• Головна
  • Преса про нас
  • Сергій БРОНЕВИЦЬКИЙ: “У центрі міста пріоритет необхідно надавати не автомобілю, а пішоходу

Сергій БРОНЕВИЦЬКИЙ: “У центрі міста пріоритет необхідно надавати не автомобілю, а пішоходу

Кияни приділяють особливу увагу розвитку свого міста. Тому новий Генеральний план детально опрацьовували з урахуванням всіх пропозицій, у тому числі й від самих жителів столиці. Як виглядатиме Київ-2025 та коли планується затвердити головний містобудівний документ, “Хрещатик” дізнавався у начальника Інституту Генерального плану Києва Сергія Броневицького.

— Сергію Петровичу, минулого тижня на міжнародній будівельній виставці KyivBuild було представлено експозицію нового Генплану Києва. Наших читачів — та й усіх киян — турбує питання, коли його нарешті буде затверджено?

— До цього ми за чотири роки провели колосальну роботу. Протягом минулого і частково 2011-го років було організовано громадські слухання, отримано від киян більше тисячі зауважень і пропозицій — це тільки офіційних, що надійшли у письмовій формі. Я вже не кажу про величезну кількість пропозицій, які надходили під час робочих нарад, зустрічей з мешканцями Києва в районах. На сьогодні проект Генплану доопрацьований з урахуванням всіх цих пропозицій та зауважень і переданий замовнику — Департаменту містобудування та архітектури. Зараз документ готується до розгляду на архітектурно-містобудівній раді та для передачі на комплексну державну експертизу. Ми сподіваємося, що до середини літа або восени цього року Генплан столиці буде затверджено Київрадою.

— Після затвердження цього містобудівного документа яким, на вашу думку, стане Київ-2025?

— Коли ми починали роботу над Генеральним планом столиці, то ставили перед собою найперше завдання: Київ має стати комфортним для проживання. Це головна його місія, яка прописана в Стратегії розвитку столиці, й основна мета нашої роботи.

На мою думку, Київ-2025 — це місто, де поруч із житлом створюються нові робочі місця, є якісна медицина, де добре організована система безпеки, надійно функціонують інженерні мережі. Це місто з розвиненою системою громадського транспорту, поліпшеним екологічним станом, високим рівнем житлового забезпечення тощо.

— До речі, яким зараз є цей рівень в українській столиці?

— На жаль, сьогодні ми помітно відстаємо з житловим забезпеченням киян: близько 22 квадратних метрів на одну особу. Це майже в 1,5—2 разу менше, ніж у провідних європейських столицях.

— Одним з болючих питань столиці є транспортна інфраструктура. “Хрещатик” вже писав про те, як можна звільнити місто від хаотичного паркування (№ 23 від 19.02.2013). У цьому сенсі як плануєте вирішувати питання щодо збільшення навантаження на громадський транспорт?

— Навантаження на муніципальний транспорт у нас і зараз високе. Однак ми будемо активно його розвивати. Наприклад, темпи будівництва метрополітену закладаються нами досить пристойні — по 2—2,5 станції на рік. У 2013-му починаємо будівництво метро на Троєщину. Триватиме прокладання підземки в бік Теремків та Виноградаря, буде проектуватися вихід зі станції “Львівська брама”, реконструюватися система виходів зі станції метро “Вокзальна” (наразі вона перевантажена). Планується в перспективі спорудження нової Вишгородсько-Дарницької лінії метро. Це що стосується програми розвитку метрополітену.

Минулоріч було подовжено лінію швидкісного трамваю від Троєщини до міської кільцевої електрички. Туди, до речі, наблизиться й перспективний метрополітен, коли закінчиться будівництво Подільського мостового переходу. Однак ми не забуваємо про міські тролейбуси, автобуси і для них створюємо систему окремих смуг руху на київських вулицях. Все це закладено в Генплані. Й це є пріоритетом для нас — перевага громадського транспорту над приватним. При цьому має бути запроваджена автоматизована система управління дорожнім рухом.

— Тобто всі ці заходи дозволять звільнити центр від хаотичного паркування?

— Сподіваюся, що так. Але, на моє переконання, нам потрібно вжити жорсткі заходи щодо неналежного паркування. Можливо, тоді інвестори виявлять більший інтерес до будівництва паркінгів. Зараз, поки є можливість поставити авто на прилеглих до центру вулицях Києва, люди навряд чи користуватимуться паркінгами — це моя думка. Наприклад, у Відні ви ніде не побачите хаотичної парковки в центрі. Бо за це передбачається штраф у 200—300 євро. Тому там нікому й на думку не спаде під’їхати до Віденської опери, кинути машину й піти в театр.

— Скільки коштує будівництво багатоповерхових паркінгів і скільки — підземних?

— При будівництві наземного паркінгу собівартість одного машино-місця становить близько 15 тис. доларів (в залежності від умов будівництва), а в підземному паркінгу його вартість може становити і 20, і 30 тис. доларів. Будівництво підземних паркінгів пов’язане з певними труднощами — отриманням додаткових техумов, зміцненням грунтів, відведенням грунтових вод тощо.

— Чи заплановано будівництво в центрі столиці підземних паркінгів?

— Так. У центральній частині міста будувати наземні парковки, навіть з точки зору охорони навколишнього середовища, охорони історичної та культурної спадщини, ми не можемо. Моя думка така: необхідно віддавати пріоритет не автомобілю в центрі міста, а людині — пішоходу. Адже фактично центральна вулиця міста Хрещатик — це комплексний пам’ятник архітектури. Тому тут ми передбачили будівництво підземних паркінгів, і зокрема на Європейській площі. А вже на пересадочних вузлах, на околицях Києва, де немає таких жорстких містобудівних обмежень, доцільно будувати багатоповерхові паркінги. Киянам треба дати можливість вибирати, де паркуватися, в тому числі й у центрі, але за дорожчою ціною.

— Сергію Петровичу, назвіть найбільші інвестиційні проекти, передбачені Генпланом?

— Це насамперед будівництво четвертої гілки метро на Троєщину. Наразі міська влада веде активні переговори з російськими інвесторами з приводу фінансування цього проекту. До речі, більшість інженерних споруд у Києві (реконструкція наявних та будівництво нових очисних споруд, сміттєпереробних заводів) — це також будуть інвестиційні кошти на принципах державно-приватного партнерства. Крім того, 95 % житла, яке буде побудовано в Києві, — це теж інвестиції, оскільки його купують і жителі міста, і гості столиці.

Серед інноваційних не можу не назвати відведення величезних територій під будівництво інноваційних парків. Наприклад, майже 140 га біля с. Коцюбинське передбачено під будівництво інноваційного технопарку “Біонік Хілл”. Тут планується розміщення до 30 тисяч робочих місць, офісів провідних компаній з розвитку нанотехнологій, ІТ-технологій.

Крім того, на Троєщині близько 300 га землі нами передбачено для створення технопарків, будівництва офісних, торгово-розважальних та промислових об’єктів з метою створення нових робочих місць саме на Троєщині.

Також заплановано створення на Позняках багатофункціонального ділового комплексу “Київ-Сіті”, щоб змістити осередок ділової активності з центру столиці на Лівий берег. Цікавих проектів багато, однак основним завданням влади є створення сприятливих умов для інвестора, щоб він був зацікавлений в освоєнні тієї чи іншої ділянки. Ось у цьому ми вбачаємо своє завдання.

— А чи є якісь недоліки у новому Генплані?

— До недоліків я б зарахував дуже детальне опрацювання цього документа. Саме через це виникає велика кількість питань до нього. Я переконаний, що кияни будуть задоволені новим Генпланом. Бо ми виконуємо всю цю роботу саме для них