• Головна
  • Новини
  • Відповіді на основні критичні закиди на адресу нового Генплану Києва

Відповіді на основні критичні закиди на адресу нового Генплану Києва

Останнім часом через мережу Інтернет певні особи поширюють критичні зауваження на адресу нового Генерального плану м. Києва. Дехто стверджує, що Генплан Києва до 2020 року, затверджений на початку 2002 року, не втратив регулюючої ролі і має назавжди залишитися дієздатнім для планування забудови столиці. Даємо відповіді на основні звинувачення таких критиків.

1. Чи справді «нема потреби у розробленні нового Генплану м. Києва»

Питання про недієздатність Генплану-2020, втрату його регулюючої ролі та «відсутність» у Києві Генплану було широко піднято у засобах масової інформації у 2005-2006 роках. Ці нарікання журналістів були обумовлені гострими проблемами, що виникли у Києві за перші п’ять років реалізації Генплану-2020, який був затверджений на початку 2002 року.

Генеральний план міста – це основний містобудівний документ, що визначає принципову модель просторового розвитку, планування, характер забудови, зелені зони, транспортну та інженерну структуру не просто як суму розрізнених частин, а як складну їх єдність.

Зберігаючи спадкоємність, містобудівна документація постійно оновлюється. Тільки у минулому столітті було розроблено шість генпланів м. Києва. Головною причиною оновлення генпланів є випередження розрахункових параметрів розвитку, в першу чергу чисельності населення, як головного розрахункового показнику. Протягом існування України у складі Радянського Союзу усі спроби радянської влади жорстко обмежити чисельність населення Києва постійно призводили до передчасного старіння генеральних планів м. Києва.

Про необхідність оновлення генплану свідчить об’єктивна інформація про помилковість демографічного прогнозу, моделі територіального розвитку, хибність інших показників.

Помилковий демографічний прогноз

Генплан-2020 прогнозував стабілізацію населення Києва в існуючих межах на рівні 2,65 млн. осіб, а з урахуванням включення до меж міста Києва 28 сусідніх поселень – до 2, 78 млн. осіб. Тобто припускалося, що населення Києва за 20 років до 2020 року збільшиться всього на 13 тис. осіб.

Реальний стан обігнав ці прогнози вже через п’ять років, на 1 травня 2014 року населення столиці за даними державної статистики перевищило прогноз більш ніж на 230 тис. мешканців, а з урахуванням фактичного населення – на 500 тис. осіб.

Тобто фактично в Києві постійно мешкає, користується електро-, тепло- та водопостачанням, побутовими та іншими послугами населення крупного обласного центру, яке не ураховане у Генплані-2020. Тому усі кияни постійно відчувають гострі проблеми з гарячою водою, електропостачанням, нестачею місць у дитсадках, транспортними заторами тощо.

Деякі необізнані опоненти наполягають – треба реалізувати жорстке обмеження чисельності мешканців Києва відповідно до Генплану-2020, покарати тих, хто допустив це зростання.

Однак Київ, як і інші крупні міста, розвивається по об’єктивно діючим законам. На безвідповідальні заклики встановити жорстку заборону зростанню населення Києва, необхідно зазначити, що Конституція України та чинне законодавство не визначили адміністративні чи будь-які інші механізми обмеження чисельності населення міста, як-то заборону працевлаштування та проживання громадян, приїжджих з інших поселень, обмеження народжуваності або збільшення податків на території Києва та інше.

Таким чином Генплан-2020 фактично втратив свою стратегічну регулюючу здатність та легітимність у зв’язку з невідповідністю його основних розрахункових показників фактичному об’єктивно існуючому стану міста.

Розрахунки нового Генерального плану м. Києва виконані на основі демографічного прогнозу, розробленого Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України під керівництвом одного з найбільш фахових та широко відомих європейських демографів, д.е.н., професора Е.М.Лібанової.

Цей прогноз базується на сталих тенденціях, що склалися та постійно проявлялися протягом 70 післявійськових років, об’єктивній оцінці привабливості столиці та Київського регіону, а також найбільш вірогідних перспективах подальшого демографо-економічного розвитку України.

За розрахунками прогнозується зростання населення до 3,13-3,4 млн. осіб власно міста Києва і до 4,5 млн. осіб разом з приміською зоною.

Світовий досвід свідчить, що оптимальна та найбільш розповсюджена кількість мешканців столиці країни з населенням 40-60 млн. осіб, складає 8-10% від загальної чисельності населення країни.

Також хибним було прийняття занижених майже у 2 рази показників рівня автомобілізації, тепло та електроспоживання та інш.

Занижений містобудівний прогноз перешкоджає об’єктивним розрахункам міського бюджету, субвенцій, потужності інженерних систем и транспортних комунікацій, визначенню реальних потреб у пожежних депо та автомобілях, дитячих садках і школах, площі кладовищ, обсягів побутового сміття тощо.

2. Чи правда, що «Київ замикають межею, мов зашморгом»

У Генплані – 2020 пропонувалась виключно одна модель розвитку Києва і приміської зони – створення нової адміністративної одиниці – Київського столичного округу з включенням до нього 10 адміністративних районів області.

Передбачалося розширити територію власно Києва на 64 тис. га з включенням у міську межу 28 населених пунктів.

Втілення цієї ідеї вже в перші п’ять років виявилося абсолютно нереальним. Генплан -2020 не узгоджено з територіальними громадами та органами місцевого самоврядування, Київською обласною радою та Київською обласною державною адміністрацією, референдуми не проводилися. Відсутність узгоджень заблокувала розгляд питання Верховною Радою України. Розробка проекту нової міської межі з включенням до меж Києва 64 тис. га земель області не була навіть розпочата.

Площадки, намічені як перспективні райони м. Києва із розміщенням на них 8 млн. кв. м житла (це півтори Троєщини!) на землях сусідніх громад на захід від існуючої кільцевої дороги, не були передані під юрисдикцію міста і в даний час вже забудовані по генпланам цих населених пунктів. При цьому там відсутні робочі міста, а забудова підключена до київських інженерних мереж та споруд.

У новому Генплані пропонуються гнучкі рішення щодо розвитку Київського столичного регіону. Відкриваються шляхи для створення координаційної ради, спільних експлуатуючих підприємств, підписання договорів з місцевими радами про будівництво нових виробничих і складських парків, ділових центрів, електропідстанцій, сміттєпереробних заводів та інших об’єктів спільних інтересів. Пропозиції нового Генплану м. Києва базуються на механізмах, визначених нещодавно прийнятим Законом України «Про співробітництво територіальних громад». За досвідом розвитку столичних регіонів Великого Парижа, Лондона, Берліна розвиток відбувається саме за принципами співробітництва без поглинання столицею прилеглих поселень.

У складі нового Генплану м. Києва ретельно опрацьовано розділ «Містобудівний розвиток та планувальна організація приміської зони. Визначення територій спільних інтересів територіальних громад». Новий генплан Києва узгоджений з обласною та районними держадміністраціями і ліг в основу нової Схеми планування Київської області. Київ і приміська зона формують Київський столичний регіон і складуть урбанізоване ядро Київської системи розселення як по новому генплану, так і з регіональної схемою.

На території приміської зони визначено територіальні ресурси для розміщення нових комплексів житлово-громадської забудови площею до 35 млн. кв .м, виробничих, ділових та рекреаційних зон, що дозволить зменшити урбаністичне навантаження на територію Києва. Для остаточної ув’язки рішень та зменшення міграційних трудових потоків пропонується розробити Схему збалансованого розвитку Київського столичного регіону і затвердити її на рівні Уряду України.

3. Чи передбачається новим Генпланом «тотальна забудова міста, збільшення щільності забудови на 50%, баштовий кран у кожному дворі, з порушенням чинного законодавства і Генплану-2020 та без жодного історико-містобудівного обґрунтування»

Упевнено стверджуємо, що такі висловлення з’являються у мережах внаслідок нерозуміння їх авторами різниці між поняттями ресурсної можливості території та ущільненням забудови, а також необізнаності з європейськими принципами планування крупних міст в ХХІ сторіччі.

Ресурсна можливість міста щодо збільшення у 1,5 рази обсягів житлової забудови – це зовсім не ущільнення забудови з розміщенням нового будинку у кожному дворі, а збільшення площі сельбищних територій за рахунок внутрішніх резервів.

Згідно з новим Генпланом сельбищна територія збільшується за рахунок так званих «коричневих земель» міста (за європейською термінологією) тобто занедбаних індустріальних зон, земель бувших радгоспів, виробництв, що припинили діяльність, пустирів, існування яких становить соціальну та екологічну небезпеку. Усього внутрішні територіальні ресурси Києва складають 8093 га.

Передбачається використати 3564 га зазначених ресурсів під житлову та громадську забудову, 200 га для промислових та комунально-складських територій, 2285 га для зелених насаджень загального користування, 715 га для розвитку вулично-дорожньої мережі, 143,1 га для інженерної інфраструктури, 23,1 га для установ комунального господарства .

Крім того, у Генплані надаються пропозиції щодо резервування територій на півдні – Осокорки Південні для будівництва соціального житла, на заході – включення в перспективі після проведення референдуму селища Коцюбинське, на півночі – створення резервного регіонального водозабору на острові Великий. Територія Києва згідно з проектом нової міської межі, який подано на розгляд Верховної Ради України, збільшиться на 1416 га. Ці пропозиції проходять остаточні узгодження по окремих ділянках з місцевими радами.

Крім того, розглядаються як внутрішній комунальний резерв території кварталів 5-поверхової індустріальної забудови. До речі, це спадкоємне рішення генплану-2020, яке не було реалізоване. Старі панельні 5-поверхівки необхідно поступово замінювати нової забудовою. Якщо не буде більш намагань збільшити територію Києва у 2 рази, то інвестори займуться «хрущовками», поліпшенням стану забудови. Міська влада з свого боку опрацює можливості пільгового режиму для територій комплексної реконструкції.

В місті також близько 4 млн. кв. м незавершеного будівництва, яке слід завершити наступними роками.

Мусимо порадити нашим опонентам, які хочуть вдвічі збільшити територію міста без згоди сусідів, вивчити документ ЄЕК ООН «Просторове планування. Ключовий інструмент розвитку та ефективного управління з наданням особливої уваги країнам з перехідною економікою», прийнятий у 2008 р. в Женеві, в якому чітко рекомендовано дотримуватися компактного принципу територіально-просторового розвитку, запобігати територіальному «розповзанню» великих міст за рахунок поглинання прилеглих територій.

4. Чи справді «у новому Генплані передбачається тотальна забудова зелених зон»

Навпаки, у новому Генплані пропонується встановлення відповідальності за самочинну забудову озеленених територій загального користування, територій прибережно-захисних смуг.

При цьому, якщо у Генплані-2020 зелені зони формувалися на землях області далеко за пішохідною доступністю мешканців Києва, то у новому Генплані передбачається розширення зелених зон загального користування в межах міста. Нові парки і сквери будуть створюватися у житлових мікрорайонах та громадських центрах, за рахунок реновації зелених насаджень на деградованих землях, що намічені під нову забудову.

Площа території у межах міста, що вкрита зеленими насадженнями всіх видів, (включно з садово-дачною забудовою) складає більш 45 тис. га або 54,4% площі міста. В м. Києві налічується 127 парків загальною площею 4679 га, 368 скверів загальною площею 279,7 га та 77 бульварів загальною площею 156,6 га. Приріст озеленених територій загального користування на етап 15-20 років складе 688,3 га, з яких 565,3 га – парки (45 об’єктів), 72,6 га – сквери (58 об’єктів), 50,2 га – бульвари та проспекти (14 об’єктів).

На залісених землях, прилеглих до існуючих житлових масивів у 7 адміністративних районах Києва буде створено 17 буферних парків, загальною площею 1598,0 га, зокрема, Парк «Урочище Володарське» у Голосіївському районі, «Червоний хутір» та «Бортничі» у Дарницькому районі, «Горенський» та «Перлина» у Оболонському районі, “Виноградар» у Подільському районі та інші.

Загалом планується збільшення загальної площі озеленених територій загального користування з 5115 га до 7400 га з урахуванням буферних парків, а забезпеченості населення зеленими насадженнями – до 23,5 кв. м/особу.

Найближчі 5-7 років планується розширення та розвиток Голосіївського парку культури та відпочинку ім. М.Рильського, парку Партизанської Слави, та інших, формування комплексів паркових і гідропаркових територій з новими обладнаними пляжами на Оболоні, Троєщині, Горбачисі, на Дніпровських островах.

Намічено включення Біличанського лісу площею 6462,62 га до складу Національного природного парку Голосіївський з розширенням його територій до 12 685 га.

До комплексної зеленої зони міста включено також ліси приміської зони загальною площею 282,6 тис. га, з яких більше 50 % – ліси рекреаційно-оздоровчого призначення.

5. Чи правда, що «для розробки Генплану було створено «карманну» організацію, одноіменну зі справжнім професійним інститутом Дочірнім підприємством «Київгенплан» ПАТ «Київпроект», який є розробником чинного Генплану-2020»

Комунальна організація «Центр містобудування та архітектури» (в подальшому – КО «Інститут Генерального плану м. Києва) створена відповідно до рішення Київради від 26.12.2000 № 146/1133 на виконання наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 01.11.2000 р. № 248. Згідно з цим наказом відповідні комунальні організації для надання послуг та виконання робіт у сфері містобудування були створені в усіх обласних та районних центрах України.

Рішенням Київради від 27 грудня 2007 року № 1524/4357 цій комунальній організації було передано функції з розробки, коригування Генерального плану розвитку міста Києва та моніторингу його реалізації.

Прийняття рішення було викликане поступовою втратою механізму регулювання планування територій та приватизацією міської проектно-планувальної документації у зв’язку з акціонуванням у 1998 році колишнього комунального підприємства Київського міськвиконкому «Київпроект» перетворенням його структурного підрозділу у дочірнє підприємство приватної форми власності ДП «Київгенплан» ВАТ «Київпроект», не підпорядковане Київраді та її виконавчому органу (Київській міській державній адміністрації).

У 2008 році КО «Інститут Генерального плану м. Києва» був єдиною комунальною організацією, що вже мала багаторічний досвід розроблення містобудівної документації, інвестиційних проектів, ведення міського кадастру, необхідну технічну базу, дипломованих та сертифікованих спеціалістів, постійно здійснювала моніторинг розвитку м. Києва.

Зокрема було виконано генеральні плани міст Славути Хмельницької області, Тростянця Сумської області, сім схем планування території, 14 детальних планів територій, схему розміщення готелів в м. Києві та інші галузеві схеми.

Інститут приймає активну участь в удосконаленні нормативної бази та законодавства України, є співрозробником проектів державних будівельних норм України «Планування та забудова територій», «Про регулювання містобудівної діяльності» «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», «Склад та зміст детального плану населеного пункту», «Склад та зміст містобудівного кадастру» та інші.

На першому етапі Інститутом була підготовлена Програма розробки Генерального плану м. Києва, яка була розглянута і погоджена у 2009 році Мінрегіонбуд України. При цьому в Програмі був наведений орієнтовний перелік організацій – субпідрядників, попередньо узгоджений з директорами цих організацій на робочих нарадах.

Дочірнє підприємство «Київгенплан» ВАТ «Київпроект» також було запрошено до участі у розробленні, однак вимагало передбачити у договірній документації повну передоплату робіт. Ця вимога суперечила чинному законодавству і тому не могла бути урахована оскільки відповідною постановою Кабінету Міністрів України та Державним казначейством України встановлено порядок виплат бюджетних коштів виключно по актах виконаних робіт. За відсутності згоди по цьому питанню ДП «Київгенплан» ПАТ «Київпроект» не був залучений до участі у розробці проекту Генерального плану м. Києва.

6. Чи вірно, що «новий Генплан – це план міста без існуючих меж, створений без проведення необхідних розрахунків за відсутності об’єктивних матеріалів для здійснення таких розрахунків (достовірних даних щодо кількості населення м. Києва тощо), без проведення належних досліджень, без інвентаризації земель та аудиту того, що було зроблено попередниками»

Знову необхідно зазначити, що особи, які так ставлять питання, напевно не знають, як була визначена межа Києва за радянських часів у другій половині ХХ століття. Тому слід навести необхідні історичні відомості на підставі архівних документів Київзему.

Київську міську межу було встановлено відповідно до рішення виконкому Київської міської ради від 09.06.1959 р. № 899 та протягом 1959-1964 р.р. її було закріплено 1982 межовими знаками. Опис міської межі та схема суміжних землекористувачів як додаток до опису межі міста зберігаються в Державному архіві м. Києва.

Надалі територія столиці України збільшувалася згідно з Указами Президії Верховної Ради УРСР від 21 червня 1957 р., від 02.02 1966 р., від 30.08.1971 р., від 26.08 1988 р. Рішенням Київського міськвиконкому від 30.09.1976 р. № 1103 було затверджено встановлені на місцевості інститутом «Київпроект» межі міста та їх опис. Правильність визначення графічних меж Київської області та м. Києва на топографічній карті масштабу 1:100 000 було підтверджено у 1981 році та узгоджено Київським облвиконкомом і Київським міськвиконкомом. Саме ці межі м. Києва й були покладені в основу розробленого проекту землеустрою по встановленню межі м. Києва, яку відображено у проекті Генерального плану м. Києва.

Міські ліси у Святошинському, Оболонському, Голосіївському, Дарницькому та Деснянському районах Києва були передані Київміськвиконкому згідно з Додатком до постанови ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від 20 червня 1956 року № 673 «Про поліпшення стану зеленої зони м. Києва, та планом адміністративних меж м. Києва і м. Ірпінь станом на 25 03 1985 р. Цей додаток містить перелік лісів, що передаються з визначенням їх площ.

Після набуття Україною незалежності виникли нові вимоги щодо встановлення меж міст. На звернення голови Київської міської ради у 1994 році за дорученням Президента України протягом 1995-99 років забезпечувалась розробка проекту встановлення межі м. Києва, який був погоджений з більшістю сільських, селищних та міських рад прилеглих громад Київської області. У 2004-2005 роках проект було скориговано та розглянуто на експертній комісії робочої групи щодо встановлення межі м. Києва під головуванням віце-прем’єр-міністра України.

В даний час проект міської межі подано на розгляд Верховної Ради України. Залишилися неузгодженими питання по Коцюбинському, острову Великий. Тому ці території не включені до розрахунків Генплану, а визначені як резервні на перспективу після вирішення земельних питань. Такий підхід повністю відповідає нормативним вимогам до розробки генплану.

Стосовно відсутності достовірних демографічних розрахунків та інших досліджень вважаємо, що це безпідставні інсинуації на адресу найбільш фахових та вшанованих вчених – демографів державного інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії Наук. Крім того, демографічний прогноз у складі Концепції Генерального плану м. Києва, отримав позитивну експертизу Мінрегіонбуду України і прийнятий Київрадою за основу для розрахунків нового Генплану м. Києва.

Інвентаризація земель для розробки Генплану була проведена Київзем та покладена в основу опорного плану міста Києва. У складі Програми розробки Генплану був також наданий комплексний аналіз реалізації чинного Генплану, який також був схвалений експертами. Цей аналіз був актуалізований у складі Концепції – першої стадії Генплану. Декілька разів проводилося анкетування промислових виробництв, установ та організацій міста.

У поточному році по рекомендаціям головного архітектора міста С.А.Целовальника та нового керівництва оновлено опорний стан за даними 2013 року.

Таким чином новий Генплан розроблено на підставі комплексних фахових досліджень і розрахунків.

7. Щодо твердження: «Генплан розроблявся без жодних юридичних підстав з порушенням чинного законодавства та всупереч Генплану-2020, який є чинним і має виконуватися. А Указ Президента, на який посилаються розробники, насправді містить лише вимогу доопрацювання чинного Генплану-2020. Крім того, при створенні нового Генплану проігноровані вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Так званий Генплан-2025 розроблений з незрозумілих причин всього на 5 років, замість належних 15-29 років».

Критикам слід розуміти, що Указ Президента України не є необхідною юридичною підставою для прийняття рішення міською радою про розроблення генерального плану міста в межах її самоврядних повноважень Зазначений Указ Президента України визначав принципову суспільну необхідність перегляду містобудівної документації без уточнення обсягів робіт. При цьому Програма робіт була погоджена Мінрегіонбудом України згідно з компетенцією.

Згідно з Законом України «Про планування та забудову територій» чинним до 2011 року та відповідними державними будівельними нормами, при досягненні основних розрахункових показників розвитку виключно місцеві ради приймали рішення про розроблення чи коригування генерального плану.

Положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» про чинність містобудівної документації, розробленої до 2011 року, навпаки підтверджує юридичну легітимність та чинність Концепції нового Генерального плану м. Києва, прийнятої у вересні 2010 року Київрадою як основа для завершення розробки другої стадії Генерального плану м. Києва з урахуванням нових нормативних вимог.

Стосовно розрахункового періоду 5 років, який десь знайшли автори цього твердження, слід роз’яснити, що 5-7 років – це період реалізації невідкладних заходів. Згідно з нормативними вимогами новий генплан розроблений без встановлення директивного терміну дії на віддалену перспективу з визначенням невідкладних заходів на 5-7 років.

При цьому рішенням Київради буде уточнено з урахуванням чинних нормативних вимог назву містобудівної документації, застосувавши слова «Генеральний план м. Києва»

8. Про інше твердження критиків: «Новий Генплан – легалізація всіх протиправних попередніх забудов у м. Києві та вкраденого майна на мільярди гривень. Назавжди буде втрачена можливість повернення величезної кількості протиправно захоплених земельних ділянок та будівель – навіть по матеріалах, які знаходяться у судах після ухвалення нового Генплану».

Внаслідок помилкового планування розміщення житла і відсутності в генплані 2020 реалістично визначених територіальних ресурсів, під час інвестиційно-будівельного буму 2002-2008 р.р. тодішньою владою неодноразово приймалися рішення з розміщення житлових та інших будинків за рахунок частини скверів, садів, сінокісних лугів, в житлових кварталах, на територіях, зарезервованих у генплані 1985 року для розвитку підприємств Міноборони СРСР та інш.

При цьому в генплан-2020 було внесено безліч змін, які юридично стали його невід’ємною частиною. При розробленні Концепції Генерального плану згідно з нормативними вимогами зазначені зміни були виявлені та проаналізовані. Саме ці дослідження надали можливість широко оприлюднити прийняті зміни та ознайомити з ними громадськість.

У новому Генплані пропонується перегляд функціонального призначення біля 120 ділянок на територіях зелених зон та на вільних ділянках (колишні території сільгосппідприємств). Всього загальна площа цих змін 1854,4 га. Запропоновано використання цих ділянок для збільшення зелених зон та частково для розвитку інновацій та громадських центрів.

Таким чином новий генплан фактично повертає громаді Києва 1854,4 га резервних земель, з них 1395 га – для створення зелених зон, 143,5 га – для рекреаційних та спортивно-оздоровчих закладів, 316 га резервних земель для створення інноваційних індустріальних парків.

Крім того ще багато рішень стосувалися ущільнення у дворах житлових кварталів, які не реалізовані у зв’язку з протестами громадян, наприклад по Кловському Узвозу.

Таким чином прийняття нового Генплану навпаки створить умови для повернення земельних ділянок громаді міст та перегляду рішень, раніше прийнятих бувшою владою.

9. «Чому за новим Генпланом збільшена вдвічі (!) до 16 поверхів висотність багатоповерхівок в історичному центр, якщо зараз дозволено лише 8 поверхів?»

Що стосується висотності, то у Генплані-2020 поверховість в історичному центрі обмежується не до 8 поверхів, а до 9 поверхів на перспективу, при цьому не визначено, яка висотність цієї 9-поверхової забудови і коли у перспективі ці обмеження набувають чинності.

У новому Генплані чітко визначено граничну висотність будівель до 26,5 м від поверхні землі в буферних та охоронних зонах пам’яток культурної спадщини незалежно від їх розташування. Ці обмеження набувають чинності відразу після затвердження нового Генплану.

10. Щодо того, буцімто «новий Генплан обкрадає кожного киянина. Планується «освоєння» чиновниками через спеціально створену для цього структуру т. зв. КО «Інститут Генерального плану м. Києва» понад 20 млн. бюджетних коштів на розробку нікчемного документа, а також мільйонів бюджетних коштів на його просування».

Комунальні організації для виконання робіт та надання послуг у сфері містобудування були створені у м. Києві та в усіх інших містах України у 2002 році згідно із наказом Держбуду України, коли Генплан-2020 тільки затверджувався.

Твердження про нікчемність нового документу є повністю безпідставними, бездоказовими та необґрунтованими, враховуючи, що саме у новому генплані визначено необхідність перегляду більш 120 рішень та заявок по розміщенню забудов у зелених зонах та на вільних ділянках. Знайдено внутрішні територіальні ресурси, що повертаються громаді міста, проведено комплексні розрахунки розвитку міської інфраструктури, які забезпечать сталий розвиток та екологічну рівновагу м. Києва

Вартість розробок визначена на основі державних норм та розцінок та підтверджена позитивним висновком державної експертизи.

11. Щодо звинувачення: «Новий Генплан є «документом» сумнівної якості, на доопрацювання якого знадобляться ще десятки мільйонів бюджетних коштів».

Роботи по розробленню Генплану в основному завершено, ураховано зауваження експертизи, пропозиції громадян, екологічних та інших організацій, районних державних адміністрацій та підрозділів КМДА, протокольні рішення шести засідань архітектурно-містобудівної ради. Несплачені залишки для завершення робіт складають 3,06 млн. грн. з урахуванням боргів за виконані роботи.

Тому незрозуміло, про які 25 млн. грн. для завершення йдеться у твердженнях такого собі пана О. Сергієнка, які передрукували кілька інтернет-видань.

Глибина та обгрунтованість виконаних робіт підтверджена висновками рецензентів. Концепція Генерального плану розглядалася на міжнародних конференціях, отримала схвальні відгуки експертів з Німеччини, Австрії, планувальників Берліну, Відня, Мюнхену. Головний архітектор міста визначив рецензентом проекту Генплану м. Києва для розгляду на архітектурно-містобудівній раді провідний державний науково-дослідний та проектний інститут проектування міст ім. Ю.М.Білоконя «Діпромісто». Відповідність документації державним будівельним нормам підтверджена висновком експертизи.

Тому висловлення про сумнівну якість документу свідчать лише про непідготовленість або небажання зрозуміти складні матеріали містобудівної документації.

З урахуванням зарубіжної практики основні рішення популяризовані у стислій брошурі та резюме, на сайті інституту та сторінці у Facebook.

12. Відповідь на закид: «Буде «освоєно» 500 млрд. грн. наших коштів на реалізацію задумів проектувальників. Можливо, розробники сумнівного Генплану розраховують отримати доступ до 500 млрд. грн. (!!!) з нашого міського бюджету на реалізацію всіх своїх задумів до 2025 р.»

Згідно з нормативним вимогами у генеральному плані визначається орієнтовна вартість будівництва об’єктів, визначених у невідкладних заходах на 5-7 років.

Загальна вартість зазначених заходів з реалізації Генерального плану Києва на етап 5 років складає близько 101 млрд. грн., або щорічно – 20 млрд. грн.

За останні роки за рахунок коштів бюджету міста, субвенцій та прямого фінансування з державного бюджету на будівництво міської інфраструктури витрачалося приблизно 600-700 млн. грн. в рік.

За рахунок інвестиційних надходжень очікуються ресурси в будівництво – 58,4 млрд. грн., які необхідно спрямовувати на будівництво об’єктів транспорту, інженерної інфраструктури, реставрацію пам’яток.

Для реалізації інших заходів вартістю 42,6 млрд. грн. необхідних для усунення існуючих проблем та сталого функціонування міста потрібно залучати, кредити, гранти міжнародних організацій та інші джерела фінансування.

У зв’язку з питаннями, що виникали на робочих нарадах, додатково за аналогами була приблизно підрахована орієнтовна вартість реалізації усіх пропозицій Генплану на довгострокову перспективу, що складає приблизно 500 млрд. грн. в цінах 2013 року. З них біля 200 млрд. складає житлове будівництво, що буде здійснюватися в основному за кошти інвесторів.

Інші 300 млрд. грн. – це вартість будівництва та реконструкції міських інженерних колекторів і споруд, магістралей та розв’язок, мостів, дитячих садків, шкіл, соціального житла тощо, реставрації пам’яток культурної спадщини, створення та благоустрою парків і скверів, екологічних заходів, включаючи реконструкцію Бортницьких очисних споруд. Усі ці об’єкти згідно із законодавством забезпечують суспільні інтереси усієї громади міста, а не чиїсь приватні інтереси. Будівництво може здійснюватися за рахунок бюджетних коштів, субвенцій державного бюджету, залучених коштів грантів міжнародних організацій, банків тощо.

Департамент містобудування та архітектури та проектувальники генерального плану не мають ніякого доступу до коштів на будівництво об’єктів інфраструктури міста. Формування доходів та видатків бюджету здійснюється у програмах соціально-економічного розвитку міста на поточний та наступний роки, де намічаються певні об’єкти та їх вартість на основі техніко-економічних розрахунків по кожному конкретному об’єкту.

Генпідрядники визначаються виключно на підставі тендерів, що проводяться згідно з законодавством.

Розпорядниками коштів на будівництво об’єктів міської інфраструктури є департаменти транспорту, енергетики, медичного забезпечення, освіти та інш., згідно з розподілом повноважень, районні державні адміністрації та експлуатуючі підприємства як-то ККО «Київзеленбуд», КП «Плесо», КК «Київавтодор», ПАТ «АК «Київводоканал», СВП «Київські електричні мережі» ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та інші.

13. «Якщо Генплан уже три роки «доопрацьовують» і не ризикують приймати, значить, не все у ньому так чисто і законно?» Цитата: «Намети не боялись зносити і відкривати рух, а Генплан приймати бояться».

Колишня влада Черновецького-Попова дійсно не хотіла приймати Генплан, оскільки керівництво у ручному режимі відкривало шлях для земельного дерибану, а оприлюднення змін до Генплану-2020 викликало гострий інтерес та неоднозначне ставлення до розробки.

Крім того, слід зауважити, що розробка генплану великого міста об’єктивно потребує багато часу. Це дуже складна документація.

За радянськими нормативами генплан міста з населенням до трьох мільйонів розроблявся приблизно 2-3 роки при ритмічному фінансуванні. При цьому радянським законодавством не передбачалося проведення громадських слухань, експертизи та інших довготривалих процедур. Наприклад розпорядження КМДА № 542 про організацію робіт з розробки Генерального плану м. Києва та проекту планування приміської зони до 2020 року було прийнято 16.03.98 р, а розроблявся документ з перервами до 2002 року.

До речі попередній Генплан розвитку Києва до 2005 року був затверджений у 1986 році, однак його перегляд відбувся через 10 років внаслідок Чорнобильської аварії та потреби у зміні територіального розвитку. При цьому основні прогнозні показники розвитку міста у 2005 році в основному підтвердилися.

Рішення про розробку нового Генерального плану було прийнято наприкінці 2008 року, певний час було витрачено на тендерну процедуру, збір вихідних даних, підготовку Програми робіт та розробку першої стадії – Концепції Генерального плану відповідно до чинних на той час державних будівельних норм.

У 2010 році відбулося громадське обговорення, розгляд та експертиза Концепції Генерального плану м. Києва Мінрегіонбудом України, доопрацювання матеріалів за зауваженнями. У вересні 2010 року Концепція була схвалена Київрадою з основними показниками розвитку міста.

У 2011-2012 на основі Концепції були розроблені матеріали Генерального плану, потім 9 місяців проводилися громадські слухання, протягом яких громадяни надавали письмові пропозиції для урахування.

Відбулося 6 розглядів проекту на публічних засіданнях архітектурно-містобудівної ради. Пропозиції Генерального плану по приміській зоні узгоджувалися з областю та районними адміністраціями. Експертиза 18 томів проектних матеріалів тривала більше року.

Загалом під час усіх узгоджень в окремі розділи внесено біля 3 тис. правок. Отже, тривалий час розробки свідчить лише про вимогливість експертів, рецензентів та головного архітектора міста до містобудівної документації, а також про вибагливе та ретельне ставлення проектувальників до їх рекомендацій, пропозицій громадян і організацій міста.

Крім того, слід зауважити, що в даний час деякі упереджені особи свідомо гальмують затвердження, очевидно переслідуючи певні замовлення законсервувати зміни, внесені до Генплану-2020 та відповідні відводи, створити умови для подальшого дерибану земельних ділянок у ручному режимі, або задовольнити особисті політичні та авторські амбіції у передвиборчий період.

Доопрацьовані матеріали Генплану розміщені на сайтах Департаменту містобудування та архітектури КМДА та КО «Інститут Генерального плану м. Києва».