Posts Tagged ‘генплан’

Перенос аэропорта «Киев» и новые линии метро: обнародован план развития столицы на 20 лет

В Киеве представили новый генплан развития города, который разрабатывали по рекомендациям иностранных специалистов и по принципам развития европейских мегаполисов. Генплан не обновлялся более 20 лет, а определяет он направления на ближайшие годы и на 20-летнюю перспективу. Это касается, в частности, строительства социальных объектов, создания зеленых зон, инженерных сетей и, конечно же, объектов транспортной инфраструктуры.   Так, генпланом предусматривается развитие общественного пассажирского транспорта как приоритетного вида перевозок в городе. В столице появятся новые троллейбусные, автобусные и трамвайные линии, реконструируют старые и некоторые сократят. Перенесут ли аэропорт «Киев»? Такая тема обсуждалась в соцсетях после того, как обнародовали генплан развития столицы. Место в Жулянах по-прежнему останется за аэропортом, убедил издание ragmatika. media руководитель КО «Киевгенплан» Сергей Броневицкий. По крайней мере в ближайшие 20 лет ничего не изменится. Хотя в долгосрочной перспективе предусматривается перенос аэропорта в Гостомель или Рославичи, но до 2040 года это не должно случиться. Правда, планы могут измениться, если появится инвестор, который за свой счет перенесет взлетные площадки в другое место и создаст соответствующую инфраструктуру. Все же специалисты считают размещение аэропорта в центре мегаполиса неудачным и небезопасным.   По мнению Сергея Броневицкого, территория аэропорта (а это 300 га) инвестиционно привлекательна для жилой застройки. А запланированная ветка метро с Троещины проходит именно возле этого объекта. В то же время на странице генплана в Facebook указано, что в Киеве намерены развивать и продолжать существующие линии метро, строить следующие — четвертую (Подольско-Вигуровскую) и пятую. В ближайшие семь лет планируется построить 16,4 километра линий и 14 станций, а именно: – на Святошинско-Броварской линии — продолжить линию от станции «Академгородок» в направлении ж/д станции «Новобеличи»; – на Оболонско-Теремковской линии — создать ответвление от станции «Ипподром» вдоль Кольцевой дороги в сторону улицы Д. Луценко; – на Сырецко-Печерской линии — «шагать» от станции «Сырец» на северо-запад в сторону жилмассива Виноградарь, открыть «законсервированную» станцию «Львовская брама»; – на Подольско-Воскресенской линии — построить линию от станции «Глыбочицкая» до станции «Радужная».
Предусматривается также строительство и введение в эксплуатацию следующих объектов: – на Святошинско-Броварской линии на станции «Вокзальная» появится второй вход/выход; – на Сырецко-Печерской линии — введут вторую очередь электродепо «Харьковское» и новое — «Виноградарь». – между станциями «Золотые ворота» и «Театральная» будет второй пересадочный узел. Пока идут разговоры о строительстве метро на Троещину, не прекращаются работы на Подольско-Воскресенском мосту. Как сообщил столичный городской голова на своей странице в Facebook, после демонтажа верхней части временных опор (они удерживали арку) на очереди новый этап — установка натяжных тросов. Их задача — обеспечивать надежность конструкций моста, рассчитанных на автомобильное сообщение и линию метро. 68 тросов должны поставить из Германии. Первую партию получили и в мае их начнут монтировать. Пока ведутся подготовительные работы. Со временем полностью демонтируют нижнюю часть временных опор и мост «станет на место».   На Подольско-Воскресенском мосту — самом большом арочном мостовом переходе в Европе — обустроят шесть транспортных полос и две ж/д колеи для будущего метро (на нижнем ярусе), уложат трубопровод. На Рыбальском полуострове почти достроили эстакаду, левоповоротный съезд на Набережно-Рыбальскую, эстакады на Трухановом острове и в урочище Горбачиха, мост через Десенку. Сегодня строится заезд с улицы Набережно-Крещатикской (в районе Верхнего и Нижнего Валов), участка от дамбы Русановских садов до нового путепровода через ж/д пути на левом берегу. Продолжается строительство самого путепровода на участке от улицы Центральной Садовой до пересечения с железной дорогой. В конце 2020-го планируется открыть автомобильное сообщение на Подольско-Воскресенском мосту (с пропускной способностью 60 тысяч авто в сутки), а далее будет метро. Длина моста — более 10 километров, город полностью финансирует проект. На этот год предусмотрено выделить около 3 миллиардов гривен.

Як зміниться Київ за версією Кличка

25_main

Новий генплан, як повідомляють розробники, покликаний припинити хаотичну забудову столиці

Наприкінці минулого року міський голова Києва Віталій Кличко презентував новий генеральний план Києва на наступні 20 років. Він покликаний вирішити проблеми хаотичної забудови, забезпечення соціальної та транспортної інфраструктури. Що має змінитися у столиці до 2040 року?   Метрополітен Київська підземка, мабуть, найболючіше питання для містян, зокрема, для жителів Троєщини, яких уже багато років годують обіцянками про метро. Згідно з генпланом, у Києві планують побудувати іще одну, четверту, гілку метро і добудувати станції на уже існуючих гілках. Протягом першого етапу будівництва, який триватиме сім років, 16,4 км метро та 14 нових станцій. Зокрема Святошинсько-Броварську, червону, гілку метро продовжать від станції “Академмістечко” до Новобіличів. На станції “Вокзальна” хочуть зробити іще один вхід-вихід. А між станціями “Театральна” та “Золоті ворота”, де у години-пік занадто мала пропускна здатність, планують побудувати іще один перехід. Сирецько-Печерську, зелену, гілку продовжать від станції “Сирець” до Виноградаря. Зазначимо, що будівництво у цьому напрямку уже розпочалося. Також планується відкриття станції “Львівська брама” між “Золотими воротами” та “Лук’янівською”. Цю станцію почали будувати ще у 1991 році, а за п’ять років будівництво заморозили через відсутність рішення щодо реконструкції Львівської площі, куди мають вести виходи зі станції. На Оболонсько-Теремківській, синій, гілці планують зробити відгалудження від станції метро “Іподром” у бік вулиці Луценко. І четверта гілка метро носитиме назву Подільсько-Воскресенська. Вона розпочинатиметься станцією “Глибочицька” і закінчуватиметься “Райдужною”.   Забудови Новий генплан, як повідомляють розробники, покликаний припинити хаотичну забудову столиці. Розробники плану передбачають, що населення Києва у 2040 році збільшиться до 3,8 млн жителів. Аби вдовольнити попит на житло планується побудувати понад 28 мільйонів квадратних метрів нового житла, тобто понад 1200 двадцятиповерхівок по два під’їзди у кожній. Враховуючи те, що на сьогодні забудовники і без того ставлять житлові комплекси ледь не один на одному, ця задача здається нереальною. Але згідно з генпланом, нові будинки планують зводити на місця старих хрущовок, які, нагадаємо, в СРСР будували тимчасово. А також нові будинки зводитимуть на місцях промислових і складських зон.     Окрім будівництва нового житла, планується побудувати також нові школи та дитячі садочки. Скільки саме — не вказано, але з розрахунком на 45 тисяч місць у садочках і 67 тисяч місць у школах. Також столицю обіцяють озеленити. Так, планується створити 50 нових скверів, 36 парків та 17 лісопарків біля житлових масивів. Усього площа зелених зон Києва збільшиться на 2300 га. Самі ж межі Києва теж планується трохи розширити. Так, у межі Києва планується включити територію Гнідинської сільської ради Бориспільського району площею 998,4 га, територію Вишгородської міської ради площею 817 га. Крім того, планується, навпаки, передати з меж Києва землі площею 309,3 га до Козинської селищної ради Обухівського районуа, 46 га земель до Вишеньківської сільської ради та 153 га – до Гнідинської сільської ради Бориспільського району. Таким чином з урахуванням усіх приєднаних і від’єднаних територій площа столиці збільшиться лише на  1,4 га. Також заплановано створити київську агломерацію з населенням до 5,2 млн осіб. Агломерація включатиме у себе єдину транспортну та екологічну системи. За задумом, створення агломерації дозволить діставатися до центру столиці з передмістя усього за 40 хвилин. Транспортна мережа Один з пріорітетів генплану — розвиток швидкісного рейкового транспорту. Окрім розбудови метрополітену, планується включити залізницю до єдиної системи з підземною та швидкісним трамваєм. Між ними побудують пересадочні вузли. Щодо колісного транспорту, то у генплані задекларована перевага громадського транспорту перед приватним, та пішохода перед автомобілем. Зокрема — облаштування окремих смуг для громадського транспорту, а також — створення велосипедної інфраструктури. Також генплан передбачає завершення будівництва багатостраждальної Великої окружної дороги навколо Києва. Водночас, варто зазначити, що повноцінне будівництво цієї дороги досі так і не розпочалося. Загалом протяжність магістральної вуличної мережі збільшиться з 3742 км до 3870 км. Крім того, планується побудувати ще три нових мости через Дніпро. На жаль, доля Подільсько-Воскресінського мосту, який будують уже 27 років, невідома. Крім того, планом передбачене будівництво багатоярусних паркінгів та різнорівневих транспортних розв’язок. Але об’єми такого будівництва не вказуються.   Аеропорти Планується також покращити зв’язок Києва з рештою світу, тобто розбудова аеропортів. Зокрема, аеропорт “Бориспіль” хочуть розвивати. А от на аеропорт “Київ” (Жуляни) в подальшій перспективі чекає закриття. Проте це питання досить спірне, адже після реконструкції цього летовища, його закриття “зробило маловірогідною реалізацію запланованого рішення щодо його закриття”. Також планується розвивати вантажний термінал аеропорту “Гостомель”. Варто згадати, що у 2017 році тодішній прем’єр-міністр Володимир Гройсман видав розпорядження щодо формування робочої групи з підготовки бізнес-плану щодо використання цього летовища для обслуговування лоукост-компаній. Аеропорт “Гостомель” сертифіковано згідно з першою категорією ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації). Тобто він може приймати і відправляти повітряні судна цілодобово. Але в генплані ці побажання не враховані, тож ідеться виключно про вантажний термінал, а не обслуговування пасажирів. І насамкінець в столиці хочуть побудувати іще один аеропорт — “Рославичі” між Васильковом та Обухівом. Так, у генплані передбачене резервування території для його будівництва.

У відкритий доступ викладений для обговорення проєкт історико-архітектурного опорного плану Києва

У відкритий доступ викладений для обговорення проєкт історико-архітектурного опорного плану Києва Українського державного інституту культурної спадщини Мінкультури. (Генеральний план м. Києва, том VIII). Свої пропозиції, рекомендації та зауваження можна надсилати на електронну адресу: 2020iaop@gmail.com.
Ознайомитися з матеріалами проєкту ІАОП можна за посиланням: http://doks.kyivcity.gov.ua//node/12

Сергій Броневицький: «Ми бачимо Київ комфортним, зеленим містом, із безпечним середовищем та високими стандартами життя. Такі основні принципи закладені в проекті нового Генплану столиці»

Bronevitskiy

Фото: kyivcity.gov.ua

Київ має бути комфортним, зеленим містом, з безпечним і гармонійним середовищем та високою якістю життя. Такі основні принципи закладені у проекті нового Генерального плану столиці. Про це, представляючи проект на Міжнародному форумі «Майбутнє Києва», заявив начальник Комунальної організації «Київгенплан», що розробляла проект нового Генплану, Сергій Броневицький.

За його словами, показники чинного Генплану, що розрахований до 2020 року, дуже застаріли і давно не відповідають сучасним реаліям.

«У європейських країнах, наприклад, генплани оновлюють кожних 5 років, у Пекіні – кожні 3-4 роки. За законодавством України, внесення змін до генеральних планів також рекомендовано здійснювати кожних 5 років. У столиці Генеральний план не оновлювали майже 20 років. Отже, чинний Генплан повністю втратив регулюючу роль, а занижені показники не дають можливості реалістично планувати програми економічного та соціального розвитку», – наголосив Сергій Броневицький.

Проект нового Генерального плану окреслює напрямки розвитку столиці на найближчі 7 років та на перспективу в 20 років. Це стосується і будівництва дитячих садочків, шкіл, створення зелених зон, інженерних мереж, об’єктів транспортної інфраструктури міста.

Також, за словами начальника КО «Київгенплан», вже практично завершена підготовка Історико-архітектурного опорного плану, який має погодити Міністерство культури. Цей план є частиною Генерального плану міста і без нього неможливо ухвалити Генплан в цілому.

«Відзначу, що в проекті Генплану відображені і пропозиції киян, які ми отримали протягом останніх років, зокрема, й за результатами громадських слухань. Основні положення проекту нового Генплану розглянули експерти-планувальники Лейпцига, експерти Ради Європи, та надали свої рекомендації й зауваження», – зазначив Сергій Броневицький.

Наприклад, у проекті основного містобудівного документу окрему увагу приділено розвитку Київської агломерації. Це – формування єдиного транспортного каркасу, що забезпечить транспортну доступність розселення та прикладання праці; розміщення аеропортів; електропідстанцій; очисних споруд; сміттєпереробних заводів та іншої інфраструктури.

«У проекті Генплану передбачений комплексний підхід до формування нового житлового середовища. Житло треба будувати у комплексі з дитячими садками, школами, іншою соціальною інфраструктурою, – наголосив Сергій Броневицький. – Передбачається і комплексна реконструкція кварталів застарілої забудови – так званих «хрущовок». Підприємства ж, що завдають шкоди екології міста, необхідно переносити за межі столиці. Особлива увага в проекті нового Генплану приділена й розвитку зелених зон -– створенню нових парків та скверів, облаштуванню лісопарків на основі лісів, прилеглих до житлових масивів», – підкреслив начальник КО «Київгенплан».

Також у проекті йдеться про розвиток транспортної інфраструктури: швидкісних видів рейкового транспорту; подовження існуючих ліній метрополітену та будівництво нової гілки; створення транспортних вузлів та перехоплюючих парковок. Передбачене й будівництво нових транспортних переходів через річку Дніпро та добудова Великої окружної дороги.

Йдеться у проекті Генплану також про будівництво в столиці нових електропідстанцій, котелень, очисних споруд дощової каналізації, реконструкцію Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій. Планують і популяризацію та широке застосування сучасних джерел енергії – сонячних батарей, теплових електронасосів; санацію та утеплення будинків.

Віталій Кличко на форумі «Майбутнє Києва»: «Хаотична забудова в столиці повинна припинитись»

Vitali Klitschko

Фото: kyivcity.gov.ua

 

Хаотична забудова в столиці повинна припинитись. Про це під час виступу на Міжнародному форумі «Майбутнє Києва», де, зокрема, презентують проект нового Генплану міста, заявив мер столиці Віталій Кличко.

«Генплан – це системна робота, що ґрунтується на глибокому аналізі планів забудов. Хаотична забудова столиці має припинитись! А дозволи на будівництво повинні видаватись із врахуванням розвитку інфраструктури конкретної території. А також – рівня впливу будівництва на такі території. Планування забудови територій має бути тісно пов’язане зі створенням об’єктів соціальної інфраструктури. Передбачається аналіз інвестиційних намірів забудовників, чого не робилось раніше. Ці питання потрібно вирішувати на законодавчому рівні, шляхом розширення повноважень органу місцевого самоврядування в частині функцій містобудівного контролю», – зазначив Віталій Кличко.

Мер також наголосив на необхідності і надалі будувати нові школи та дитсадки. А також на встановленні жорсткого контролю за комплексністю забудови в столиці.

«У столиці будується багато житла. А садків та шкіл пропорційно – критично мало. І, переважно, їх будує місто за бюджетні кошти. Тому необхідно встановити жорсткий контроль за комплексністю забудови. Якщо хочеш побудувати комплекс будинків, мікрорайон, – на цю кількість мешканців обов’язково передбачаєш і зводиш необхідну інфраструктуру. Школи, садки, спортивні та ігрові майданчики, сквери», – підкреслив Віталій Кличко.

Окремо мер Києва наголосив на необхідності встановити суворий регламент обмежень висоти забудови в історичному центрі.

«Ми повинні зберегти історичне обличчя Києва, його пам’ятки та особливу архітектуру. У вирішенні цих питань має допомогти новий історико-архітектурний опорний план міста. І ми розраховуємо на допомогу Міністерства культури у найскорішому завершенні та погодженні цього критично необхідного столиці документу», – сказав мер.

Форум «Майбутнє Києва» дає старт процесу ознайомлення громадськості столиці з проектом основного містобудівного документа міста, що має стати платформою для інноваційних рішень та сприяти успішній реалізації стратегії розвитку столиці.

Захід організований КО «Інститут генерального плану міста Києва» та Департаментом містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації.  Участь у ньому беруть експерти, відомі архітектори, урбаністи, вчені. Серед них: експерт Ради Європи Гінка Чавдарова,  директор Департаменту міського розвитку та планування мерії Лейпцига Штефан Хайніг, провідний архітектор Томас Шинко (Франція).

На форумі, окрім презентації проекту Генплану, відбудуться панельні дискусії: «Формування Київської агломерації. Компактний розвиток Києва», «Транспорт, вулиці, дороги», «Екологія. Зелені зони» і «Збереження культурної спадщини та цінного ландшафту». Під час обговорення іноземні та вітчизняні експерти поділяться досвідом, своїми думками і рекомендаціями, щодо основних напрямків містобудівної політики та проекту Генерального плану столиці.

 

Віталій Кличко окреслив інфраструктурні виклики, які допоможе подолати новий Генплан Києва

Klichko

Фото: kyivcity.gov.ua

Мер Києва Віталій Кличко окреслив низку інфраструктурних викликів, що стоять перед столицею, і які допоможе подолати ухвалення нового Генплану Києва. Про це Віталій Кличко заявив під час виступу на Міжнародному форумі «Майбутнє Києва», що відбувається у столиці.

«У спадок ми отримали загрози для сталого розвитку міста. SWOT-аналіз сфер міста виявив основні ризики та виклики. Перш за все, це вкрай складні умови для пересування містом: транспортні затори, недбале паркування, горезвісні маршрутки. Вулична мережа міста виявилася слабкоспроможною, щоб забезпечити комфортні умови для руху транспорту, пасажирів та пішоходів», – зазначив Віталій Кличко.

Також, за його словами, незадовільним для європейської столиці є й рівень розвитку метро.

«Нам необхідно відшукати значні кошти на будівництво станцій метрополітену. Насамперед, продовжити його лінії на Виноградар та Троєщину», – підкреслив Віталій Кличко.

Також мер Києва наголосив на необхідності завершення будівництва підходів до Дарницького залізнично-автомобільного мосту та зведення вокзалу на Видубичах.

«Необхідно добудувати нарешті Подільсько-Воскресенський мостовий перехід. Щоб у кінці наступного року відкрити автосполучення через міст. І приступити до наступного етапу – побудувати і запустити метро на Троєщину. Цей міст, що зводять вже майже 40 років, – важливий об’єкт інфраструктури не тільки столиці. І ми розраховуємо все-таки на допомогу уряду для найшвидшої реалізації цього проекту», – наголосив мер.

Невідкладним Віталій Кличко назвав і будівництво перехоплюючих паркінгів біля транспортних розв’язок – поблизу станцій метро та на в’їздах до міста.

Актуальним, за словами мера столиці, лишається також створення на міських магістралях окремих смуг руху для громадського транспорту.

«Нам необхідно оновлювати рухомий склад трамваїв, тролейбусів та автобусів. Столиці потрібен сучасний і комфортний громадський транспорт. Пристосований і для людей з інвалідністю. Ми купуємо новий громадський транспорт, але його треба набагато більше! – Аби ним було зручніше і швидше пересуватися містом, ніж на авто», – сказав Віталій Кличко.

Форум «Майбутнє Києва» дає старт процесу ознайомлення громадськості столиці з проектом основного містобудівного документа міста, який має стати платформою для інноваційних рішень та сприяти успішній реалізації стратегії розвитку Києва.

Захід організований КО «Інститут Генерального плану міста Києва» та Департаментом містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації. У ньому беруть участь вітчизняні та іноземні експерти, відомі архітектори, урбаністи, вчені. Серед них: експерт Ради Європи Гінка Чавдарова, директор Департаменту міського розвитку та планування мерії Лейпцига Штефан Хайніг, провідний архітектор Томас Шинко (Франція).

На форумі, окрім презентації проекту Генплану, відбудуться панельні дискусії: «Формування Київської агломерації», «Компактний розвиток Києва», «Транспорт, вулиці, дороги», «Екологія. Зелені зони» і «Збереження культурної спадщини та цінного ландшафту». Під час обговорення іноземні та вітчизняні експерти поділяться досвідом, своїми думками і рекомендаціями щодо основних напрямків містобудівної політики та проекту Генерального плану столиці.