кВ та організації нових транзитів;

– протягом всього розрахункового періоду необхідно проводити реконструкцію та розширення електричних мереж, заміну зношеного та застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та новітні технології, а також проводити розвиток кабельних мереж із максимально можливим демонтажем та каблюванням існуючих повітряних ліній, які проходять по сельбищним територіям.

Теплопостачання. Розвиток системи теплопостачання в Печерському районі передбачається здійснювати з урахуванням наступних напрямків:

– будівництво нових джерел тепла та теплових мереж;

– оптимізація зон дії джерел теплопостачання;

– автоматизація та диспетчеризація системи теплопостачання;

– оснащення споживачів приладами обліку та регулювання теплоспоживання, тощо.

Для ліквідації існуючого дефіциту тепла та покриття нових теплових навантажень пропонується реалізація наступних першочергових заходів:

– технічне переозброєння та реконструкція котелень, що знаходяться у комунальній власності (районних, квартальних, автономних);

– виведення з експлуатації дрібних неекономічних та вбудованих котельних;

– реконструкція та модернізація теплових мереж діаметрами 50-1200 мм;

– реконструкція та модернізація теплових пунктів, оснащення засобами обліку;

– використання теплоакумулюючих установок для опалення та гарячого водопостачання в адміністративних будинках, школах, дитячих садках, тощо;

– впровадження нових технологій при будівництві, реконструкції та капітальному ремонті теплових мереж, що дозволить значно підвищити строк служби теплових мереж, підвищити їх надійність при одночасному підвищенні економічності транспорту тепла.

Газопостачання. Головними засадами розвитку газового господарства в Печерському районі є:

– підвищення рівня безпеки транспортування та споживання газу;

– реконструкція існуючої системи газопостачання міста;

– забезпечення нових побутових, комунальних промислових споживачів та об’єктів енергетики надійним газопостачанням;

– збільшення технічного потенціалу системи газопостачання міста.

У зв’язку з цим, для першочергового виконання пропонуються наступні заходи щодо реконструкції та розширення газових мереж:

– забезпечення газопостачання станцій теплопостачання та районних котелень, які першочергово реконструюються, розширюються або будуються;

– будівництво станцій катодного захисту газопроводів від корозії;

– розробка спеціалізованої схеми газопостачання з урахуванням планувальних та проєктних рішень Генерального плану;

– прокладка газопроводів середнього та низького тиску для кільцювання існуючих тупикових мереж – з умов підвищення надійності системи газопостачання.

Розвиток інфраструктури інформатики та зв’язку. Розвиток Печерського району м. Києва неможливий без створення сучасної мультисервісної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури та, в першу чергу, корпоративної пакетної широкосмугової мультисервісної транспортної мережі (ПШМТМ), як її основи.

Впровадження ПШМТМ дозволить забезпечити необмеженим телекомунікаційним сервісом усі напрямки життєдіяльності в місті (управління міським господарством, електронне самоврядування, безпека, охорона здоров’я і т.д.).

Забезпечення розрахункової ємності міської телефонної мережі передбачається шляхом модернізації міської телефонної мережі за рахунок реконструкції та переобладнання морально застарілих АТС на цифрові.

В існуючій мережі проводового мовлення (ПМ) спостерігається тенденція зменшення щільності абонентських пристроїв, як в житловому, так і промисловому секторі, за рахунок відмови абонентів від послуг міської мережі проводового мовлення, що спричиняє зниження економічної ефективності мережі ПМ.

До основних заходів надійного функціонування мережі проводового радіомовлення віднесено:

– модернізація фізично та морально застарілого станційного обладнання радіотрансляційних вузлів;

– відновлення застарілої лінійно-кабельної мережі проводового мовлення та її модернізація.

Розвиток мережі кабельного телебачення передбачається за рахунок застосування технології FTTH (PON), що в свою чергу надасть значну кількість переваг.

Наступним етапом передбачається об’єднання міської мультисервісної комунікаційної мережі, яка включає всі райони міста, з комунальною міською мережею кабельного телебачення в загальноміську інтерактивну цифрову телекомунікаційну мережу, до якої будуть підключені:

– житлові будинки; державні та урядові установи; міські й районні адміністративно-управлінські установи, установи по обслуговуванню населення, комунальні служби; служби пожежної безпеки; медичні установи; довідкові служби міста; та інші.

Інженерна підготовка та захист території

Для подальшого освоєння територій з складними природними і антропогенними явищами передбачаються відповідні заходи з інженерної підготовки та захисту територій.

Забудова цих територій можлива тільки після проведення цілого ряду заходів від підтоплення та затоплення, основними з яких є:

– захист від затоплення паводком 1 % забезпеченості, з урахуванням нормативних запасів;

– захист від підтоплення ґрунтовими водами;

– забезпечення відведення з території забудови талої і дощової води. До першочергових заходів віднесено наступні основні:

Заходи з попередження та захисту від зсувних процесів:

– розробка Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– розробка Програми інженерного захисту території м. Києва від зсувів;

– проведення протизсувних робіт на зсувонебезпечних ділянках, в т.ч. першочергові – на схилах Дніпра, на схилах парку Вічної слави, Національного ботанічного саду НАНУ ім.М.Гришка, Національного заповіднику “Софія Київська”, забезпечення стійкості схилів; каналізування у мікрорайонах існуючої малоповерхової (садибної) забудови, які розташовані на зсувонебезпечних територіях;

– забезпечення дотримання, в зонах геодинамічної напруги, спеціального режиму землекористування, який визначається у містобудівних умовах та обмеженнях, що надаються в установленому порядку Департаментом містобудування та архітектури і КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт».

Захист від паводку:

– введення офіційного мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм;

– розробка проєктів із захисту існуючої та перспективної забудови різного функціонального призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості, чи прориву греблі Київської ГЕС;

– розробка гідродинамічної моделі Дніпра на ділянці в межах м. Києва;

– проведення реконструкції закритих колекторів на руслах малих річок, а також розчистка відкритих русел малих річок та їх благоустрій.

Захист від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:

– розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації підтоплень на території м. Києва;

– застосування ефективних протизсувних заходів на ділянках, що підтоплюються, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація дренажних систем (як відкритих так і закритих);

– влаштування дренажів захисту підземних частин будівель та споруд, в отому числі підземних паркінгів, за необхідності з примусовим відведенням дренажного стоку (з будівництвом дренажних насосних станцій);

– проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

1 Розміщення району в системі міста-Печерський

2 План існуючого використання А3

3 Схема існуючих планувальних обмежень А3

4 Генеральний план

6 Озеленені території А3

7 Схема проектних планувальних обмежень А3

8 Розміщення дитячих дошк закладів 7 років А3

9 Розміщення загальноосвітніх навчальних закладів на етап 7 років А3

10 Розміщення об’єктів охорони здоров’я на етап 7 років А3

11 Розміщення закладів культури та спорту на етап 7 років А3

12 ІАОП

13 Магістральна вулична мережа

14 Рейковий пасажирський транспорт

15 Тролейбусна та автобусна мережі