• Головна
  • Святошинський район. Функціонально-планувальна структура
Layout1

Святошинський район. Функціонально-планувальна структура

Святошинський район – це західна околиця міста з лісами, каскадами озер, річок, значна частина яких належить до територій природо-заповідного фонду міста і має рекреаційну цінність. Район межує з Солом’янським, Шевченківським, Подільським, Оболонським районами та Києво-Святошинським районом Київської області, є третім за площею адміністративним районом, відноситься до західної правобережної (третьої) планувальної зони. Площа адміністративного району складає 10,1 тис.га, а чисельність мешканців – 336 тис.осіб.

Історія району сягає часів Київської Русі, втім основний масив його забудови формувався в середині ХХ ст. До складу району входять місцевості Святошин, Берковець, Біличі, Новобіличі, Катеринівка, Академмістечко, Жовтневе, Борщагівка, Перемога, Галагани. На території району розташовано селище міського типу Коцюбинське, яке відноситься до Києво-Святошинського району Київської області.

У планувальному відношенні це район міської забудови з характерними елементами радіально-кільцевої структури. Магістраль загальноміського значення просп. Леся Курбаса – просп. Любомира Гузара – вул. Борщагівська є його основним радіальним напрямком, Кільцева дорога та вул. В.Гетьмана – кільцевими. Сельбищні території мають здебільшого регулярну ортогональну планувальну структуру, забудова багатоквартирна переважно середньо- і багатоповерхова. Існують райони садибної забудови (Жовтневе, Біличі і Новобіличі). В межах району розташовані значні ділянки садових товариств в районі Берковця. Там же знаходиться один з крупних міських цвинтарів – Берковецьке кладовище.

Більша частина території району – зелена зона лісових масивів Пуща-Водиці і Святошинського лісу площею 140,9 га.

Територією адміністративного району проходить лінія швидкісного трамваю. Згідно прогнозу чисельності населення до 2041 року у районі проживатиме 365,8 тис. осіб.

Існуючий житловий фонд Святошинського району нараховує 3434 будинки загальною житловою площею 6413,5 тис.кв.м, з них 2449 будинки це приватна садибна забудова. В багатоквартирному житловому фонді переважають 6-ти–10-типоверхові будинки, більшість з них за відомчою належністю відноситься до комунальної власності.

Загалом на перспективу передбачається збільшення житлового фонду району. Найбільші ділянки нового житлового будівництва це район в межах вул. Героїв Космосу та вул. Жмеринська з обсягом будівництва 329,7 тис.кв.м, район просп. Академіка Палладіна, вул. Синьоозерна – 457,6 тис.кв.м, район вулиці Семена Скляренка – 210 тис.кв.м та ін.

Генеральним планом на території району передбачається: – формування науково-виробничих кластерів в районі Академмістечка, реструктуризація промислових територій в районі Микільської Борщагівки під ділову, офісну та житлово-громадську забудову;

– створення нового технопарку з розвитком житлової забудови, об’єктів обслуговування, готелів та громадської забудови в районі села Коцюбинське на території колишнього військового містечка; – завершення будівництва окремих об’єктів житлово-громадського, готельно-офісного, торгівельного та соціального призначення.

– подовження лінії метрополітену, будівництво нової станції метро та депо метрополітену;

– будівництво автобусної станції «Новобіличі»;

– будівництво транспортних розв’язок в різних рівнях по просп. Академіка Палладіна, Великій Кільцевій дорозі;

– створення пересадочних транспортних вузлів з будівництвом паркінгів біля станцій метрополітену;

– розвиток спеціалізованих центрів медицини державного і місцевого значення, будівництво реабілітаційного центру;

– будівництво та реконструкція закладів дошкільної та шкільної освіти;

– будівництво пожежних депо в Новобіличах по вул. Генерала Наумова і на вул. Олевській;

– проведення комплексних шумозахисних заходів;

– благоустрій зони відпочинку біля Святошинських озер, створення скверів вздовж проспекту Перемоги, створення буферного парку в лісі по вул. Жмеринській, будівництво парку відпочинку по вул. Відпочинку, організація парку між вул. Наумова та Святошинським лісопарковим господарством, розширення парку «Совки».

ТРАНСПОРТ І ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА

По території Святошинського району проходять основні магістралі міста.

Півкільцева магістраль – вулиця Міська – проспект Академіка Палладіна – Велика Кільцева дорога. Радіальні магістралі представлені проспектом Перемоги, вулицею Стеценка, проспектом Леся Курбаса, проспектом Повітрофлотський. Вони формують потужні зв’язки з центральною частиною міста та регіональною агломерацією.

На етап 7 років, відповідно до рішень Генерального плану, передбачається реконструкція магістралі регульованого руху загальноміського значення вулиці Стеценка на ділянці від проспекту Академіка Палладіна до вулиці Туполєва.

Передбачається будівництво та реконструкція магістральних вулиць районного значення, а саме подовження вулиці Чорнобильської до вулиці Академіка Булаховського, реконструкція вулиць Святошинська та Жмеринська.

Передбачається будівництво розв’язки в різних рівнях на перетині проспекту Академіка Палладіна – бульвару Академіка Вернадського – вулиці Академіка Єфремова, будівництво правоповоротного з’їзду з вулиці Святошинської на проспект Перемоги.

На розрахунковий період (етап 20 років) передбачається будівництво:

• дублеру Великої Кільцевої дороги від подовження вулиці Дмитра Луценка до автомобільної дороги Київ-Чоп.

• проектної вулиці від вулиці Зв’язківців до Великої кільцевої дороги.

Передбачається влаштування транспортних розв’язок в різних рівнях на перетині:

• проспекту Академіка Палладіна та вулиці Стеценка;

• Брест-Литовського шосе та вулиці Зв’язківців;

• проспекту Леся Курбаса та вулиці Сім’ї Сосніних.

Розвиток пасажирського транспорту.

По Святошинсько-Броварській лінії метрополітену на першу чергу планується подовження лінії від станції «Академмістечко» в бік зупинного залізничного пункту «Новобіличі». Це забезпечить утворення нового комплексного пересадочного вузлу «Новобіличі» зі станцією метрополітену, залізничною платформою, новою автобусною станцією «Новобіличі», кінцевими зупинками міських і приміських автобусів.

При реалізації Подільсько-Вигурівської лінії в Святошинському районі на перспективу планується кінцева станція метрополітену «Кільцева дорога» в районі Жулянського шляхопроводу.

Передбачено розвиток автобусних та тролейбусних маршрутів.

Для зменшення транспортних потоків в центральну зону міста передбачено будівництво багаторівневих перехоплювальних паркінгів для автомобілів та велосипедів. Намічено створення та розгалуження мережі веломаршрутів вздовж вулиць та на рекреаційних територіях.

НАУКОВА І ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

Святошинський район можна вважати одним із головних науково-промислових центрів столиці України. У районі зосереджено біля 60 промислових підприємств, 17 інститутів Національної Академії Наук України, 18 галузевих науково-дослідних інститутів.

Найбільшими підприємствами району, відомими далеко за межами України є Державне підприємство «Антонов», ДП КиАЗ «Авіант», Швейна фабрика «Каштан», ПАТ НВЦ «Борщагівський хімфармзавод» та інші.

Основний напрямок діяльності цих підприємств – розробка та випуск літаків, верстатів, супутникових антен, навчально-інформаційних комп’ютерних комплексів, повноповоротних гідравлічних екскаваторів світового рівня та ін.

В районі розташовані промзона «Біличі» площею 77 га, промрайон «Нивки» площею 430 га, промрайон «Микільська Борщагівка» площею 239 га. Рішеннями Генерального плану пропонується реструктуризація частини промислових й комунально-складських територій загальною площею 198 га із соціально й екологічно небезпечних деградованих у сучасні зони ділової активності. Також передбачається створення технопарку по вул. Пономарьова, площею 52 га для розміщення науково-дослідної бази та високоточного виробництва.

Передбачається розвиток наступних виробничих галузей: в промрайоні “Біличі”:

– виробництво неметалевої мінеральної продукції,

– деревообробна промисловість та виготовлення виробів з деревини,

– комунально-складська,

– науково-виробнича діяльність, в промрайоні «Нивки»:

– машинобудування,

– виробництво неметалевої мінеральної продукції,

– комунально-складські об’єкти,

– науково-дослідна та виробнича база Київського державного авіаційного заводу «Авіант»,

в промрайоні “Микільська Борщагівка”:

– машинобудування,

– поліграфічна діяльність,

– виробництво неметалевої мінеральної продукції,

– об’єкти транспорту,

– виробництво фармацевтичних препаратів,

– виробництво ювелірних виробів,

– логістика, комунально-складські об’єкти і бази.

Основними пріоритетами розвитку промислового комплексу м. Києва є впровадження моделі сталого економічного зростання та конкурентоспроможності промислового потенціалу шляхом формування умов для забезпечення міських та загальнодержавних потреб у промисловій продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва високотехнологічної, конкурентоспроможної, екологічно чистої, експортоорієнтованої та імпортозамінної продукції. Ці пріоритети досягаються шляхом оновлення основних виробничих фондів, прискореного розвитку наукоємних і високотехнологічних виробництв та формування науково-виробничих та інноваційних економічних кластерів, а також більш ефективного використання територій. Очевидно, що подальший розвиток промислового комплексу міста не можливий без структурної перебудови промисловості, яка повинна мати чітку цільову спрямованість.

Державне підприємство Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова має адміністративні та інженерно-конструкторські приміщення в місті, а частина території, де розміщується злітно-посадкова смуга, ангари та інші технічні приміщення знаходиться на території Гостомельської селищної ради. Державною програмою розбудови аерокомплексу передбачено розширення та розбудова його інфраструктури для розміщення міжнародних представництв, готелів, логістики та проведення міжнародних авіасалонів. Цьому процесу буде сприяти проходження міжнародних автомобільного та залізничного коридорів, що передбачено на перспективу. Рішеннями Генерального плану передбачено розвиток Державного підприємства «Антонов», як Центру авіабудування.

ГРОМАДСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Освіта та культура. На території району функціонують вищі навчальні заклади Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу,Київський міжнародний університет, Інститут муніципального менеджменту, Торговельно-економічний коледж КНТЕУ та інші.

Крім того у районі представлені професійно-технічні училища, дошкільні та середні спеціальні навчальні заклади. Так серед шкіл, функціонують ліцей «Еко», гімназія східних мов, гімназії «Еколенд» та «Академія», школи-дитячі садки «Схід» та «Перші сходинки», приватний НВК «Святошинська гімназія” та центр позашкільної роботи “Північне сяйво”.

Система загальної середньої освіти району представлена 56 закладами місткістю 37,9 тис.місць, система дошкільної освіти включає 61 дитячий дошкільний заклад, місткістю 11,2 тис.місць. Рівень забезпеченості дошкільними установами на початок 2019 року складав 76,7 %, рівень забезпеченості школами в цілому по району забезпечує нормативну потребу, однак враховуючи територіальні диспропорції, дотримання нормативних радіусів доступності та подальших розвиток району заплановано на перспективу будівництво та реконструкція низки об’єктів шкільної та дошкільної освіти.

Зокрема на етап 7 років рішеннями Генерального плану передбачено збільшити загальну місткість шкіл та дошкільних закладів на 3,0 та 1,1 тис.місць, а в подальшому передбачено усунути дефіцит в дошкільних закладах та довести до 100 % рівня забезпеченості.

Справжніми осередками культурно-мистецького виховання дітей є 3 музичні школи, 2 художні школи, школа мистецтв, Центр культури “Святошин”, 10 бібліотек.

Спорт. До послуг мешканців району – 5 стадіонів, спорткомплекс “Наука”, 4 дитячі спортивні школи, чисельні спортклуби.

На території району є спортивні парки: ЗАТ «Наука-спорт», СК «Темп» Київського заводу «Авіант» АНТК ім. Антонова, СК «Олімп» ВАТ «Веркон», СК «Атек, загальною площею 13,1 га.

На етап 7 років передбачено побудувати спортивний комплекс по вул. Чорнобильській, 11-б.

Медицина. У Святошинському районі працює 21 медичний заклад, з них 8 лікувальних закладів, 1-шкірно-венерологічний диспансер та 1 поліклініка для вчених. Функціонує 10 амбулаторій сімейної медицини. У районі функціонують санаторій для ветеранів війни та праці, геріатричний пансіонат для пенсіонерів

ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

У складі Генерального плану міста Києва розроблено історико-архітектурний опорний план. На кресленні Історико-архітектурного опорного плану (далі – ІАОП) проведено узгодження та систематизацію територій, пов’язаних з розташуванням та збереженням об’єктів культурної спадщини), зокрема:

– об’єкти культурної спадщини всіх видів, типів та категорій згідно Переліку на 01.01.2019 нанесено на картографічну основу міста Києва;

– на основі пооб’єктного обліку проведено узагальнення (переліків та розташування) нерухомої історико-культурної спадщини міста в обсязі, достатньому для вирішення питань її збереження та відповідного використання в містобудівному проєктуванні на стадії генерального плану (М 1:10000);

– на кресленні ІАОП плану здійснено узгодження між собою територій пам’яток (комплексів) містобудування, архітектури, археології, природно-заповідного фонду, що примикають одна до одної;

– на кресленні ІАОП систематизовано та узгоджено між собою всі види історико-культурних територій, визначених та затверджених на початок його розроблення;

– основні креслення Історико-архітектурного опорного плану розроблені на базі даних актуалізованої картографічній основі м. Києва, М 1:10000 (згідно з вимогами ДБН Б.2.2.3-2012 надано Замовником). Оскільки основа має зв’язок з державною системою координат УСК-2000, зникає необхідність вербального опису меж територій пам’яток (комплексів, садиб) та зон охорони пам’яток для забезпечення їх юридичного оформлення землевпорядною документацією;

– до Історико-архітектурно опорного плану застосовано вимоги чинного нормативного законодавства та відповідних міжнародних документів.

Станом на 01.01.2019 у Святошинському районі існує 134 об’єкти культурної спадщини.

Найціннішими територіями району є територія Академмістечка, історичне Святошинське кладовище, окремі ділянки в районі проспекту Перемоги і вул. Львівської, де збереглися залишки колишнього дачного селища, Святошинський парк, район Західної ділянки оборони м. Києва на території Святошинського лісу, де знаходяться довготривалі оборонні точки, а також Меморіальний комплекс «Пам’ятник жертвам Чорнобильської трагедії».

Значна частина територій району, а саме Святошинський ліс (територія НПП «Голосіївський»), загально-зоологічний заказник «Річка Любка», тощо мають переважно природоохоронний режим використання.

ЗЕЛЕНІ ЗОНИ

В межах району розташовані 10 парків, 62 сквери, 3 бульвари. Загальна площа зелених насаджень загального користування Святошинського району складає 307 га.

Рішеннями Генерального плану міста Києва передбачається збільшення площі зелених насаджень загального користування на 65,3 га шляхом створення парку між вул. Генерала Наумова та Святошинським лісопарковим господарством, парку відпочинку по вул. Відпочинку, розширення парку «Совки», розширення парку відпочинку вздовж вул. М.Ушакова біля ставка № 16. Планується реконструкція та капітальний ремонт парків та скверів, сприяння розвитку альтернативних видів озеленення (дахове, вертикальне, контейнерне).

На етап 7 років передбачено проведення благоустрою, реконструкції та капітального ремонту на території 34 об’єктів зеленого будівництва, загальною площею 105,15 га, в т.ч. передбачено реконструкцію та благоустрій парку «Інтернаціональний» (ІІ черга), парку «Совки», зони відпочинку вздовж вул. М.Ушакова біля ставка та інших об’єктів.

Значну площу території району складають лісові масиви Святошинського лісопаркового господарства, а саме – 5490 га.

Указом Президента України від 01.05.2014 № 446/2014 «Про зміну меж національного природного парку «Голосіївський» були змінені межі Парку, шляхом розширення його території на 6462,62 га за рахунок земель Святошинського ЛПГ (Біличанського лісу), значна частина яких знаходиться в Святошинському адміністративному районі міста Києва.

Перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду України загальнодержавного та місцевого значення у межах Святошинського району: Території та об’єкти загальнодержавного значення:

1. Національний природний парк «Голосіївський» (в межах Святошинського ЛПГ)

2. Ботанічна пам’ятка природи «Романівське болото»

3. Святошинський лісопарк.

Території та об’єкти місцевого значення

Заказники:

4. Загально-зоологічний заказник «річка Любка».

Парки-пам’яки садово-паркового мистецтва місцевого значення:

5. Парк “Юність”

На перспективу передбачається включити до переліку територій та об’єктів природно-заповідного Парк вздовж просп. Перемоги в районі вул. Живописної загальною площею 34 га.

На території лісового масиву, що не входить до складу НПП «Голосіївський», в районі Великої Кільцевої дороги та вулиці Федора Кричевського пропонується створити буферний парк «Святошин» загальною площею 34 га.

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Генеральним планом в Святошинському районі з метою поліпшення екологічного стану території міста та життєвого середовища на етап 20 років передбачається комплекс інженерно-технічних заходів з охорони навколишнього середовища, захисту населення і території від несприятливих впливів природного та техногенного походження, в тому числі:

Захист територій в зонах небезпечних геологічних та інженерно-геологічних процесів:

Заходи з попередження та захисту від зсувних процесів:

– розробка Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– розробка Програми інженерного захисту території м. Києва від зсувів;

– дотримання, в зонах геодинамічної напруги, спеціального режиму землекористування, який визначається технічними умовами, що надаються в установленому порядку відповідними установами.

Захист від повеней:

– введення мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм на території м. Києва;

– розробка проєктів із захисту існуючої та перспективної забудови різного функціонального призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості, чи прориву греблі Київської ГЕС;

– проведення реконструкції закритих колекторів на руслах малих річок, а також розчистка відкритих русел малих річок, меліоканалів, пониження рівня відкритих водойм.

Заходи захисту від підтоплення, в т. ч. забудованих територій: – розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації наслідків підтоплень території м. Києва;

– застосування протизсувних заходів на ділянках їх поєднання з підтопленням, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація наявних дренажів (як відкритих так і закритих);

– проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом:

– оптимізація руху автотранспорту (будівництво розв`язок, тунелів, перерозподіл транспортних потоків, будівництво підземних і надземних пішохідних переходів, в тому числі обмеження руху вантажного транспорту на території м. Києва);

– популяризація автомобільного електротранспорту, велосипедного транспорту та будівництво велосипедних доріжок;

– розширення мережі постів контролю та спостереження за станом атмосферного повітря;

– проведення реконструкції вуличних зелених насаджень для підвищення їх ефективності, підвищення загального ступеня озеленення території, в тому числі з використанням дахового і вертикального озеленення;

– оновлення рухомого складу автобусних парків з заміною моделей з застарілими двигунами на сучасні двигуни, що відповідають сучасним європейським стандартам, збільшення частини громадського електротранспорту.

Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами:

– здійснення дієвого екологічного та санітарного контролю за діяльністю промислових підприємств м. Києва;

– інвентаризація викидів та розробка (коригування) паспортів санітарно-захисних зон підприємств, здійснення контролю за режимом їх використання та рівнем озеленення;

– технологічне переоснащення, реструктуризація промислових підприємств, що розташовані в районах з високою щільністю населення;

– запровадження організаційно-правових заходів по стимулюванню зниження забруднення атмосферного повітря та зменшення кількості викидів шкідливих речовин.

Заходи зі зменшення зон впливу фізичних факторів:

– забезпечення контролю за джерелами електромагнітного випромінювання;

– розробка паспортів санітарно-захисних зон та дотримання режиму використання території, визначення зон обмеження забудови з метою забезпечення захисту від джерел електромагнітного випромінювання;

– застосування комплексу архітектурно-планувальних заходів зі зменшення негативного впливу шумового забруднення: застосування звукопоглинаючих матеріалів, конструювання протишумових віконних клапанів;

– заміна застарілих вікон та балконних дверей у житлових будинках на сучасні склопакети, а в офісних будівлях встановлення нових фасадних систем;

– проведення комплексних шумозахисних заходів, в тому числі створення шумозахисних екранів на вулицях з еквівалентним рівнем шуму вище нормативного; – використання віброшумозахисних конструкцій при реконструкції транспортних магістралей, встановлення шумозахисних екранів;

– будівництва шумозахисних екранів вздовж швидкісного трамваю № 1 і № 3

– розробка карти шумів м. Києва та впровадження загальноміської Програми захисту від шуму, електромагнітного випромінювання та інших несприятливих фізичних факторів впливу.

Заходи по скороченню та забезпеченню режимів санітарно-захисних зон виробничих об’єктів:

– розробка та реалізація проєктів організації санітарно-захисних зон виробничих підприємств (промислових зон) з метою виключення випадків проживання населення в зонах понаднормового впливу виробничих об’єктів;

– технічне переоснащення підприємств теплоенергетики, хімічної, будівельної промисловості для підвищення ефективності очищення викидів та зменшення в подальшому їх санітарно-захисних зон;

– реструктуризація, перепрофілювання та технологічне переоснащення підприємств, які негативно впливають на навколишнє середовище, в першу чергу – підприємства І класу шкідливості;

– ліквідація зон екологічного ризику за рахунок переведення потенційно екологічно небезпечних підприємств, що використовують хімічно небезпечні речовини (хлор, аміак) на більш хімічно безпечні (гіпохлорит натрію, фреон) речовини;

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення розмірів їх санітарно-захисних зон.

Забезпечення режимів зон охорони джерел питного водопостачання: – встановлення поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та дієвий контроль за дотриманням ведення господарства на їх території;

– підвищення надійності роботи водопровідних станцій та отримання питної води належної якості при аварійних забрудненнях джерел водопостачання.

Заходи по захисту водойм, підземних вод, та забезпечення режимів господарювання в межах ПЗС:

– забезпечення обмеження господарської діяльності та встановлення дієвого контролю за дотриманням норм природокористування в межах прибережних захисних смуг (ПЗС) відповідно до вимог чинного Законодавства, винесення їх меж в натуру;

– посилення санітарно-епідеміологічного контролю за станом пляжів та водойм, що використовуються в рекреаційних цілях, для забезпечення їх відповідності ДСП № 173;

– забезпечення очищення всіх водойм м. Києва згідно з чинними нормами, правилами утримання та догляду водних об’єктів – один раз на 5-10 років (залежно від глибини);

– розробка та реалізація Проєкту відродження малих річок міста (р. Нивка), благоустрій прибережних територій зі створенням пляжів або зон відпочинку біля води;

– будівництво очисних споруд дощової каналізації;

– розробка проєктів розширення ПЗС для забезпечення нормативного стану водойм та реабілітації природного комплексу, в тому числі в межах територій промислово-комунального призначення, які передбачаються до функціонального перепрофілювання;

– виконання коригування «Проєкту прибережних захисних смуг водних об’єктів м. Києва» відповідно до нової топогеодезичної зйомки та сучасного стану водних об’єктів міста;

– продовження роботи з благоустрою берегів, очищенню чаш водойм та русел водотоків від замулення, заростання, засмічення.

Заходи по реабілітації ґрунтів:

– проведення комплексу заходів з меліорації, локалізації та консервації верхніх шарів ґрунту на територіях, сумарний показник забруднення ґрунтів яких перевищує 64 умовні бали (зокрема в межах підприємств, які перепрофільовуються, територій прилеглих до залізниць та магістралей);

– коригування існуючої схеми санітарної очистки з урахуванням нових умов розвитку міста (вирішення проблем сортування, переробки, термічного знешкодження та утилізації побутових, промислових та інших відходів), ліквідація та недопущення утворення нових сміттєзвалищ;

– контроль за ґрунтами, що ввозяться для використання при озелененні та благоустрою міських територій.

Заходи з організації санітарної очистки території:

Тверді побутові відходи (ТПВ):

Впровадження сортування, роздільного збору та вивезення ТПВ: – впровадження роздільного збору ТПВ (переважним чином 2-х контейнерної системи – вторинна сировина та змішані відходи);

– створення критих, відгороджених контейнерних майданчиків та їх облаштування згідно з вимогами ДСаНПіН 145-2011, обґрунтування їх розміщення з точки зору найбільших потоків людей та зручності під`їзду сміттєвозів необхідно розглядати окремо в кожному конкретному випадку у відповідності до містобудівних умов;

– зменшення утворення кількості ТПВ, які підлягають вторинному сортуванню шляхом розвинення мережі стаціонарних і пересувних приймальних пунктів вторсировини в усіх районах м. Києва (папір, картон, метал, скло, ПЕТ-пляшки, консервні банки, ганчір’я тощо) – загальною кількістю 35-40 шт.;

– вирішення проблеми утилізації небезпечних відходів (елементів живлення, ртутьвмісних ламп і т.п.) шляхом організації спеціалізованих пунктів прийому в кожному мікрорайоні;

– обробка на сміттєсортувальних станціях тільки «сухої» фракції ТПВ, що дозволяє підвищити ефективність промислового сміттєсортування до 90 % вторинної сировини.

Рідкі побутові стоки:

– повна реконструкція Бортницької станції аерації з будівництвом лінії по обробці та утилізації осадів;

– розділення стічних вод правобережної та лівобережної частини міста, з будівництвом в південній частині приміської зони очисних споруд зі спорудами по обробці та утилізації осадів.

Будівельне сміття:

– використання подрібнюючих установок для ущільнення будівельного сміття;

– повторне використання відходів будівництва, виробництво щебеню і піщано-гравійної маси (для підсипання доріг та при деяких інших видах будівельних робіт).

Промислові відходи:

– зменшення частки неутилізованих відходів в загальному обсязі утворюваних відходів шляхом їх утилізації та знищення токсичності (в основному піроліз та газифікація відходів);

– забезпечення дієвого контролю за діяльністю підприємств, що працюють у сфері поводження з промисловими відходами шляхом ліцензування та екологічного інспектування.

Вирішення проблеми поводження з крупногабаритними відходами:

– організація збору і транспортування великогабаритного сміття шляхом влаштування спеціальних майданчиків з контейнерами місткістю 5-25 м3.

Вирішення проблем у сфері поводження з відходами зеленого господарства: – організація ефективного збору і транспортування відходів зеленого господарства до місць переробки;

– оновлення парку спецтехніки для збору і транспортування неліквідної деревини, відходів лісозаготівель та опалого листя;

– організація переробки неліквідної деревини та відходів лісозаготівель на тверде органічне паливо з стабільними енергетичними показниками на базі деревообробних цехів КО «Київзеленбуд» з використанням сучасних технологій;

– розширення мережі існуючих площадок для компостування опалого листя відповідно до нормативу «Технології перероблення органічної речовини, що є у складі побутових відходів» (наказ СОУ ЖКГ № 78 від 30.03.2010) та згідно з Розпорядженням КМДА № 379 від 07.03.2006 «Про створення виробничих дільниць з утилізації листя та інших рослинних відходів»;

– влаштування дільниці з утилізації листя та інших рослинних відходів «Правобережна» в Святошинському ЛПГ;

– для попередження засмічення озеленених територій загального користування встановлення урн та контейнерів;

– закріплення на законодавчому рівні, внесення коректив у «Правила утримання собак та котів у м. Києві» (Рішення Київради № 1079/3912 від 25.10.2007 р.) щодо системи прибирання екскрементів собак та котів їхніми хазяями під час вигулу на озеленених територіях та здійснення контролю за дотриманням даних Правил з застосуванням системи штрафів та адміністративних порушень.

Кладовища:

– заборона традиційних поховань в межах міста, крім випадків повторного захоронення чи підхоронення до родинних могил;

– реконструкція існуючих кладовищ міста з будівництвом колумбарних стінок;

– розробка спеціальних проєктів при розширенні існуючих кладовищ, що примикають до лісопаркових зон, з пріоритетом збереження існуючих озеленених територій;

– впровадження на всіх старих кладовищах переважного поховання в склепах (сімейного типу);

– проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення їх можливого негативного впливу в районах з високою щільністю населення.

З метою запобігання негативним наслідкам впливу на довкілля у рамках Генерального плану міста Києва розроблений комплекс заходів із запобігання, зменшення або пом’якшення ймовірних негативних наслідків виконання документа державного планування. Такі заходи спрямовані на зниження забруднення атмосферного повітря, захисту від фізичних чинників впливу (шум, електромагнітне випромінювання), запобігання підтопленню та зсувам, захисту водного басейну та ґрунтів.

ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

При забезпеченні необхідної потужності і надійності систем інженерної інфраструктури Святошинського району основними проблемами є значне відставання інженерного забезпечення забудови, зношеність магістральних та розподільчих інженерних мереж і міських очисних споруд каналізації, вичерпаність резерву електрозабезпечення й теплопостачання існуючої забудови внаслідок нерівномірного розташування джерел, а також значного росту потреби в цих ресурсах. Для вирішення цих проблем пріоритетними напрямками та завданнями є наступні.

Забезпечення надійності функціонування інженерної інфраструктури міста:

– забезпечення надійного та безперебійного енерго- та водопостачання споживачів міста;

– підвищення якості роботи систем та схем інженерного забезпечення з урахуванням зростаючих вимог до охорони навколишнього середовища та здоров’я людини;

– ефективне використання інженерних та територіальних ресурсів з урахуванням широкого вживання ресурсозберігаючих технологій;

– розширення спектру телекомунікаційних послуг.

Розвиток інфраструктури водогосподарського комплексу:

– покращення якості води в джерелах питного водопостачання та удосконалення технології очищення питної води на водопровідних станціях;

– удосконалення системи обліку, скорочення втрат та підвищення надійності систем та схем водопостачання;

– досягнення нормативного рівня очистки господарсько-побутових та поверхневих стоків;

– створення споруд та впровадження технологій для гарантованої утилізації осаду та підвищення ефективності споруд обробки осаду;

– забезпечення стабільної та безаварійної роботи системи транспортування стоків зі створенням оптимального резерву пропускної спроможності комунікацій та резерву потужності споруд;

– забезпечення водопостачання та 100 % каналізування районів садибної забудови з прокладанням мереж дощової каналізації,а також будівництвом очисних споруд та насосних станцій.

Розвиток інфраструктури паливно-енергетичного комплексу:

– збільшення виробництва теплової та електричної енергії зі створенням резерву потужності на джерелах;

– підвищення енергоефективності при виробництві, передачі та споживанні теплової та електричної енергії, впровадження когенерації;

– стабілізація та подальше зниження впливу енергоджерел на навколишнє середовище;

– підвищення ефективності використання природного газу;

– стійке постачання природним газом міських споживачів, насамперед населення та джерел енергопостачання;

– широке застосування в паливно-енергетичній галузі міста нетрадиційних джерел енергії, що виробляється без спалювання вуглеводнів;

– розвиток і реконструкція систем транспортування енергоресурсів;

– вивільнення територій, які зайняті повітряними лініями електропередачі та відкритими електропідстанціями шляхом переведення відповідно в кабельне виконання та закритого типу.

Розвиток інфраструктури інформатики та зв’язку:

– безперебійне надання послуг зв’язку, в тому числі мобільного, місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв’язку;

– розвиток послуг та мереж: зв’язку персонального радіовиклику; пересувного радіозв’язку в виділеній мережі зв’язку; пересувного радіотелефонного зв’язку та супутникового радіозв’язку; зв’язку по наданню каналів зв’язку, по передачі даних, а також для кабельного, ефірного мовлення та дротового радіомовлення; поштового зв’язку;

– розвиток волоконно-оптичної мережі для забезпечення переводу АТС на цифрові технології;

– розвиток телекомунікаційної мережі та кабельного телебачення;

– забезпечення населення послугами поштового зв’язку високої якості з розширенням спектру послуг;

– безперебійне функціонування телерадіомовної мережі.

Заходи з розвитку, будівництва та реконструкції систем і об’єктів інженерної інфраструктури та вдосконалення їх функціонування

Водопостачання. Вдосконалення системи водопроводу в Святошинському районі базується на принципах оптимального використання природних, технічних, енергетичних та фінансових ресурсів. Підвищення якості води на перспективу передбачається за рахунок впровадження сучасних методів знезаражування води шляхом переходу від рідкого хлору на діоксид хлору, будівництва споруд попередньої очистки води, збільшення подачі артезіанської води в централізовану систему водопостачання з доведенням її обсягів до затверджених експлуатаційних запасів та ін.

Скорочення нераціональних втрат води передбачається за рахунок обліку індивідуального водоспоживання, зниження втрат води при транспортуванні, раціонального використання води питної якості промпідприємствами за рахунок впровадження сучасних водозберігаючих технологій, систем зворотного та повторного водопостачання, використання на технологічні потреби води відповідної якості, а також – будівництва системи поливального водопроводу з власними джерелами та спорудами водопостачання.

Для подальшого перспективного розвитку системи водопостачання, забезпечення розрахункових потреб та для вирішення проблем, що виникли вже сьогодні, визначено заходи, які потребують термінової реалізації:

– відновлення в натурі санітарно-захисних зон від водозаборів та водоочисних станцій відповідно до чинних державних будівельних норм;

– реконструкція очисних споруд, насосних станцій з будівництвом заводу по виробництву гіпохлориту натрію, станції зневоднення осадів, утилізації та повернення промивних вод, а також впровадження на них енергозберігаючих технологій;

– переоснащення систем знезараження води сучасними технологіями та обладнання НС «Депутатська», «Білицька»;

– тампонування артезіанських свердловин, виведених з експлуатації;

– заміна насосного обладнання на артезіанських свердловинах з впровадженням енергозберігаючого обладнання;

– реконструкція вуличної водопровідної мережі;

– прокладання вуличної водопровідної мережі;

– реконструкція підвищувальних насосних станцій холодного водопостачання з впровадженням енергозберігаючого обладнання з частотним приводом;

– вирішити питання відводу земельних ділянок для розміщення нових споруд системи водопостачання;

– реконструкція із заміною обладнання комплексу артводопостачання з насосними станціями «Микільська Борщагівка», «Святошин».

Водовідведення. Головним завданням по організації водовідведення в Святошинському районі м. Києві на довгостроковий період є забезпечення повного охоплення забудови міста централізованою каналізацією.

До основних заходів сталого функціонування та розвитку системи каналізації на перспективу віднесено:

– реконструкція каналізаційних насосних станцій та насосного обладнання існуючих каналізаційних насосних станцій «Микільська Борщагівка-1», «Микільська Борщагівка-2»;

– будівництво нових КНС і мереж в районах існуючої неканалізованої садибної та малоповерхової забудови, згідно з «Програмою розвитку, реконструкції та ремонту водопровідно-каналізаційного господарства районів малоповерхової і котеджної забудови м. Києва»;

– модернізація виробничої бази, удосконалення правових і економічних основ функціонування водопровідно-каналізаційного господарства;

– будівництво напірних колекторів від КНС «Перемога»;

– переключення напірних колекторів від КНС «Микільська Борщагівка-2» до Південно-Західного колектора;

– введення на законодавчому рівні заборони на вироблення та реалізацію миючих та пральних засобів, що містять фосфати та СПАР, збільшення концентрації яких у стічній воді погіршує якість очистки стоків, які скидаються в р. Дніпро.

Дощова каналізація. Для захисту територій від несприятливих природних та антропогенних явищ та покращення екологічного стану водних об’єктів передбачається:

– проведення ремонту та реконструкції зі збільшенням пропускної спроможності систем відведення дощових та талих вод;

– будівництво мереж дощової каналізації на територіях нової забудови;

– реалізація проєктів будівництва мереж дощової каналізації в районах малоповерхової та приватної забудови;

– реконструкція існуючих очисних споруд «Біличі» з переведенням їх на новітні технології;

– будівництво очисних споруд різної продуктивності на існуючих та нових випусках дощової каналізації, орієнтовна площа землевідводу становить від 0,2 до 0,7 га на одну споруду;

– облаштування промислових підприємств локальними очисними спорудами; – проведення реконструкції відкритих і закритих русел малих річок та меліоканалів.

Для забезпечення надійної роботи системи дощової каналізації Святошинського району та підтримання її у належному стані у подальшому необхідно виконати наступні заходи:

– провести інвентаризацію існуючих мереж та споруд дощової каналізації;

– виконати розрахунок пропускної спроможності існуючих магістральних колекторів дощової каналізації з метою визначення необхідності та черговості їх перевлаштування;

– розробити проєктно-кошторисну документацію для виконання реконструкції чи капітального ремонту мереж та споруд системи дощової каналізації; – збільшити фінансування на утримання систем дощової каналізації до розрахункової потреби;

– ліквідувати несанкціоновані скиди господарчо-побутових стоків у міську мережу дощової каналізації;

– вирішити питання відводу земельних ділянок для розміщення очисних споруд дощової каналізації.

Електропостачання. Виходячи з розрахунків та враховуючи місцеві умови Святошинського району пропонується здійснити наступні заходи з будівництва, реконструкції та розширення електричних мереж та об’єктів:

– будівництво ПС-330 кВ «Західна» та забезпечення живлення від неї ПС-110 кВ: «Біличі», «Брест-Литовська» та ін.;

– реконструкція ПС-35 кВ з переведенням їх на напругу 110 кВ;

– реконструкція ПС-110 кВ із заміною обладнання на більш сучасне та заміною трансформаторів на більш потужні;

– протягом всього розрахункового періоду необхідно проводити реконструкцію та розширення електричних мереж, заміну зношеного та застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та новітні технології, а також проводити розвиток кабельних мереж із максимально можливим демонтажем та каблюванням існуючих повітряних ліній, які проходять по сельбищним територіям.

Теплопостачання. Розвиток системи теплопостачання в Святошинському районі передбачається здійснювати з урахуванням наступних напрямків:

– будівництво нових джерел тепла та теплових мереж (будівництво РК «Коцюбинське» тепловою потужністю 150 Гкал/год);

– оптимізація зон дії джерел теплопостачання;

– автоматизація та диспетчеризація системи теплопостачання;

– оснащення споживачів приладами обліку та регулювання теплоспоживання, тощо.

Для ліквідації існуючого дефіциту тепла та покриття нових теплових навантажень пропонується реалізація наступних першочергових заходів:

– реконструкція РК «Веркон» із збереженням теплової потужності на рівні 100 Гкал/год;

– розширення РК «Центральна» з встановленням одного котла потужністю 50 Гкал/год;

– розширення СТ «Біличі» з встановленням одного котла потужністю 100 Гкал/год;

– реконструкція та технічне переозброєння РК «Святошин» із збільшенням теплової потужності до 70 Гкал/год;

– технічне переозброєння та реконструкція котелень, що знаходяться у комунальній власності (районних, квартальних, автономних);

– виведення з експлуатації дрібних неекономічних та вбудованих котельних;

– реконструкція та модернізація теплових мереж діаметрами 50-1200 мм;

– реконструкція та модернізація теплових пунктів, оснащення засобами обліку;

– використання теплоакумулюючих установок для опалення та гарячого водопостачання в адміністративних будинках, школах, дитячих садках, тощо;

– впровадження нових технологій при будівництві, реконструкції та капітальному ремонті теплових мереж, що дозволить значно підвищити строк служби теплових мереж, підвищити їх надійність при одночасному підвищенні економічності транспорту тепла.

Газопостачання. Головними засадами розвитку газового господарства в Святошинському районі є:

– підвищення рівня безпеки транспортування та споживання газу;

– реконструкція існуючої системи газопостачання міста;

– забезпечення нових побутових, комунальних промислових споживачів та об’єктів енергетики надійним газопостачанням;

– збільшення технічного потенціалу системи газопостачання міста.

У зв’язку з цим, для першочергового виконання пропонуються наступні заходи щодо реконструкції та розширення газових мереж:

– забезпечення газопостачання станцій теплопостачання та районних котелень, які першочергово реконструюються, розширюються або будуються;

– будівництво станцій катодного захисту газопроводів від корозії;

– розробка спеціалізованої схеми газопостачання з урахуванням планувальних та проєктних рішень Генерального плану;

– прокладка газопроводів середнього та низького тиску для кільцювання існуючих тупикових мереж – з умов підвищення надійності системи газопостачання.

Розвиток інфраструктури інформатики та зв’язку. Розвиток Святошинського району м. Києва неможливий без створення сучасної мультисервісної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури та, в першу чергу, корпоративної пакетної широкосмугової мультисервісної транспортної мережі (ПШМТМ), як її основи.

Впровадження ПШМТМ дозволить забезпечити необмеженим телекомунікаційним сервісом усі напрямки життєдіяльності в місті (управління міським господарством, електронне самоврядування, безпека, охорона здоров’я і т.д.).

Забезпечення розрахункової ємності міської телефонної мережі передбачається шляхом модернізації міської телефонної мережі за рахунок реконструкції та переобладнання морально застарілих АТС на цифрові.

В існуючій мережі проводового мовлення (ПМ) спостерігається тенденція зменшення щільності абонентських пристроїв, як в житловому, так і промисловому секторі, за рахунок відмови абонентів від послуг міської мережі проводового мовлення, що спричиняє зниження економічної ефективності мережі ПМ.

До основних заходів надійного функціонування мережі проводового радіомовлення віднесено:

– модернізація фізично та морально застарілого станційного обладнання радіотрансляційних вузлів;

– відновлення застарілої лінійно-кабельної мережі проводового мовлення та її модернізація.

Розвиток мережі кабельного телебачення передбачається за рахунок застосування технології FTTH (PON), що в свою чергу надасть значну кількість переваг.

Наступним етапом передбачається об’єднання міської мультисервісної комунікаційної мережі, яка включає всі райони міста, з комунальною міською мережею кабельного телебачення в загальноміську інтерактивну цифрову телекомунікаційну мережу, до якої будуть підключені:

– житлові будинки; державні та урядові установи; міські й районні адміністративно-управлінські установи, установи по обслуговуванню населення, комунальні служби; служби пожежної безпеки; медичні установи; довідкові служби міста; та інші.

Інженерна підготовка та захист території

Для подальшого освоєння територій з складними природними і антропогенними явищами передбачаються відповідні заходи з інженерної підготовки та захисту територій.

Забудова цих територій можлива тільки після проведення цілого ряду заходів від підтоплення та затоплення, основними з яких є:

– захист від затоплення паводком 1 % забезпеченості, з урахуванням нормативних запасів;

– захист від підтоплення ґрунтовими водами;

– забезпечення відведення з території забудови талої і дощової води.

До першочергових заходів віднесено наступні основні:

Заходи з попередження та захисту від зсувних процесів:

– розробка Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва;

– розробка Програми інженерного захисту території м. Києва від зсувів;

– проведення протизсувних робіт на зсувонебезпечних ділянках;

– забезпечення дотримання, в зонах геодинамічної напруги, спеціального режиму землекористування, який визначається у містобудівних умовах та обмеженнях, що надаються в установленому порядку Департаментом містобудування та архітектури і КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт».

Захист від паводку:

– введення офіційного мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм;

– розробка проєктів із захисту існуючої та перспективної забудови різного функціонального призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості, чи прориву греблі Київської ГЕС;

– проведення реконструкції закритих колекторів на руслах малих річок, а також розчистка відкритих русел малих річок та їх благоустрій. Захист від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:

– розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації підтоплень на території м. Києва;

– застосування ефективних протизсувних заходів на ділянках, що підтоплюються, в т.ч. в межах перспективної забудови;

– проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;

– розчищення та модернізація дренажних систем (як відкритих так і закритих);

– влаштування дренажів захисту підземних частин будівель та споруд, в отому числі підземних паркінгів, за необхідності з примусовим відведенням дренажного стоку (з будівництвом дренажних насосних станцій);

– проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.

1 Розміщення району в системі міста-Святошинський

2 План існуючого використання А3

3 Схема існуючих планувальних обмежень А3

4 Генеральний план

5 Озеленені території А3 2

6 Промислові території А3

7 Розміщення дитячих дошк закладів на етап 7 років А3

8 Розміщення загальноосвітніх навчальних закладів на етап 7 років А3

9 Розміщення об’єктів охорони здоров’я на етап 7 років А3

10 Розміщення закладів культури та спорту на етап 7 років А3

11 ІАОП

12 Магістральна вулична мережа

13 Рейковий пасажирський транспорт

14 Тролейбусна та автобусна мережі

15 Схема проектних планувальних обмежень А3