Як зміниться Київ за версією Кличка

25_main

Новий генплан, як повідомляють розробники, покликаний припинити хаотичну забудову столиці

Наприкінці минулого року міський голова Києва Віталій Кличко презентував новий генеральний план Києва на наступні 20 років. Він покликаний вирішити проблеми хаотичної забудови, забезпечення соціальної та транспортної інфраструктури. Що має змінитися у столиці до 2040 року?   Метрополітен Київська підземка, мабуть, найболючіше питання для містян, зокрема, для жителів Троєщини, яких уже багато років годують обіцянками про метро. Згідно з генпланом, у Києві планують побудувати іще одну, четверту, гілку метро і добудувати станції на уже існуючих гілках. Протягом першого етапу будівництва, який триватиме сім років, 16,4 км метро та 14 нових станцій. Зокрема Святошинсько-Броварську, червону, гілку метро продовжать від станції “Академмістечко” до Новобіличів. На станції “Вокзальна” хочуть зробити іще один вхід-вихід. А між станціями “Театральна” та “Золоті ворота”, де у години-пік занадто мала пропускна здатність, планують побудувати іще один перехід. Сирецько-Печерську, зелену, гілку продовжать від станції “Сирець” до Виноградаря. Зазначимо, що будівництво у цьому напрямку уже розпочалося. Також планується відкриття станції “Львівська брама” між “Золотими воротами” та “Лук’янівською”. Цю станцію почали будувати ще у 1991 році, а за п’ять років будівництво заморозили через відсутність рішення щодо реконструкції Львівської площі, куди мають вести виходи зі станції. На Оболонсько-Теремківській, синій, гілці планують зробити відгалудження від станції метро “Іподром” у бік вулиці Луценко. І четверта гілка метро носитиме назву Подільсько-Воскресенська. Вона розпочинатиметься станцією “Глибочицька” і закінчуватиметься “Райдужною”.   Забудови Новий генплан, як повідомляють розробники, покликаний припинити хаотичну забудову столиці. Розробники плану передбачають, що населення Києва у 2040 році збільшиться до 3,8 млн жителів. Аби вдовольнити попит на житло планується побудувати понад 28 мільйонів квадратних метрів нового житла, тобто понад 1200 двадцятиповерхівок по два під’їзди у кожній. Враховуючи те, що на сьогодні забудовники і без того ставлять житлові комплекси ледь не один на одному, ця задача здається нереальною. Але згідно з генпланом, нові будинки планують зводити на місця старих хрущовок, які, нагадаємо, в СРСР будували тимчасово. А також нові будинки зводитимуть на місцях промислових і складських зон.     Окрім будівництва нового житла, планується побудувати також нові школи та дитячі садочки. Скільки саме — не вказано, але з розрахунком на 45 тисяч місць у садочках і 67 тисяч місць у школах. Також столицю обіцяють озеленити. Так, планується створити 50 нових скверів, 36 парків та 17 лісопарків біля житлових масивів. Усього площа зелених зон Києва збільшиться на 2300 га. Самі ж межі Києва теж планується трохи розширити. Так, у межі Києва планується включити територію Гнідинської сільської ради Бориспільського району площею 998,4 га, територію Вишгородської міської ради площею 817 га. Крім того, планується, навпаки, передати з меж Києва землі площею 309,3 га до Козинської селищної ради Обухівського районуа, 46 га земель до Вишеньківської сільської ради та 153 га – до Гнідинської сільської ради Бориспільського району. Таким чином з урахуванням усіх приєднаних і від’єднаних територій площа столиці збільшиться лише на  1,4 га. Також заплановано створити київську агломерацію з населенням до 5,2 млн осіб. Агломерація включатиме у себе єдину транспортну та екологічну системи. За задумом, створення агломерації дозволить діставатися до центру столиці з передмістя усього за 40 хвилин. Транспортна мережа Один з пріорітетів генплану — розвиток швидкісного рейкового транспорту. Окрім розбудови метрополітену, планується включити залізницю до єдиної системи з підземною та швидкісним трамваєм. Між ними побудують пересадочні вузли. Щодо колісного транспорту, то у генплані задекларована перевага громадського транспорту перед приватним, та пішохода перед автомобілем. Зокрема — облаштування окремих смуг для громадського транспорту, а також — створення велосипедної інфраструктури. Також генплан передбачає завершення будівництва багатостраждальної Великої окружної дороги навколо Києва. Водночас, варто зазначити, що повноцінне будівництво цієї дороги досі так і не розпочалося. Загалом протяжність магістральної вуличної мережі збільшиться з 3742 км до 3870 км. Крім того, планується побудувати ще три нових мости через Дніпро. На жаль, доля Подільсько-Воскресінського мосту, який будують уже 27 років, невідома. Крім того, планом передбачене будівництво багатоярусних паркінгів та різнорівневих транспортних розв’язок. Але об’єми такого будівництва не вказуються.   Аеропорти Планується також покращити зв’язок Києва з рештою світу, тобто розбудова аеропортів. Зокрема, аеропорт “Бориспіль” хочуть розвивати. А от на аеропорт “Київ” (Жуляни) в подальшій перспективі чекає закриття. Проте це питання досить спірне, адже після реконструкції цього летовища, його закриття “зробило маловірогідною реалізацію запланованого рішення щодо його закриття”. Також планується розвивати вантажний термінал аеропорту “Гостомель”. Варто згадати, що у 2017 році тодішній прем’єр-міністр Володимир Гройсман видав розпорядження щодо формування робочої групи з підготовки бізнес-плану щодо використання цього летовища для обслуговування лоукост-компаній. Аеропорт “Гостомель” сертифіковано згідно з першою категорією ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації). Тобто він може приймати і відправляти повітряні судна цілодобово. Але в генплані ці побажання не враховані, тож ідеться виключно про вантажний термінал, а не обслуговування пасажирів. І насамкінець в столиці хочуть побудувати іще один аеропорт — “Рославичі” між Васильковом та Обухівом. Так, у генплані передбачене резервування території для його будівництва.

Теги: ,