На історичному Подолі й дев’яти поверхів забагато

Про особливості нового Генплану Києва – розмова з керівником розробників – начальником комунальної організації «Інститут Генерального плану міста Києва» Сергієм Броневицьким.

— Сергію Петровичу, яка нагальна необхідність у новому Генплані, якщо попередній був прийнятий у 2002 році й розрахований на розвиток столиці до 2020 року?

— Ми проаналізували виконання рішень цього Генплану за 10 років — і отримали наступну картину. По житловому будівництву він навіть перевиконаний (темпи введення житла в столиці були дуже високі, особливо до кризи), як і по торгових, офісних і розважальних об’єктах. Але що стосується будівництва інженерних об’єктів та мереж, об’єктів транспорту, розв’язок, доріг, а також установ систем освіти і охорони здоров’я — тут радіти нічому: 20-30%.
До того ж місто розвивалось не зовсім так, як передбачав Генплан. Населення зростало швидше, ніж очікували: нас уже сьогодні більше, ніж передбачалося на 2020 рік. Так само прорахувалися і з транспортом, адже кількість автомобілів значно перевищує ту, на яку сподівалися розробники попереднього документа.
Окрім того, Генпланом 2002 року передбачалося розширення меж Києва фактично удвічі, однак це не було узгоджено ні з обласною радою, ні з районними радами в області. Тому ці території забудовувалися за рішенням органів місцевого самоврядування з урахуванням місцевих потреб, з іншим цільовим призначенням, ніж було закладено в Генплані Києва.
В той же час до Генплану було внесено кілька тисяч змін, що стосуються будівництва у зелених зонах, в центральній історичній частині міста. В ньому, наприклад, міститься ефемерна норма про те, що в центрі столиці не можна споруджувати будинки вище ніж 27 метрів – із застереженням, що ця норма почне діяти «у віддаленій перспективі». Тобто абсолютно не зрозуміло коли — через два або 20 років. Це і розв’язало руки забудовникам-інвесторам, які запустили багато скандальних будівництв, ігноруючи думку киян.

— Наскільки фаховим є колектив розробників нового Генплану?

— Нашим Інститутом розроблені десятки детальних планів територій, концепцій містобудівного обґрунтування, проектних робіт. Крім того, у складі авторського колективу нового Генплану Києва приблизно половина — люди, які розробляли попередню версію документа. Наприклад, Микола Дьомін (професор, завідувач кафедрою міського будівництва КНУБА), Євген Лішанський (директор інституту «МіськЦивільПроект»), Генріх Фільваров (директор Інституту урбаністики ) та інші. Всього в розробці Генплану брали участь декілька десятків проектних інститутів. У тому числі позитивну рецензію дав провідний інститут в сфері містобудування — Діпромісто.

— Про новий Генплан іноді кажуть, що це спроба легалізувати протизаконні землевідведення.

— У Генплан , який діє зараз, з самого початку почали вносити зміни — землевідведення. З 2002-го по 2010 рік таких рішень було прийнято більше тисячі – це близько 2 тис. га. Причому всі вони були узгоджені з розробником того Генплану — ДП «Інститут Генерального плану Києва» ПАТ «Київпроект». Де-юре всі землевідведення законні, якщо за них проголосувала Київрада. Формальна процедура внесення поправок до Генплану була дотримана. Але тепер ми пропонуватимемо Київраді, одночасно із затвердженням нового Генплану, скасувати землевідведення, як такі, що суперечать йому .

— Чи буде захищено інтереси власників землі, які отримали її на законних підставах?

— За понад чотири роки ми переглянули близько 10 тис. земельних ділянок у Києві, і з дуже багатьма власниками встигли поспілкуватися. Ми не маємо наміру забирати землі, але будемо наполягати на їх цільовому використанні. Тобто, наприклад, якщо це рекреаційна зона, то там не можна будувати житло.

— Які основні переваги нового Генплану можете зазначити?

— Насамперед, розширення удвічі територій буферних зон Києво-Печерської лаври та Софії Київської. По-друге, вперше в практиці розробки генпланів запропоновано заборонити будівництво в центральній історичній частині міста об’єктів підвищеної поверховості та висотних об’єктів. На сьогодні, як я зазначив, такої заборони не існує, тому виступати проти запропонованих нами новацій можуть хіба особи, які мають суто меркантильний інтерес у забудові центру столиці.
Ми обмежили в проекті Генплану новобудови по всій історичній частині Києва дев’ятьма поверхами. Але на історичному Подолі й цього забагато, оскільки на його окремих територіях висотність не перевищує три-чотири поверхи.
Проблему транспортних заторів пропонується вирішувати не тільки за допомогою будівництва нових тунелів, мостових переходів, різнорівневих розв’язок, але і шляхом будівництва ділових центрів на лівому березі.
При цьому площа Києва збільшується лише на 1225 га. Нове будівництво вестиметься не в зелених зонах, а за рахунок територій промислових зон, військових частин, сільгосптериторій, що використовуються неефективно.

— Новий Генплан передбачає просто фантастичні вкладення в місто.

— Загальна вартість реалізації документа протягом 15 років — 48 млрд. євро. Зараз ця цифра здається великою. Але останнім часом інвестори активізувалися. Наприклад, все більше цікавляться забудовою промзон. Реалізація Генплану на 70% буде виконана за кошти інвесторів.