• Головна
  • Шевченківський район. Функціонально-планувальна структура
Layout1

Шевченківський район. Функціонально-планувальна структура

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН

ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА

Шевченківський адміністративний район розташований у центральній частині міста Києва (першій, другій та третій планувальних зонах), межує з Подільським, Святошинським, Солом’янським, Печерським і Голосіївським районами міста.

Історія району тісно пов’язана як з історією створення самого міста, так і з історією державотворення давньоруської держави – Київської Русі. Головні події славної історії України, пов’язані з боротьбою за створення незалежної Держави, проходили саме в межах Шевченківського району.

Площа району складає 2,7 тис. га. Чисельність населення складає:

– наявного – 250,8 тис.осіб.

– постійного – 213,2 тис. осіб.

На перспективу очікується зростання чисельності постійного населення майже до 232 тис. осіб.

Існуючий житловий фонд Шевченківського району нараховує 3292 будинки загальною площею 8507,2 тис.м2, з них 1431 будинок – це приватна садибна забудова. В багатоквартирному житловому фонді переважають 5-ти поверхові будинки, значна частка яких побудована в перший період індустріального домобудування (так звані «хрущовки»). На сьогоднішній день ці будинки за своїми якісними характристиками та технічним станом не відповідають сучасним вимогам комфортного житла, енерго та ресурсозбереження. Реконструкція кварталів цієї забудови намічена на перспективу до 40 років.

З урахуванням зростання населення передбачається збільшення житлового фонду району. Найбільші ділянки нового житлового будівництва це район вулиці Дегтярівської з обсягом будівництва 270,0 тис.кв.м, район в межах вул. Дорогожицької, Ю.Іллєнка, Деревлянської, Сім’ї Хохлових– 197,0 тис.кв.м та ін.

Шевченківський адміністративний район формується як історичний загальноміський громадський центр м. Києва із розвитком житлової, адміністративно-ділової, науково- освітньої, торгівельно-розважальної, фінансово-банківської, туристично-готельної функцій. Об’єднує високопродуктивну промисловість і науку, поліграфічне виробництво і розгалужену торгівлю, охорону здоров’я і сферу побутового обслуговування, широку мережу учбових закладів і установ культури. На території району більше 50 держав світу розташували свої посольства і представництва.

Шевченківський район – центр суспільно-політичної діяльності об’єднань громадян.

На території району знаходяться об’єкти столичної влади – Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація та її окремі структурні підрозділи, Господарський суд міста Києва, Київський апеляційний господарський суд.

Для забезпечення зазначених основних функцій та зменшення транспортних потоків у історичній зоні на території району передбачається:

– обмеження подальшого розміщення офісів та торгівельно-розважальних об’єктів;

– доведення забезпеченості міста Києва об’єктами управління та менеджменту, фінансової сфери та банків, наукового менеджменту, торгівлі і розваг, готельних туристичних послуг, виставково-ярмаркових послуг до рівня забезпеченості міст – столиць країн Європи;

– завершення формування забудови площі Перемоги, Львівської площі та на Лук’янівці.

ТРАНСПОРТ І ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА

Шевченківський район має розвинену вуличну мережу. До основних магістральних вулиць відноситься бульвар Шевченка та проспект Перемоги, що забезпечують вихід на автомобільну дорогу міжнародного значення М-06 сполученням Київ-Чоп. Вулиця Олени Теліги, яка є складовою частиною Малої півкільцевої магістралі.

У Шевченківському районі передбачається будівництво нових магістральних вулиць, транспортних розв’язок в різних рівнях та реконструкція вулиць з розширенням проїзної частини.

На етап 7 років передбачається проведення реконструкції з розширенням проїзної частини вулиці Ілленка, Глибочицької, Щербаківського та Стеценка.

На етап 20 років передбачається проведення реконструкції з розширенням проїзної частини вулиці Дегтярівської.

З метою покращення умов безпеки руху та збільшення пропускної спроможності на етап 20 років передбачається влаштування транспортної розв’язки в різних рівнях на площі Валерія Марченка, реконструкція транспортної розв’язки в різних рівнях на перетині вулиці В’ячеслава Чорновола з проспектом Перемоги.

По території району на перспективу намічено будівництво магістралі, яка проходитиме від вул. Богатирської до проспекту Перемоги і далі до Великої Кільцевої дороги. Влаштування цієї вулиці дасть змогу створити потужний транспортний зв’язок в серединній зоні міста.

На перспективу передбачається влаштування транспортних розв’язок в різних рівнях на перетині вулиці В’ячеслава Чорновола з вулицями Січових Стрільців та Маршала Рибалка, а також на перетині проектної магістралі, яка проходитиме від вул. Богатирської до проспекту Перемоги з існуючою вуличною мережею.

Розвиток пасажирського транспорту.

На етап 7 років передбачаються наступні заходи з розвитку громадського транспорту:

– влаштування станції метро Глибочицька Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену. Ця станція, разом зі ст.м. Лук’янівська, утворить потужну пересадочну станцію Подільсько-Вигурівської з Сирецько-Печерською лініями метрополітену;

– прокладання лінії руху трамвая по вулицям Коперника та Бердичівської. Це дасть змогу створити кільцевий рух трамваю навколо перспективного громадського центру в районі Лук’янівської площі;

– подовження швидкісного трамваю на Привокзальну площу і далі по вулиці Саксаганського, що покращить транспортну доступність до центральної частини міста;

– відкриття станції «Львівська Брама» позитивно вплине на транспортну доступність до адміністративних та громадських будівель, які знаходяться в районі Львівської площі;

На етап 20 років передбачається:

– відкриття станції «Площа Перемоги» Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену;

– будівництво другого переходу між ст.м. «Золоті ворота» та ст.м. «Театральна». Це зменшить навантаження на існуючий перехід, який вже працює на межі своєї пропускної спроможності;

Для зменшення транспортних потоків в центральну зону міста передбачено будівництво багаторівневих перехоплювальних паркінгів для автомобілів та велосипедів біля станцій метро «Сирець».

Намічено створення мережі веломаршрутів вздовж вулиць та на рекреаційних територіях.

НАУКОВА І ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

До промислового комплексу району входить 71 підприємство, серед яких: ДАХК «Артем», ПАТ «НВО Київський завод автоматики», ДП «Дослідний завод зварювальних матеріалів ім.Є.О.Патона», ДП Поліграфкомбінат «Україна», ДП Видавництво «Преса України», ПАТ «Київмедпрепарат», завод ім. Петровського, завод газового обладнання і приладів концерн «Укркомунмаш», завод «Ленінська кузня», ВАТ «Аналітприлад», ВАТ «Київський дріжджовий завод» та ін.

На території Шевченківського району по вул.Дегтярівська розташовано промзону площею 75,0 га, що включає підприємства машинобудівного, поліграфічного, харчового профілю, науково-виробничі об’єднання.

У результаті трансформаційних процесів у політичній та економічній сферах діяльності держави, що обумовили докорінні зміни у структурі попиту на промислову продукцію, багато підприємств знизивши обсяги виробництва у десятки разів, продовжують займати великі земельні ділянки, мати значні виробничі площі і потужності, які не використовуються в інтересах міста та держави, і тому вони або простоюють, або здаються в оренду під склади, офісні приміщення та інші цілі, не пов’язані з промисловим виробництвом. Територія підприємств, що підлягають на перспективу реструктуризації в межах промзони – 57,3 га.

Передбачено розвиток наступних галузей промисловості:

– виробництво харчових продуктів (ВАТ «Київхліб», ПрАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»);

– поліграфічна діяльність, (ВАТ «Поліграфкнига», ДП поліграфічний комбінат «Україна»);

– науково-дослідна база (ДП «Дослідний завод зварювальних матеріалів інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України», Інститут газу НАН України);

– об’єкти транспорту (Тролейбусне депо № 2, ВАТ «АК Транс»).

Підприємства, що будуть розвиватися на перспективу, передбачено перетворити на естетично вишукані й технологічно оновлені технопростори для впровадження лідерних і проривних технологій, наукових ідей українських учених і винахідників, залучення міжнародних інвестицій і світового капіталу.

ГРОМАДСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Наука і освіта. Прикрасою не тільки району, а й усієї держави, національною гордістю є Національний університет ім. Т.Шевченка. На території району розташовано Київський Національний економічний університет ім. В.Гетьмана, Національний медичний університет ім.Богомольця, Національний педагогічний університет ім.Драгоманова та ряд інших вищих навчальних закладів.

Науковий потенціал представляють широко відомі та знані не тільки в Україні, а й за її межами науково-дослідні та проектно-конструкторські інститути. У районі розташована Національна Академія наук України та більшість її інститутів. Зокрема, Ннаукові медичні установи – Київський інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, інститут урології та нефрології, інститут гематології та переливання крові, Науковим центром радіаційної медицини АМН України, інститут травматології та ортопедії та іншими.

У Шевченківському районі розташована Національна Академія Наук (далі – НАН) України і більшість її інститутів: Науково-дослідниий інститут праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики і НАН України, Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, Державна установа «Інститут отоларингології ім.проф.О.С.Коломійченка АМН України», інститут механіки ім.С.П.Тимошенка НАН України, «Інститут проблем реєстрації інформації» НАН України, Державна установа «Інститут гематології та трансфізіології академії медичних наук України», Науковий центр радіаційної медицини АМН України, Національна академія прокуратури України, які і надалі будуть надавати свої фундаментальні внески до наукових здобутків України, світової науки.

На території району — 22 вищих навчальних заклади, відомі в Україні та за її межами: Національний університет ім. Т. М. Шевченка, Київський національний економічний університет, Національний медицинський університет ім. Богомольця, Інститут міжнародних відносин, Інститут журналістики та ін.

Система загальної середньої освіти району представлена 53 закладами місткістю 27,9 тис.місць, система дошкільної освіти включає 63 дитячих дошкільних закладів, місткістю 6,8 тис.місць. Рівень забезпеченості дошкільними установами на початок 2019 року складав 85 %, рівень забезпеченості школами в цілому по району забезпечує нормативну потребу, однак враховуючи територіальні диспропорції, дотримання нормативних радіусів доступності та подальший розвиток району заплановано на перспективу будівництво та реконструкція низки об’єктів шкільної та дошкільної освіти.

На етап 7 років передбачено збільшити загальну місткість шкіл та дошкільних закладів на 2,5 та 1,55 тис. місць, передбачено усунути дефіцит в дошкільних закладах для існуючого населення, а в подальшому довести до 100 % рівня забезпеченості.

Культура і спорт. У мережі фізкультурно-оздоровчих закладів району працює 65 спортивних залів, 4 стадіони, 194 спортмайданчики, 7 басейнів, 55 тренажерних залів. У сфері культури у районі функціонує 8 театрів, 3 кінозали, 20 музеїв та їх філій, 4 музичні школи,3 дитячі школи мистецтв та 1 художня школа.

8 театрів, що розташовані в Шевченківському районі, відомі далеко за межами не тільки Києва, але і всієї України. Серед них: Національна опера ім. Т.Шевченка, Національний академічний театр російської драми ім. Л.Українки, Київський державний молодіжний театр та інші. В районі працює 8 закладів естетичного виховання, централізована бібліотечна система, в яку входять Центральна районна бібліотека ім. Плужника і 19 бібліотек-філій.

Про насичене культурне життя району говорять назви: Будинок художника, Будинок учених, Республіканський будинок актора, кіностудія ім. О.Довженка, Музей історичного центру міста Києва, Національний цирк та Київський зоологічний парк. Зоопарк заснований у 1908 році з ініціативи Київського товариства аматорів природи. З 1996 року Київський зоопарк увійшов до Європейської асоціації зоопарків та акваріумів.

У сфері молодіжної політики реалізуються комплексні програми «Молодь міста Києва» і «Фізичне виховання – здоров’я нації».

Запланована реставрація з пристосуванням під розміщення Державного спеціалізованого навчального закладу “Київська дитяча школа мистецтв № 2 ім. М.І.Вериківського” об’єктів по вул. Воровського,23 з прибудовою до них концертної зали” та реконструкція нежитлових приміщень під мистецько-концертний центр ім.І.Козловського Київського національного академічного театру оперети на вул. Хрещатик, 50-б у Шевченківському районі м.Києва.

Медицина. Мережу установ лікувальних закладів представляють широко відомі в Україні ОХМАТДИТ – Українська спеціалізована дитяча лікарня МОЗ України, Центральна міська клінічна лікарня МО для вчених НАН України, Київська обласна клінічна лікарня, Інститут нейрохірургії ім.Ромоданова, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології (НДІПАГ) НАН України та ін.

У сфері охорони здоров’я району функціонують: 6 поліклінік, обслуговуючих 219,7 тисяч дорослого населення; 6 поліклінік, обслуговуючих 62,4 тисяч дитячого населення; 4 стоматологічних поліклініки; 2 дитячі клінічні лікарні; Центр здоров’я; дитячий санаторій “Ясний”, міська фізіотерапевтична поліклініка.

Планується будівництво медичного центру за рахунок площ Київської міської клінічної лікарні № 14 на вул. Зоологічній, 3 та реконструкція Київської міської клінічної лікарні № 16 (Київського міського клінічного ендокринологічного центру) на вул. Рейтарській, 22.

ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

У складі Генерального плану міста Києва розроблено історико-архітектурний опорний план. На кресленні Історико-архітектурного опорного плану (далі – ІАОП) проведено узгодження та систематизацію територій, пов’язаних з розташуванням та збереженням об’єктів культурної спадщини, зокрема:

– об’єкти культурної спадщини всіх видів, типів та категорій згідно Переліку на 01.01.2019 нанесено на картографічну основу міста Києва;

– на основі пооб’єктного обліку проведено узагальнення (переліків та розташування) нерухомої історико-культурної спадщини міста в обсязі, достатньому для вирішення питань її збереження та відповідного використання в містобудівному проєктуванні на стадії генерального плану (М 1:10000);

– на кресленні ІАОП плану здійснено узгодження між собою територій пам’яток (комплексів) містобудування, архітектури, археології, природно-заповідного фонду, що примикають одна до одної;

– на кресленні ІАОП систематизовано та узгоджено між собою всі види історико-культурних територій, визначених та затверджених на початок його розроблення;

– основні креслення Історико-архітектурного опорного плану розроблені на базі даних актуалізованої картографічній основі м. Києва, М 1:10000 (згідно з вимогами ДБН Б.2.2.3-2012 надано Замовником). Оскільки основа має зв’язок з державною системою координат УСК-2000, зникає необхідність вербального опису меж територій пам’яток (комплексів, садиб) та зон охорони пам’яток для забезпечення їх юридичного оформлення землевпорядною документацією;

– до Історико-архітектурного опорного плану застосовано вимоги чинного нормативного законодавства та відповідних міжнародних документів.

Станом на 01.01.2019 у Шевченківському районі обліковується 1373 об’єктів культурної спадщини.

В межах району розташована значна частина Центрального історичного ареалу (площа 1673 га в межах району).

На кресленні ІАОП відображені затверджені зони охорони для наступних окремих пам’яток культурної спадщини в Шевченківському районі:

– Лук’янівський народний будинок, будинок контори Лук’янівського парку міської залізниці, будинок електричної станції Лук’янівської міської залізниці – Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 04.09.2012 № 10/58-12;

– дендропарк Київського зоопарку – Наказ Департаменту культури від 31.08.2017 № 148;

– садиба міська Ф.Г.Міхельсона – Наказ Департаменту культури від 13.07.2018 № 123;

– велотрек – Наказ Департаменту культури від 29.02.2016 № 40;

– Державний історико-меморіальний Лук’янівський заповідник – Наказ Департаменту культури від 01.12.2016 №222;

– жилий будинок на бульв. Т.Шевченка, 34 – Наказ Департаменту культури від 11.09.2016 № 222;

– Андріївська церква – наказ Міністерства культури України від 10.02.2014 № 65;

– садиба Терещенків – затверджено Управлінням охорони пам’яток історії, культури та історичного середовища м. Києва від 12.12.2002;

– Обсерваторна гірка – Наказ Департаменту культури від 29.07.2016 № 143;

– вулиця Костьольна – Наказ Департаменту культури від 05.09.2016 № 160;

– Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки – наказ Міністерства культури і туризму України від 13.12.2007 № 1669/0/16-07;

– Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» – наказ Міністерства культури України від 15.09.2016 № 796;

– Державний історико-меморіальний Лук’янівський заповідник – наказ Департаменту культури КМДА від 01.12.2017 № 222;

– садиба М.Лапинської – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 98;

– комплекс Свято-Покровського жіночого монастиря Київської єпархії Української православної Церкви в м. Києві – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 99;

– вулиця Володимирська та вулиця Терещенківська – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 87;

– Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 96;

– театр опери та балету ім. Т.Г.Шевченка – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 104;

– жіноча торговельна школа – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 89.

Центральна частина території району входить до зони історичного центру міста. Найціннішою територією є Старе місто, де знаходиться собор Святої Софiї з прилеглими монастирськими будiвлями (входить до складу Нацiонального заповiдника «Софiя Київська»), який включено ЮНЕСКО до Списку всесвiтньої спадщини як єдиний об’єкт з комплексом Києво-Печерської лаври. Це дає можливість реалізувати міжнародно-правові зобов’язання, які Україна взяла на себе при ратифікації Конвенції про охорону всесвітньої спадщини, а також оптимізувати процеси розвитку містобудівної інфраструктури історичного центру Києва у комплексі зі збереженням традиційного характеру середовища. Межі та режими використання охоронної (буферної) зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра», затверджені наказом Міністерства культури, молоді та спорту України від 31.01.2020 № 412. Також тут збереглися найцінніші історико-архитектурні та культурні пам’ятки – Золоті Ворота, Володимирський Собор, Покровський монастир, Михайлівський Собор тощо. Крім Національного заповідника «Софія Київська» в межах району знаходиться Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище», Національний заповідник «Бабин Яр», а також частина територій Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Київ». Встановлено зони охорони пам’яток (охоронні зони, зони регулювання забудови та зона охоронюваного ландшафту).

ЗЕЛЕНІ ЗОНИ

Шевченківський район є одним з найбільш озеленених районів столиці. На території району знаходяться: 22 парки культури та відпочинку, площею 453,8 га, 75 скверів, площею 41,8 га, 7 бульварів, площею 7,2 га та інші озеленені території. Загальна площа зелених насаджень загального користування складає 503,0 га, забезепеченність озелененими територіями загального користування становить 23,6 м2/особу.

В межах району функціонують спортивні парки: Велотрек «Авангард», Стадіон «Старт», Стадіон «Економіст» Стадіон «Піонер» (ДЮСШОР №6), загальною площею 13,1 га.

Генеральним планом передбачається:

– реконструкція та комплексний благоустрій парку ім. Пушкіна, парку Нивки (західна та східна частина), парку «Сирецький гай», парку Пейзажна алея та інших парків і скверів загальною площею 456 га;.

– створення зелених насаджень загального користування на територіях урочищ Реп’яхів яр, Кучмин Яр, Гончарі, Дігтярі, Кожум’яки та інших ярів та балок;

– створення невеликих скверів біля входів до будівель громадського призначення та в житлових дворах. сприяння розвитку альтернативних видів озеленення (дахове, вертикальне, контейнерне), особливо в щільно забудованій центральній частині міста, та скверів з боку місцевих органів самоврядування та експлуатуючих організацій;

– влаштування парку на схилах по вул. Лук`янівській та вул. Олегівській;

– організація паркової зони на схилах по вул. О.Шмідта;

– будівництво парку по Смородинському узвозу – вул. Нагірній.

Перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду України загальнодержавного та місцевого значення у межах Шевченківського району:

Території та об’єкти загальнодержавного значення:

1. Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна

2. Сирецький дендропарк

3. Київський зоологічний парк

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва:

4. Володимирська гірка

5. Сирецький гай

6. Парк “Нивки” (східна частина)

Території та об’єкти місцевого значення

Регіональні ландшафтні парки:

7. Регіональний ландшафтний парк «Смородинський»

Парки-пам’яки садово-паркового мистецтва:

8. Кирилівський гай

9. Парк “Нивки” західна частина

10. Парк ім. О.С.Пушкіна

11. Парк ім. Т.Г.Шевченка

12. Дендропарк київського зоопарку.

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

У Шевченківському районі з метою поліпшення екологічного стану території та життєвого середовища на етап 20 років передбачається комплекс інженерно-технічних заходів з охорони навколишнього середовища, захисту населення і території від несприятливих впливів природного та техногенного походження, в тому числі:

Захист територій в зонах небезпечних геологічних та інженерно-геологічних процесів

Заходи з попередження та захисту від зсувних процесів:

– розробка Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– розробка Програми інженерного захисту території м. Києва від зсувів;

– дотримання, в зонах геодинамічної напруги, спеціального режиму землекористування, який визначається технічними умовами, що надаються в установленому порядку відповідними установами.

Захист від повеней:

– введення мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм на території м. Києва;

– розробка проєктів із захисту існуючої та перспективної забудови різного функціонального призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості, чи прориву греблі Київської ГЕС;

– розробка гідродинамічної моделі Дніпра на ділянці в межах м. Києва;

– проведення реконструкції закритих колекторів на руслах малих річок, а також розчистка відкритих русел малих річок, меліоканалів, пониження рівня відкритих водойм.

Заходи захисту від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:

– розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації наслідків підтоплень території м. Києва;

– застосування протизсувних заходів на ділянках їх поєднання з підтопленням, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація наявних дренажів (як відкритих так і закритих);

– проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом:

– оптимізація руху автотранспорту (будівництво розв`язок, тунелів, перерозподіл транспортних потоків, будівництво підземних і надземних пішохідних переходів, в тому числі обмеження руху вантажного транспорту на території м. Києва);

– популяризація автомобільного електротранспорту, велосипедного транспорту та будівництво велосипедних доріжок;

– розширення мережі постів контролю та спостереження за станом атмосферного повітря;

– проведення реконструкції вуличних зелених насаджень для підвищення їх ефективності, підвищення загального ступеня озеленення території, в тому числі з використанням дахового і вертикального озеленення;

– оновлення рухомого складу автобусних парків з заміною моделей з застарілими двигунами на сучасні двигуни, що відповідають сучасним європейським стандартам, збільшення частини громадського електротранспорту.

Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами:

– здійснення дієвого екологічного та санітарного контролю за діяльністю промислових підприємств м. Києва;

– інвентаризація викидів та розробка (коригування) паспортів санітарно-захисних зон підприємств, здійснення контролю за режимом їх використання та рівнем озеленення;

– технологічне переоснащення, реструктуризація промислових підприємств І-ІІ класу шкідливості (згідно з санітарною класифікацією), що розташовані в районах з високою щільністю населення;

– запровадження організаційно-правових заходів по стимулюванню зниження забруднення атмосферного повітря та зменшення кількості викидів шкідливих речовин.

Заходи зі зменшення зон впливу фізичних факторів:

– забезпечення контролю за джерелами електромагнітного випромінювання;

– розробка паспортів санітарно-захисних зон та дотримання режиму використання території, визначення зон обмеження забудови з метою забезпечення захисту від джерел електромагнітного випромінювання;

– застосування комплексу архітектурно-планувальних заходів зі зменшення негативного впливу шумового забруднення: застосування звукопоглинаючих матеріалів, конструювання протишумових віконних клапанів;

– заміна застарілих вікон та балконних дверей у житлових будинках на сучасні склопакети, а в офісних будівлях встановлення нових фасадних систем;

– проведення комплексних шумозахисних заходів, в тому числі створення шумозахисних екранів на вулицях з еквівалентним рівнем шуму вище нормативного;

– використання віброшумозахисних конструкцій при реконструкції транспортних магістралей, встановлення шумозахисних екранів;

– розробка карти шумів м. Києва та впровадження загальноміської Програми захисту від шуму, електромагнітного випромінювання та інших несприятливих фізичних факторів впливу. Заходи по скороченню та забезпеченню режимів санітарно-захисних зон виробничих об’єктів:

– розробка та реалізація проєктів організації санітарно-захисних зон виробничих підприємств (промислових зон) з метою виключення випадків проживання населення в зонах понаднормового впливу виробничих об’єктів;

– технічне переоснащення підприємств теплоенергетики, хімічної, будівельної промисловості для підвищення ефективності очищення викидів та зменшення в подальшому їх санітарно-захисних зон;

– реструктуризація, перепрофілювання та технологічне переоснащення підприємств, які негативно впливають на навколишнє середовище, в першу чергу – підприємства І класу шкідливості;

– ліквідація зон екологічного ризику за рахунок переведення потенційно екологічно небезпечних підприємств, що використовують хімічно небезпечні речовини (хлор, аміак) на більш хімічно безпечні (гіпохлорит натрію, фреон) речовини;

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення розмірів їх санітарно-захисних зон.

Забезпечення режимів зон охорони джерел питного водопостачання:

– встановлення поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та дієвий контроль за дотриманням ведення господарства на їх території;

– підвищення надійності роботи водопровідних станцій та отримання питної води належної якості при аварійних забрудненнях джерел водопостачання.

Заходи по захисту водойм, підземних вод, та забезпечення режимів господарювання в межах ПЗС:

– забезпечення обмеження господарської діяльності та встановлення дієвого контролю за дотриманням норм природокористування в межах прибережних захисних смуг (ПЗС) відповідно до вимог чинного Законодавства, винесення їх меж в натуру;

– посилення санітарно-епідеміологічного контролю за станом пляжів та водойм, що використовуються в рекреаційних цілях, для забезпечення їх відповідності ДСП № 173;

– забезпечення очищення всіх водойм м. Києва згідно з чинними нормами, правилами утримання та догляду водних об’єктів – один раз на 5-10 років (залежно від глибини);

– розробка та реалізація Проєкту відродження малих річок міста (р. Сирець), благоустрій прибережних територій зі створенням пляжів або зон відпочинку біля води;

– будівництво очисних споруд дощової каналізації;

– розробка проєктів розширення ПЗС для забезпечення нормативного стану водойм та реабілітації природного комплексу, в тому числі в межах територій промислово-комунального призначення, які передбачаються до функціонального перепрофілювання;

– виконання коригування «Проєкту прибережних захисних смуг водних об’єктів м. Києва» відповідно до нової топогеодезичної зйомки та сучасного стану водних об’єктів міста;

– продовження роботи з благоустрою берегів, очищенню чаш водойм та русел водотоків від замулення, заростання, засмічення.

Заходи по реабілітації ґрунтів:

– проведення комплексу заходів з меліорації, локалізації та консервації верхніх шарів ґрунту на територіях, сумарний показник забруднення ґрунтів яких перевищує 64 умовні бали (зокрема в межах підприємств, які перепрофільовуються, територій прилеглих до залізниць та магістралей);

– коригування існуючої схеми санітарної очистки з урахуванням нових умов розвитку міста (вирішення проблем сортування, переробки, термічного знешкодження та утилізації побутових, промислових та інших відходів), ліквідація та недопущення утворення нових сміттєзвалищ;

– контроль за ґрунтами, що ввозяться для використання при озелененні та благоустрою міських територій.

Заходи з організації санітарної очистки території:

Тверді побутові відходи (ТПВ):

Впровадження сортування, роздільного збору та вивезення ТПВ:

– впровадження роздільного збору ТПВ (переважним чином 2-х контейнерної системи – вторинна сировина та змішані відходи);

– створення критих, відгороджених контейнерних майданчиків та їх облаштування згідно з вимогами ДСаНПіН 145-2011, обґрунтування їх розміщення з точки зору найбільших потоків людей та зручності під`їзду сміттєвозів необхідно розглядати окремо в кожному конкретному випадку у відповідності до містобудівних умов;

– зменшення утворення кількості ТПВ, які підлягають вторинному сортуванню шляхом розвинення мережі стаціонарних і пересувних приймальних пунктів вторсировини в усіх районах м. Києва (папір, картон, метал, скло, ПЕТ-пляшки, консервні банки, ганчір’я тощо) – загальною кількістю 35-40 шт.;

– вирішення проблеми утилізації небезпечних відходів (елементів живлення, ртутьвмісних ламп і т.п.) шляхом організації спеціалізованих пунктів прийому в кожному мікрорайоні;

– обробка на сміттєсортувальних станціях тільки «сухої» фракції ТПВ, що дозволяє підвищити ефективність промислового сміттєсортування до 90 % вторинної сировини.

Рідкі побутові стоки:

– розділення стічних вод правобережної та лівобережної частини міста, з будівництвом в південній частині приміської зони очисних споруд зі спорудами по обробці та утилізації осадів.

Будівельне сміття:

– використання подрібнюючих установок для ущільнення будівельного сміття;

– повторне використання відходів будівництва, виробництво щебеню і піщано-гравійної маси (для підсипання доріг та при деяких інших видах будівельних робіт).

Промислові відходи:

– зменшення частки неутилізованих відходів в загальному обсязі утворюваних відходів шляхом їх утилізації та знищення токсичності (в основному піроліз та газифікація відходів);

– забезпечення дієвого контролю за діяльністю підприємств, що працюють у сфері поводження з промисловими відходами шляхом ліцензування та екологічного інспектування.

Вирішення проблеми поводження з крупногабаритними відходами:

– організація збору і транспортування великогабаритного сміття шляхом влаштування спеціальних майданчиків з контейнерами місткістю 5-25 м3.

Вирішення проблем у сфері поводження з відходами зеленого господарства:

– організація ефективного збору і транспортування відходів зеленого господарства до місць переробки;

– оновлення парку спецтехніки для збору і транспортування неліквідної деревини, відходів лісозаготівель та опалого листя;

– організація переробки неліквідної деревини та відходів лісозаготівель на тверде органічне паливо з стабільними енергетичними показниками на базі деревообробних цехів КО «Київзеленбуд» з використанням сучасних технологій;

– розширення мережі існуючих площадок для компостування опалого листя відповідно до нормативу «Технології перероблення органічної речовини, що є у складі побутових відходів» (наказ СОУ ЖКГ № 78 від 30.03.2010 р.) та згідно з Розпорядженням КМДА № 379 від 07.03.2006 р. «Про створення виробничих дільниць з утилізації листя та інших рослинних відходів»;

– для попередження засмічення озеленених територій загального користування встановлення урн та контейнерів;

– закріплення на законодавчому рівні, внесення коректив у «Правила утримання собак та котів у м. Києві» (Рішення Київради № 1079/3912 від 25.10.2007 р.) щодо системи прибирання екскрементів собак та котів їхніми хазяями під час вигулу на озеленених територіях та здійснення контролю за дотриманням даних Правил з застосуванням системи штрафів та адміністративних порушень.

Кладовища:

– заборона традиційних поховань в межах міста, крім випадків повторного захоронення чи підхоронення до родинних могил;

– реконструкція існуючих кладовищ міста з будівництвом колумбарних стінок;

– розробка спеціальних проєктів при розширенні існуючих кладовищ, що примикають до лісопаркових зон, з пріоритетом збереження існуючих озеленених територій;

– впровадження на всіх старих кладовищах переважного поховання в склепах (сімейного типу);

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення їх можливого негативного впливу в районах з високою щільністю населення.

З метою запобігання негативним наслідкам впливу на довкілля у рамках Генерального плану міста Києва розроблений комплекс заходів із запобігання, зменшення або пом’якшення ймовірних негативних наслідків виконання документа державного планування. Такі заходи спрямовані на зниження забруднення атмосферного повітря, захисту від фізичних чинників впливу (шум, електромагнітне випромінювання), запобігання підтопленню та зсувам, захисту водного басейну та ґрунтів.

ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

При забезпеченні необхідної потужності і надійності систем інженерної інфраструктури Шевченківського району основними проблемами є значне відставання інженерного забезпечення забудови, зношеність магістральних та розподільчих інженерних мереж і міських очисних споруд каналізації, вичерпаність резерву електрозабезпечення й теплопостачання існуючої забудови внаслідок нерівномірного розташування джерел, а також значного росту потреби в цих ресурсах. Для вирішення цих проблем пріоритетними напрямками та завданнями є наступні.

Забезпечення надійності функціонування інженерної інфраструктури міста:

– забезпечення надійного та безперебійного енерго- та водопостачання споживачів міста;

– підвищення якості роботи систем та схем інженерного забезпечення з урахуванням зростаючих вимог до охорони навколишнього середовища та здоров’я людини;

– ефективне використання інженерних та територіальних ресурсів з урахуванням широкого вживання ресурсозберігаючих технологій;

– розширення спектру телекомунікаційних послуг.

Розвиток інфраструктури водогосподарського комплексу:

– покращення якості води в джерелах питного водопостачання та удосконалення технології очищення питної води на водопровідних станціях;

– удосконалення системи обліку, скорочення втрат та підвищення надійності систем та схем водопостачання;

– досягнення нормативного рівня очистки господарсько-побутових та поверхневих стоків;

– створення споруд та впровадження технологій для гарантованої утилізації осаду та підвищення ефективності споруд обробки осаду;

– забезпечення стабільної та безаварійної роботи системи транспортування стоків зі створенням оптимального резерву пропускної спроможності комунікацій та резерву потужності споруд;

– забезпечення водопостачання та 100 % каналізування районів садибної забудови з прокладанням мереж дощової каналізації, а також будівництвом очисних споруд та насосних станцій.

Розвиток інфраструктури паливно-енергетичного комплексу:

– збільшення виробництва теплової та електричної енергії зі створенням резерву потужності на джерелах;

– підвищення енергоефективності при виробництві, передачі та споживанні теплової та електричної енергії, впровадження когенерації;

– стабілізація та подальше зниження впливу енергоджерел на навколишнє середовище;

– підвищення ефективності використання природного газу;

– стійке постачання природним газом міських споживачів, насамперед населення та джерел енергопостачання;

– широке застосування в паливно-енергетичній галузі міста нетрадиційних джерел енергії, що виробляється без спалювання вуглеводнів;

– розвиток і реконструкція систем транспортування енергоресурсів;

– вивільнення територій, які зайняті повітряними лініями електропередачі та відкритими електропідстанціями шляхом переведення відповідно в кабельне виконання та закритого типу.

Розвиток інфраструктури інформатики та зв’язку:

– безперебійне надання послуг зв’язку, в тому числі мобільного, місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв’язку;

– розвиток послуг та мереж: зв’язку персонального радіовиклику; пересувного радіозв’язку в виділеній мережі зв’язку; пересувного радіотелефонного зв’язку та супутникового радіозв’язку; зв’язку по наданню каналів зв’язку, по передачі даних, а також для кабельного, ефірного мовлення та дротового радіомовлення; поштового зв’язку;

– розвиток волоконно-оптичної мережі для забезпечення переводу АТС на цифрові технології;

– розвиток телекомунікаційної мережі та кабельного телебачення;

– забезпечення населення послугами поштового зв’язку високої якості з розширенням спектру послуг;

– безперебійне функціонування телерадіомовної мережі.

Заходи з розвитку, будівництва та реконструкції систем і об’єктів інженерної інфраструктури та вдосконалення їх функціонування

Водопостачання. Вдосконалення системи водопроводу в Шевченківському районі базується на принципах оптимального використання природних, технічних, енергетичних та фінансових ресурсів. Підвищення якості води на перспективу передбачається за рахунок впровадження сучасних методів знезаражування води шляхом переходу від рідкого хлору на діоксид хлору, будівництва споруд попередньої очистки води та первинного озонування на Дніпровській та Деснянській водопровідних станціях, збільшення подачі артезіанської води в централізовану систему водопостачання з доведенням її обсягів до затверджених експлуатаційних запасів та ін.

Скорочення нераціональних втрат води передбачається за рахунок обліку індивідуального водоспоживання, зниження втрат води при транспортуванні, раціонального використання води питної якості промпідприємствами за рахунок впровадження сучасних водозберігаючих технологій, систем зворотного та повторного водопостачання, використання на технологічні потреби води відповідної якості, а також – будівництва системи поливального водопроводу з власними джерелами та спорудами водопостачання.

Для подальшого перспективного розвитку системи водопостачання, забезпечення розрахункових потреб та для вирішення проблем, що виникли вже сьогодні, визначено заходи, які потребують термінової реалізації:

– відновлення в натурі санітарно-захисних зон від водозаборів та водоочисних станцій відповідно до чинних державних будівельних норм;

– реконструкція очисних споруд, насосних станцій з будівництвом заводу по виробництву гіпохлориту натрію, станції зневоднення осадів, утилізації та повернення промивних вод, а також впровадження на них енергозберігаючих технологій;

– переоснащення систем знезараження води сучасними технологіями та обладнання НС «Сирецька»;

– реконструкції НС «Смородинська»;

– реконструкція із заміною обладнання комплексу артводопостачання з насосною станцією «Сирецька»;

– тампонування артезіанських свердловин, виведених з експлуатації;

– заміна насосного обладнання на артезіанських свердловинах з впровадженням енергозберігаючого обладнання;

– реконструкція вуличної водопровідної мережі;

– прокладання вуличної водопровідної мережі;

– реконструкція підвищувальних насосних станцій холодного водопостачання з впровадженням енергозберігаючого обладнання з частотним приводом;

– вирішити питання відводу земельних ділянок для розміщення нових споруд системи водопостачання.

Водовідведення. Головним завданням по організації водовідведення в Шевченківському районі м. Києві на довгостроковий період є забезпечення повного охоплення забудови міста централізованою каналізацією.

До основних заходів сталого функціонування та розвитку системи каналізації на перспективу віднесено:

– реконструкція каналізаційних насосних станцій та насосного обладнання існуючих каналізаційних насосних станцій;

– будівництво нових КНС і мереж в районах існуючої неканалізованої садибної та малоповерхової забудови, згідно з «Програмою розвитку, реконструкції та ремонту водопровідно-каналізаційного господарства районів малоповерхової і котеджної забудови м. Києва»;

– модернізація виробничої бази, удосконалення правових і економічних основ функціонування водопровідно-каналізаційного господарства;

– введення на законодавчому рівні заборони на вироблення та реалізацію миючих та пральних засобів, що містять фосфати та СПАР, збільшення концентрації яких у стічній воді погіршує якість очистки стоків, які скидаються в р. Дніпро.

Дощова каналізація. Для захисту територій від несприятливих природних та антропогенних явищ та покращення екологічного стану водних об’єктів передбачається:

– проведення ремонту та реконструкції зі збільшенням пропускної спроможності систем відведення дощових та талих вод;

– будівництво мереж дощової каналізації на територіях нової забудови;

– реалізація проєктів будівництва мереж дощової каналізації в районах малоповерхової та приватної забудови;

– будівництво очисних споруд різної продуктивності на існуючих та нових випусках дощової каналізації, орієнтовна площа землевідводу становить від 0,2 до 0,7 га на одну споруду;

– облаштування промислових підприємств локальними очисними спорудами;

– проведення реконструкції відкритих і закритих русел малих річок та меліоканалів.

Для забезпечення надійної роботи системи дощової каналізації Шевченківського району та підтримання її у належному стані у подальшому необхідно виконати наступні заходи:

– провести інвентаризацію існуючих мереж та споруд дощової каналізації;

– виконати розрахунок пропускної спроможності існуючих магістральних колекторів дощової каналізації з метою визначення необхідності та черговості їх перевлаштування;

– розробити проєктно-кошторисну документацію для виконання реконструкції чи капітального ремонту мереж та споруд системи дощової каналізації;

– збільшити фінансування на утримання систем дощової каналізації до розрахункової потреби;

– ліквідувати несанкціоновані скиди господарчо-побутових стоків у міську мережу дощової каналізації;

– вирішити питання відводу земельних ділянок для розміщення очисних споруд дощової каналізації.

Електропостачання. Виходячи з розрахунків та враховуючи місцеві умови Шевченківського району пропонується здійснити наступні заходи з будівництва, реконструкції та розширення електричних мереж та об’єктів:

– протягом всього розрахункового періоду необхідно проводити реконструкцію та розширення електричних мереж, заміну зношеного та застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та новітні технології, а також проводити розвиток кабельних мереж із максимально можливим демонтажем та каблюванням існуючих повітряних ліній, які проходять по сельбищним територіям;

– будівництво нових підстанцій 110 кВ з трансформаторами розрахункової потужності;

– реконструкція ПС-110 кВ із заміною обладнання на більш сучасне та заміною трансформаторів на більш потужні.

Теплопостачання. Розвиток системи теплопостачання в Шевченківському районі передбачається здійснювати з урахуванням наступних напрямків:

– будівництво нових джерел тепла та теплових мереж (будівництво РК «Дорогожичі» тепловою потужністю 400 Гкал/год);

– оптимізація зон дії джерел теплопостачання;

– автоматизація та диспетчеризація системи теплопостачання;

– оснащення споживачів приладами обліку та регулювання теплоспоживання, тощо.

Для ліквідації існуючого дефіциту тепла та покриття нових теплових навантажень пропонується реалізація наступних першочергових заходів:

– реконструкція та технічне переозброєння РК «Дегтярівська» із збільшенням теплової потужності на 50 Гкал/год;

– технічне переозброєння та реконструкція котелень, що знаходяться у комунальній власності (районних, квартальних, автономних);

– виведення з експлуатації дрібних неекономічних та вбудованих котельних;

– реконструкція та модернізація теплових мереж діаметрами 50-1200 мм;

– реконструкція та модернізація теплових пунктів, оснащення засобами обліку;

– використання теплоакумулюючих установок для опалення та гарячого водопостачання в адміністративних будинках, школах, дитячих садках, тощо;

– впровадження нових технологій при будівництві, реконструкції та капітальному ремонті теплових мереж, що дозволить значно підвищити строк служби теплових мереж, підвищити їх надійність при одночасному підвищенні економічності транспорту тепла.

Газопостачання. Головними засадами розвитку газового господарства в Шевченківському районі є:

– підвищення рівня безпеки транспортування та споживання газу;

– реконструкція існуючої системи газопостачання міста;

– забезпечення нових побутових, комунальних промислових споживачів та об’єктів енергетики надійним газопостачанням;

– збільшення технічного потенціалу системи газопостачання міста.

У зв’язку з цим, для першочергового виконання пропонуються наступні заходи щодо реконструкції та розширення газових мереж:

– забезпечення газопостачання станцій теплопостачання та районних котелень, які першочергово реконструюються, розширюються або будуються;

– будівництво станцій катодного захисту газопроводів від корозії;

– розробка спеціалізованої схеми газопостачання з урахуванням планувальних та проєктних рішень Генерального плану;

– прокладка газопроводів середнього та низького тиску для кільцювання існуючих тупикових мереж – з умов підвищення надійності системи газопостачання.

Розвиток інфраструктури інформатики та зв’язку. Розвиток Шевченківського району м. Києва неможливий без створення сучасної мультисервісної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури та, в першу чергу, корпоративної пакетної широкосмугової мультисервісної транспортної мережі (ПШМТМ), як її основи.

Впровадження ПШМТМ дозволить забезпечити необмеженим телекомунікаційним сервісом усі напрямки життєдіяльності в місті (управління міським господарством, електронне самоврядування, безпека, охорона здоров’я і т.д.).

Забезпечення розрахункової ємності міської телефонної мережі передбачається шляхом модернізації міської телефонної мережі за рахунок реконструкції та переобладнання морально застарілих АТС на цифрові.

В існуючій мережі проводового мовлення (ПМ) спостерігається тенденція зменшення щільності абонентських пристроїв, як в житловому, так і промисловому секторі, за рахунок відмови абонентів від послуг міської мережі проводового мовлення, що спричиняє зниження економічної ефективності мережі ПМ.

До основних заходів надійного функціонування мережі проводового радіомовлення віднесено:

– модернізація фізично та морально застарілого станційного обладнання радіотрансляційних вузлів;

– відновлення застарілої лінійно-кабельної мережі проводового мовлення та її модернізація.

Розвиток мережі кабельного телебачення передбачається за рахунок застосування технології FTTH (PON), що в свою чергу надасть значну кількість переваг.

Наступним етапом передбачається об’єднання міської мультисервісної комунікаційної мережі, яка включає всі райони міста, з комунальною міською мережею кабельного телебачення в загальноміську інтерактивну цифрову телекомунікаційну мережу, до якої будуть підключені:

– житлові будинки; державні та урядові установи; міські й районні адміністративно-управлінські установи, установи по обслуговуванню населення, комунальні служби; служби пожежної безпеки; медичні установи; довідкові служби міста; та інші.

Інженерна підготовка та захист території

Для подальшого освоєння територій з складними природними і антропогенними явищами передбачаються відповідні заходи з інженерної підготовки та захисту територій.

Забудова цих територій можлива тільки після проведення цілого ряду заходів від підтоплення та затоплення, основними з яких є:

– захист від затоплення паводком 1 % забезпеченості, з урахуванням нормативних запасів;

– захист від підтоплення ґрунтовими водами;

– забезпечення відведення з території забудови талої і дощової води.

До першочергових заходів віднесено наступні основні:

Заходи з попередження та захисту від зсувних процесів:

– розробка Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– розробка Програми інженерного захисту території м. Києва від зсувів;

– проведення протизсувних робіт на зсувонебезпечних ділянках;

– забезпечення дотримання, в зонах геодинамічної напруги, спеціального режиму землекористування, який визначається у містобудівних умовах та обмеженнях, що надаються в установленому порядку Департаментом містобудування та архітектури і КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт».

Захист від паводку:

– введення офіційного мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм;

– розробка проєктів із захисту існуючої та перспективної забудови різного функціонального призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості, чи прориву греблі Київської ГЕС;

– розробка гідродинамічної моделі Дніпра на ділянці в межах м. Києва;

– проведення реконструкції закритих колекторів на руслах малих річок, а також розчистка відкритих русел малих річок та їх благоустрій.

Захист від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:

– розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації підтоплень на території м. Києва;

– застосування ефективних протизсувних заходів на ділянках, що підтоплюються, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація дренажних систем (як відкритих так і закритих);

– влаштування дренажів захисту підземних частин будівель та споруд, в отому числі підземних паркінгів, за необхідності з примусовим відведенням дренажного стоку (з будівництвом дренажних насосних станцій);

– проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

1 Розміщення району в системі міста-Шевченківський

2 План існуючого використання А3

3 Схема існуючих планувальних обмежень А3

4 Основне креслення a3

5 Озеленені території А3 2

6 Виробничі території А3 2

7 Розміщення дитячих дошкільних закладів А3

8 Розміщення загальн навчальних закладів на етап 7 років А3 04 09

9 Розміщення закладів культури та спорту на етап 7 років А3

10 Розміщення об’єктів охорони здоров’я на етап 7 років А3

11 ІАОП

12 Магістральна вулична мережа

13 Рейковий пасажирський транспорт

14 Тролейбусна та автобусна мережі

15 Схема проектних планувальних обмежень А3