Погляд у майбутнє

Поділ розвиватиметься як історичний, культурний та туристичний район столиці

Конфлікти навколо забудов, які останнім часом почастішали у Києві, інколи навіть переходять у силове протистояння між забудовниками та громадськістю. Перші представляють документи і наполягають на тому, що вони мають законні підстави «посадити» новобудову, а другі відстоюють своє право на «життєвий простір». Гучні баталії навколо руйнування Подолу стали можливими саме через недосконалість чинного Генерального плану – основного містобудівного документу Києва та внесення до нього в попередні роки численних спірних змін. Проект нового Генплану, який має нарешті чітко регламентувати всі напрямки розвитку столиці, розроблявся понад чотири роки, пройшов громадське обговорення, був схвалений містобудівною радою. Завершується його комплексна державна експертиза. У першому півріччі цього року документ має бути затверджено.

Новий Генплан Києва передбачає розвиток Подільського району як історичного, культурного та туристичного. З’являтимуться освітянські, культурні, виставково-музейні об’єкти. На Поштовій площі формуватиметься громадсько-туристичний центр в комплексі з річковим пасажирським вокзалом «Дніпровська гавань», де будуть розміщені міжнародні фінансові компанії та банки, представництва міжнародних організацій. Комплексний благоустрій, реконструкція та реставрація будинків на Контрактовій площі, вулицях Нижній Вал та Верхній Вал, на Андріївському узвозі обов’язково передбачатиме виконання громадсько-туристичних функцій.

Історико-культурна спадщина

Історичне розпланування старого Подолу входить до історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ». У складі Генплану розроблено історико-архітектурний опорний план Києва.

При розробці Генплану врахували Концепцію реконструкції Контрактової площі та реставрації будівель і споруд на вулиці Сагайдачного, спорудження пам’ятника Петру Могилі та відновлення комплексу Гесте та магістрату. Передбачені реконструкція інженерних мереж та бруківки, упорядкування території, встановлення елементів вуличного освітлення, вуличних меблів, а також реставрація фасадів. Щодо будівництва нових об’єктів, то воно можливе лише після громадських обговорень.

До речі, саме на Подолі, на Андріївському узвозі вперше влада застосувала вольові рішення, на які раніше не зважувалася, заборонивши будівництво навіть узгоджених об’єктів будівництва, комерційно дуже вигідних, які могли б споруджуватися цілком легітимно.

Зараз у складі Генплану Києва розробляються містобудівні обмеження, що мають зберегти історичну спадщину.

Київрада ухвалила запропоноване міською адміністрацією рішення про створення плану зонування (зонінгу) території столиці. Київ буде розмежовано на зони, в кожній із яких встановлюватимуться окремі умови й обмеження для містобудування за принципом сумісності нового будівництва з уже наявними поряд спорудами. Насамперед розділять на зони територію центральних історичних районів, Подільського в тому числі, де забудова найхаотичніша.

Хоча за проектом Генплану в середмісті не можна буде споруджувати будинки, що мають більше ніж дев’ять поверхів, на історичному Подолі обмеження можуть сягати чотирьох-п’яти поверхів. Буде прописано регламенти для кожного кварталу чи мікрорайону — щільність забудови, функціональне призначення майбутніх ділянок, відсоток зелених насаджень тощо.

А на прикладі Андріївського узвозу кияни дійшли до стандартної в Європі концепції — використання середовища самим населенням, яке має право вирішувати, що розташовуватиметься по сусідству. Мешканці узвозу не лише організовані, обізнані про свої права й можливості, а й активно ведуть переговори з міською владою, підписавши з нею меморандум і захищаючи власні інтереси. Отже, можна очікувати, що проект зонінгу, який виноситиметься на громадське обговорення, тут зустрінуть з конструктивними пропозиціями.

Нові парки й сквери

Крім об’єктів історичної спадщини, на які багатий Поділ, чинний на сьогодні Генплан неспроможний забезпечити збереження зелених насаджень: Київрада в минулі роки проголосувала за безліч землевідведень у зелених зонах, і відповідні зміни було внесено в Генплан. Із прийняттям нового Генплану ці землевідведення буде скасовано.

Зелені насадження загального користування займають 775,3 га Подільського району. Це три лісопарки, які впорядковуватимуться – «Сирецький гай», Кирилівський, «Кинь-Грусть», спортивний парк «Спартак» та інші.

Генеральним планом передбачається також благоустрій Куренівського парку, парку Березовий гай, буферного парку біля масиву Виноградар, а також пам’ятки природи «Кристерова гірка».

У районі створюватимуться й нові парки – на житловому масиві Мостицький (вулиці Замковецька, Старицького, Мостицька), на вулиці Фруктовій (біля водойми) та на схилах Юрковиці.

Нові сквери й бульвари з’являться на майбутньому житловому масиві між проспектом Правди та вулицею Маршала Гречка. В затоці Гавані буде створено бульвар-набережну, на схилах Дніпра – пішохідну озеленену зону.

До речі, розробники Генплану в ході громадських слухань отримали пропозицію громадян і внесли зміни в проект – замість громадської забудови по вулиці Електриків, 28 будуть зелені насадження загального користування.

Сучасна зона ділової активності

Водночас намічено і подальший розвиток провідних промислових підприємств. Серед них – Київський завод шампанських вин «Столичний», «Пивзавод на Подолі», Київський вітамінний завод, «Фармак», тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо, «Київхліб». Очікується, що там впроваджуватиметься роботизація, екологічно безпечні технології.

А стосовно тих підприємств, які не працюють або неефективно використовують земельні ділянки, Генеральний план пропонує реструктуризувати частину промислових та комунально-складських територій Подільсько-Куренівського промрайону в сучасні зони ділової активності — «Петрівський-Рибальський центр» площею 220 га.

Підприємства, що будуть розвиватися на перспективу, передбачено перетворити на естетично вишукані й технологічно оновлені технопростори для впровадження лідерних і проривних технологій, наукових ідей українських учених і винахідників, залучення міжнародних інвестицій і світового капіталу.

Житлове будівництво без ущільнення

У Подільському районі планується побудувати ще 2,4 млн. кв. м. житла, проте не методом ущільнення існуючої забудови, як дехто вважає, а за рахунок нових, вивільнених територій.

Основною ділянкою будівництва стане територія колишніх теплиць на землях державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», що прилягають до вулиці Маршала Гречка і проспекту Правди, де планується спорудження доступного житла з об’єктами соціальної сфери та інфраструктурою.

Цей проект має стати одним з найголовніших майданчиків масового житлового будівництва у столиці (крім Теремків), адже у рамках Генерального плану передбачено будівництво більшої кількості житла на правому березі і збільшення числа робочих місць на лівому для того, щоб уникнути дисбалансу між правим і лівим берегом.

Тут формуватиметься комфортне середовище проживання мешканців, передбачене стратегічною ініціативою «Центр поруч з домом» Стратегії розвитку м. Києва до 2025 року. Це – комплексна забудова та інженерне облаштування території, створення соціально гарантованого рівня забезпечення мешканців повним комплексом установ та підприємств обслуговування, місцями постійного зберігання автомобілів, нормативним рівнем озеленення тощо.

Передбачається розміщення дитячих дошкільних закладів на 2310 місць, дитячих дошкільних закладів об’єднаних з початковою школою на 2730 місць, загальноосвітніх шкіл на 4860 місць, поліклініки, кабінетів сімейного лікаря, академії танцю та інших закладів художнього виховання дітей, спортивних споруд та майданчиків, а також торгово-розважального центру загальноміського значення, що надаватиме мешканцям району широкий спектр різноманітних послуг. Також з’явиться можливість активного використання перших поверхів будинків для розміщення закладів громадського обслуговування.

У планувальній структурі району використовуватиметься принцип вільної забудови з системою перетікаючих внутрішньо-квартальних просторів із затишними дворами і високим рівнем благоустрою та озеленення.

Основні зовнішні транспортні зв’язки з іншими районами міста здійснюватимуться магістралями загальноміського значення — проспект Правди (в широтному напрямку) та вулиця Маршала Гречка (в меридіональному напрямку).

В перспективі, відповідно до Генерального плану, під територією району передбачається прокласти подовження Сирецько-Печерської лінії метрополітену, що з’єднає його з центром міста, а в межах пішохідної доступності перебуватиме практично вся житлова забудова району.

Інший резерв територій під житлову забудову – це реструктуризація комунальної зони. Таким чином стане можливою поява нового житлового району з об’єктами соціальної сфери в межах вулиць Замковецької та Новомостицької.

Ще один резерв – комплексна реконструкція мікрорайонів застарілої забудови. Завдяки їй сучасне житло з’явиться по вулицях Осиповського, а також вулицях Маршала Гречка і Щербакова.

Заплановано завершення будівництва житлового комплексу з об’єктами соціально-громадського призначення та паркінгами по вулицях Тираспольській та Вишгородській («Паркове місто»).

Розробники Генплану врахували пропозиції громадян стосовно виключення з документу запланованої спершу багатоповерхової забудови в районі вулиці Сошенка, 33, де розташовані мистецькі майстерні. Там залишатиметься садибна забудова.