• Головна
  • Подільський район. Функціонально-планувальна структура

Подільський район. Функціонально-планувальна структура

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОН

ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА

Подільський адміністративний район розташований частково у Центральній планувальній та Північно-планувальній зонах та планувальній зоні «Долина Дніпра», межує на сході з Оболонським та Дніпровським районами, на заході – зі Святошинським та Шевченківським, на півночі – з Оболонським та на півдні – з Печерським.

Поділ – історичний район Києва, один з найдавніших у місті. Розташований на правобережній низовині між гирлом р. Почайни і схилами Старокиївської гори, Замкової гори та гір Хоревиця і Щекавиця. На території Подільського району розташовано велику кількість об’єктів культурної спадщини, у складі житлового фонду присутня значна частка цінної історичної забудови. До району входять наступні історичні місцевості: Поділ, Плоське, частина Нивок, Вітряні гори, Виноградар, частина Куренівки, частина Берковця, селище Шевченка, Біличе поле. За радянської доби на теперішніх теренах району було створено масив Виноградар, Вишгородський масив, Мостицький масив.

Сучасна площа району складає 3,404 тис. га, що становить 4,1% від загальної площі міста. Чисельність населення складає:

– наявного – 205,08 тис. осіб.

– постійного – 201,67 тис. осіб.

що становить 6,9% від загальної кількості населення міста.

На перспективу очікується зростання чисельності населення відповідно до оптимістичного прогнозу фактичне населення буде 240,5 тис. осіб.

Подільський адміністративний район розвивається як історичний, культурний, торгівельний центр з потужною інфраструктурою туризму, формуванням освітянської, виставково-музейної функцій, представництв міжнародних організацій, міжнародних фінансових компаній і банків, збереженням житлово-офісної забудови і об’єктів соціальної сфери.

На території району розташовані водні транспортні об’єкти міста, серед яких річковий вокзал та Київський річковий порт.

Генеральним планом у Подільському районі передбачається розвиток інженерної та транспортної інфраструктури, офісно-ділової, науково-виробничої, медичної, соціально-обслуговуючої та житлової функцій.

Для зменшення транспортних потоків у історичній зоні на території району передбачається обмеження подальшого розміщення офісів та торгівельно-розважальних об’єктів, передбачається завершення реконструкції Поштової площі, реконструкція Контрактової площі з виділенням пішохідних зон, завершення будівництва Подільського мостового переходу.

Існуючий житловий фонд Подільського району нараховує 3160 будинків загальною житловою площею 4319,5 тис.м2, з них 2187 будинків – це приватна садибна забудова.

Для Подільського району основним напрямком подальшого розвитку території є:

– збереження планувального масштабу та дрібної мережі існуючих кварталів;

– збереження і розвиток туристичного кластеру в межах історичної частини району;

– оновлення існуючого житлового фонду шляхом його реконструкції, ремонту та модернізації;

– ліквідація старого, фізично застарілого житлового фонду та здійснення комплексної реконструкції кварталів по вул. І.Виговського, Стеценка та інших;

– комплексний благоустрій кварталів садибної забудови в районі вулиць Косенка, Ростовської, Пуща-Водицької, Осиповського, Замковецької, Сирецької, О.Теліги Петропавлівської, та інших;

– будівництво житлових комплексів та забудова окремих кварталів із закладами соціально-побутового, громадсько-торгівельного призначення, нежитловими приміщеннями, надземними та підземними паркінгами в районі просп. Правди, вул. І.Виговського, вул. Сирецької, вул. С. Данченка, вул. В.Сальского, вул. Електриків та ін;

– розвиток громадських центрів на периферії району;

– упорядкування, реструктуризація Подільсько-Куренівського промислового вузла з переважаючою громадською функцією, підвищення ефективності використання територій виробничого та комунально-складського призначення.

ТРАНСПОРТ І ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА

По території Подільського району проходять основні магістралі міста. Серед них частина Великої кільцевої дороги, що забезпечує транспортний зв’язок населених пунктів приміської зони з містом Києвом, радіальна магістраль – вулиця Стеценка, яка продовжується вулицею Щусєва і веде до центральної частини міста Києва. Півкільцеві магістралі представлені вулицею Олени Теліги. Також загальноміські магістралі представлені проспектом Правди в північно-західній частині району, вулицями Набережно-Хрещатицькою, Набережно-Луговою та Набережно-Рибальською в південно-східній частині.

На етап 7 років,передбачається завершення будівництва Подільського мостового переходу через річку Дніпро від вулиці Межигірської до меридіональної магістралі Троєщина-Осокорки. Це покращить транспортне сполучення міста та розвантажить існуючі мостові переходи.

Також на етап 7 років передбачається реконструкція магістральних вулиць, а саме вулиць Глибочицької, Стеценка, Кирилівської.

Передбачено будівництво магістральних вулиць для обслуговування новоствореного житлового масиву «Варшавський».

На етап 20 років передбачається влаштування транспортних розв’язок в різних рівнях на перетині:

– проспекту Академіка Палладіна та вулиці Стеценка;

– вулиці Стеценка, вул. І.Виговського, вул. Д.Щербаківського (Площа Валерія Марченка);

На перспективу передбачається:

– будівництво правобережного підходу до Подільського мостового переходу від вулиці Січових стрільців до вулиці Межигірської;

– реконструкція Подільського узвозу з розширенням проїзної частини;

– будівництво транспортних розв’язок в різних рівнях на перетині вулиці Набережно-Лугової та вулиці Межигірської; вулиці Заводської та Межигірської; Великої кільцевої дороги та вул. Газопровідної, інші.

Розвиток пасажирського транспорту.

На першу чергу передбачається подовження Сирецько-Печерської лінії від ст. «Сирець» на північний захід у бік житлового масиву Виноградар зі станціями «Мостицька», «просп. Правди», «Виноградар», «вул. Івана Виговського».

При реалізації Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену в Подільському районі намічено дві нові станції: станція метро «Подільська» з пересадкою на станцію «Тараса Шевченка» та станція «Суднобудівна» на території Рибальського острову.

Передбачено розвиток автобусних та тролейбусних маршрутів.

Заплановано створення та розгалуження мережі веломаршрутів вздовж вулиць та на рекреаційних територіях.

НАУКОВА І ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

До промислового комплексу району входить біля 80 підприємств, серед яких Київський завод шампанських вин, Київський вітамінний завод, ПАО «Фармак», ВАТ “КИЇВПОЛІГРАФМАШ”, Відкрите акціонерне товариство Київський меблевий комбінат, Куренівське тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо КП «Київпастранс», ВАТ «Київхліб» та ін.

Основними пріоритетами розвитку промислового комплексу м. Києва є впровадження моделі сталого економічного зростання та конкурентоспроможності промислового потенціалу шляхом формування умов для забезпечення міських та загальнодержавних потреб у промисловій продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва високотехнологічної, конкурентоспроможної, екологічно чистої, експортоорієнтованої та імпортозамінної продукції. Ці пріоритети досягаються шляхом оновлення основних виробничих фондів, прискореного розвитку наукоємних і високотехнологічних виробництв та формування науково-виробничих та інноваційних економічних кластерів, а також більш ефективного використання територій. Очевидно, що подальший розвиток промислового комплексу міста не можливий без структурної перебудови промисловості, яка повинна мати чітку цільову спрямованість.

В межах району частково розташований промисловий район «Подільсько-Куренівський» орієнтовною площею 420 га. Рішеннями Генерального плану пропонується реструктуризація промислових й комунально-складських територій зазначеного промрайону із соціально й екологічно небезпечних деградованих у сучасні зони ділової активності. Територія основних підприємств, що підлягають на перспективу реструктуризації в Подільському районі в межах промрайону складає 95 га. Передбачено реструктуризацію території підприємств, що припинили свою основну діяльність.

Рішенням Генерального плану передбачено зниження класу шкідливості з І до IV-V ПАТ «Фармак» шляхом винесення шкідливого виробництва і впровадження екологобезпечних технологій.

Підприємства, що будуть розвиватися на перспективу, планується перетворити на естетично вишукані й технологічно оновлені технопростори для впровадження інноваційних технологій, наукових ідей учених і винахідників, залучення міжнародних інвестицій і світового капіталу.

ГРОМАДСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Наука і освіта. Науковий потенціал представляють широко відомі не лише в Україні, а і за її межами науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади.

На території району функціонують 2 професійно-технічні навчальні заклади, 5 вищих навчальних закладів: Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київська державна академія водного транспорту, Академія муніципального управління, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Інститут підприємництва, права та реклами.

Система загальної середньої освіти району представлена 37 закладами місткістю 25,2 тис.місць, система дошкільної освіти включає 44 дитячих дошкільних закладів, місткістю 6,8 тис.місць. Рівень забезпеченості дошкільними установами на початок 2019 року складав 88,3 %, рівень забезпеченості школами в цілому по району забезпечує нормативну потребу, однак враховуючи територіальні диспропорції, дотримання нормативних радіусів доступності та подальших розвиток району заплановано на перспективу будівництво та реконструкція низки об’єктів шкільної та дошкільної освіти.

Зокрема на етап 7 років рішеннями Генерального плану передбачено збільшити загальну місткість шкіл та дошкільних закладів на 4,1 та 1,1 тис. місць, а в подальшому передбачено усунути дефіцит в дошкільних закладах, довести до 100 % рівня забезпеченості.

Культура та спорт. Об’єкти зі сфери культури та мистецтв, що розташовані на території району: 4 театри, 13 бібліотек, 11 музеїв, 4 дитячі музичні школи, 1 школа мистецтв та 2 художні школи, 1 хореографічна школа.

У мережі фізкультурно-оздоровчих закладів району функціонують 8 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 1 стадіон (з трибунами на 1,5 тис. місць і більше), 14 плавальних басейнів, 42 спортивних зали, 34 тренажерні зали, 12 стрілецьких тирів, 4 фізкультурно-оздоровчих комплекси. Налічується 1 спортивний парк – «Спартак» Федерації профспілок, загальною площею 3,7 га.

На етап 7 років рішеннями Генерального плану передбачено реконструкцію будівлі бібліотеки Дружби Народів на просп. Свободи, 15/1, будівництво дитячої музичної школи на просп. Свободи, 5.

Медицина та соціальний захист. Мережа установ лікувальних закладів представляють медичні заклади – КП «Консультативно-діагностичний центр», КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1,2» Шкірно-венерологічний диспансер №5, Клінічна лікарня №15 та ін.

У системі охорони здоров’я району функціонують: 18 медичних амбулаторій, 16 закладів первинного рівня, 7 консультативно-діагностичних центри, 3 лікарні.

Розвиток мережі та поліпшення матеріально-технічної бази системи охорони здоров’я потребує:

– реконструкції приміщень під розміщення амбулаторій лікарів сімейної медицини;

– проведення капітального ремонту існуючих будівель і споруд, модернізації лікувально-профілактичних установ, їх переоснащення та комплектації сучасним діагностичним, лабораторним і технологічним обладнанням.

Невідкладними заходами розвитку мережі передбачена реконструкція будівлі екстреної (швидкої) медичної допомоги №7 на проспекті Свободи, 22 а, реконструкція нежитлової будівлі на вул. Мостицькій, 20 для надання соціальних послуг, послуг у сфері соціального захисту громадян, реконструкція будівлі на просп. Правди, 4 для розміщення центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю, реконструкція спеціалізованого загальноосвітнього дитячого будинку «Малятко» для дітей дошкільного і шкільного віку з добудовою на вул. Білицькій, 14 та будівництво реабілітаційного центру на території Дитячого спеціалізованого санаторію «Ластівка» вул. Дачно-Білицька, 28.

ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

У складі Генерального плану міста Києва розроблено історико-архітектурний опорний план. На кресленні Історико-архітектурного опорного плану (далі – ІАОП) проведено узгодження та систематизацію територій, пов’язаних з розташуванням та збереженням об’єктів культурної спадщини, зокрема:

– об’єкти культурної спадщини всіх видів, типів та категорій згідно Переліку на 01.01.2019 нанесено на картографічну основу міста Києва;

– на основі пооб’єктного обліку проведено узагальнення (переліків та розташування) нерухомої історико-культурної спадщини міста в обсязі, достатньому для вирішення питань її збереження та відповідного використання в містобудівному проєктуванні на стадії генерального плану (М 1:10000);

– на кресленні ІАОП плану здійснено узгодження між собою територій пам’яток (комплексів) містобудування, архітектури, археології, природно-заповідного фонду, що примикають одна до одної;

– на кресленні ІАОП систематизовано та узгоджено між собою всі види історико-культурних територій, визначених та затверджених на початок його розроблення;

– основні креслення Історико-архітектурного опорного плану розроблені на базі даних актуалізованої картографічній основі м. Києва, М 1:10000 (згідно з вимогами ДБН Б.2.2.3-2012 надано Замовником). Оскільки основа має зв’язок з державною системою координат УСК-2000, зникає необхідність вербального опису меж територій пам’яток (комплексів, садиб) та зон охорони пам’яток для забезпечення їх юридичного оформлення землевпорядною документацією;

– до Історико-архітектурного опорного плану застосовано вимоги чинного нормативного законодавства та відповідних міжнародних документів.

Станом на 01.01.2019 у Подільському районі обліковується 400 об’єктів культурної спадщини.

В межах району розташовані два історичні ареали – частина Центрального історичного ареалу (1188 га в межах району) та Північний, площею 167,7 га.

На кресленні ІАОП відображені затверджені зони охорони для наступних окремих пам’яток культурної спадщини в Шевченківському районі:

– Фундаменти мурованої церкви (перша половина ХІІ ст.) на вул. Юрківській, 3 – наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10;

– Андріївська церква – наказ Міністерства культури України від 10.02.2014 № 65;

– Кирилівська церква – наказ Міністерства культури України від 10.02.2014 № 65;

– Пивоварний завод – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 95;

– Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 96.

Подільський район є однією з найбільш багатих на об’єкти культурної спадщини територією зі збереженим традиційним історичним середовищем. Разом з Шевченківським і Печерським районами район є осередком формування забудови давнього Києва, його південно-східна частина входить до зони історичного центру міста. Люди почали селитися тут ще з часів палеоліту, про що свідчать пам’ятки археології на вул. Кирилівській – печери і стоянка первісних людей, а також могильники. Ще в ІІІ-ІІ тис. до н.е. в урочищі Замкова гора і на Сирці розташовувались поселення і городища. За часів Київської Русі на території Подолу поруч з Дніпром виник ремісничий район, який за доби козацтва перетворився на центр місцевого самоврядування, виробництва і торгівлі. Завдяки цьому на території району сконцентрована велика кількість об’єктів культурної спадщини. Найцінніші території району входять до Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», створеного для забезпечення збереження історичного середовища, що є головною метою розвитку історичної частини району. Надзвичайно цінною є археологічна спадщина Подолу, представлена такими видатними об’єктами як культурний шар Подолу, фундаменти та залишки стін церкви Богородиці Пирогощі, фундаменти мурованої церкви, фундаменти Вірменської церкви, ділянка прибрежного міського кварталу середньовічного Києва та інші. Тут знаходяться видатні пам’ятки містобудування – комплекс споруд Контрактової площі, Замкова гора – Андріївський узвіз, набережна Дніпра.

Південна частина території району входить до меж буферної зони об’єкту всесвiтньої спадщини «Київ. Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра» Межі та режими використання охоронної (буферної) зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра», затверджені наказом Міністерства культури, молоді та спорту України від 31.01.2020 № 412. Також тут збереглися найцінніші пам’ятки архітектурної спадщини – Андріївська церква, комплекс Кирилівського монастиря, монумент на честь надання м. Києву Магдебурзького права, річковий вокзал, Флорівський монастир, церква Миколи Набережного, Дмитрівська церква, Іллінська церква, церква Казанської Божої Матері, церква Здвиження Чесного Хреста Господнього, Покровська церква, Комплекс Грецького Катерининського монастиря, фонтан «Самсон» з ротондою», комплекс Києво-Могилянської академії, будинок житловий Я. Биковського, будинок, у якому жив поет Т.Г. Шевченко, поштова станція, будинок, де у 1728 р. було відкрито першу приватну аптеку, будинок, в якому народився М.А.Булгаков, цінні пам’ятки науки і техніки, серед яких Київський елеватор, монітор «Железняков», фунікулер (Михайлівський механічний підйом), перша електрична станція Київської міської залізниці, пивоварний завод, історичні кладовища – Куренівське і Міське (Берковецьке).

Акваторія Дніпра і урочище Замкова гора, схили гір Юрковиця, Щекавиця, Кирилівські висоти включені до зони охоронюваного ландшафту. Цінність мають також окремі частини Куренівки і Пріорки. В межах району знаходяться об’єкти садово-паркового мистецтва і природно-заповідного фонду – парк «Березовий гай», парк моряків, Сирецький і Юннатський дендропарки, парк по вулиці Кобзарській (колишній «Кинь-Грусть»), ландшафтний заказник «Зелене озеро», частина Кирилівського гаю, Крістерова гірка.

Територія Подолу входить до меж архітектурної охоронни зони, на території історичних місцевостей Плоське, Рибальського острову і частини Куренівки встановлено зони регулювання забудови першої, другої і третьої категорій.

ЗЕЛЕНІ ЗОНИ

У Подільському районі розташовані 13 парків, 31 сквер та 1 бульвар. Загальна площа зелених насаджень загального користування Подільського району складає 235,9 га. Забезпеченість озелененими територіям для мешканців району становить 11,7 м2/особу. В межах району знаходиться частина лісового масиву Святошинського лісопаркового господарства, площею біля 530 га.

Генеральним планом передбачається розвиток системи озеленення району та збільшення озеленених територій загального користування до 293 га. Передбачено упорядкування та комплексний розвиток існуючих та проектних озеленених територій району, влаштування спеціалізованих елементів систем відпочинку та озеленення, з урахуванням вимог гендерно-чутливого проектування.

Зокрема, планується створення парку на схилах Юрковиці, розширення парку «Сирецький гай» та будівництво скверів в межах нових житлових мікрорайонів по вул. Івана Виговського, просп.Правди, вул. Сирецької.

На території лісопаркових масивів, що межують з житловими районами передбачено створення буферного парку «Виноградар», площею 173 га та парку «по вул. Міська», площею 352 га. Буферний парк (як різновид лісопарку) – це упорядкована частина території лісу населеного пункту, розташована на межі міста з лісом, призначена для вільного короткотривалого відпочинку, організована шляхом поступової реконструкції до певної ландшафтно-планувальної системи (з максимальним збереженням існуючого природного середовища), являє собою комплекс, що поєднує рекреаційні, архітектурно-художні, санітарно-гігієнічні, пізнавальні та лісогосподарські функції. Буферні парки відносяться до міських лісів і являються частиною лісового фонду України. Згідно ДБН Б 2.2-12:2019 буферні парки є структурними елементами території комплексної зеленої зони міста, які за функціонального належністю відносяться до озеленених територій загального користування.

В межах району розташовані наступні території та об’єктів природно-заповідного фонду України загальнодержавного та місцевого значення:

Території та об’єкти загальнодержавного значення:

1. Сирецький дендропарк

Території та об’єкти місцевого значення:

Заказники:

2. Ландшафтний заказник «Зелене озеро»

3. Юннатський дендропарк

Парки-пам’яки садово-паркового мистецтва:

4. Парк “Кинь-Грусть” (по вул. Кобзарській)

5. Березовий гай

На перспективу передбачається включити до переліку територій та об’єктів природно-заповідного фонду озеро Синє та прилеглу до нього ділянку, загальною площею 7,7 га.

На етап 7 років передбачено проведення благоустрою, реконструкції та капітального ремонту на території 9 об’єктів зеленого будівництва.

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Генеральним планом в Подільському районі з метою поліпшення екологічного стану території міста та життєвого середовища на етап 20 років передбачається комплекс інженерно-технічних заходів з охорони навколишнього середовища, захисту населення і території від несприятливих впливів природного та техногенного походження, в тому числі:

Захист територій в зонах небезпечних геологічних та інженерно-геологічних процесів

Заходи з попередження та захисту від зсувних процесів:

– розробка Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– розробка Програми інженерного захисту території м. Києва від зсувів;

– дотримання, в зонах геодинамічної напруги, спеціального режиму землекористування, який визначається технічними умовами, що надаються в установленому порядку відповідними установами.

Захист від повеней:

– введення мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм на території м. Києва;

– розробка проєктів із захисту існуючої та перспективної забудови різного функціонального призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості, чи прориву греблі Київської ГЕС;

– розробка гідродинамічної моделі Дніпра на ділянці в межах м. Києва;

– проведення реконструкції закритих колекторів на руслах малих річок, а також розчистка відкритих русел малих річок, меліоканалів, пониження рівня відкритих водойм.

Заходи захисту від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:

– розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації наслідків підтоплень території м. Києва;

– застосування протизсувних заходів на ділянках їх поєднання з підтопленням, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація наявних дренажів (як відкритих так і закритих);

– проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом:

– оптимізація руху автотранспорту (будівництво розв`язок, тунелів, перерозподіл транспортних потоків, будівництво підземних і надземних пішохідних переходів, в тому числі обмеження руху вантажного транспорту на території м. Києва);

– популяризація автомобільного електротранспорту, велосипедного транспорту та будівництво велосипедних доріжок;

– розширення мережі постів контролю та спостереження за станом атмосферного повітря;

– проведення реконструкції вуличних зелених насаджень для підвищення їх ефективності, підвищення загального ступеня озеленення території, в тому числі з використанням дахового і вертикального озеленення;

– оновлення рухомого складу автобусних парків з заміною моделей з застарілими двигунами на сучасні двигуни, що відповідають сучасним європейським стандартам, збільшення частини громадського електротранспорту.

Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами:

– здійснення дієвого екологічного та санітарного контролю за діяльністю промислових підприємств м. Києва;

– інвентаризація викидів та розробка (коригування) паспортів санітарно-захисних зон підприємств, здійснення контролю за режимом їх використання та рівнем озеленення;

– технологічне переоснащення, реструктуризація промислових підприємств І-ІІ класу шкідливості (згідно з санітарною класифікацією), що розташовані в районах з високою щільністю населення;

– запровадження організаційно-правових заходів по стимулюванню зниження забруднення атмосферного повітря та зменшення кількості викидів шкідливих речовин.

Заходи зі зменшення зон впливу фізичних факторів:

– забезпечення контролю за джерелами електромагнітного випромінювання;

– розробка паспортів санітарно-захисних зон та дотримання режиму використання території, визначення зон обмеження забудови з метою забезпечення захисту від джерел електромагнітного випромінювання;

– застосування комплексу архітектурно-планувальних заходів зі зменшення негативного впливу шумового забруднення: застосування звукопоглинаючих матеріалів, конструювання протишумових віконних клапанів;

– заміна застарілих вікон та балконних дверей у житлових будинках на сучасні склопакети, а в офісних будівлях встановлення нових фасадних систем;

– проведення комплексних шумозахисних заходів, в тому числі створення шумозахисних екранів на вулицях з еквівалентним рівнем шуму вище нормативного;

– використання віброшумозахисних конструкцій при реконструкції транспортних магістралей, встановлення шумозахисних екранів;

– розробка карти шумів м. Києва та впровадження загальноміської Програми захисту від шуму, електромагнітного випромінювання та інших несприятливих фізичних факторів впливу.

Заходи по скороченню та забезпеченню режимів санітарно-захисних зон виробничих об’єктів:

– розробка та реалізація проєктів організації санітарно-захисних зон виробничих підприємств (промислових зон) з метою виключення випадків проживання населення в зонах понаднормового впливу виробничих об’єктів;

– технічне переоснащення підприємств теплоенергетики, хімічної, будівельної промисловості для підвищення ефективності очищення викидів та зменшення в подальшому їх санітарно-захисних зон;

– реструктуризація, перепрофілювання та технологічне переоснащення підприємств, які негативно впливають на навколишнє середовище, в першу чергу – підприємства І класу шкідливості;

– ліквідація зон екологічного ризику за рахунок переведення потенційно екологічно небезпечних підприємств, що використовують хімічно небезпечні речовини (хлор, аміак) на більш хімічно безпечні (гіпохлорит натрію, фреон) речовини;

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення розмірів їх санітарно-захисних зон.

Забезпечення режимів зон охорони джерел питного водопостачання:

– встановлення поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та дієвий контроль за дотриманням ведення господарства на їх території;

– підвищення надійності роботи водопровідних станцій та отримання питної води належної якості при аварійних забрудненнях джерел водопостачання.

Заходи по захисту водойм, підземних вод, та забезпечення режимів господарювання в межах ПЗС:

– забезпечення обмеження господарської діяльності та встановлення дієвого контролю за дотриманням норм природокористування в межах прибережних захисних смуг (ПЗС) відповідно до вимог чинного Законодавства, винесення їх меж в натуру;

– посилення санітарно-епідеміологічного контролю за станом пляжів та водойм, що використовуються в рекреаційних цілях, для забезпечення їх відповідності ДСП № 173;

– забезпечення очищення всіх водойм м. Києва згідно з чинними нормами, правилами утримання та догляду водних об’єктів – один раз на 5-10 років (залежно від глибини);

– розробка та реалізація Проєкту відродження малих річок міста (р. Сирець), благоустрій прибережних територій зі створенням пляжів або зон відпочинку біля води;

– будівництво очисних споруд дощової каналізації;

– розробка проєктів розширення ПЗС для забезпечення нормативного стану водойм та реабілітації природного комплексу, в тому числі в межах територій промислово-комунального призначення, які передбачаються до функціонального перепрофілювання;

– виконання коригування «Проєкту прибережних захисних смуг водних об’єктів м. Києва» відповідно до нової топогеодезичної зйомки та сучасного стану водних об’єктів міста;

– продовження роботи з благоустрою берегів, очищенню чаш водойм та русел водотоків від замулення, заростання, засмічення.

Заходи по реабілітації ґрунтів:

– проведення комплексу заходів з меліорації, локалізації та консервації верхніх шарів ґрунту на територіях, сумарний показник забруднення ґрунтів яких перевищує 64 умовні бали (зокрема в межах підприємств, які перепрофільовуються, територій прилеглих до залізниць та магістралей);

– коригування існуючої схеми санітарної очистки з урахуванням нових умов розвитку міста (вирішення проблем сортування, переробки, термічного знешкодження та утилізації побутових, промислових та інших відходів), ліквідація та недопущення утворення нових сміттєзвалищ;

– контроль за ґрунтами, що ввозяться для використання при озелененні та благоустрою міських територій.

Заходи з організації санітарної очистки території:

Тверді побутові відходи (ТПВ):

Впровадження сортування, роздільного збору та вивезення ТПВ:

– впровадження роздільного збору ТПВ (переважним чином 2-х контейнерної системи – вторинна сировина та змішані відходи);

– створення критих, відгороджених контейнерних майданчиків та їх облаштування згідно з вимогами ДСаНПіН 145-2011, обґрунтування їх розміщення з точки зору найбільших потоків людей та зручності під`їзду сміттєвозів необхідно розглядати окремо в кожному конкретному випадку у відповідності до містобудівних умов;

– зменшення утворення кількості ТПВ, які підлягають вторинному сортуванню шляхом розвинення мережі стаціонарних і пересувних приймальних пунктів вторсировини в усіх районах м. Києва (папір, картон, метал, скло, ПЕТ-пляшки, консервні банки, ганчір’я тощо) – загальною кількістю 35-40 шт.;

– вирішення проблеми утилізації небезпечних відходів (елементів живлення, ртутьвмісних ламп і т.п.) шляхом організації спеціалізованих пунктів прийому в кожному мікрорайоні;

– обробка на сміттєсортувальних станціях тільки «сухої» фракції ТПВ, що дозволяє підвищити ефективність промислового сміттєсортування до 90 % вторинної сировини.

Рідкі побутові стоки:

– повна реконструкція Бортницької станції аерації з будівництвом лінії по обробці та утилізації осадів;

– розділення стічних вод правобережної та лівобережної частини міста, з будівництвом в південній частині приміської зони очисних споруд зі спорудами по обробці та утилізації осадів.

Будівельне сміття:

– використання подрібнюючих установок для ущільнення будівельного сміття;

– повторне використання відходів будівництва, виробництво щебеню і піщано-гравійної маси (для підсипання доріг та при деяких інших видах будівельних робіт).

Промислові відходи:

– зменшення частки неутилізованих відходів в загальному обсязі утворюваних відходів шляхом їх утилізації та знищення токсичності (в основному піроліз та газифікація відходів);

– забезпечення дієвого контролю за діяльністю підприємств, що працюють у сфері поводження з промисловими відходами шляхом ліцензування та екологічного інспектування.

Вирішення проблеми поводження з крупногабаритними відходами:

– організація збору і транспортування великогабаритного сміття шляхом влаштування спеціальних майданчиків з контейнерами місткістю 5-25 м3.

Вирішення проблем у сфері поводження з відходами зеленого господарства:

– організація ефективного збору і транспортування відходів зеленого господарства до місць переробки;

– оновлення парку спецтехніки для збору і транспортування неліквідної деревини, відходів лісозаготівель та опалого листя;

– організація переробки неліквідної деревини та відходів лісозаготівель на тверде органічне паливо з стабільними енергетичними показниками на базі деревообробних цехів КО «Київзеленбуд» з використанням сучасних технологій;

– розширення мережі існуючих площадок для компостування опалого листя відповідно до нормативу «Технології перероблення органічної речовини, що є у складі побутових відходів» (наказ СОУ ЖКГ № 78 від 30.03.2010 р.) та згідно з Розпорядженням КМДА № 379 від 07.03.2006 р. «Про створення виробничих дільниць з утилізації листя та інших рослинних відходів»;

– для попередження засмічення озеленених територій загального користування встановлення урн та контейнерів;

– закріплення на законодавчому рівні, внесення коректив у «Правила утримання собак та котів у м. Києві» (Рішення Київради № 1079/3912 від 25.10.2007 р.) щодо системи прибирання екскрементів собак та котів їхніми хазяями під час вигулу на озеленених територіях та здійснення контролю за дотриманням даних Правил з застосуванням системи штрафів та адміністративних порушень.

Кладовища:

– заборона традиційних поховань в межах міста, крім випадків повторного захоронення чи підхоронення до родинних могил;

– реконструкція існуючих кладовищ міста з будівництвом колумбарних стінок;

– розробка спеціальних проєктів при розширенні існуючих кладовищ, що примикають до лісопаркових зон, з пріоритетом збереження існуючих озеленених територій;

– впровадження на всіх старих кладовищах переважного поховання в склепах (сімейного типу);

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення їх можливого негативного впливу в районах з високою щільністю населення.

З метою запобігання негативним наслідкам впливу на довкілля у рамках Генерального плану міста Києва розроблений комплекс заходів із запобігання, зменшення або пом’якшення ймовірних негативних наслідків виконання документа державного планування. Такі заходи спрямовані на зниження забруднення атмосферного повітря, захисту від фізичних чинників впливу (шум, електромагнітне випромінювання), запобігання підтопленню та зсувам, захисту водного басейну та ґрунтів.

ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

При забезпеченні необхідної потужності і надійності систем інженерної інфраструктури Подільського району основними проблемами є значне відставання інженерного забезпечення забудови, зношеність магістральних та розподільчих інженерних мереж і міських очисних споруд каналізації, вичерпаність резерву електрозабезпечення й теплопостачання існуючої забудови внаслідок нерівномірного розташування джерел, а також значного росту потреби в цих ресурсах. Для вирішення цих проблем пріоритетними напрямками та завданнями є наступні.

Забезпечення надійності функціонування інженерної інфраструктури міста:

– забезпечення надійного та безперебійного енерго- та водопостачання споживачів міста;

– підвищення якості роботи систем та схем інженерного забезпечення з урахуванням зростаючих вимог до охорони навколишнього середовища та здоров’я людини;

– ефективне використання інженерних та територіальних ресурсів з урахуванням широкого вживання ресурсозберігаючих технологій;

– розширення спектру телекомунікаційних послуг.

Розвиток інфраструктури водогосподарського комплексу:

– покращення якості води в джерелах питного водопостачання та удосконалення технології очищення питної води на водопровідних станціях;

– удосконалення системи обліку, скорочення втрат та підвищення надійності систем та схем водопостачання;

– досягнення нормативного рівня очистки господарсько-побутових та поверхневих стоків;

– створення споруд та впровадження технологій для гарантованої утилізації осаду та підвищення ефективності споруд обробки осаду;

– забезпечення стабільної та безаварійної роботи системи транспортування стоків зі створенням оптимального резерву пропускної спроможності комунікацій та резерву потужності споруд;

– забезпечення водопостачання та 100 % каналізування районів садибної забудови з прокладанням мереж дощової каналізації,а також будівництвом очисних споруд та насосних станцій.

Розвиток інфраструктури паливно-енергетичного комплексу:

– збільшення виробництва теплової та електричної енергії зі створенням резерву потужності на джерелах;

– підвищення енергоефективності при виробництві, передачі та споживанні теплової та електричної енергії, впровадження когенерації;

– стабілізація та подальше зниження впливу енергоджерел на навколишнє середовище;

– підвищення ефективності використання природного газу;

– стійке постачання природним газом міських споживачів, насамперед населення та джерел енергопостачання;

– широке застосування в паливно-енергетичній галузі міста нетрадиційних джерел енергії, що виробляється без спалювання вуглеводнів;

– розвиток і реконструкція систем транспортування енергоресурсів;

– вивільнення територій, які зайняті повітряними лініями електропередачі та відкритими електропідстанціями шляхом переведення відповідно в кабельне виконання та закритого типу.

Розвиток інфраструктури інформатики та зв’язку:

– безперебійне надання послуг зв’язку, в тому числі мобільного, місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв’язку;

– розвиток послуг та мереж: зв’язку персонального радіовиклику; пересувного радіозв’язку в виділеній мережі зв’язку; пересувного радіотелефонного зв’язку та супутникового радіозв’язку; зв’язку по наданню каналів зв’язку, по передачі даних, а також для кабельного, ефірного мовлення та дротового радіомовлення; поштового зв’язку;

– розвиток волоконно-оптичної мережі для забезпечення переводу АТС на цифрові технології;

– розвиток телекомунікаційної мережі та кабельного телебачення;

– забезпечення населення послугами поштового зв’язку високої якості з розширенням спектру послуг;

– безперебійне функціонування телерадіомовної мережі.

Заходи з розвитку, будівництва та реконструкції систем і об’єктів інженерної інфраструктури та вдосконалення їх функціонування

Водопостачання. Вдосконалення системи водопроводу в Подільському районі базується на принципах оптимального використання природних, технічних, енергетичних та фінансових ресурсів. Підвищення якості води на перспективу передбачається за рахунок впровадження сучасних методів знезаражування води шляхом переходу від рідкого хлору на діоксид хлору, будівництва споруд попередньої очистки води, збільшення подачі артезіанської води в централізовану систему водопостачання з доведенням її обсягів до затверджених експлуатаційних запасів та ін.

Скорочення нераціональних втрат води передбачається за рахунок обліку індивідуального водоспоживання, зниження втрат води при транспортуванні, раціонального використання води питної якості промпідприємствами за рахунок впровадження сучасних водозберігаючих технологій, систем зворотного та повторного водопостачання, використання на технологічні потреби води відповідної якості, а також – будівництва системи поливального водопроводу з власними джерелами та спорудами водопостачання.

Для подальшого перспективного розвитку системи водопостачання, забезпечення розрахункових потреб та для вирішення проблем, що виникли вже сьогодні, визначено заходи, які потребують термінової реалізації:

– відновлення в натурі санітарно-захисних зон від водозаборів та водоочисних станцій відповідно до чинних державних будівельних норм;

– реконструкція очисних споруд, насосних станцій з будівництвом заводу по виробництву гіпохлориту натрію, станції зневоднення осадів, утилізації та повернення промивних вод, а також впровадження на них енергозберігаючих технологій;

– реконструкції НС «Виноградар-ІІІ»;

– реконструкція із заміною обладнання комплексу артводопостачання з насосною станцією «Виноградар-І»;

– тампонування артезіанських свердловин, виведених з експлуатації;

– заміна насосного обладнання на артезіанських свердловинах з впровадженням енергозберігаючого обладнання;

– реконструкція вуличної водопровідної мережі;

– прокладання вуличної водопровідної мережі;

– реконструкція підвищувальних насосних станцій холодного водопостачання з впровадженням енергозберігаючого обладнання з частотним приводом;

– вирішити питання відводу земельних ділянок для розміщення нових споруд системи водопостачання.

Водовідведення. Головним завданням по організації водовідведення в Подільському районі м. Києві на довгостроковий період є забезпечення повного охоплення забудови міста централізованою каналізацією.

До основних заходів сталого функціонування та розвитку системи каналізації на перспективу віднесено:

– будівництво нових КНС і мереж в районах існуючої неканалізованої садибної та малоповерхової забудови, згідно з «Програмою розвитку, реконструкції та ремонту водопровідно-каналізаційного господарства районів малоповерхової і котеджної забудови м. Києва»;

– модернізація виробничої бази, удосконалення правових і економічних основ функціонування водопровідно-каналізаційного господарства;

– реконструкція напірного колектора від КНС «Ново-Подільська»;

– реконструкція Подільсько-Куренівського самопливного колектора, а також колекторів по просп. Правди, вул. Нижньо-Юрківській, вул. Кирилівській;

– введення на законодавчому рівні заборони на вироблення та реалізацію миючих та пральних засобів, що містять фосфати та СПАР, збільшення концентрації яких у стічній воді погіршує якість очистки стоків, які скидаються в р. Дніпро.

Дощова каналізація. Для захисту територій від несприятливих природних та антропогенних явищ та покращення екологічного стану водних об’єктів передбачається:

– проведення ремонту та реконструкції зі збільшенням пропускної спроможності систем відведення дощових та талих вод;

– будівництво мереж дощової каналізації на територіях нової забудови;

– реалізація проєктів будівництва мереж дощової каналізації в районах малоповерхової та приватної забудови;

– будівництво очисних споруд різної продуктивності на існуючих та нових випусках дощової каналізації, орієнтовна площа землевідводу становить від 0,2 до 0,7 га на одну споруду;

– облаштування промислових підприємств локальними очисними спорудами;

– проведення реконструкції відкритих і закритих русел малих річок та меліоканалів.

Для забезпечення надійної роботи системи дощової каналізації Подільського району та підтримання її у належному стані у подальшому необхідно виконати наступні заходи:

– провести інвентаризацію існуючих мереж та споруд дощової каналізації;

– виконати розрахунок пропускної спроможності існуючих магістральних колекторів дощової каналізації з метою визначення необхідності та черговості їх перевлаштування;

– розробити проєктно-кошторисну документацію для виконання реконструкції чи капітального ремонту мереж та споруд системи дощової каналізації;

– збільшити фінансування на утримання систем дощової каналізації до розрахункової потреби;

– ліквідувати несанкціоновані скиди господарчо-побутових стоків у міську мережу дощової каналізації;

– вирішити питання відводу земельних ділянок для розміщення очисних споруд дощової каналізації.

Електропостачання. Виходячи з розрахунків та враховуючи місцеві умови Подільського району пропонується здійснити наступні заходи з будівництва, реконструкції та розширення електричних мереж та об’єктів:

– будівництво нових підстанцій 110 кВ з трансформаторами розрахункової потужності;

– реконструкція ПС-110 кВ із заміною обладнання на більш сучасне та заміною трансформаторів на більш потужні;

– протягом всього розрахункового періоду необхідно проводити реконструкцію та розширення електричних мереж, заміну зношеного та застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та новітні технології, а також проводити розвиток кабельних мереж із максимально можливим демонтажем та каблюванням існуючих повітряних ліній, які проходять по сельбищним територіям.

Теплопостачання. Розвиток системи теплопостачання в Подільському районі передбачається здійснювати з урахуванням наступних напрямків:

– будівництво нових джерел тепла та теплових мереж;

– оптимізація зон дії джерел теплопостачання;

– автоматизація та диспетчеризація системи теплопостачання;

– оснащення споживачів приладами обліку та регулювання теплоспоживання, тощо.

Для ліквідації існуючого дефіциту тепла та покриття нових теплових навантажень пропонується реалізація наступних першочергових заходів:

– реконструкція та технічне переозброєння СТ-2 із збільшенням теплової потужності кожної до 800 Гкал/год;

– реконструкція РК «Полкова, 57» із збільшенням теплової потужності до 300 Гкал/год для запланованого нового району вздовж вул. І.Виговського;

– технічне переозброєння та реконструкція котелень, що знаходяться у комунальній власності (районних, квартальних, автономних);

– виведення з експлуатації дрібних неекономічних та вбудованих котельних;

– реконструкція та модернізація теплових мереж діаметрами 50-1200 мм;

– реконструкція та модернізація теплових пунктів, оснащення засобами обліку;

– використання теплоакумулюючих установок для опалення та гарячого водопостачання в адміністративних будинках, школах, дитячих садках, тощо;

– впровадження нових технологій при будівництві, реконструкції та капітальному ремонті теплових мереж, що дозволить значно підвищити строк служби теплових мереж, підвищити їх надійність при одночасному підвищенні економічності транспорту тепла.

Газопостачання. Головними засадами розвитку газового господарства в Подільському районі є:

– підвищення рівня безпеки транспортування та споживання газу;

– реконструкція існуючої системи газопостачання міста;

– забезпечення нових побутових, комунальних промислових споживачів та об’єктів енергетики надійним газопостачанням;

– збільшення технічного потенціалу системи газопостачання міста.

У зв’язку з цим, для першочергового виконання пропонуються наступні заходи щодо реконструкції та розширення газових мереж:

– забезпечення газопостачання станцій теплопостачання та районних котелень, які першочергово реконструюються, розширюються або будуються;

– реконструкція ГРС-5 з переведенням її у ГГРП і реконструкція магістральних газопроводів від ГРС-1А;

– будівництво станцій катодного захисту газопроводів від корозії;

– розробка спеціалізованої схеми газопостачання з урахуванням планувальних та проєктних рішень Генерального плану;

– прокладка газопроводів середнього та низького тиску для кільцювання існуючих тупикових мереж – з умов підвищення надійності системи газопостачання.

Розвиток інфраструктури інформатики та зв’язку. Розвиток Подільського району м. Києва неможливий без створення сучасної мультисервісної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури та, в першу чергу, корпоративної пакетної широкосмугової мультисервісної транспортної мережі (ПШМТМ), як її основи.

Впровадження ПШМТМ дозволить забезпечити необмеженим телекомунікаційним сервісом усі напрямки життєдіяльності в місті (управління міським господарством, електронне самоврядування, безпека, охорона здоров’я і т.д.).

Забезпечення розрахункової ємності міської телефонної мережі передбачається шляхом модернізації міської телефонної мережі за рахунок реконструкції та переобладнання морально застарілих АТС на цифрові.

В існуючій мережі проводового мовлення (ПМ) спостерігається тенденція зменшення щільності абонентських пристроїв, як в житловому, так і промисловому секторі, за рахунок відмови абонентів від послуг міської мережі проводового мовлення, що спричиняє зниження економічної ефективності мережі ПМ.

До основних заходів надійного функціонування мережі проводового радіомовлення віднесено:

– модернізація фізично та морально застарілого станційного обладнання радіотрансляційних вузлів;

– відновлення застарілої лінійно-кабельної мережі проводового мовлення та її модернізація.

Розвиток мережі кабельного телебачення передбачається за рахунок застосування технології FTTH (PON), що в свою чергу надасть значну кількість переваг.

Наступним етапом передбачається об’єднання міської мультисервісної комунікаційної мережі, яка включає всі райони міста, з комунальною міською мережею кабельного телебачення в загальноміську інтерактивну цифрову телекомунікаційну мережу, до якої будуть підключені:

– житлові будинки; державні та урядові установи; міські й районні адміністративно-управлінські установи, установи по обслуговуванню населення, комунальні служби; служби пожежної безпеки; медичні установи; довідкові служби міста; та інші.

Інженерна підготовка та захист території. Для подальшого освоєння територій з складними природними і антропогенними явищами передбачаються відповідні заходи з інженерної підготовки та захисту територій.

Забудова цих територій можлива тільки після проведення цілого ряду заходів від підтоплення та затоплення, основними з яких є:

– захист від затоплення паводком 1 % забезпеченості, з урахуванням нормативних запасів;

– захист від підтоплення ґрунтовими водами;

– забезпечення відведення з території забудови талої і дощової води.

До першочергових заходів віднесено наступні основні:

Заходи з попередження та захисту від зсувних процесів:

– розробка Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– розробка Програми інженерного захисту території м. Києва від зсувів;

– проведення протизсувних робіт на зсувонебезпечних ділянках;

– забезпечення дотримання, в зонах геодинамічної напруги, спеціального режиму землекористування, який визначається у містобудівних умовах та обмеженнях, що надаються в установленому порядку Департаментом містобудування та архітектури і КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт».

Захист від паводку:

– введення офіційного мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм;

– розробка проєктів із захисту існуючої та перспективної забудови різного функціонального призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості, чи прориву греблі Київської ГЕС;

– розробка гідродинамічної моделі Дніпра на ділянці в межах м. Києва;

– проведення реконструкції закритих колекторів на руслах малих річок, а також розчистка відкритих русел малих річок та їх благоустрій.

Захист від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:

– розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації підтоплень на території м. Києва;

– застосування ефективних протизсувних заходів на ділянках, що підтоплюються, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація дренажних систем (як відкритих так і закритих);

– влаштування дренажів захисту підземних частин будівель та споруд, в отому числі підземних паркінгів, за необхідності з примусовим відведенням дренажного стоку (з будівництвом дренажних насосних станцій);

– проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

1 Розміщення району в системі міста-Подільський

2 План існуючого використання А3

3  Схема існуючих планувальних обмежень А3

4 Генеральний план

5 Озеленені та ПЗФ

6 Виробничі території Подільський

7 Розміщення дитячих дошк закладів на етап 7 років А3

8 Розміщення загальноосвітніх навчальних закладів на етап 7 років А3

9 Розміщення об’єктів охорони здоров’я на етап 7 років А3

10 Розміщення закладів культури та спорту на етап 7 років А3

11 ІАОП Подільський р-н

12 Магістральна вулична мережа

13 Рейковий пасажирський транспорт

14 Тролейбусна та автобусна мережі

15 Схема проектних планувальних обмежень А3